Цифровий фотоапарат Fujifilm X-T10: огляд, відгуки Огляд фотокамери Fujifilm X-T10 Повний огляд фуджі х т10

FUJIFILM – одна з компаній, яка повністю відмовилася від класичних дзеркальних фотоапаратів на користь бездзеркальних цифрових камер. Першою пробою пера можна назвати компакт FUJIFILM FinePix X100 з великою (APS-C) матрицею та незмінним об'єктивом з фіксованим фокусом – специфічний продукт для професіоналів. Слідом з'явилася топова системна камера FUJIFILM X-Pro1, яка позиціонувалася як конкурентне рішення для преміум-сегменту. Для залучення ширшого кола користувачів було створено FUJIFILM X-E1, а далі відбувся випуск ще більш доступних моделей (FUJIFILM X-M1 та X-A1) та їх подальших реінкарнацій. Минулого року була анонсована перша для FUJIFILM пило- та вологозахищена бездзеркалка FUJIFILM X-T1, що відноситься до верхнього цінового діапазону. Але сьогодні йтиметься про системну камеру, яка покликана закріпити позиції японського виробника в масовому сегменті.

Новинка багато в чому повторює старшу модель: подібний зовнішній виглядта ергономіка, аналогічна матриця та процесор, швидкий гібридний автофокус, висока функціональність та ряд інших цікавих особливостей. Основні ж відмінності криються у кількох спрощеннях. Про все це та багато іншого ми розповімо детальніше нижче, а для початку пропонуємо ознайомитися з технічними характеристиками FUJIFILM X-T10:

Виробник та модель		(16470881)
Тип, клас		Цифровий фотоапарат, бездзеркальний
Світлоприймальний елемент		Матриця X-Trans CMOS II типу APS-C (23,6×15,6 мм); ефективна кількість пікселів – 16,3 Мп
Формат збереження зображення		JPEG (Exif версії 2.3), RAW (RAF), RAW+JPEG (підтримка формату DCF (Design Rule for Camera File System)/DPOF)
		MOV (відео: H.264, звук: PCM)
		FUJIFILM X mount
Дозвіл		L: (3:2) 4896 x 3264 / (16:9) 4896 x 2760 / (1:1) 3264 x 3264 M: (3:2) 3456 x 2304 / (16:9) 3456 x 1944 / (1:1) 2304 x 2304 S: (3:2) 2496 x 1664 / (16:9) 2496 x 1408 / (1:1) 1664 x 1664 Панорама L: Vertical: 2160 x 9600 / Horizontal: 9600 x 1440 M: Vertical: 2160 x 6400 / Horizontal: 6400 x 1440
		1920x1080, 1280x720, 640x480 до 60 к/с
Світлочутливість		ISO 200 - 6400, можна розширити: 100, 12800, 25600 та 51200
Діапазон витримки		1/4000 - 30 c (механічний затвор) та 1/32000 - 1 с (електронний затвор)
Експозиція		Вимірювання TTL за допомогою датчика зображення
Режим експонометра		Матричний, центрозважений, точковий
Компенсація експозиції		±3,0 EV (з кроком 1/3 EV)
		Гібридний АФ (контрастний АФ / фазовий АФ): 49 зон (7х7) (5 варіантів розміру зони фокусування)
		Механічний та електронний
Безперервна зйомка		8 к/с (з активним автофокусом)
Стабілізація зображення		Не підтримується (стабілізація зображення підтримується об'єктивом)
		Поворотний, ЖК, 3", роздільна здатність 920 тис. пікселів, співвідношення сторін 3:2
Видошукач		Електронний, кольоровий, OLED-матриця, 0,39", роздільна здатність 2,36 млн. пікселів, 100% покриття кадру (збільшення 0,62х)
	Мікрофон	Вбудовані стереомікрофони
		Вбудований, монофонічний
		Вбудована (провідне число 5 (ISO 100)/7 (ISO 200))
Носії даних		Карти пам'яті SD, SDHC, SDXC
Інтерфейси		micro-HDMI (Type D), micro-USB, міні-jack 2,5 мм
Комунікаційні можливості
Акумулятор		Літій-іонний, змінний, FUJIFILM NP-W126 (1260 мА·год)
Зарядний пристрій		Вхід: 100~240 В перем. напр. при 50/60 Гц Вихід: 8,4 У пост. напр., 0,6 А
Об'єктив		FUJINON XF18-55mm F2.8-4 R LM OIS
		118,4 x 82,8 x 40,8 мм
		331 г (тільки корпус) / 381 г (з батареєю та карткою пам'яті)
Офіційна гарантія		12 місяців
Сайт виробника

Зовнішній вигляд, розташування елементів

Дизайн FUJIFILM X-T10 можна сміливо назвати "не старіюча класика". Як і старша модель, новинка виконана в ретро-стилі і нагадує плівкові дзеркальні фотоапарати: строгі форми, рубані грані, псевдопризматичний виступ та різноманітність аналогових елементів керування. На відміну від FUJIFILM X-T1 корпус апарату не повністю металевий - метал використовується тільки в шасі, а все облицювання виконане з пластику з прогумованими накладками, за винятком верхньої та нижньої частини. Матеріал досить практичний (немаркій), що забезпечує приємні тактильні відчуття та досить надійний хват. Фотоапарат представлений на ринку в класичних кольорових варіаціях: чорної та сріблястої.

При порівнянні габаритів (118,4 x 82,8 x 40,8 мм) та ваги (381 г) з моделлю FUJIFILM X-T1 (129 x 90 x 47 та 440 г) спостерігається виграш по всіх пунктах за рахунок деякого спрощення конструкції. Але при зіставленні цих параметрів з конкурентом в особі новинка дещо поступається глибиною та вагою. Проте апарат легко розміщується в компактній сумочці або широкій кишені куртки або пальта (щоправда, без об'єктива). А при носінні на плечі або шиї за допомогою ремінця (камера з об'єктивом має вагу майже 700 г) втома проявляється не дуже швидко.

На передній панелі розмістилися: байонет FUJIFILM X mount з кнопкою вивільнення об'єктива, перемикач режимів фокусування (AF-S, AF-C і MF), стереомікрофони, лампа підсвічування автофокусу та диск управління (за замовчуванням відповідає за вибір зони фокусування, обертається та натискається (можна призначити необхідну функцію)). Є невеликий ергономічний виступ з фактурним покриттям.

Основну частину тильного боку займає відкидний дисплей. Над ним знаходиться видошукач з регулюванням діоптрій, датчиком наближення та кнопкою перемикання між дисплеєм та видошукачем. Зліва розташувалися кнопки переходу в режим перегляду та видалення файлів, а з правого боку - кнопки блокування автофокусу та автоекспозиції («AEL» та «AFL»), а також диск керування (за замовчуванням допомога при фокусуванні; натискається, але функції не можна перепризначити). Праворуч від екрану розміщено багатофункціональний індикатор і кнопки швидкого меню («Q»), зміни відображуваної інформації/назад під час навігації по меню («DISP/BACK»), п'ятипозиційний навігаційний блок (центральна частина викликає основне меню, а інші можна перепризначити) та програмована кнопка «Fn» (за промовчанням бездротовий зв'язок). На стику тильної та бічної грані розміщено великий майданчик для великого пальця.

На бокових сторонах FUJIFILM X-T10 розташовані вушка кріплення ремінця. Крім того, зліва під відкидною кришкою присутні три інтерфейсні роз'єми: micro-HDMI (Type D), micro-USB та 2,5-мм аудіо для підключення зовнішнього мікрофона.

Верхній торець щільно заповнений великою кількістю функціональних елементів. У центральній частині знаходиться псевдопризматичний виступ із «гарячим черевиком» та відкидним спалахом. З лівого боку можна помітити диск вибору режимів роботи (що включає також протяжку та брекетинг) з неелектронним важелем вивільнення спалаху. Праворуч - диск вибору витримки з важелем переходу в повністю автоматичний режим, клавіша спуску затвора (з різьбленням для пускового тросика), підперезана важелем увімкнення/вимкнення, диск корекції експозиції та кнопка активації відеозапису (запис включається лише після 0,5-1- секундного утримання, можна перепрограмувати).

На нижній грані знаходяться: відсік для акумуляторної батареї та карти пам'яті (з отвором для мережевого адаптера FUJIFILM CP-W126), металеве різьблення для установки на штатив (зміщена щодо оптичної осі) та системний динамік. При установці камери на штатив відсік з карткою пам'яті та батареєю стає недоступним.

Загалом ергономіка пристрою досить хороша, але спочатку вона буде не надто зручною та інтуїтивно зрозумілою при переході з камер інших виробників. Насамперед це обумовлено великою кількістю елементів керування, розрахованих на роботу з камерою у переважно ручному режимі, а в другу – відсутністю режимів «P»/«A»/«S»/«M» у їхньому звичному розумінні. Ні, ці режими присутні, але їх активація досягається не шляхом зсуву єдиного барабана, а комбінаціями положень декількох барабанів на корпусі та перемикача на об'єктиві, як у старих-добрих плівкових апаратів. Спочатку це сильно збиває з пантелику і не дозволяє швидко перейти на необхідний режим і в результаті просто активуєш повний автомат. Але призвичаївшись і запам'ятавши послідовності, все стає дуже зручним, а рухи оперативними.

Досить хороший, тому камеру зручно утримувати і однією рукою, але через невелику і не саму комфортну рукоятку руку доводиться стискати сильніше для більшої надійності. Є зауваження і до дисків управління (на лицьовій та тильній частині) – у них дуже легкий хід, хоч і з цілком виразним кроком, але помилкові спрацьовування можуть відбуватися навіть за випадкового проведення пальця.

Якість збірки FUJIFILM X-T10 чудова: деталі добре підігнані, без натяку на люфт і сторонні звуки при експлуатації. На відміну від флагмана пило- та вологозахистом корпус не має.

Дисплей, видошукач

Камера FUJIFILM X-T10 обладнана 3-дюймовим (7,5 см) РК-екраном із традиційним співвідношенням сторін 3:2 та роздільною здатністю 920 000 пікселів. Він характеризується досить високою деталізацією, чудовою кольоропередачею з хорошим рівнемконтрастності та відмінними кутами огляду. Зображення на ньому сприймається дуже живим та сприяє дуже гарному розкриттю можливостей фірмового сенсора. Рівень яскравості дисплея є досить високим і дозволяє без особливих проблем працювати в сонячний день.

Відкидна конструкція дисплейного блоку охоплює діапазон від 45 вниз і до 90 вгору. Це дозволяє цілком комфортно знімати з верхнього та нижнього положень. На жаль, екран не сенсорний, що стало б корисним при фокусуванні, навігації та виконанні інших функцій.

Цифровий видошукач (0,39 дюйма) з коефіцієнтом збільшення 0,62х (у FUJIFILM X-T1 - 0,77х) та 100% покриттям кадру виконаний на основі OLED-матриці з роздільною здатністю 2 360 000 пікселів. Співвідношення сторін – 4:3. Візувати дуже приємно: чудова передача кольору, комфортні кути огляду, відмінна деталізація (пікселів не видно зовсім), не стробить, невидима для ока затримка (швидкість реакції 0,005 с). Ще б наглазник був трохи більший і м'якший.

До речі, є кілька режимів роботи дисплея і видошукача: «Тільки дисплей», «Тільки видошукач», «Тільки видошукач на основі датчика наближення», «Дисплей і видошукач на основі датчика наближення». Перемикання між дисплеєм та видошукачем займає близько 1 секунди, і це забагато. Хотілося б набагато швидше, оскільки не підготувавшись, можна просто втратити композицію майбутнього кадру.

Інтерфейс, можливостіналаштування

Фотоапарат FUJIFILM X-T10 отримав дуже функціональний і подекуди трохи нагромаджений інтерфейс, що вимагає деякого звикання до розташування різноманітних налаштувань, режимів та функцій. Меню основних налаштувань представлено у вигляді вертикального списку прокручування (8 рядів, 5 з яких - меню зйомки, 3 - налаштування параметрів плюс ще 3 для налаштування режиму перегляду). Після адаптації все стає дуже зручним у використанні, особливо якщо не звертати увагу на велику кількість скорочених слів у російській та українській локалізації.

На корпусі апарата велика кількість елементів керування, у тому числі і на об'єктиві, що однозначно має прийтись до смаку досвідченим фотографам. До того ж сім клавіш можна перепрограмувати на свій розсуд - не кожна професійна дзеркалка може таким похвалитися. Сам процес перенастроювання дуже простий і зрозумілий: досить 2 секунди утримувати функціональну кнопку і з'являється меню налаштувань з чималим набором доступних функцій. За прямий вибір точки фокусування відповідає нижня кнопка п'ятипозиційного навігаційного блоку (або будь-яка з навіблока під час активації відповідного параметра в налаштуваннях камери). Хорошим тоном є спливаюче меню швидких налаштувань, яке представлене у вигляді матриці з 16 елементів. У результаті необхідність заходити в меню основних налаштувань просто відпадає - тут є всі необхідні для оперативного налаштування параметри. До того ж їхнє розташування можна налаштовувати самостійно.

У режимі Live View на екран і більшою мірою на видошукач виводиться сітка, гістограма, основні параметри, область фокусування, дальність до об'єкта зйомки та віртуальний горизонт. Спеціально для дисплея передбачено додатковий режим з розширеним відображенням параметрів зйомки та гістограми, але без виведення зображення з сенсора.

Загалом швидкість та плавність роботи інтерфейсу не викликає жодних скарг. Для більш детального ознайомлення з функціями та наочною роботою камери можна переглянути наше відео.

Об'єктив

Разом із камерою (точний індекс X-T10 (16470881)) на тестування ми отримали комплектний об'єктив FUJINON XF18-55mm F2.8-4 R LM OIS. Він характеризується середніми габаритами (65,0 x 70,4 мм) та відчутною вагою (310 г), а також наявністю крокового мотора для фокусування (Linear Motor). Корпус об'єктива повністю металевий - це плюс, а ось те, що кільця фокусування, зуму та вибору діафрагми також металеві, - це мінус. У деяких випадках вони виявляються слизькими. Забарвлення об'єктива чорне і переважно якісне. Однак при недбалому відношенні варто бути готовим, що з кілець фарба буде облушуватися.

Оптична схема об'єктива включає 14 елементів в 10 групах, у тому числі 3 асферичних лінзи і 1 лінзу з низьким рівнем розсіювання. Кут огляду становить 79,1 ° - 28,4 °. Використовується кругова 7-пелюсткова діафрагма з мінімальним значенням f/22. Фокусна відстань становить 18 - 55 мм, що відповідає 27 - 84 мм в еквіваленті 35 мм плівки. Цілком звичні характеристики для універсального зум-об'єктива, якого буде достатньо більшості повсякденних завдань. Різьблення під фільтр діаметром 58 мм. Мінімальна дистанція фокусування становить 18 см у ширококутному та 40 см у телеположенні. Є оптична стабілізація зображення (OIS).

Якість складання хороша, а будь-які конструктивні дефекти відсутні. З корисних розміток присутні лише значення фокусних відстаней та покажчик для суміщення об'єктива з камерою. А ось значення діафрагми можна побачити лише на екрані або у видошукачі камери, але таке рішення обумовлено тим, що кільце має повний обіг. Для вибору режиму (пріоритету діафрагми) та активації/деактивації оптичної стабілізації передбачені зручні перемикачі. Кільця фокусування і зуму крутяться дуже плавно, хід середньо тугий. Кільце діафрагми з більш широким насіканням має чіткі положення і тихе клацання при переході між ними. Процес фокусування абсолютно безшумний.

Апаратна частина, функціональність

В основі моделі FUJIFILM X-T10 використовується фірмовий сенсор X-Trans CMOS II з оригінальним колірним фільтром та нерегулярним розташуванням пікселів, що усуває необхідність в оптичному низькочастотному фільтрі (OLPF). Формат матриці − APS-C (23,6 x 15,6 мм, кроп-фактор 1,5), ефективна роздільна здатність − 16,3 Мп. Як процесор обробки зображень використовується фірмовий EXR II. Є ультразвукове очищення сенсора.

Кріплення об'єктива здійснюється через байонет FUJIFILM X mount. На даний момент можна розраховувати на використання двох десятків об'єктивів: від довгофокусних зумов (типу FUJINON XC50-230mm F4.5-6.7 OIS) до світлосильних фіксів (типу FUJINON XF35mm F1.4 R). Крім того, скориставшись монтажним перехідником FUJIFILM M Mount, можна встановлювати об'єктиви сторонніх виробників, у тому числі мануальні.

Процес включення та створення першого кадру (разом із зум-об'єктивом) займає менше 2 секунд, що є далеко не найшвидшим результатом, але цілком комфортним. Швидкість обробки команд, як і переходи між режимами, на досить високому рівні.

Камера здатна вести фото- та відеозйомку при значеннях світлочутливості в діапазоні ISO 200 – 6400 (базовий режим, зйомка у RAW), але можна розширити до ISO 100 – 51200 (зйомка лише у JPEG). Зміна ISO в ручному режимі здійснюється з кроком 1/3 EV.

Показник серійної зйомки FUJIFILM X-T10 досить хороший: близько 8 к/с у режимі «CH» та 3 к/с у режимі «CL». Буфер даних у парі з картою пам'яті показав такі результати: RAW і RAW+JPEG – по 8 кадрів, JPEG – близько 14 кадрів. У режимі «CL»: RAW та RAW+JPEG – по 12 кадрів, JPEG – обмежено об'ємом картки пам'яті. Варто зазначити, що буфер даних при порівнянні з FUJIFILM X-T1, яка аналогічна за технічними характеристиками, має штучне обмеження, щоб уникнути конкуренції всередині лінійки.

Камера обладнана двома затворами: механічним (з витримками від 30 с (в режимі "P" від 4 с) до 1/4000 с) та електронним (від 1 с до 1/32000 с). Ручна витримка до 60 хвилин. Є можливість вести інтервальну зйомку з кроком від 1 секунди до 24 годин (всього 999 кадрів).

FUJIFILM X-T10 обладнаний гібридною системою автофокусування (Intelligent Hybrid AF): фазові датчики, розташовані в зелених пікселях матриці, покривають близько 36% центральної частини кадру та працюють у парі з 49 точками контрастного фокусування по всьому кадру. При ручному фокусуванні доступна можливість збільшення зони наведення, підсвічування різких країв об'єкта (focus peaking) та інструмент Digital Split Image (система цифрового поділу зображення). В наявності є цікава можливість фокусування по очах моделі та розпізнавання облич.

Вбудований спалах має стандартну конструкцію і неймовірно швидке, а точніше миттєве, вивільнення при зсуві важеля. Її робочий діапазон охоплює 5 або 7 м за ISO 100 і 200 відповідно. Витримка синхронізації зі спалахом становить 1/180 с. Є «гарячий черевик» з можливістю встановлення та підключення додаткових аксесуарів.

Серед комунікаційних інтерфейсів є лише вбудований модуль 802.11b/g/n Wi-Fi. Для роботи з мобільними пристроями (під керуванням Android або iOS) необхідно встановити програму FUJIFILM Camera Remote. Є можливість переглядати та зберігати відзнятий матеріал, а також здійснювати дистанційну зйомку (вибір точки фокусування, ISO, типу плівки, ББ, режиму спалаху, таймера, експозиції).

Як уже писалося вище, камера FUJIFILM X-T10 не має режимів "P"/"A"/"S"/"M" в їх звичному варіанті. Замість них на диску режимів присутні режим панорами (горизонтальної та вертикальної), мультиекспозиція, творчі фільтри «Adv1» та «Adv2», режими зйомки (покадровий «S», серійні «CH» та «CL»), режими брекетингу «ВКТ1» та «ВКТ2» (за експозицією, за ISO, за моделлю плівки, за динамічним діапазоном, за балансом білого). Також варто відзначити наявність повністю автоматичного режиму із розпізнаванням до 58 різних сцен.

Інші цікаві програмні можливості під час зйомки: інтервальна зйомка, корекція динамічного діапазону, моделювання фірмової плівки (11 типів), корекція темних та світлих ділянок, шумозаглушення при тривалій експозиції та високих значеннях ISO, Lens Modulation Optimizer (компенсує легку розмитість на периферії об'єктива).

Відеозйомка можлива з максимальною роздільною здатністю 1920 x 1080 (Full HD) у форматі MOV при 60 к/с з прогресивною розгорткою та стереозвуком. Загальний бітрейт сягає 38 Мбіт/с. Перед початком зйомки можна змінити настройки експопари та ISO. Також бажано перевести режим фокусування в AF-C (безперервний, у камері він називається Широкий). Є роз'єм для підключення зовнішнього мікрофона, правда, не 3,5-мм, а незвичний 2,5-мм.

Якістьзображення

Приклади фотозйомки камери FUJIFILM X-T10

Фотоапарат FUJIFILM X-T10 дозволяє відзняти високоякісний матеріал, який візуально не поступається старшій моделі FUJIFILM X-T1. Завдяки фірмовій небаєрівській матриці X-Trans CMOS II картинка не тільки добре деталізована, а й тішить дуже живими квітами навіть у похмуру погоду. Всі камери FUJIFILM мають неповторну передачу кольору зелених і синіх відтінків, що так цінують багато фотографів ще з часів плівкових фотоапаратів (до речі, японський виробник і зараз займається виробництвом фотоплівки). Звідси випливає ще одна особливість апаратів - колірні профілі, що моделюють фірмові плівки, які стануть чудовою підмогою для польоту творчої фантазії. Варто зазначити, що при зйомці RAW всі профілі будуть доступні при обробці в редакторі.

Примітно, що незважаючи на орієнтацію камери в мануальному режимі, новинка відмінно працює на повному автоматі: адекватно підбирає витримку (по можливості використовуючи мінімальне значення ISO і спираючись на можливості OIS), діафрагму та баланс білого залежно від сцени, що знімається. Можливо, тут не вистачає повноцінного режиму HDR, але його можна зімітувати підстроюванням в ручному режимі тону світла і тіней, а також використанням параметра DR (AUTO і 100% - базові значення, 200% від ISO 400 і вище, 400% від ISO 800 та вище).

Комплектний об'єктив демонструє відмінну різкість (трохи падає на широкому вугіллі) та мінімальний прояв хроматичних аберацій. Вбудований стабілізатор компенсує близько двох ступенів витримки під час зйомки з рук. Точність наведення, стабільність роботи та швидкість системи гібридного автофокусу знаходяться на дуже високому рівні.

Приклади фотозйомки камери FUJIFILM X-T10 зі значеннями ISO 100, 200, 400, 800, 1600, 3200, 6400, 12800 та 51200

Приклади фотозйомки камери FUJIFILM X-T10 з активованою системою шумоподавлення (JPEG): -2, 0, +2 для ISO 6400 та ISO 51200

Як показали результати наших традиційних тестів, камера FUJIFILM X-T10 може сміливо знімати при значеннях світлочутливості до ISO 3200 RAW і 6400 JPEG. При ISO 12800 можна отримати прийнятні фотографії для використання у блогах, соціальних мережахабо для домашнього друку на форматах до А4 включно. При подальшому підвищенні ISO артефакти ріжуть око.

Приклад денної зйомки з камери FUJIFILM X-T10 при роздільній здатності 1080р (1920 х 1080) на швидкості 60 FPS

Камера записує відео у Full HD-якості при частоті до 60 к/с із гарним стереозвучанням. Картинка виглядає непоганою і дуже плавною, але автоматика при такій частоті любить задирати значення ISO, що в результаті проявляється у великій кількості шумів, особливо на темних ділянках кадру. Виправити ситуацію можна під час використання ручних установок та зйомки при частоті 30 к/с. Втім, можливість відеозйомки для камер FUJIFILM є переважно лише приємним бонусом, адже основний наголос робиться на фотозйомку.

Автономна робота

Живлення FUJIFILM X-T10 здійснюється силами літій-іонного акумулятора FUJIFILM NP-W126 ємністю 1260 мА·год (7,2 В; 8,7 Вт·ч). У реальних умовах вдалося відзняти 280 кадрів і 5 хвилин відео. Загалом, непогано, та й показник змінюватиметься залежно від налаштувань апарату та активності самої зйомки. Якщо ж у планах часто зйомка, наприклад, під час подорожі, рекомендуємо придбати додатковий акумулятор.

В комплект поставки входить невеликий зарядний пристрій FUJIFILM BC-W126 (8,4 пост. напр., 0,6 А) зі змінним мережевим кабелем. Процес відновлення заряду акумулятора займає приблизно 1,5-2 години. Можливість заряджання від USB відсутня.

Підсумки

Відмінна камера у найкращих традиціях FUJIFILM. Корпус новинки виконаний у ретро-стилі, з великою кількістю аналогових елементів управління, більшість з яких можна легко перепрограмувати під свої потреби. Апарат не тільки виглядає стильно, але й тішить відносно компактними розмірами та загалом гарною ергономікою. Завдяки поворотному дисплею і якісному видошукачеві OLED зручно контролювати процес зйомки в більшості ситуацій. Фірмова матриця X-Trans CMOS II з роздільною здатністю 16 Мп у парі з комплектним об'єктивом FUJINON XF18-55mm F2.8-4 R LM OIS забезпечує отримання високодеталізованих фотографій з живою передачею кольорів навіть в автоматичному режимі при ISO 6400. Фотоапарат має безліч різноманітних режимів. функцій, творчих фільтрів та налаштувань для розкриття всіх ідей фотографа. Серед комунікаційних модулів є 802.11b/g/n Wi-Fi, що дає можливість підключатися до пристроїв для зручного перегляду, обміну та друку знятого матеріалу, а також для базового віддаленого керування камерою.

Приємно констатувати, що ця модель позбавлена ​​помітних недоліків, а обумовлені бажанням виробника виключити конкуренцію з флагманською FUJIFILM X-T1. До них можна зарахувати зменшений розмір буфера даних, високий нижній поріг ISO під час зйомки в RAW, невисока якість відео, відсутність сенсорного екрану та стандартного режиму HDR.

У результаті, якщо ви давно придивляєтеся до систем FUJIFILM X-T і не готові відчутно переплачувати за впевненіший хват, пило- та вологозахист, а також за більший буфер даних, то FUJIFILM X-T10 можна сміливо купувати.

Переваги:

• класичний зовнішній вигляд;
• висока якість виконання;
• відносно компактний і досить ергономічний корпус з великою кількістю елементів керування та гнучкими можливостями їх налаштування;
• якісний поворотний дисплей та відмінний OLED-видошукач;
• гарний комплектний об'єктив FUJINON XF18-55mm F2.8-4 R LM OIS;
• широкий парк оптики, зокрема через перехідник FUJIFILM M Mount;
• якісна матриця X-Trans CMOS II з фірмовою передачею кольорів та ефективною роздільною здатністю 16,3 Мп;
• електронний затвор з витримкою до 1/32000;
• якісна система гібридного автофокусування;
• серійне знімання до 8 к/с;
• можливість отримання якісних знімків за значенням ISO до 6400 одиниць;
• наявність модуля Wi-Fi.

Недоліки:

• невеликий розмір буфера даних;
• високий нижній поріг ISO під час зйомки у RAW;
• невисока якість відео;
• відсутність "HDR";
• кільця об'єктива немає прогумованих накладок.

FUJIFILM за наданий для тестування фотоапарат.

Висловлюємо подяку українському представництву компаніїTranscend Information, Inc. за надану для використання картку пам'яті.

Стаття прочитана 3200 раз(и)

Підписатися на наші канали

Компанія Fujifilm упевненими кроками підкорює ринок бездзеркальних камер. Нещодавно я став власником нової камери Fujifilm X-T10. Камера займає проміжну ланку між флагманом X-серії X-T1 та моделлю X-E2. Матриця X-Trans CMOS II залишилася незмінною, але виробник ввів дуже цікаві фічі, з якими я вас і познайомлю в даному звіті:).

Почнемо з технічних характеристиккамери:

Сенсор:	X-Trans II CMOS, 23.6×15.6 мм (APS-C), кроп-фактор: 1.5
Дозвіл:	16.3 Мп, максимальний розмір кадру: 4896×3264 пікселів
Чутливість:	200-6400 ISO, Auto ISO, ISO100, ISO12800, ISO25600, ISO51200
Байонет:	FUJIFILM X mount
Затвор:	від 30” до 1/32000 з
Дисплей:	TFT, 3:2, розмір: 3”, роздільна здатність: 920 000 пікселів
Видошукач:	вбудований, електронний, OLED, 0.62x, 2.360.000 пікселів, затримка 0,005 с.
Автофокус:	гібридний, 77-точок з функцією стеження за об'єктом+ датчики визначення фази на матриці
Вбудований спалах:	провідне число 5 у ISO 100
Серійна зйомка:	до 8 кадрів за секунду
Відео:	1920x1080 (Full HD), 60 кадрів в секунду;
RAW:	14-bit
WiFi:	IEEE 802.11b/g/n

Зовнішній вигляд
Камера доступна у двох варіантах забарвлення корпусу. Перший – металік із чорними вставками, другий – строгий чорний колір. Я вирішив взяти чорний – більш брутальний варіант:). Камера тестувалася з китовим об'єктивом Fujinon 18-55 мм, ƒ/2.8.

Корпус у камери досить легкий, приємний навпомацки, але на відміну від флагмана X-T1, магнієвими вставками захищені лише верхні та нижні сторони. Апарат важить 381 г без об'єктиву.

З правої верхньої сторони класично розташовуються коліщатка корекції експозиції та витримки, кнопка включення камери, кнопка запису відео та важіль Auto (про нього трохи пізніше). Досить справа замала і не зовсім зручний для власників великих тушок, проте це справа звички. Можна замовити додатковий металевий хват MHG-XT10.

З лівого верхнього боку винесено колесо керування режимами зйомки. А важіль під ним управляє вбудованим спалахом. Можна перемикати режими: S – покадрова зйомка, CL – серійна низькошвидкісна, CL – серійна високошвидкісна, мультиекспозиція, брекетинг, зйомка з фільтрами, панорамна зйомка. Винесене коліщатко, введене у флагманській моделі X-T1, дуже спрощує життя. Часто буває, що потрібно, наприклад, перевести камеру в режим серійної зйомки. Поки лізеш у меню, упускаєш дорогоцінний час.

У всіх вищеописаних плюсах, дуже шкода що немає коліщатка управління ISO як на флагмані X-T1. Зверніть увагу на важіль Auto поруч із коліщатком витримки. Це новий елемент керування, що переводить камеру в повний автоматичний режим (фокусування по всій площі кадру, автоекспозиція, ISO ISO). Незамінний у подорожах, коли ви даєте фотоапарат не гуру фотографії та просіть сфотографувати вас та ваших друзів на згадку. Користувався не раз:).

Чому в цій темі я позиціоную цю камеру як повноцінну заміну DLSR камерам? Вся річ у тому, що один із головних плюсів DLSR камер – це повноцінний видошукач за допомогою якого можна стежити за моментом. Так ось у X-T10 з'явився електронний видошукач із 100% покриттям площі кадру із затримкою всього 0,005 с. Видошукач значно відрізняється від попереднього покоління бездзеркальних камер. Як же я довго чекав на цей момент! Все, що ви бачите на дисплеї Live View, транслюється на видошукач. До речі, дуже зручно вибудовувати кадр не по оптичному видошукачеві, як на DSLR камерах, а на електронному, так відразу видно картинку (світла, тіні, малюнок оптики, загальну колірну гаму).

Мене дуже порадував похилий 3-дюймовий дисплей з роздільною здатністю 920 000 пікселів. Він підтримує Preview Pic Effect - режим, у якому у кадрі з'являється природне зображення. Екран відкидається по одній осі. Не можна відвернути його по горизонталі, наприклад, для селфі або зйомки з-за кута. Але для портретної зйомки - це просто космос. Спина вже сказала дякую:). Більше того, дуже зручно стало знімати людей на вулиці. Уявіть фотографа, який дивиться на вас через видошукач з величезним телевізором. Або хлопця дивлячись на дисплей. При цьому одразу не визначити, чи знімають вас чи ні. А якщо використовувати електронний затвор, то момент зйомки буде безшумним:).

Внутрішня ергономіка Fujifilm завжди була на висоті. У меню все знаходиться інтуїтивно швидко та легко. Налаштування розділені на 8 секцій, 5 з яких – меню зйомки, 3 – налаштування параметрів.

Швидке меню. Тут можна швидко поміняти ті чи інші налаштування переднім коліщатком. Наприклад, задати таймер спуску, змінити режим автофокусу і т.д.

Wi-Fi:
Камера оснащена Wi-Fi приймачем. За допомогою безкоштовної спеціальної програми «FUJIFILM Camera Remote» можна виконувати фокусування та спуск затвора на камері зі смартфона або планшета.
Ця програма дозволяє керувати такими налаштуваннями, як витримка, діафрагма, корекція експозиції та чутливість ISO. Можна також налаштовувати такі параметри, як режими імітації плівки, автоматичний спуск та спалах, а функція «Touch AF» дозволяє здійснювати фокусування з телефону або планшета. Сам поки що не пробував, але думаю в наступних поїздках обкатати цю функцію. Ледве не замовив пультик на Aliexpress за старою звичкою:).

Автофокус
Автофокус став справді проривним на ринку бездзеркалок. Тепер можна фокусуватися між слабоконтрастними об'єктами та в умовах поганого освітлення. Fujifilm X-T10 має 77-точкову систему гібридного фокусування з функцією стеження за об'єктом. Для тих, хто любить фокусуватися руками, Fujifilm приготувала дуже цікаві інструменти — функцію focus peaking, збільшення фрагмента кадру, а також інструмент Digital Split Image.

Кадр знятий із ручним фокусом із використанням системи focus peaking.


ФР=34.3 мм, ƒ/8.0, 1/100, ISO=200

Фокусування дуже швидке і впевнене. При хорошому освітленні помилки фокусування виключені, в сутінках камера наводиться трохи гірше, але це їй можна пробачити. Мотори автофокусу знаходяться в об'єктивах, тому все залежить від об'єктиву. З китовим об'єктивом 18-55 мм ƒ/2.8 камера наводиться плавно та швидко. Як колишній власник Fujifilm X-E1, я добре пам'ятаю, як тоді працювала система автофокусу. Зараз – це небо та земля. Звісно у зйомці репортажів, спортивних заходів камера зараз програє дзеркальним камерам топ-сегменту, але для свого часу – це технологічний прорив. Фото знято у серії з 5 кадрів. Автофокус одноточковий стежить AF-C.

Матриця
Камера оснащена 16,3 мегапісельною матрицею APS-C X-Trans CMOS II. У неї стоїть первинний колірний фільтр, що підвищує попіксельну роздільну здатність матриці. Тому дивуєшся розглядаючи фотографії, рясні деталями. Видно практично все. Так, у Sony є системна повнокадрова бездзеркалка α7R з роздільною здатністю 36,4 мегапікселя. Але воно вам потрібне? Як колишній власник 36-мегапіксельної камери, можу вас запевнити, якщо задумали брати камеру з таким дозволом, то приготуйтеся до додаткових витрат у вигляді повномасштабного залізного апгрейду, перекладу всіх ваших робочих каталогів на SSD жорсткі диски. Для 90% завдань з фотографії 16,3 мегапікселя – найкращий вибір.

ФР=27.7 мм, ƒ/5.6, 1/320, ISO=800

Реакторна зона Калінінської АЕС.


ФР=55.0 мм, ƒ/8.0, 1/900, ISO=400

До речі, кроп-фактор на матрицях Fujifilm становить 1.5, це означає, що китовий об'єктив Fujinon 18-55 ƒ/2.8 еквівалентний фокусній відстані 24-70 на повнокадровій матриці. Чому Fujifilm не робить повний кадр? Відповідь я думаю полягає в тому, що якщо Фуджики почати робити повний кадр, це призведе по-перше до непотрібного розширення лінійки оптики, а по-друге, всі комплекти різко подорожчають, що негативно позначиться на загальній купівельній спроможності аудиторії.


Джерело: Живий Журнал fujifilmru

Передача кольорів
За що всі люблять Fujifilm, то це за колір. Передача кольору на мою думку найкраща на ринку. Одночасно згадую зелені відтінки Nikon, рожевість Canon. А у Sony на мій погляд виходить досить нудна нейтральна сіра картинка. У Fujifilm кольори живі, а в режимі VIVID взагалі тішать око. Я намагаюся знімати в режимі NEUTRAL і розганяти картинку в редакторі, якщо мені потрібно. З обробки в нижчеприкріплених кадрах лише експокорекція та зміна точки чорного та білого.

Незрівнянна Віка:)


ФР=20.5 мм, ƒ/3.2, 1/170, ISO=500 | завантажити у RAW форматі

Світло в кафе на Білій площі.


ФР=39.0 мм, ƒ/3.6, 1/680, ISO=320 | завантажити у RAW форматі

Французькі багети на "Дні Франції у Росії".


ФР=31.5 мм, ƒ/3.6, 1/4000, ISO=800

Захід сонця над Москвою з даху готелю "Пекін".


ФР=55.0 мм, ƒ/5.6, 1/2500, ISO=800

Ви й самі це бачите? Кольори Fuji живі, їх не потрібно "розганяти" програмно. Не потрібно заводити пресети та поправки до редакторів. Останнім часом я обробляю фотографії дуже швидко (у тому числі для цього тесту). Імпортую в лайтрум, роблю найпростішу експокорекцію - експозиція, світла, тіні, крапка білого та чорного. Іноді додаю насиченості кольору Vibrance. Цього цілком вистачає як для друку, так і замовників.


ФР=25.4 мм, ƒ/6.4, 1/140, ISO=400

Мерседес мого друга практично купили наступного дня, як він виклав ці фотографії :).


ФР=34.0 мм, ƒ/5.6, 1/240, ISO=250

Собор Василя Блаженного

ФР=20.5 мм, ƒ/5.6, 1/400, ISO=200

МДУ


ФР=28.9 мм, ƒ/4.5, 2, ISO=200

Шуми
Переходимо до найвищих ISO. Скажу, що шумів практично не видно ISO=6400. Так, картинка починає зернити, але для веб-зображень якість практично не втрачається. Я зробив експеримент, взяв камеру і пішов гуляти нічною Москвою. У нічному місті задирати ISO понад 800 не довелося. На значеннях до ISO=51200 збільшується зернистість, проявляється шум, але в крайніх межах починають пропадати деталі. Однак я навіть не знаю, що можна знімати на таких значеннях.


ФР=31.5 мм, ƒ/3.6, 1/180, ISO=200 | завантажити у RAW форматі

Акумулятори:
Заряду однієї батареї вистачає приблизно 350-400 знімків залежно від використання функцій. При виїзді на природу я зазвичай беру із собою 3 акумулятори. Порадую багатьох читачів. У камерах Fujifilm X є одне гніздо для акумуляторних батарей. Так що при апгрейді камери вам не доведеться продавати старі акумулятори.

Висновок:
Fujifilm X-T10 – це відмінний вибір для тих, хто хоче змінити старі моделі X-M1, X-E1. Однак, для власників апаратів з подібною матрицею X-Trans CMOS II є сенс дочекатися наступного покоління. Для тих, хто розглядає перехід із DLSR системи на бездзеркалки – ця камера стане чудовим вибором із багатим парком оптики Fujinon, у якому налічується вже 17 об'єктивів. Перейшовши на бездзеркалку, ви здивуєтеся, що більше не потрібно тягати з собою величезні рюкзаки, наповнені об'єктивами. Все стає набагато компактнішим. Камери стали розумнішими і дають можливість фотографу все більше віддаватися моменту. Компанія Fujifilm постійно оновлює програмне забезпечення як камер, так і об'єктивів. Приблизно раз на півроку я накочую нові прошивки. А для цієї камери все ще лише починається:).

Дякую за увагу:). Пишіть запитання, і я із задоволенням на них відповім.

Огляд системної камери Fuji Х-Т10 або бездзеркалка в руках любителя, а так само: "бездзеркалка проти дзеркалок - так чи ні?", "Навіщо мені це?", "Все що ви боялися, але хотіли" та інші кумедні дурниці.

Всі кумедні дурниці є виключно рисовою імхою,

і засновані на суб'єктивному досвіді зйомок

на дзеркальні та бездзеркальні камери.

Якщо відповісти на головне питання життя всесвіту та взагалікоротко і відразу – все залежить від вимог. У великій кількості випадків, X-T10/X-T1 є дуже непоганою заміною аматорській дзеркалці (все, далі можна не читати;)).

Винятки, як мені здається, становлять:

• профрепортаж та його найскладніші види (тільки не треба плутати його з “репортерською зйомкою” з попсових концертів, виступів дитячої спортивної школи та клубних фото);
• художня та фешн-зйомка з високою деталізацією та малою глибиною різкості (якщо у вас є гроші на середній формат та оптику до нього, а також розуміння навіщо це потрібно, то ця стаття зовсім не для вас)
• Тягання "баальшої крутої дзеркалки" для враження замовників і взагалі відчуття від роботи з "серйозною технікою" (так, ергономіка бездзеркала своєрідна, а вигляд часто "не вселяє довіри "серйозним людям").

Більшість ТТХ(матриці, розміри вага та інше) можна подивитися в інтернеті, прочитати дифірамби “оригінальної матриці фуджі з небайєрівським фільтром”(з равами якого досі глючно працює лайтрум, до речі) та заучені фрази про те, що “тепер не потрібно носити багато , а знімати на втіху”.
Зосередимося на чесно-суб'єктивному.

Фокусування

Найзапитанніша й спірна тема. У Х-Т10 гібридна фокусування – контрастна по всьому полю кадру плюс фазова, по центральній частині кадру, площа покриття фазовими датчиками приблизно порівнянна з такими у . При виборі точок фокусування, гібридні точки підсвічуються трохи яскравіше за інші. Фокусування швидке, хоча залежить від об'єктива, втім як і завжди.

Кажуть, що при стиснених світлових умовах камера повністю перемикається на контрастне фокусування, відключаючи фазові датчики. Правда чи ні – не знаю.

Дуже зручною опцією є переміщення по кадру не тільки однієї точки фокусування, але також "зони фокусування" на кілька точок, при цьому регульованого розміру та пропорцій. Подібна функція (тільки без швидкого регулювання площі) існує і в професійних дзеркалках (у нікона – починаючи з ).

Зазвичай, у бездзеркалок робота джойстика налаштована як у “мильниць” – на кожну кнопку призначено якусь дію: зміна ісо/баланс білого/режими/вибір точок фокусування. У Х-Т10, крім такого режиму, можна включити “режим як у дзеркалки” – тобто чотири кнопки джойстика відразу відповідають за переміщення точки/зони фокусування. А потрібні регульовані параметри призначити на екран налаштувань користувача- "Q":

Режими фокусування М/S/C? Є. Перемикаються важелем праворуч від байонета. Класика.

Фокусування зі стеженням за об'єктами по полю кадру (те, що nikon називають 3D-фокусування)? Є. Хоча сильно залежить від налаштувань і контрастності об'єктів.

Фокусування обличчям? Є. У поєднанні з попереднім пунктом – дуже зручно знімати дітей, що грають. А можливість вибрати фокусування по очах, причому, на вибір – по лівому чи правому оку…

Чи вистачає швидкості швидкодії та фокусування для аматорської зйомки та звичайного репортажу? Однозначно – так. Принаймні швидкість фокусування не поступається (а за точністю в темних умовах – іноді перевищує) швидкість моєї старої s5pro, д90, д7000 і 3ххх/5ххх серії. Можливо, її може виявитися недостатньо для професійного репортажу, але чи багато хто з читаючих це знімає олімпійські ігри?

Пара тонкощів:

1. При серійній зйомці з автофокусом слід вибирати режим затвора “механічний”. Якщо вибрано режими “електронік” або “електронік/механік”, фокусування в серії буде здійснюватися по першому кадру.
2. Є така дуже корисна опція, як збільшення кадру в точці фокусування, натиснувши на задній диск управління (при перегляді знятого теж працює, до речі). Актуально як для ручного, так і автоматичного режиму фокусування. На жаль, спрацьовує вона тільки при фокусуванні "по одній точці".

Ергономіка

Відразу хочу попередити про один важливий момент в ергономіці бездзеркала взагалі і "десятки" зокрема. На відміну від дзеркалок, це швидше камери лівої руки.
Тобто, легко тягати камеру. на кінчиках пальців правої руки”вам навряд чи вдасться - пальці судомою зведе, особливо з масивним об'єктивом. Виняток становлять хіба що комплектації з "кито", та 18 і 27 мм "млинці". – так само не буде.

Незважаючи на деякий "закос" моделей серії Х-Т "під дзеркалки" - всі ці упори під великий палець, виступ на фронтоні та інші хитрощі, принцип носіння системних камер відчутно відрізняється від ЦЗК. Спочатку доведеться переучуватися.

Додатковий батлблок/рукоять може частково виправити ситуацію (заодно зробивши камеру масивніше), наблизивши ергономіку до "дзеркальної", але на жаль, для Х-Т10 він не передбачений навіть у китайців.
Якщо робити його самостійно. ;)
На мій нинішній погляд – шкіряного китайського напівчохла цілком достатньо. Люди з достатком та бажанням можуть купити оригінальні чохол та додатковий хват від Fuji. На сьогоднішній день це приблизно по 4500 руб на кожен пункт.

Для тих же, хто чимало часу провів знімаючи на плівкові дзеркалки та далекомірки (або мав досвід роботи із цуценятами;)) – доведеться лише згадати старі навички.

Отже, Х-Т10 тримається у лівій руці. Зовсім-зовсім як старий зеніт (або щеня): великий і вказівний пальці утворюють "вилку" для обхвату та притримування об'єктива, а долоня та інші пальці притримує камеру знизу. Це зручно, практично, залишає вільною праву руку і оберігає камеру.
Так, якщо ви хочете знімати витягнувши камеру і тримаючи її лише у правій руці – такий трюк цілком можливий. Щоправда, з багатьма об'єктивами це буде складно. Носити у лівій руці – куди зручніше.

Комплектний наший ремінець, як і у більшості камер - жорсткий. Але якісний. Щоправда якісний. І без величезного напису “ГЕЙ ПАСАНИ – ТУТ ЧУВАК З МЕГАДОРОГОЮ КАМЕРОЮ!”. Так що можете витратити трохи часу, щоб розім'яти його і привести до придатного стану.

Взагалі, бездзеркалки фуджі та олімпуса своєю ергономікою диктують дещо інший стиль зйомки, ніж ЦЗК. Але статтю "вплив типу фотокамери на психологічні аспекти художньої творчості" ми з вами розглянемо іншим разом.

Всі кнопки (хіба що за винятком кнопки відеозапису) – зручні та доступні, легко знаходяться наосліп, натискаються з гарним відгуком, але без зайвої тугості.

Коліщатка управління (і переднє і заднє) крім обертання можуть натискатися як кнопки. На передньому можна вибрати дію, заднє, натискання, збільшує зону фокусування на весь екран.

Увімкнення камери – поворотним важелем навколо кнопки спуску, як у ніконі.

Управління експопарою та режимами у всіх бездзеркала Fuji реалізовано як у плівкових камерах: на об'єктиві виставляється діафрагма, на корпусі камери – і експокорекція. Щоправда, для кількох недорогих об'єктивів, що не мають кільця діафрагми, виставлення воно проводиться коліщатками управління, як у ніконі.
Та й діафрагма мають у крайніх положеннях позицію "А" - авто. Виставляючи їх у положення “А” у різних комбінаціях, отримуємо режими М, A, S та P. Все просто та зручно.

На той випадок, якщо потрібно віддати камеру в руки комусь не знайомому з тонкощами зйомки - під диском витримок є важіль "авто", який переводить камеру в "зелений" режим з автофокусом, що стежить.

До речі, досить істеричний режим - у нього чомусь постійний, невідключний, стежить автофокус, тому об'єктив постійно дзижчить і крутиться. Як виявилося, непідготовлених людей це нервує, ніби їм у руки дали дрібну вертку тварину.

Зліва, на верхній панелі, є диск вибору режимів протяжки (одиночний кадр, швидка та повільна серії), двох видів брекетингів (по ісо, видів плівки та інше. Налаштовуються в меню) двох типів фільтрів (про них нижче), а також панорамна зйомка та . Остання дуже зручно реалізована – після зйомки першого кадру він напівпрозорим тлом накладається на екран, тому можна бачити поєднання зображень.

Видошукач та екран

Екран- типовий для нинішнього часу, трохи більше трьох дюймів, з гарною передачею кольорів і кутами. Рекомендую наклеїти матову захисну плівку або скло - працювати під яскравим сонцем буде набагато зручніше. Відкидається за допомогою виступів зліва (вони добре чіпляються нігтем вказівного пальця), вниз на 45 і вгору на 90 градусів.
Видошукач ... мені доводилося бачити різні видошукачі, і в старих моделях фуджі, і в малечі sony-nex і в нових олімпусах. Скажу чесно – цей найкращий! Як за кольорами, так і деталізацією. Суб'єктивно, лише трохи менше видошукача повнокадрової дзеркалки, але більш ніж на кропі, особливо "молодшому".

Видошукач і екран можуть перемикатися за допомогою датчика наближення і мають 4 режими:

• Працює тільки екран (постійно)
• Працює тільки видошукач (постійно)
• Працює екран, але при піднесенні до ока (приблизно за 5-7 см) перемикається на видошукач
• Працює тільки видошукач, але включається він лише при піднесенні до ока.

Сильно не вистачає кнопочки "спати", як це реалізовано в сучасних стільникових - клацати щоразу вимикачем втомлює.

Так само, дуже хотілося б режим “у видошукачі – зображення, на екрані – тільки параметри налаштування та швидке меню користувача”.

Як і належить у бездзеркалок, не пов'язаних технічними параметрами – і на екран, і у видошукач може виводиться багато будь-якої додаткової інформації, починаючи з ісо/витримки/діафрагми і закінчуючи віртуальним горизонтом і трьома видами допомоги при ручному фокусуванні.
Головна перевага (і екрану) у фуджі виявилася можливість відображення простору з уже вибраними налаштуваннями.

Наприклад, якщо ви знімаєте в ручному режимі і занадто перекрутили витримку та діафрагму – камера покаже вам практично чорний екран. Або сильно засвічений, залежно від параметрів.

А з використанням колеса експокорекції (розташовується на верхній частині камери, праворуч), можна легко вибирати освітлення кадру, наприклад, при зйомках вечірнього міста – від легких сутінків до глибокої ночі з вогниками.

Меню

Все просто, зручно, лаконічно, з купою можливих тонких налаштувань під себе.
Логіка меню найближче до ніконівської – вертикальний стовпець квадратиків а1-а5/s1-s3 ліворуч і спливаючі меню від нього. У російському варіанті доводиться іноді підглядати в інструкції, що означають ті чи інші скорочення. Але загалом – все зрозуміло.

Об'єктиви

Перше і найголовніше у системних об'єктивах від Fuji це те, що практично всі вони – топи. Так, саме так, у фуджиках практично немає "дешевих і компромісних" стекол, за винятком 27 мм фіксу та кількох "китів" стандартних фокусних (16-50 і 55-200). І навіть у цьому випадку, найпростіший 16-55/3,5-5,6 видає дуже і дуже непогану картинку.
Більшість фіксів мають f/1,4, деякі – f/2, зуми – від f/2,8. Конструктив – практично завжди суцільнометалевий, без будь-яких гумок та пластику.
Про будь-який з об'єктивів фуджі, можна сказати: "Мацаш в руки, маєш - річ!"
Плюсом цього підходу є той факт, що будь-яким з об'єктивів реально хочеться знімати, не заморочуючись. Мінус – ціна. Хто хоче жахнутися сучасними цінами – welcome на яндекс-маркет.

Особливістю об'єктивів фуджі є електронні кільця управління – передача параметрів зуму, діафрагми та фокусування не механічна, а електронна. З одного боку – це дозволяє зробити плавне регулювання під час зйомки відео, а також – повну пилу-вологозахищеність об'єктива. З іншого – до такого теж доведеться звикнути, реакція об'єктивів не така однозначна як при механічному управлінні.

Зате є досить великий хід кільця фокусування, приблизно два обороти від МДФ до нескінченності, що дає великі можливості під час зйомки.

Мені довелося знімати на 4 об'єктиви системи Fujifilm:

Акумулятори

Так, їх вистачає ненадовго - від 300 до 600 кадрів (хтось згадував 1000), залежно від режиму використання, і потрібно стежити/відключати камеру, щоб вона не їла занадто багато (хоча є таймер сну). Так, краще завжди мати із собою запасний. Так, краще купувати оригінальні, а не китай (які мінімум на третину менш ємні, і взагалі можуть глюкнути або згоріти будь-якої миті. Так, це недешево - оригінал коштує зараз близько 1,6-2,5 тисяч (хоча можна примудритися взяти в межах тисячі з усілякими знижками).
Час зарядки акумулятора – приблизно годину-півтори в ситуації "о треба б зарядити!"та порядку двох у стані "ну все, приїхали".

Про колір та світло

Кеноністи, якщо судити з відгуків на форумі, жодних втрат у динамічному діапазоні, при переході на фуджик, не зазначають. У квітах сильно радіють.
Ніконістам, особливо мають багатопіксельні камери (Д610/д7100) може здатися замалий динамічний діапазон у джипегах на контрастних сценах. Але рави - практично такі ж "тягнучі" як у нікона, а кольори і скінтон безсумнівно краще.

Приклад – джипег без обробки, джипег з витягнутими +100 тінями в лайтрумі, і рів з витягнутими тінями +100 в лайтрумі:

Особисто мені, після “проп'ятки”, з її величезним ДД у джипегах, довелося згадувати про рави та освоювати Capture One, але кольори не розчарували.

Робота зі спалахами

Зі спалахами у фуджі все трохи складно і трохи просто.

Складно – тому що система нова, і моделей сторонніх виробників TTL-спалахів під них – кіт наплакав, зараз існує тільки Meike-320 – маленька двобатарейна, але цілком вдала модель та Nissin-40i – класична модель з поворотною головкою, хоча габарити трохи менші за звичайні .

Просто - тому, що "рідних" спалахів всього три, не заплутаєшся:

EF-X20 з чохлом:

Дистанційне керування спалахами у X-T10:

1. для EF-X20 - по "палю" від вбудованого спалаху, в мануальному режимі. При цьому спалах знизу має перемикач для TTL-режиму, що стежить мануального режиму, і стежить режим "Р", який, мабуть, дозволяє спалаху не реагувати на "передспахи від червоних очей". Ну, і студійні/мануальні спалахи, природно, теж “підпалюються”.
2. По синхрокабелі, через гарячий черевик. Кажуть, підходять кабелі від системи Canon, проте розташування контактів на черевику дещо відрізняється від кенонівських. TTL-кабель від Nikon не підходить точно. Можливо, т.зв. "Універсальний TTL-кабель" буде найкращим рішенням у даній ситуації.
3. Радіо-синхронізаторів через гарячий черевик. Будь-якими – для мануальних режимів або, можливо, E-TTL для системи Canon (інформація не перевірена).

Fuji EF-X20 та студійний китайський спалах:

Невелика хитрість, що допомагає не паритися з приводу неповоротності спалаху:

Зі спалахом “в лоб”:

І зі відбивачем зі шматочка фольги:

Як засіб утримання фольгованого паперу, за зростанням ефективності: пальці, гумка для грошей, магнітна смужка (купується у просунутому магазині для принтерів або у виробників магнітиків)

Для вбудованого спалахуу X-T10, в меню, є всього 4 режими роботи:

• "Примусова" - простий режим TTL. Перед роботою спалах необхідно підняти важелем ліворуч на верхній панелі.
• Повільна синхронізація.
• Синхронізація по 2 шторці - читай "по задній шторці"
• Коммандер. . На жаль, нічого подібного до ніконовського CLS у фуджа немає, в цьому режимі спалах працює з мінімальною потужністю, достатньою тільки для підпалу.
• Вимкнений спалах. Навіщо потрібен цей пункт, так само як перший - гублюся в здогадах (адже спалах спрацьовує тільки якщо піднятий), швидше за все меню максимально уніфіковано з іншими моделями фотоапаратів, і ці пункти призначені для камер з непідіймальними спалахами - щоб вимикати/включати їх таким чином. Але при виборі цього пункту меню піднятий спалах не спрацьовує.

Додаткові параметри вбудованого спалаху:

• Експокорекція спалаху +20 -2, з кроком 1/3.
• Увімкнення режиму “прибрати червоні очі”. Причому реалізований він не передспіхами, як завжди, а на програмному рівні - автоматика визначає обличчя і "чорнить зіниці".
• Мануальний режим – відсутній.

Оскільки видошукач (і екран) показує картинку відповідно до вибраної експопари та експокорекції, дозволяючи в реальному часі підбирати параметри зйомки, то, для роботи зі спалахами та в студії, у меню “екран” є режим “перегляд у ручному режимі – вкл/викл ”. При його вимиканні та екран починають працювати як звичайний. Цю функцію можна призначити на функціональні клавіші “Fn”, але не можна занести в меню “Q”.

Wi-fi

Бездротовий зв'язок у X-T10 має чотири функції:

1. Робота з планшетами та смартфонами. Андроїд та Ios.
2. Автозбереження на комп'ютер.
3. Впечатування геометок до фотографій із GPS смартфона.
4. Бездротовий принтер “Intax”.

Робота з планшетами та смартфонами.

Тут все дуже просто та швидко. У основі додатків (гуглплей і эпплстори) є додаток. Скачується, ставиться, налаштовується, і тепер, щоразу ввімкнувши вайфай у смартфоні та фуджику, і підтвердивши з'єднання у фотоапараті, отримуєте 4 функції:

• Копіювання/отримання (не переміщення!) вибраних фото в смартфон(причому у фотоапараті є функція "передавати стислий по об'єму файл") При цьому режимі вибирати які фото передавати, а які ні - потрібно на екрані камери.
• Перегляд пам'яті камери. Те ж саме, що й попередній пункт, тільки в цьому випадку все управління копіюванням та вибором відбувається з екрана смартфона. По суті, це вибір "що засунути назад у кишеню – камеру чи смартфон?"
• Керування зйомкою – наведення, спуск затвора, зміна параметрів зйомки – ісо, режим спалаху, таймер, фото або відеозйомка, поправка та ін.
• Геотеггінг – передача координат поточного місця в камеру під час зйомки.

З'єднання – майже миттєве. Під час роботи з камерою – робота з інтернетом по вай-фай на смартфоні автоматично блокується.
Із недоліків – щоразу після виконання пункту меню, при поверненні до вибору пунктів доводиться перепідключатися.
Цю функцію можна призначити однією з функціональних кнопок “Fn”

Автозбереження на ПК

Спеціальна програма автозбереження завантажується з сайту фуджі (версії під Win та Ios), і, при встановленні, призначається в автозавантаження, в режимі очікування. На камері при цьому потрібно налаштувати підключення до мережі (ім'я/пароль або кілька інших способів) через домашній wifi-роутер або точку доступу. Після цього параметри мережі зберігаються у пам'яті камери. Може бути збережено до шести wifi-мереж.
Для автозбереження потрібно перейти в режим перегляду фото, і вибрати там пункт автозбереження на пк. На підключення та авторизацію в програмі автозбереження йде приблизно 20-30 сек, на перевірку та копіювання 10-20 jpg-файлів - ще півхвилини.
На жаль, призначити автозбереження ні на функціональні клавіші, ні в меню користувача - не можна.

Впечатування геометок до фотографій із GPS смартфона

Тут все просто - включаєш GPS на смартфоні, запускаєш ту ж програму з'єднання, і вона передає мітки для запису в будь-якого свіжого кадру. Заодно відображає на екрані піктограму "мітки місцевості отримані". Чомусь зазначено що "час безперервної роботи - 1 година".

Бездротовий принтер, що носиться Instax SHARE SP-1

Фото – чесно вперто з офіційного сайту виробника.

Це дуже кумедна ідея Fujifilm, за мотивами їх сучасних полароїд-камер "інстакс". Представляє собою друкований блок від подібної камери з екраном-проектором усередині, wi-fi модулем і живленням від пари батарейок.
Розміри: 101,6 мм x 42 мм x 122,5 мм, вага: 253 г (без батареї та плівки), вішається кліпсою на пояс.
Ціна - близько 8-9 тисяч рублів на січень 2015 року.
Знімки виходять розміром 46*62 мм, плюс біла рамка як у полароїда.
Живиться касетами від Fujifilm "а-ля полароїд", на 10 знімків (тип "mini"), ціною в 4-5 сотень рублів кожна.
Хто досюди дочитав – той уже молодець!
В основному, ця кумедність потрібна для будь-яких вечірок, і для платних фотосесій, коли за півхвилини, в процесі зйомки, можна зробити кілька "фоток для портмоне" - приємний сюрприз замовнику. Ну, чи можна концептуальну виставку зробити.

Інше

Профілі плівок та емуляції роботи

Камера має півдюжини встановлених колірних профілів, що в основному імітують ті чи інші види плівки, включаючи легендарний кодак-хром і класичну сепію. Причому показує їх одразу у видошукачі під час зйомки. А також – 7 варіантів налаштувань користувача (в яких профілі плівки – лише один із змінюваних параметрів). Будь-яка з них перемикається через швидке меню або призначеними функціональними клавішами, комбінацією "натиснув кнопку-покрутив коліщатко / клацнув джойстиком". Смішні варіанти, які можна призначити на ліву “вежу” – це чорно-біле зображення з допуском лише одного кольору – червоного, жовтого, синього, зеленого та помаранчевого.

Картки пам'яті

Однією з відмінностей х-т10 від х-т1 є. У Х-Т10 він обмежений приблизно 8-10 кадрами, а потім камера замислюється над записом на флешку. На багатьох форумах рекомендується (і я погоджуся) витратиться на швидкісну картку, зі швидкістю не менше ніж 80-95 Мбіт/сек. Лаг запису істотно падає - на повільній серійній швидкості переповнення картки не виникає зовсім, на швидкій - починає гальмувати після десятого-дванадцятого кадру.
Ні, якась недорога картка, типу Transcend 10 класу не є швидкісною і неабияк гальмує. На картці (або в описі) має бути вказана швидкість запису. Якийсь SanDisk Extreme Pro SDHC 16 Гб (а краще 32) - досить придатно.

Найбільш "безперервно-швидкострільним" варіантом є варіант "джипег-нормал" з мінімальним розміром файлу і всіма відключеними покращувачами - близько 20 кадрів (2,5 сек) безперервної зйомки без зниження швидкості.

Правда, все вищесказане стосується формату jpg, в raw - камера з швидкою карткою знижує швидкість зйомки десь після десятого кадру в повільній серії і після шостого-сьомого в швидкій (але не припиняє знімати!).

Сторонні об'єктиви

Через відповідні перехідники ставляться практично будь-які. Найпоширеніші перехідники на М42, м39, нікон і кенон. На жаль, у автофокусного скла автоматика діафрагми (а особливо приводу фокусування або зуму) працювати не буде. Особливий інтерес представляє можливість використання цікавого далекомірного скла.

Fujifilm X-T10 та юпітер-37МС (через перехідник Fuji-М42)

Кришки для об'єктивів

Незручні, і вислизають із пальців. Класичні "а-ля нікон" куди практичніше. Але простіше поставити добрий і забути про кришки.

Побажання до розробників Fujifilm:

1. пункт меню “перегляд у ручному режимі – увімк/вимк”. – дуже потрібен у “користувальному меню Q”.
2. функцію "підключитися до планшета" і "автозбереження" потрібно додати в "користувач екран Q"
3. Дуже потрібна кнопка “sleep” з примусу, або хоча б налаштування в меню таймінгу засипання не лише на 2 та 5 хвилин – вони надто довгі.
4. Так само, дуже хотілося б режим “у видошукачі – зображення, на екрані – тільки параметри налаштування, і швидке меню користувача”. – як це вже було реалізовано з режимом перегляду знімків. А то, ставлячи режим "тільки видошукач", не виходить по екрану налаштовувати параметри зйомки, а знімати тільки через видошукач, як на дзеркалках.
5. На кнопці/команді "включити wi-fi" потрібно зробити вибір - підключаться до планшета або комп'ютера/інших мереж (а не розкидати її на дві команди в двох різних меню), а то доводиться кожен лазити в меню для включення автозбереження, щоб скинути пару -Трійку фото. Та й досить довго з'єднується, на жаль. Може, який usb-wifi-девайс випустити, щоб у комп встромив - і він відразу під'єднує камеру, з такою ж програмою, як і у смартфонів?

Ціна та логічність

На жаль і ах, варіант піду на бездзеркалку, там все дешевше і краще - міф.
Якщо повністю переходити на бездзеркальну систему, з рідними об'єктивами, автоматикою та зручністю, то доведеться витратитись.

Відразу обмовлюся – так, є недорогі рішення для вузького кола завдань.

Наприклад для "чисто мануальної роботи з якісним кольором" є дуже придатна і порівняно недорога на вторинному ринку fuji X-m1. За 12-17 тисяч, за умови купівлі б/в, ви отримуєте крихітний кишеньковий кроп-1,5, з фірмовою матрицею, комплектом перехідників на основні системи (м42, М39, лійка, нікон), системою ручного фокусування, вайфаєм та відкидним екранчиком . Якщо додати рідний "кит" 16-50/3,5-5,6 за 10 000 руб - у вас апарат для творчої, студійної зйомки та сімейних свят.

Для стріт-фото цілком підійде кишенькова та недорога соні nex 5, 6, 7 версій, або А5100. З млинцем або "китом". Або олімпус pen-серій (починаючи з п'ятірки).

Власне, бездзеркальна недорога (у ціну молодшої дзеркалки) система для “знімати сім'ю та покласти камеру назад у кишеню”,це нетопові малі моделі олімпус/соні/фуджі/панасонік – без видошукача, з поворотним екранчиком та китом/млинцем у комплекті (у разі олімпусу китом-млинцем).

Але! Якщо збирати універсальну систему з оптимальним набором функцій, непоганим фокусуванням та автоматичними об'єктивами, про економію щодо дзеркалок забудьте.

Наведу конкретний приклад.
Для переходу на фуджі мені довелося продати:

• (пробіг 83 тисячі, батблок 3 акумулятора);
• - 16000 руб;
• Акумулятор WP-126, рідний від фуджа, з гарантією в 2 роки, ціна 1630 у магазині, мінус ~300 балів з системою "бали" від ощадбанку, та мінус 300 руб за відгук про купівлю в зв'язковій камері. разом - 1000 руб за фактом.
• Спалах (хотілося б пару) EF-X20 (9000 за цінником у зв'язковому) + 2 комплекти акумуляторів eneloop AAA (1000 руб/комплект) + картка SanDisk Extreme Pro SDHC 16 Гб (1600 руб). Весь цей комплект коштує 12600 руб, але - мінус подарункові бали від Fuji по зимовій акції, мінус бали "Связного" від покупки камери, мінус бали за оплату карткою - отримуємо близько 8000 руб.
• З собою перехідники на М42, М39, Nikon ~ 1400 руб.
• - 1000 руб у комісійці.

Разом ~ приблизно ті самі 71-72 тис. руб.

Не сказати щоб дешево, так? І це при тому, що нещодавно фуджі таки підняла ціни на тушки та оптику.
Однак, можна відзначити те, що це нові ціни за нові, і досить якісні для своїх цін, вироби.

Чому саме х-т10, а не хт-1, х-е2 чи нові олімпуси чи соні?

Зі соні все просто – вони мені не подобаються. Ні виглядом, ні ергономікою, ні картинкою.
З олімпусом – складніше, нові омд Е10 марк 2 та омд Е5 марк 2 – це найзручніші маленькі камери, що мені доводилося тримати в руках. Реально вони прямо вливаються в руку і все скрізь зручно і ніде не тисне. І об'єктивів там величезний вибір. І видошукач хороший (хоча у фуджика сподобався набагато більше). І фірмові олімпусівські найкрасивіші кольори. Стабілізатор у матриці. Найшвидший автофокус. Все, буквально все гаразд!
Крім одного "але". Через кроп-2 у олімпусів найнудніша, плоска як дитяча розкладна книжка-з-замком, картинка. Зовсім немає жодних обсягів. Навіть при гарній світлотіні. Навіть на топових фіксах. На жаль. Цілком мені не сподобалася.
fuji X-E2 – відсутня поворотний екран та трохи не подобається ергономіка.

Fuji Х-M1 – одна з найвдаліших фуджі-бездзеркалок, порівняно недорога, але на жаль, немає видошукача та гібридного автофокусу, хоча як друга, кишенькова камера – цілком гарна. Один мій знайомий у Пітері спеціально взяв її для роботи з мануальними об'єктивами у студії.

fuji X-T1 з виходом X-Pro 2 втратила статус топа, програючи новій моделі за всіма параметрами, хіба що крім ціни (не сильно) та наявністю поворотного екранчика. При цьому, X-T10 виграє у колишнього флагмана меншими габаритами і вагою, маючи таку ж матрицю і систему фокусування, а також куди меншою ціною (близько 20 тисяч рублів) поступившись лише відсутністю погодозахисту, трохи в буфері та розмірі видошукача, та втративши кілька красивих, але не критично потрібних "крутилок" на корпусі.

Чому саме бездзеркалки?

Ось чому:

До речі. Дуже великий плюс подібної системи - люди, навіть малознайомі, вас зовсім не бояться, не сахаються як "від великої чорної камери". Це дозволяє спокійно знімати побутові сценки та інші репортажні цікавості.
Ну і ще одне. Їм справді хочеться знімати.

ВСТУП:

Бездзеркальні камери з кожним роком дедалі впевненіше займають ніші ринку, в яких донедавна безроздільно панували камери, оснащені дзеркалами. Усі виробники вже представили напівпрофесійні рішення, дехто навіть професійний. Але ціна таких камер зазвичай "дуже кусається", відповідно попит на них відносно невисокий. Тому виробники завжди намагаються надати нам (споживачам) компромісні рішення. Плюси всім очевидні. Компанія-виробник не витрачається на нові розробки, використовуючи та спрощуючи перевірені (і знижуючи витрати), а ми з вами отримуємо "майже найкраще" за куди менші гроші. І сьогодні у нас на огляді якраз такий "майже флагман" - Fujifilm X-T10.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ОПИС Fujifilm X-T10:

Зовні камера дуже схожа на флагманську X-T1. Точніше, на полегшений і трохи спрощений флагман із значно демократичнішим цінником. Fujifilmспочатку не стали розширювати лінійку продукції наперед бюджетними камерами з сильно урізаним функціоналом, а зорієнтувалися на техніку від середнього до високого рівня. Усі камери, включаючи бюджетну X-А-Серію, оснащуються і механічними органами управління та гарячим черевиком. З виходом X-T10, компанія заповнила нішу між X-T1і X-E2.

Огляди обох камер на сайті є, тому ця стаття фактично зводитиметься до порівняння трьох камер. Якщо порівняти всі три камери, то основних відмінностей буде не так багато. Всі камери оснащені корпусами з магнієвого сплаву, але при цьому захист від пилу, бризок і морозу має тільки X-T1. Крім того, X-T1- «найважливіша», але при цьому її найзручніше тримати в руці завдяки об'ємній батарейній рукояті.

Корпус X-T10, як у X-T1, виконаний у форм-факторі дзеркального фотоапарата, але органів керування поменшало. Відверто кажучи, складно вважати це мінусом, особливо з огляду на те, що X-T10позиціонується як аматорська камера. На жаль, скасували колесо вибору, але в іншому любителю буде з чим розбиратися.

Від камери до камери Fujifilmпродовжує експериментувати з розташуванням та виконанням своїх механічних органів управління. Кнопки поступаються місцям колесам управління, колеса управління змінюють вигляд. Але цього разу обійшлося без дивних рішень із жорсткою прив'язкою до тієї чи іншої клавіші певної функції, якими грішили X-E2і X-T1. Всі СІМ функціональних клавіш перепрограмовані. Крім того, можна запрограмувати і переднє колесо, що управляє.

На верхній грані праворуч традиційні два колеса, одне з них відповідає за вибір, друге – за вибір довжини. Значення витримок завдано не всі, тільки найзатребуваніші. Щоб виставити проміжні, необхідно перейти в режим « Т» і переднім колесом керування встановити необхідне значення. У всіх камерах швидкість спрацьовування механічного затвора варіюється від 1/4000 до 30 секунд. У X-T10(як і в X-T1з прошивкою 4.0) з'явився електронний затвор, що дозволяє знімати зі швидкістю до 1/32000 сек (режим роботи затвора вибирається в меню). Також є режим « У» - BULB та « А»- АВТО. Взаємодія положень Ана об'єктивах та колесі витримки (перемикання режимів зйомки - PASM) докладно описано в огляді X-E2.

Fujifilm Xчітко поділяє лінійку своїх продуктів на два напрямки - аматорські та просунуті. А відповідно, камери серій X-Aі X-Моснащуються аматорською системою керування з колесом вибору режимів зйомки, а просунуті X-Eі X-Tсерії – професійної, як у «дорослих» камер. Так от, так як Fujifilmпозиціонує камеру як аматорську, у X-T10з'явився «заповітний» режим AUTOякий включається окремим важелем на верхній грані.

При включенні режиму AUTO камера переходить у повністю автоматичний режим, незалежно від того, які значення раніше були встановлені для витримки діафрагми та ISO (можна механічно встановлювати тільки значення експоправки).

Функціонал колеса DRIVE(Розташовано на лівій верхній грані) на перший погляд здається дивним, але його зручність вище всяких похвал. Усього нанесено 9 положень. Одиночний кадр ( S), два режими швидкісної зйомки CH(8 кадрів на секунду) та CL(3 кадри в секунду), режим мультиекспозиції, склеювання панорами та по парі осередків для встановлення пресетів - брекетинг (BKT1, BKT2) та творчі фільтри (Adv1, Adv2).

BKT(брекетинг) - це зйомка кількох кадрів з автоматичною зміною певного параметра, а Adv- Накладення певних програмних фільтрів на один кадр. Брекетингів у камері реалізовано п'ять видів (за експозицією, ISO, балансом білого, зі зміною динамічного діапазону та брекетингом з моделюванням плівки). Творчих фільтрів теж не мало – тринадцять. Варіантів багато, тому фотографу дана можливість зберегти не один, а одразу два пресети для певного типу зйомки, що теж дуже зручно.

Камера отримала вбудований спалах (провідне число 5 при ISO 100), за підйом якого відповідає важіль на лівій стороні верхньої грані, розташований під колесом DRIVE. Спалах слабкий, крім того немає можливості направити його в стелю для отримання м'якого підсвічування в приміщенні.

Як і старша модель, X-T10оснащена 3” похило-поворотним (і знову - не сенсорним) дисплеєм, але чомусь з меншою роздільною здатністю - 920 тис. пікселів проти 1 040 тис. пікселів у X-T1(а що найдивніше, у X-E2роздільна здатність дисплея така ж як у флагмана - 1040 тис. крапок). Насправді цю різницю побачити практично неможливо. Сам дисплей має великі кути огляду, гарну передачу кольору і пристойний запас яскравості.

Електронний видошукач (ЕВІ) камери – 0,5 дюймів, він виконаний за OLED-технологією, має роздільну здатність 2,36 млн. крапок та збільшення – 0,62х. У X-E2і X-T1ЕВІ аналогічні, але вони мають більше збільшення - 0,64 х і 0,77 х, відповідно. Основні ж відмінності ховаються у тому функціональності. Як і у флагмана, видошукач X-T10може підлаштовувати яскравість, залежно від інтенсивності зовнішнього освітлення та «перевертатися» в портретний режим, але поділу на 2 вікна для зручності ручного фокусування у нього немає. У X-E2видошукач найпростіший - без всіх вище перерахованих функцій.

Поруч із видошукачем – кнопка вибору відображення (View Mode). Можна вибрати:

• тільки екран;
• тільки видошукач;
• датчик ока, який відключає основний дисплей і включає ЕВІ, якщо піднести камеру до обличчя;
• тільки видошукач, який вмикається датчиком ока. Це найбільш економічний режим, що неабияк зберігає заряд акумулятора.

ФУНКЦІОНАЛ Fujifilm X-T10:

Ще одна ключова відмінність між трьома камерами - робота системи фокусування. У X-T1до виходу прошивки 4.0 автофокус, хоч і був швидкий і чіпкий, але все-таки залишався досить обмеженим (як для топової камери). X-T10відразу оснащується переробленим автофокусом. Отже, X-T10дозволяє вибрати кілька режимів автофокусування:

• одна точка (при чому розмір точки регулюється)
• широкий/трекінг (по всіх 77 точках, у тому числі стежить)
• вибір зони фокусування (зона з 49 пікселів, можливість вибору зони 3х3, 3х5, і 5х5 пікселів)
• фокусування по очах та особі людини (при цьому, можна вибрати на якому саме оці фокусуватися - правому чи лівому)
• режим автоматичної макрозйомки (автоматично включає макрорежим)

Нижче можна переглянути відео - як все це працює:

На сьогоднішній день три нижні пункти, як і режим фокусування, що слідкує, по широкій зоні біля камери X-E2просто відсутні. З врахуванням того, що X-E2оснащується тим же фокусувальним модулем, не виключено, що незабаром ми побачимо і для неї оновлену прошивку.

У світлі вище написаного, напрошується питання – навіщо була не програмована кнопка MACROу X-E2, а головне, що з нею робити, коли оновиться прошивка?

Але найголовніше, що загальні враження від роботи автофокусу найпозитивніші. Розглянута камера оснащена гібридною системою автофокусування. Тобто, на матриці є і фазові датчики, і датчики контрастного фокусування. Цей симбіоз, апріорі, виключає бек-фронт фокус та й здатний швидше фокусуватися. Крім того, на відміну від тих же дзеркальних камер з їх вузькими зонами зосередження фазових датчиків по центру кадру і «сліпою зоною» по краях, матриця X-T10практично повністю "покрита" автофокусувальними датчиками (фазовими та контрастними). Відповідно, значно зростає зручність фокусування, оскільки рухається об'єкт можна «чіпко» відстежувати від краю до краю кадру. При активній зйомці це суттєвий плюс.

Теоретично все виглядає бездоганно, але на практиці - швидкість і точність автофокусу, що стежить при фотографуванні швидко рухається об'єкта не настільки хороша, як хотілося б. Та ж фокусується значно точніше і швидше, тому Fujifilmще є куди прагнути.

Заради справедливості варто відзначити, що фазові датчики, як і у дзеркальних камер, зосереджені по центру, решта області покрита контрастними.

Матриця, процесор та система виміру експозиції X-T10точно такі ж, як і у X-T1і X-E2. Отже, все, що я писав в оглядах X-T1і X-E2про якість зображення, «шумність» і динамічний діапазон сенсора, можна повною мірою віднести і до камери, що оглядається. Якщо у 2-х словах, то:

• картинка прекрасна (як JPEG так і RAW),
• робоче ISO - аж до значення 3200. На ISO6400 шуми є, але вони не жахливі і непогано коригуються вбудованим шумодавом під час зйомки в JPEG.

Нижче фрагменти знімків, зроблених з використанням різних значень ISO. А по цій засланніможна скачати оригінали файлів для самостійного вивчення.

ISO 200	ISO 400	ISO 800
ISO 1600	ISO 3200	ISO 6400
ISO 12800	ISO 25600	ISO 51200

Швидкість серійної зйомки - 8 кадрів на секунду, як і у флагмана. Звичайно, не обійшлося без «урізань». Буфер камери значно менш ємний у порівнянні з X-T1та заповнюється після семи знятих кадрів (RAW+JPEG). Аналогічні показники були у X-E2.

Зйомка відео – традиційна «дитяча хвороба» камер Fujifilm. Як і X-T1, новинка може знімати відео в FullHDзі швидкістю 60 кадрів в секунду з прогресивною розгорткою, дозволяє в процесі зйомки керувати витримкою та розкриттям діафрагми. Крім того, автофокус у процесі зйомки відео працює вище за всякі похвали - точно і чіпко. Але якість ролика, що видається, залишає бажати кращого (принаймні, в порівнянні з конкурентами в особі Sony, Panasonicі Olympus). Кнопка активації відео невелика і дуже незручно розташована. Таке враження, що виробник сам захищає власника камери від спроб знімати відео. Але вона (кнопка відео) також може бути перепризначена. Отже, якщо відео все-таки потрібне, можна перепрограмувати активацію відеозапису на іншу кнопку, а кнопці відео призначити менш потрібну функцію.

У камері використовується такий самий, як у X-T1і в X-E2літій-іонний акумулятор NP-W126 ємністю 8,7 Вт/год. На одному заряді камера здатна прожити трохи менше 350 кадрів. Для бездзеркальної камери це не рекордний, а скоріше звичайний показник. При зйомці зі штатива це може спричинити незручності.

як і в X-T1за бездротові можливості X-T10відповідає додаток Fujifilm Camera Remote,яке можна встановити на смартфони під керуванням iOSі Android. З його допомогою можна дистанційно керувати зйомкою, регулювати деякі налаштування камери, передавати фотографії з камери на мобільний пристрійта проставляти геотаргетинг для знімків.

ПРИКЛАДИ ФОТОГРАФІЙ з Fujifilm X-T10:

Камера потрапила на огляд із двома об'єктивами - китовим FUJINON XC16-50mm F3.5-5.6 OIS IIта фіксом FUJINON XF18mm F2 R.Оригінали фотографій для самостійного детального вивчення можна завантажити.

ВИСНОВКИ:

X-T10цього року здобула престижну нагороду EISAяк найкраща аматорська компактна системна камера. Камера справді чудово збалансована, у ній майже все доведено до досконалості. Як би очевидно це не звучало, але X-T10це дійсно проміжне рішення між X-E2і X-T1.

Фактично за ціну на 500 доларів нижче за вартість флагмана, ви отримуєте камеру у якої:

• немає всепогодного захисту корпусу,
• простіше ЕВІ,
• менш ємний буфер,
• простенький вбудований спалах (у X-T1у комплекті невелика зовнішня),
• менше вбудованих установок балансу білого,
• немає роз'єму для підключення зовнішнього студійного освітлення.

Всі інші функції та наповнення у X-T1і X-T10повністю аналогічні. Чи стоять вищезазначені моменти додаткових витрат на купівлю флагмана, кожен вирішує сам. Але якщо ви не плануєте фотографувати в екстремальних умовах і вам не важливі довгі серії знімків - вибір очевидний.

За ще меншу суму, щоправда, можна придбати X-E2. Але на сьогоднішній день, при тій же «начинці» у неї значно простіше функціонал. Не виключено, що Fujifilmвипустять оновлення прошивки та «наблизять» її до серії X-Тале коли випустять - тоді подивимося. Крім того, користуватися камерою X-T10значно зручніше, ніж X-E2 -Ергономіка продумана краще.

Камера Fujifilm X-T10 потрапила до мене давно, аж восени 2015 року. І потрапила саме в той період, коли почалася Belarus Fashion Week SS 2016, а це означає, що мені довелося її поганяти в досить складних умовах, які відрізняються від більшості повсякденних зйомок, коли є можливість вибрати та налаштувати світло, покрутити модель, зробити дубль, якщо щось не сподобалося чи не вийшло з першого разу. Але написати повноцінний огляд - це означає повторити те, що я говорив про свою камеру Fujifilm X-T1 і (через 15 місяців використання). Камери настільки однакові в плані результату і настільки трохи відрізняються один від одного, що зараз я постараюся обмежитися коротким описом, щоб ви змогли вирішити, яку саме вам варто придбати.

Чи має значення значення?

В даному випадку – має. Х-Т10 – менше свого старшого побратима і якщо у вас кисті рук великі, то мізинцю буде некомфортно, але можна докупити додатковий хват, з яким тримати камеру стане набагато комфортніше. Однак, Х-Т10, особливо з "млинцем" 27 мм можна покласти в кишеню піджака або куртки, чого не скажеш про Х-Т1.

Зменшений розмір не вплинув на ергономіку та елементи керування камерою. Розробники Fuji примудрилися без шкоди для зручності використання розмістити на корпусі максимальну кількість кнопочок, коліщатків, барабанів та важелів. І крім того, оснастили камеру вбудованим спалахом, яким не може похвалитися Х-Т1.

Також у Х-Т10 відсутній окремий барабан вибору ISO, але нічого не заважає призначити функціональну кнопку на вибір цього параметра. Приємним моментом є те, що переднє та заднє колеса, які у звичайних дзеркалок відповідають за вибір значень діафрагми та витримки, крім обертання, ще мають можливість натискання. Цього мені дуже не вистачає у Х-Т1.

Ті ж режими емуляції плівок, такий же за характеристиками ЕВІ, тільки у Т1 він збільшений за фізичними розмірами, той же процесор і та ж матриця 16 Мп, той же модуль автофокусу і його режими.

Відмінністю є урізаний буфер і навіть якщо ви використовуєте високошвидкісну карту пам'яті, то камера спіткнеться саме на малому буфері - 7-8 кадрів в RAW+jpg, а далі камера задумається. У такому режимі на Х-Т1 можна зробити 23 кадри з картою пам'яті на 95 МБ/сек.

Коли я отримав камеру, то налаштував її відповідно до своїх уподобань і поїхав до павільйону, де проходив тиждень моди. Нетерпілося перевірити, чи зможе вона впоратися з умовами змішаного світла з різною температурою. Почавши знімати, буквально за мить я забув, що у мене в руках не звична Х-Т1.

Все так само, швидко, зручно, інформативно. Попередній перегляд експозиції та балансу білого в реальному часі згідно з виставленими настройками ISO, витримки та діафрагми дозволяє не робити дублі. А часом на дубль немає можливості. Перевівши барабан витримок у режим "Т", заднім колесом можна оперативно підкрутити її у бік укорочення або подовження. Помітивши якусь движуху, повертався, наводився і встигав упіймати момент.

Камера впевнено фокусується у контровому світлі. Чи це заслуга матриці, бездзеркальної технології, наявності комбінованих датчиків фазового і контрастного автофокусу або чогось ще, мене хвилює мало. Головне – у 99.9% випадків отримуєш той результат, який потрібен.

Я не великий любитель зйомок на високих значеннях ІСО і завжди намагаюся знімати на мінімально можливому, знаючи, що зможу витягнути тіні з RAW"а, тому за лаштунками не піднімав ІСО вище 400, а ось під час показу коли швидкості затвора в 1/125 не вистачало, щоб "не змастити" модель, що йде по подіуму, доводилося піднімати ISO до 800 - 1600 (залежно від освітлення) Моя суб'єктивна думка, через матрицю типу X-Trans CMOS шум не виглядає критичним, а, швидше, схожий на плівкове зерно Правда отримати цей шум мені вдавалося на ISO 3200 і вище.

Новий алгоритм автофокусу, а точніше, покращений старий, більшості власників Х-Т10 дозволить знімати динамічні сцени. Я спеціально перевірив чіпкість та точність автофокусу на моделях, що йдуть на камеру, по діагоналі та паралельно – змаза та шлюбу було мінімум. І це при тому, що я не знімав більше 10 кадрів за прохід подіумом. Ймовірно, не у всіх відразу вийде вичавити максимум з такої зйомки, але потренувавшись, можна знімати і дітей та домашніх вихованців, я в цьому певен. Так, варто згадати, що коли я користуюся АФ, що слідкує, то в налаштуваннях вибираю в розділі Пріоритет спуску/фокусування -> Вибір пріоритету AF-C -> СпускЦе дозволяє відразу знімати, а не чекати, поки камера наведеться на різкість. Практика показує, що перші два кадри можуть, підкреслю - можуть виявитися не у фокусі, але за цей час камера встигає підлаштуватись і всі інші вийдуть чіткими та різкими.

Власне, день проведений з Х-Т10 був схожим на те, що я проводив і проводжу з Х-Т1. Повторюся, що якщо ви почитаєте мої попередні огляди Т1, все сказане там буде справедливе і стосовно Т10. І тут виникає справедливе питання: то навіщо ж Fuji випустила цю камеру? В інтернеті є багато припущень, я ж висловлю своє: Мініальні відмінності між Х-Т1 і Х-Т10 є, але вони суттєві та помітні тільки тому користувачеві, який працює фотокамерою, який рідко має право на помилку. У решті випадків Т10 буде більш розумним вибором. Більш розумним хоча б тому,

Що камера коштує дешевше за старшу модель,

Тому що звичайний користувач не купуватиме громіздкі та важкі об'єктиви типу 50-140/2.8 та 16-55/2.8, а обмежиться легкими та компактними 55-200/3.5-4.8 та 18-55/2.8-4 або світлими фіксами,

Тому що якщо ви не хочете або не любите контролювати та керувати параметрами зйомки, то Х-Т10 пропонує вам важіль, натиснувши який камера переходить у повністю автоматичний режим. А автоматика всіх камер Fuji працює просто чудово у більшості ситуацій. Це камера на кожен день, для будь-якої родини або як друга для власника Х-Т1.

Зовсім недавно Fuji анонсувала вихід об'єктива 100-400/4.5-5.6 з пило-бризкозахистом та вбудованим стабілізатором, тому любителі великих планів або зйомки диких тварин у природному середовищі можуть покласти на полицю свої великі чорні камери та довгі важкі білі об'єктиви:)

Тепер об'єктив із такими фокусними відстанями вміщується на долоні. Ну, вибачте мені такий специфічний гумор (я чудово розумію відмінність діафрагми 2.8 та 4.5). Просто особисто мене дуже радує існування камер та об'єктивів меншої ваги та розміру з якістю та функціоналом, наближеним до топових дзеркал.