Ваша допомога при геморої. Портал здоров'я
Пошук по сайту

Організація комплексного аналізу господарську діяльність. Аналіз результатів господарську діяльність. ДУП "Дауил" спеціалізується в галузі виготовлення та постачання вентиляційного обладнання для потреб енергетики, металургії, хімії, виробництва з

Вступ. 2

Глава 1. Теоретичні та методологічні засади фінансового аналізу господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського балансу 4

1.1 Предмет та завдання фінансового аналізу. 4

1.2 Методи оцінки фінансового становища підприємства. 6

Глава 2. Аналіз фінансового становища ТОВ "Стройкам" за даними бухгалтерського балансу. 10

2.1. Оцінка майнового стану підприємства. 10

2.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. 15

2.3 Фінансова стійкість підприємства. 17

Висновок. 27

Список використаної литературы.. 30

1.2 Методи оцінки фінансового становища підприємства

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси та їх потоки. Головною метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства та виявлення можливостей підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики.

Досягнення цієї мети здійснюється за допомогою властивого даної дисципліни методу.

p align="justify"> Метод фінансового аналізу - це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання (підприємств, фірм і т.д.), тобто. тріада, виражена наступним чином:

М = (К, І, Рпр),

де М – метод фінансового аналізу;

І – науковий інструментарій;

Рпр - система регулятивних принципів.

Категорії фінансового аналізу – це найбільш загальні, ключові поняття цієї дисципліни. Серед категорій може бути такі поняття як чинник, ставка, відсоток, дисконт, грошовий потік, леверидж тощо.

Науковий інструментарій - апарат фінансового аналізу, тобто. сукупність загальнонаукових та конкретно-наукових способів дослідження фінансової діяльності підприємств та організацій.

Принципи фінансового аналізу регулюють процедурний бік його методології. До найважливіших принципів фінансового аналізу ставляться принципи системності, комплексності, регулярності, наступності, об'єктивності та інших.

У практиці фінансового аналізу є різні класифікації методів економічного, зокрема, фінансового аналізу.

Перший рівень виділяє неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на суворих математичних залежностях. До цієї групи методів належать методи експертних оцінок, морфологічного аналізу, сценаріїв, порівняння, побудови систем аналітичних таблиць тощо.

До другої групи належать методи, основу яких лежать суворі формалізовані аналітичні залежності. Дані методи становлять другий рівень класифікації (ланцюгових підстановок, дисконтування, диференціації тощо).

Найбільш доцільно розпочинати аналіз фінансового стану з вивчення формування та розміщення капіталу підприємства, оцінки якості управління його активами та пасивами, визначення операційного та фінансового ризиків.

Після цього слід проаналізувати ефективність та інтенсивність використання капіталу, оцінити ділову активність підприємства та ризик втрати його ділової репутації.

Завдання аналізу ліквідності балансу виникає у зв'язку з необхідністю оцінювати кредитоспроможність організації, тобто. його можливості своєчасно та повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких на гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх на грошові кошти. Чим менший час, який потрібно, щоб даний вид активів перетворився на гроші, тим вища їх ліквідність.

Вступ

Важливе місце в системі комплексного економічного аналізу займає оцінка господарської діяльності, що є висновками про результати діяльності підприємства на основі якісного та кількісного аналізугосподарських процесів.

Метою виконання курсової роботиє:

закріплення теоретичних знань, здобутих студентами у процесі вивчення дисципліни «Комплексний економічний аналіз господарської діяльності»;

формування практичних навичок проведення комплексного економічного аналізу;

узагальнення отриманих результатів аналізу, визначення комплексної величини резервів, які зрештою можуть бути кваліфіковані як готові до мобілізації у виробничо-господарській діяльності аналізованої організації.

У курсовій роботі будуть побудовані різні факторні моделі (двофакторні, трьох факторні та чотирифакторні) аналізованих показників. Буде складено та проаналізовано бізнес-план на майбутній період, а також надано рекомендації щодо покращення фінансового стану організації. Буде визначено рентабельність виробничої діяльності, а також рентабельність активів.

У сучасній ринковій економіці спостерігається зростання конкурентної боротьби. І для того, щоб підприємство ефективно працювало і могло отримувати максимум прибутку, керівництву організації просто необхідно проводити комплексний економічний аналіз господарської діяльності.

Комплексний економічний аналіз господарської діяльності

Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств проводиться з метою оцінки фінансового стану підприємства та рівня фінансових ризиків підприємства.

Аналіз фінансово-господарської діяльності організації виконано на основі бухгалтерської звітності за 2009 – 2010 роки виробничого підприємства ТОВ «Вимпел Траст», яке займається виробництвом комплектуючих до автомобілів.

Аналіз фінансово-господарської діяльності включає:

Аналіз балансових звітів,

Аналіз валюти балансу (горизонтальний та вертикальний аналіз),

Аналіз ліквідності,

Аналіз фінансової стійкості,

Аналіз рентабельності,

Аналіз фінансових показників (виручки та прибутку).

Розглянемо окремі найважливіші рядки балансу, обчислимо абсолютні та відносні (у відсотках) відхилення.

Найменування

Відхилення

Грошові кошти

Дебіторська заборгованість

Усього оборотних коштів

Основні засоби (первісна вартість)

Основні засоби (залишкова вартість)

Сума активів

Кредиторська заборгованість

Векселі для оплати

Нарахування

Усього короткострокових пасивів

Довгострокові пасиви

Акціонерний капітал

Прибуток нерозподілений

Власний капітал

Усього джерел

Звіт про прибутки і збитки

Виторг від продажів

Собівартість проданої продукції

Постійні витрати

Амортизація

Прибуток до вирахування відсотків та податків EBIT

Відсотки до сплати

Прибуток до вирахування податків

Податки (20%)

Чистий прибуток

Інші дані

Число випущених в обіг акцій

Дивіденди на акцію, руб.

Річна плата за довгостроковою орендою, руб.

Розглянемо основні коефіцієнти (показники):

актив. = Першокласні ліквідні кошти (кошти, що залишилися у підприємства) = Кошти

Швидко реалізовані активи = дебіторська заборгованість (від покупця, короткострокові фін. вкладення, цінні папери) = Дебіторська заборгованість

Повільно реалізовані активи = запаси готової продукції

Важко реалізовані активи = необоротні активи (незакінчене будівництво) = Основні кошти (залишкова вартість)

Найбільш термінові зобов'язання (податки, заробітна плата, кредит) = кредиторська заборгованість = кредиторська заборгованість + нарахування

Короткострокові кредити та позики = Векселі для оплати

Довгострокові кредити та позики = Довгострокові пасиви

Постійна заборгованість = (статутний капітал, кошти власників) = Власний капітал

< (57600 <281600 в 2009), (52000<315200 в 2010) но в идеале

> (351200>200000 у 2009 році та 402000>225000 у 2010 році)

> (715200>323432в 2009 році та 836000>424612)

< (344800< 663768 в 2009 году и 360800 <685988 в 2010)

1)Розглянемо коефіцієнти ліквідності («плинності», часу перетворення активів на гроші) = коефіцієнти платоспроможності.

а)Коефіцієнт абсолютної ліквідності = рівень платоспроможності (ставлення найбільш ліквідних активів компанії до поточних зобов'язань, показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом.)

Ка1 = / + = 57600 / (281600 +200000) = 0,12 у 2009 році, 0,097 у 2010 році, але нормальна ситуація, коли Ка1> = 0,2 - 0,25.

б) Коефіцієнт поточної ліквідності = Оборотні активи/ Короткострокові зобов'язання, показує, скільки разів короткострокові зобов'язання покриваються оборотними активами підприємства, тобто. скільки разів здатна компанія задовольнити вимоги кредиторів, якщо оберне у готівку всі наявні у її розпорядженні на даний момент активи.

Ктл =) / + = 408800/481600 = 0,848 (2009); 454000/540200 = 0,840

але нормальна ситуація, коли Ктл >= 1

в) Коефіцієнт покриття = отн. поточних активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів), показує здатність підприємства погашати поточні (короткострокові) зобов'язання рахунок лише оборотних активів. Чим значення коефіцієнта більше, тим краще платоспроможність підприємства:

Кпокр =) / + = 1124000/481600 = 2,33 (2009); 1290000/540200 = 2,388

В ідеалі Кпокр>=2

2)Розглянемо коефіцієнти фінансової стійкості - показники забезпечення підприємства власними джерелами, на скільки підприємство незалежно від кредиторів, інвесторів з фінансової точки зору та зростає чи знижується ця залежність.

а) коефіцієнти фінансової незалежності

Кфин.независ.=() =683768/1468800=0,465(в 2009), 685988/1650800 = 0,416

В ідеалі Кфин.независ.>= 0,5 (залежно від галузі)

б) Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами запасів та витрат розраховується розподілом величини власних джерел покриття запасів та витрат до вартості запасів та витрат.

Кобеспечений. собст. витік. запасів і затрат. = ()

Кобеспечений. собст. витік. запасів та витрат. =) =

0,473(2009); 685988-360800/836000 = 0,389

В ідеалі, Кобеспечен.собст. витік. запасів та витрат.>= 0,1

3)Коэффициенты ділову активність - показують ефективність використання активів, ефективність використання підприємством власних коштів. До цієї групи ставляться різні показники оборотності, оскільки швидкість обороту, тобто. перетворення на грошову форму, коштів безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

а) Кобор. акт. = . 3432000/1468800 = 2,34 (2009); 3850000/1650800 = 2,33 (показує, скільки разів пройшов повний цикл виробництва та продажу продукції).

Т час обор. = D/Kакт., де D-тривалість періоду;

Т час обор. = 360/2,34 = 153 дні. (У 2009) 360 / 2,33 = 154 дні. (2010).

б)Коефіцієнт фондовіддачі - показує ефективність необоротних активів (осоновн. кошти) - скільки виручки з 1 рубля необоротних активів. Тобто показує, скільки продукції виробляє підприємство на кожну одиницю вартості основних фондів, які були в неї вкладені.

Фондовіддача = Вироблена Товарна Продукція / Початкова вартість Основних Фондів

Фондовіддача = Річний випуск продукції / Середньорічна вартість основних фондів

Кфондоотд. = Основні кошти (початкова вартість)) ост стоїмо.

Кфондоотд. = 344800) = 9,95 (2009); 360800) = 10,67 (2010);

в)Коефіцієнт оборотності товарно - матеріальних цінностей - це коефіцієнт, що характеризує оборотність запасів підприємства у період.:

Коборач.тов.-матер.цінностей =Виручка/Вартість товарно-матеріальних цінностей

товарно-матеріальні цінності включають:

· сировина та компоненти,

· малоцінні та швидкозношувані предмети з урахуванням накопиченого зносу,

· незавершене виробництво,

· готова продукція,

· Товари для перепродажу,

· та товари відвантажені.

Вартість товарно-матеріальних цінностей = Запаси

Коборач.тов.-матер.цінностей = Виручка / Запаси

Коборач.тов.-матер.цінностей = 715200) = 4,798 (у 2009); 715200) = 4,798 (у 2010);

Визначимо час оборотності активів:

Де Д - тривалість аналізованого періоду

де Т час обор. = D/Kакт., де D-тривалість періоду;

г)Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованостіпоказує, скільки разів пройшов процес інкасації дебіторської заборгованості:

Кдебіт.задол. = Виручка/Дебіторс.заборг. = =9,77 (2009); =9,577 (2010);

Визначимо час оборотності дебіторської заборгованості:

Дебіторська заборгованість обернулася у виручці 9,77 та 9,57 разів у 2008 та 2009 роках. відповідно, що становило 36 і 37 днів виробничого циклу.

4) Коефіцієнти рентабельності (прибутковості). Рентабельність підприємства - ппоказник ефективності використання основних засобів підприємства, виробничих ресурсів. Загальна рентабельність підприємства визначається як відношення прибутку до середньої вартості основних та оборотних коштів.

а) До забезпеченості боргу визначається ставленням сукупного боргу до EBITDA.

сукупний борг = кредиторська заборгованість + Векселі до оплати + Усього короткострокових пасивів + Довгострокові пасиви = ЗАЄМНОГО КАПІТАЛУ

EBITDA = EBIT + Амортизація + Знос = 209100 +18900 +146200 = 374200 (2009)

149700 +20000 +166200 = 335900 (у 2010)

До забезпеченості боргу = сукупний борг/EBITDA=

сукупний борг = ЗАЄМНОГО КАПІТАЛУ = Короткострокові пасиви (Довгострокові пасиви, тобто довгострокові кредити та позикові кошти) =

До забезпеченості боргу = сукупний борг/EBITDA=(323432)/374200= 0,86 (2009); (424612) / 335900 = 1,26 (у 2010)

В ідеалі, До забезпеченості боргу<=3

б) коефіцієнт фондів сплати відсотків:

TIE = EBIT / I = EBIT / Відсотки до сплати = 209100/62500 = 3,35 (у 2009); 149700/76000 = 1,97 (2010)

в) коефіцієнт забезпеченості довгострокових зобов'язань – забезпеченості фінансових зобов'язань активами

FCC= (EBIT+Оренда)/(I+Оренда+Фонди погашення)= (EBIT+Оренда)/(I+Річна плата за довгострокову оренду).

(209100 + 40000) / (62500 +40000) = 249100/102500 = 2,43 (2009); (189700) / (116000) = 1,63 (2010). В ідеалі, має бути >1.

5)Коефіцієнти, засновані на показниках чистого прибутку:

а) Рентабельність продажів - показує ефективність поточних витрат та частку чистого прибутку:

ROS = (Прибуток чистий / Виторг) * 100% = 117280/3432000 * 100% = 3,412 (у 2009); 58960/3850000*100%= 1.53(2010).

Економічна рентабельність (заснована на використанні показника доходів до сплати відсотків та податків):

Економічна рентабельність показує точку беззбитковості при якій виручка дорівнює собівартості, а прибуток нулю, тобто економічна рентабельність знизилася з 14% до 9%, що показує зниження здатності заробляти доходи на погашення своїх зовнішніх зобов'язань.

б) Рентабельність всіх активів:

ROА= (Прибуток чистий/Актив)*100% =117280/1468800 *100% = 7,9 (2009); 58960/1650800 * 100% = 3.57 (у 2010).

в) ROE = (рентабельність власного капіталу) = ПРИБУТОК ЧИСТА / ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

ROE = 117280/663768 = 0,177 (у 2009); 58960/685988 = 0,086 (2010)

ПІДДІЛЬНА ВАГА ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ = Дивідендні Виплати/ Чистий прибуток - яку частку становить чистий прибуток

Дивідендні Виплати = Число випущених в обіг акцій * Дивіденди на акцію, руб. = 100000 * 0.22 = 2200000

ПІДДІЛЬНА ВАГА ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ = Число випущених в обіг акцій* Дивіденди на акцію, руб. / Чистий прибуток

Доля. вага дивід. виплат = 2200000/117280 = 18,75 (2008) 2200000/58960 = 37,313

Тобто коефіцієнт фінансового сталого зростання (показує здатність забезпечення свого розвитку за рахунок власних джерел) =

Кущ. зростання = ROE (1- Приділ. вага дивід. виплат) = 0,177 (1-18,75) = -0,01 (у 2009); 0,086 (1-37,313) = 0,0023 (2010).

Коефіцієнт забезпеченості темпу зростання за рахунок внутрішніх джерел (показує можливості фірми збільшити наступного року свої активи за рахунок внутрішнього фінансування за умови, що будуть збережені всі пропорції попереднього року) =

(117280 - 22000) / 460000 х 100% = (95280/460000) х 100% = 20,7% (у 2009)

(58960 - 22000) / 460000 х 100% = (36960/460000) х 100% = 8,03% (у 2010)

З отриманих розрахунків видно, що такі можливості у фірми різко знижено і становлять лише 8,03 %. Таким чином, фірма має шанс збільшити свої активи за рахунок внутрішнього фінансування лише на 8,03 %, тоді як 2009 р. ці можливості становили 20,7 %.

За отриманими розрахунками видно, що власний капітал підприємства за 2009р. сформований із власних джерел лише на 45%, а у 2010р. це значення зменшилося до 41% і досягає нормального значення 50% тобто. відбувається зниження частки власних джерел при формуванні власного капіталу та для його формування залучався позиковий капітал у 2009р. у розмірі 55%, а 2010р. - 59%, що говорить про нестабільний фінансовий стан підприємства та що воно не може повністю покрити свої зобов'язання власними коштами. Ефективність знизилася до 4,5% у 2010р. з 9,9% у 2009р.

Проведемо комплексний детальний аналіз господарську діяльність підприємства. економічний фінансовий комплексний аналіз

0

Міністерство освіти та науки Російської Федерації

Державна бюджетна освітня установа

вищої професійної освіти

«Південно-Уральський державний університет»

(Національний дослідницький університет)

Факультет «Економіки та Управління»

Кафедра «Економічна теорія, світова та регіональна економіка»

Комплексний економічний аналіз господарської діяльності підприємства

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Економічний аналіз»

ЮУрДУ -080100.2014.191. ПЗ КР

Челябінськ 2015

Вступ. 3

Частина 1. Показники фінансової діяльності. 4

  1. Частка основного та оборотного капіталу у структурі активів. 4
  2. Рівень та динаміка фондовіддачі. 4
  3. Рівень та динаміка матеріаломісткості. 5
  4. Детерміновані моделі обсягу продажів та фактори, що впливають на їх зміну 6
  5. Структура собівартості на карбованець продажів і динаміка компонентів цього показника 8
  6. Темп зростання. 9
  7. Структура поточних активів. 11
  8. Швидкість та час обороту оборотних коштів. 12
  9. Вплив різних чинників на величину потреби в оборотних коштах та запасах. 13
  10. Рівень рентабельності підприємства, продукції, власного капіталу. 16
  11. Вплив чинників рентабельність активів підприємства. 17
  12. Вплив різних чинників рентабельність власного капіталу. 21
  13. Розрахунок критичного обсягу продажів у базовому та звітному періоді. 22
  14. Вплив параметрів CVP – моделі на зміну прибутку. 23
  15. Операційно-фінансова залежність. 24

Частина 2. Показники фінансової стійкості. 27

  1. Частка власного та позикового капіталу. 27
  2. Ліквідність фірми. 30
  3. Фінансова стійкість підприємства. 31
  4. Швидкість та час обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. 39

Частина 3. Підвищення ефективності управління запасами. 42

Висновок. 46

Список литературы.. 47

Вступ

Основним завданням цього курсу є вивчення теоретичних основ економічного аналізу та вирішення конкретних економічних завдань.

У сучасній ринковій економіці підвищує самостійність підприємства у виробленні та прийняття управлінських рішень щодо забезпечення ефективної їх роботи.

Основні питання розвитку суспільства: що (і скільки робити)? як виготовляти? для кого робити? неможливо вирішити без фундаментальних знань економічного аналізу, що дозволяє виробити стратегію та тактику розвитку та підвищення ефективності виробництва.

Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших видів діяльності залежить від різноманітних чинників. За допомогою комплексного аналізу, вивчаючи вплив факторів, можливо, обґрунтувати плани та визначити основні напрямки управлінських рішень.

У цій роботі виділені такі завдання фінансового аналізу:

  • аналіз ефективності діяльності;
  • аналіз фінансових результатів діяльності;
  • міра покращення фінансового стану підприємства.

Якщо власника цікавлять, як правило, фінансові результати діяльності та фінансова стійкість, то керівник зацікавлений у всій корисній для прийняття управлінських рішень інформації. Для цього найбільш важливими можуть бути такі процедури аналізу фінансово-господарської діяльності (ФХД) підприємства:

  • оцінка платоспроможності (ліквідності);
  • оцінка рентабельності;
  • оцінка фінансової стійкості

Мета курсової роботи — зробити економічний аналіз підприємства та зробити висновок про його економічний стан

Частина 1. Показники фінансової діяльності.

1. Частка основного та оборотного капіталу у структурі активів

Таблиця1 .1 Частка основного та оборотного капіталу у структурі активів

У табл. 1.1 наведено дані основного та оборотного капіталу, та їх частка у структурі активів на початок та кінець звітного року. Графічно це співвідношення представлено рис. 1.1.

Малюнок1 .1

2. Рівень та динаміка фондовіддачі

Фондовіддача – показник ефективності використання основних засобів. Віддача основних виробничих фондів розраховується шляхом розподілу обсягу випущеного за певний період продукції на середню за цей період вартість основних виробничих фондів.

Таблиця 1.2 Показники виручки, вартості ОФ та фондовіддачі.

Слід зазначити, що динаміка фондовіддачі має позитивний характер. Позитивна зміна показника відбулася за рахунок зміни обсягу виручки (виторг зріс), це означає, що підприємство збільшило обсяг продажів і стало використовувати свої ресурси раціональніше.

Рівень та динаміка фондовіддачі представлений на рис. 1.2.

Малюнок 1.2

3. Рівень та динаміка матеріаломісткості

Матеріаломісткість характеризує витрата матеріалів на 1 карбованець виготовленої продукції.

Талиця 1.3 Показники виручки, матеріальних витрат та матеріаломісткості.

У таблиці 1.3 представлені дані до розрахунку матеріаломісткості, і навіть кінцеве значення цієї величини. Рівень та динаміка МЕна початок, і кінець звітного періоду показано малюнку 1.3.

Малюнок 1.3

У разі збільшення матеріаломісткості продукції доводиться витрачати додаткові ресурси для продукції.

4. Детерміновані моделі обсягу продажу та фактори, що впливають на їх зміну

Існують такі моделі детермінованого аналізу:

  • адитивна модель, Т. е. модель, в яку фактори входять у вигляді суми алгебри. Прикладом адитивної моделі служить розрахунок валюти бухгалтерського балансу, валового прибутку та чистого прибутку.

Розрахуємо виручку підприємства:

року

Виторг

(тис. руб.)

року

Виторг

(тис. руб.)

Виторг

(тис. руб.)

Виторг підприємства збільшився на 14636 тис. руб.

Таким чином, при побудові адитивної моделі проаналізовано внутрішній стан підприємства, виявлено основні фактори, що впливають на зміну обсягу продажу: зростання короткострокових зобов'язань та скорочення випуску обсягу продукції.

  • мультиплікативна модель, Т. е. модель, в яку фактори входять у вигляді твору. Розглянемо вплив екстенсивного та інтенсивного фактора на зміну обсягу продукції.

Де, -виручка підприємства,

Фондовіддача,

Середньорічна вартість ОФ.

Тобто. на обсяг продукції підприємства впливають як кількісні, і якісні чинники, у своїй слід враховувати, що відбувається скорочення виручки підприємства, внаслідок зниження використання ОФ (екстенсивний показник).

  • кратна модель, Т. е. модель, що є відношенням факторів. Прикладом є розрахунок матеріаловіддачі.

Незважаючи на те, що виручка підприємства скоротилася, матеріаловіддача збільшилася у зв'язку із скороченням матеріальних витрат.

5. Структура собівартості на карбованець продажів і динаміка компонентів цього показника

Таблиця 1.4 Структура собівартості

Структура собівартості

на початок звітного року

на кінець звітного року

На один карбованець продажів

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні потреби

Амортизація

Інші витрати

Разом за елементами витрат

У табл. 1.4 представлена ​​структура собівартості, а також кінцеве значення питомої собівартості та її компонентів. Т. е. на 1 рубль продажів припадає 0,799 рубля в базовому періоді і 0,785 рубля у звітному. На рис.1.4 графічно показана структура та динаміка компонентів собівартості.

Малюнок 1.4

6. Темп зростання

У табл. 1.5-а,б,в представлені дані собівартості, постійних витрат, активів та обсягу продажу початку і поклала край звітний період. А також темпи зростання цих показників.

а) Собівартості та обсягу продажів:

Таблиця 1.5-а. Показники та темпи зростання собівартості та обсягу продажів

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного року

Собівартість

Темп зростання

Об'єм продажу

Темп зростання

Скороченням витрат за виробництво має більшу тенденцію, ніж швидкість зниження обсяг продажу. Звідси випливає, що при зниженні обсягу продажу в 0,78 разів, собівартості продукції скоротилася в 0,82.

б) Постійних витрат та обсягу продажів:

До структури постійних витрат входять:

  • Амортизація
  • Інші витрати

Таблиця 1.5-б Показники та темпи зростання постійних витрат та обсягу продажів

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного року

Піст. витрати

Темп зростання

Об'єм продажу

Темп зростання

в) Активів та обсягу продажів:

Таблиця 1.5-в Показники та темпи зростання активів та обсягу продажів

На рис. 1.5 представлений темп зростання собівартості, постійних витрат, активів та обсягу продажу.

Малюнок 1.5

7. Структура поточних активів.

З даних табл. 1.6, на рисунках 1.6-а,б представлена ​​структура поточних активів на початок та кінець звітного року.

Таблиця 1.6 Структура поточних активів

ОБОРОТНІ АКТИВИ

На початок звітного року

На кінець звітного року

Податок на додану вартість за придбаними цінностями

Дебіторська заборгованість (платежі понад 12 місяців після звітної дати)

Дебіторська заборгованість (платежі протягом 12 місяців після звітної дати)

Короткострокові фінансові вкладення

Грошові кошти

РАЗОМ у розділі II

Малюнок 1.6-а Малюнок 1.6-б

8. Швидкість та час обороту оборотних коштів.

швидкість обороту капіталу;

Виторг;

Поточні активи.

Час обороту капіталу зменшився протягом звітного періоду на 44 дні. Динаміка швидкості та часу обороту представлена ​​на рис. 1.7-а, б.

Малюнок 1.7-а. Малюнок 1.7.-б

9. Вплив різних чинників на величину потреби в оборотних коштах та запасах.

  1. Вплив обсягу продажу та швидкості обороту оборотних коштів на величину оборотного капіталу.

Вплив факторів оцінимо за допомогою ланцюгового методу.

Вихідна модель:

Б. Вплив зміни швидкості обороту оборотних коштів на величину оборотного капіталу:

В. Загальна зміна оборотного капіталу:

2.Вплив зміни обсягу продажу та часу обороту оборотних коштів на величину оборотного капіталу

Вплив чинників оцінимо з допомогою інтегрального методу.

Вихідна модель:

А. Вплив зміни обсягу продажу на величину оборотного капіталу:

Б. Вплив зміни часу обороту оборотних коштів на величину оборотного капіталу:

В. Сукупний вплив факторів на величину поточних активів:

  1. Вплив обсягу продажу та швидкості обороту запасів на величину запасів

Швидкість обороту запасів розраховується за такою формулою:

де V - швидкість обігу запасів,

N - обсяг продажів у грошах,

Z – запаси.

Час обороту запасів розраховується за такою формулою:

де t – час обороту запасів.

Таблиця 1.10 - Розрахунок швидкості та часу обороту запасів

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

Об'єм продажу

Швидкість обігу запасів

Час обороту запасів

Оцінку впливу чинників величину запасів проведемо з допомогою ланцюгового методу.

Вихідна модель:

де Z – запаси

Б. Вплив зміни швидкості обороту запасів на величину запасів:

4.Вплив обсягу продажу та часу обороту запасів на величину запасів

Аналіз впливу чинників проведемо з допомогою інтегрального методу.

Вихідна модель:

А. Вплив зміни обсягу продажу на величину запасів:

Б. Вплив зміни часу обороту запасів на величину запасів:

В. Сукупний вплив факторів на величину запасів:

10. Рівень рентабельності підприємства, продукції, власного капіталу.

а) Рентабельність підприємства.

прибуток від реалізації;

Активи підприємства, рівні сумі необоротних та оборотних активів.

кінець

На рис. 1.8 графічно представлена ​​рентабельність підприємства, продукції, власного капіталу початку і поклала край звітний період.

Малюнок 1.8

11. Вплив чинників рентабельність активів підприємства.

Вихідна модель: (1)

де ФЕ осн - фондомісткість основного капіталу,

ФЕ про - фондомісткість оборотного капіталу,

МЕ - матеріаломісткість,

ЗЕ – показник ємності зарплати,

АЕ – показник ємності амортизації,

ПрЕ – показник ємності інших витрат.

Таблиця 1.8 - Дані про основні та оборотні фонди, обсяги виробництва, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизації, інші витрати.

Для знаходження рентабельності активів підприємства необхідно розрахувати кілька показників, зазначених у формулі (1).

Таблиця 1.9 - Показники до розрахунку рентабельності активів підприємства.

Сума ємності

Сума фондомісткості

Розрахуємо рентабельність активів підприємства на початок та кінець звітного періоду:

ρ а0 = 0,528 ρ а1 = 0,658

Розрахуємо вплив різних факторів на зміну рентабельності активів підприємства:

а) Вплив зміни матеріаломісткості на рентабельність активів фірми: 0,335 знаменник 0,636

∆ρ а∆МЕ= 0,528

∆ρ аМЕ= ∆ρ а∆МЕ - ∆ρ а0= 0,527- 0,528 = -0,001

б) Вплив зміни з/п.ємності на рентабельність активів фірми

∆ρ а∆ЗЕ = 0,583

∆ρ аЗЕ = ∆ρ а∆ЗЕ - ∆ρ а∆МЕ = 0,583 - 0,527 = 0,055

в) Вплив зміни аморт.ємності на рентабельність активів фірми

∆ρ а∆АЕ = 0,589

∆ρ аАЕ = ∆ρ а∆АЕ - ∆ρ а∆ЗЕ = 0,589- 0,583 = 0,006

г) Вплив зміни інші.розх.ємності на рентабельність активів фірми

∆ρ а∆ПрЕ = 0,533

∆ρ аПрЕ = ∆ρ а∆ПрЕ - ∆ρ а∆АЕ = 0,533- 0,589 = -0,056

д) Вплив зміни осн.фондоємності на рентабельність активів фірми чисельник 0,339

∆ρ а∆ФЕосн = 0,642

∆ρ аФЕосн = ∆ρ а∆ФЕосн - ∆ρ а∆ПрЕ = 0,642-0,533 = 0,109

е) Вплив зміни обор.фондоємності на рентабельність активів фірми

∆ρ а∆ФЕоб = 0,658

∆ρ аФЕоб = ∆ρ а∆ФЕоб - ∆ρ а∆ФЕосн = 0,658- 0,109 = 0,549

Таблиця 1.14 - Визначення впливу чинників зміну рентабельності активів

Як очевидно з розрахунків всі чинники приблизно однаково вплинули зміна рентабельності активів підприємства у бік збільшення чи зменшення. Але найбільший вплив зміну рентабельності активів надав чинники фондовіддачі основних та оборотних коштів.

12. Вплив різних чинників рентабельність власного капіталу.

Рентабельність продажу, швидкість обороту активів, коефіцієнт фінансової залежності.

Рентабельність СК початку і поклала край періоду:

ρ СК0 = ρ продаж0 *V 0 * КФЗ 0 = 0,078*1,57*1,209=0,148

ρ СК1 = ρ продаж1 *V 1 * КФЗ 1 = 0,065*1,94*1,255=0,158

а) Вплив зміни рентабельності продажів на рентабельність СК фірми:

∆ρ СК∆ продажів = (ρ продаж1 - ρ продаж0) *V 0 * КФЗ 0 =-0,013*1,57*1,209 = -0,025

∆ρ СК ∆ρ продажу = ∆ρ СК ∆продаж - ρ СК0 =-0,025-0,148 = -0,173

б) Вплив зміни швидкості обороту на рентабельність СК фірми:

∆ρ СК∆ V = ρ продаж1 * (V 1 - V 0 ) * КФЗ 0 = 0,065*0,37*1,209= 0,029

∆ρ СК ∆V= ∆ρ СК∆ V - ∆ρ СК∆ продажів = 0,029-0,025 = 0,004

в) Вплив зміни коефіцієнта фінансової залежності на рентабельність СК фірми:

∆ρ СК∆КФЗ = ρ продаж1 *V 1 * (КФЗ 1 - КФЗ 0) = 0,065*1,94*0,046 = 0,006

∆ρ СК ∆КФЗ = ∆ρ СК∆КФЗ - ∆ρ СК∆ V = 0,006 - 0,029 = -0,023

Розрахунки показали, що у рентабельність СК фірми найбільше вплинула зміна рентабельності продажів.

Рентабельність підприємства в результаті зміни вище розглянутих факторів знижується.

13. Розрахунок критичного обсягу продажів у базовому та звітному періоді.

Критичний обсяг продажу - це обсяг продажу, у якому сума виручки від відшкодовує витрати, тобто. прибуток дорівнює нулю.

Усі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом та збутом продукції, можна поділити на змінні та постійні.

Змінні витрати залежить від обсягу виробництва. В даному випадку до змінних витрат віднесено матеріальні витрати, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні потреби.

Постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, до них віднесено амортизацію основних засобів та інші витрати.

Рівняння критичного обсягу продажів у натуральних одиницях:

де С - сукупні постійні витрати,

Р – ціна одиниці продукції,

v – питомі змінні витрати.

Таблиця 1.16 - Розрахунок критичного обсягу продажів у натуральному вираженні

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

Постійні витрати, руб.

Змінні витрати, руб.

Об'єм виробництва

Критичний обсяг продажу, од. продукції

З таблиці 1.16 видно, що критичний обсяг продажу наприкінці звітний період збільшився проти початком звітного періоду.

Таблиця 1.17 – Розрахунок критичного обсягу продажів у вартісному вираженні

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

Критичний обсяг продажів, одиниць продукції

Ціна на одиницю продукції, крб.

Критичний обсяг продажу, руб.

Критичний обсяг продажу у вартісному вираженні на кінець періоду також збільшився в порівнянні з початком звітного періоду даного підприємства.

14. Вплив параметрів CVP – моделі на зміну прибутку

CVP – модель відображає взаємозв'язок прибутку, обсягу продажу та витрат на виробництво продукції.

Вихідна модель:

Таблиця 1.18 - Дані про ціну, обсяг виробництва, постійні витрати і змінні витрати.

Обсяг виробництва, Q

Постійні витрати, C

Змінні витрати, V

Розрахуємо вплив параметрів CVP-моделі на зміну прибутку:

а) Вплив зміни обсягу виробництва на прибуток фірми:

б) Вплив зміни постійних витрат з прибутку фірми:

в) Вплив зміни змінних витрат з прибутку фірми:

г) Вплив зміни ціни на прибуток фірми:

15. Операційно-фінансова залежність.

СОЗ – ступінь операційної залежності – це потенційна можливість впливати на прибуток фірми, шляхом зміни структури собівартості та обсягу її випуску. Інакше, СОЗ – це відсоткова зміна прибутку до виплати податків (ПДВ)та відсотків, викликане зміною обсягу продажу на 1%.

Вихідна модель СОЗ:

Розрахуємо СОЗ на початок та кінець звітного періоду:

СФЗ – ступінь фінансової залежності – це відсоткова зміна прибутку на акції (ПНА), пов'язане із відсотковою зміною прибутку до виплати відсотків та податків.

Вихідна модель СФЗ: , розрахуємо СФЗ початку і поклала край звітний період.

Так як процентні платежі дорівнюють 0, а чисельник і знаменник моделі відрізняються саме на цю величину, то СФЗ на початок і кінець періоду будуть однаковими і дорівнюють 1.

СКЗ – ступінь комбінованої залежності продукції – це відсоткові зміни прибутку на акції, викликане відсотковою зміною обсягу продажу.

Вихідна модель СКЗ:

Значення СКЗ можна знайти, знаючи значення СОЗ і СФЗ:

Знайдемо значення СКЗ на початок та кінець звітного періоду:

Оскільки складова СФЗ дорівнює 1, то значення СКЗ дорівнюватимуть значенням СОЗ на початку і наприкінці звітного періоду відповідно.

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

Темп зміни, %

Об'єм продажів, од. прод.

Ціна на одиницю продукції, крб.

Постійні витрати, руб.

Питомі змінні витрати, руб.

Фінансові витрати, руб.

Таблиця 1.19 – Розрахунок операційно-фінансової залежності.

Частина 2. Показники фінансової стійкості.

1. Частка власного та позикового капіталу.

Пасив балансу складається з власного капіталу та позикового.

Таблиця2 Склад пасиву бухгалтерського балансу

На рис. 2.1 представлена ​​частка власного та позикового капіталу на початок звітного року.

Малюнок2 .1

У нижченаведеній таблиці показано структура власного капіталу початку і поклала край звітного периода.(табл.2.1). Графічно ці дані продемонстровано на рис. 2.2

Таблиця 2.1 Структура власного капіталу

На початок періоду

На кінець періоду

Статутний капітал

Власні акції, викуплені в акціонерів

Додатковий капітал

Резервний капітал

в тому числі:

резерви, утворені відповідно до законодавства

резерви, утворені відповідно до установчих документів

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Разом за розділом III

Малюнок 2.2

З малюнка видно, що з звітний період змін у структурі СК був.

У табл. 2.2 представлено структуру позикового капіталу. А на рис. 2.3-а,б графічно продемонстровані дані показники початку кінець звітного періоду.

Таблиця 2.2 Структура позикового капіталу

Позиковий капітал

Довгострокові зобов'язання

Позики та кредити

Відстрочені податкові зобов'язання

Інші довгострокові зобов'язання

РАЗОМ

Короткострокові зобов'язання

Позики та кредити

Кредиторська заборгованість

в тому числі:

постачальники та підрядники

заборгованість перед персоналом організації

заборгованість перед державними позабюджетними фондами

заборгованість з податків та зборів

інші кредитори

Заборгованість перед учасниками (засновниками) щодо виплати доходів

Доходи майбутніх періодів

Резерви майбутніх витрат

Інші короткострокові зобов'язання

РАЗОМ

Малюнок 2.3-а. Малюнок 2.3-б.

Діаграми демонструють, що за звітний період рівень кредитної заборгованості зріс порівняно з позиками 75% та 25% відповідно.

2. Ліквідність фірми.

Ліквідність підприємства - здатність підприємства погашати свої поточні зобов'язання з допомогою своїх поточних активів.

Таблиця 2.3.

  1. Коефіцієнт поточної ліквідності:

Норма: k≥2

Запаси

Малюнок 2.4

3. Фінансова стійкість підприємства.

Фінансова стійкість - здатність підприємства фінансувати свої активи за рахунок довгострокових джерел.

  1. Абсолютні показники фінансової стійкості підприємства:

Таблиця 2.4 Дані про запаси та ПДВ

Для характеристики джерел формування запасів та витрат використовуються кілька показників, що відображають різні види джерел:

  • Наявність власних оборотних коштів

СК – власний капітал

ВА - необоротні активи

Таблиця 2.5 Дані про власний капітал та необоротні активи

  • Наявність власних та довгострокових позикових джерел формування запасів та витрат

ДСП - довгострокові пасиви

Таблиця 2.6 Дані про власний капітал, довгострокові пасиви та необоротні активи

  • Величина основних джерел формування запасів та витрат

КСКр - короткострокові кредити

Таблиця 2.7 Дані про власний капітал, довгострокові пасиви, короткострокові кредити та необоротні активи

Три показники наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формування.

  • Надлишок або нестача власних оборотних коштів

Таблиця 2.8 Дані про власні оборотні кошти, запаси та витрати

  • Надлишок або нестача власних та довгострокових позикових джерел формування запасів та витрат

Таблиця 2.9 Дані про власні та довгострокові позикові джерела, запаси та витрати

  • Надлишок або нестача основних джерел для формування запасів та витрат

Таблиця 2.10 Дані про основні джерела, запаси та витрати

За допомогою цих показників можна визначити трикомпонентний показник типу фінансової ситуації:

Таблиця 2.11 Дані про СОС, СДП, ОІ

Малюнок 2.5 -Абсолютні показники фінансової стійкості підприємства

На малюнку 2.5 видно, що показник величини основних джерел збільшився більшою мірою проти двома першими показниками.

за отриманими показниками:

Отримуємо значення функції S (1; 1; 1).

Таким чином, усі показники позитивні. Це говорить про стійкий фінансовий стан підприємства як у базовому, так і у звітному періоді.

Б) Відносні показники фінансової стійкості.

1) Коефіцієнт фінансової стійкості

Таблиця 2.11 Дані про власний капітал, довгострокові зобов'язання та активи

Коефіцієнт до кінця звітного року > 0,75, що позитивним показником підприємствам.

2) Коефіцієнт співвідношення позикового та власного капіталу

Таблиця 2.12 Дані про власний капітал та позиковий капітал

Коефіцієнт > 1, що негативним показником підприємствам.

Перевищення зазначеного кордону означає залежність підприємства від зовнішніх джерел коштів, втрату фінансової стійкості (автономності).

3) Коефіцієнт автономії

Характеризує незалежність від позикових коштів. Показує частку власних коштіву загальній сумі всіх коштів підприємства. Мінімальне граничне значення на рівні 0,5.

Таблиця 2.13 Дані про власний капітал та активи

4) Коефіцієнт фінансової залежності

Таблиця 2.14 Дані про власний капітал та активи

5) Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Таблиця 2.15 Дані про власний капітал та СОС

6) Коефіцієнт забезпеченості оборотних засобів власними джерелами фінансування - критерій визначення неплатоспроможності

Таблиця 2.16 Дані про СОС та поточні активи

Що показник, то кращий фінансовий стан підприємства, то більше в нього можливостей проведення незалежної фінансової політики.

У нашому випадку видно, що цей показник до кінця року почав знижуватися.

7) Коефіцієнт фінансової залежності у частині формування запасів

Таблиця 2.17 Дані про СОС та запаси

Розглянувши відносні показники фінансової стійкості, можна дійти невтішного висновку у тому, що це підприємство у стійкому становищі. У цілому нині коефіцієнти відповідають нормам, лише коефіцієнт співвідношення СК і ЗК виходить межі допустимості.

4. Швидкість та час обороту дебіторської та кредиторської заборгованості.

Розглянемо дебіторську і кредиторську заборгованість підприємства початку і поклала край звітного года.(табл.2.3)

Для аналізу використовуються показники ефективності використання та руху дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таблиця 2.18 Дані про виручку, ДЗ та КЗ

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного року

Малюнок 2.6-а.б.

За даними таблиці 2.17 і результатами побудови діаграм 2.09 і 2.10 можна дійти невтішного висновку, що швидкість обороту ДЗ зменшилася на 6,3,КЗ також знизилася - на 2,57. Це сталося внаслідок збільшення показників КЗ та ДЗ. Так як час обернено пропорційно залежить від швидкості обороту, то відповідно час обороту ДЗ збільшилася на 10,32, а час обороту КЗ - на 5,37.

  1. Вплив різних чинників на величину потреби у дебіторську заборгованість.

Вихідна модель:

Таблиця 2.19 Дані про дебіторську заборгованість, виручку та швидкість обігу дебіторської заборгованості

А) Вплив виручки на потребу у ДЗ

Б) Вплив швидкості обороту дебіторську заборгованість потреба у ДЗ

Частина 3. Підвищення ефективності управління запасами.

Як приклад дослідження ми взяли ситуацію із запасами підприємства «САН ІнБев».

«САН ІнБев» – один із лідерів пивоварного ринку в Росії. Компанія була створена в 1999 р. як стратегічне партнерство між InBev - провідною пивоварною компанією у світі, і Групою САН, що працює в регіоні з 1958 року, у тому числі в пивоварному бізнесі Росії та СНД з початку 90-х років ХХ століття. Компанія використовує самі передові технологіїта методики у виробництві, маркетингу, логістиці та менеджменті, ставлячи за мету стати кращою пивоварною компанією у світі.

Внаслідок проведення аналізу політики управління запасами підприємства «САН ІнБев» було підраховано такі показники.

Оптимальна сума запасів

для зернових культур
для наповнювачів
для дріжджів
для хмелю
для цукру

Зп = (Нтх * О0) + Зсх + Зцн

Сума сукупних
операційних витрат
з розміщення замовлень

ОЗ рз = ОПП / РПП * З рз

Сума операційних
витрат із зберігання запасів

ОЗ хр = РПП / 2 * З х

Оптимальний розмір
виробничого запасу

ОР пз = РПП0/2

Через війну оптимальний обсяг виробничого запасу має становити 11780 т.р. За таких показників середнього розміру партії поставки та середнього розміру запасу сировини операційні витрати підприємства з обслуговування запасу будуть мінімальними.

Аналіз системи контролю рівня запасів та специфіки виробництва «САН ІнБев» виявив таку проблему: негнучкість системи управління запасів і як наслідок збільшення витрат на забезпечення збереження запасів сировини і матеріалів.

Щоб вирішити проблему збільшення витрат на утримання та доставку сировини та матеріалів, спроектуємо оригінальну систему управління запасами для підприємства. Навіщо ми маємо:

  1. Обмеження у максимальному розмірі запасу.
  2. Обмеження у розмірі замовлення.
  3. Фіксований проміжок часу між замовленнями.
  4. Висока міра невизначеності попиту.
  5. Деяку сезонність виробництва.

За договором з ВАТ "Балтінвестбанк" "САН ІнБев" бере кредит під заставу наявних запасів зернових культур, тому організація повинна постійно підтримувати рівень запасів на складі, що перебуває в заставі. За кредитним договором «САН ІнБев» віддає під заставу запас зернових, що зберігається складі у сумі 4 252 850 крб. або 11521 тонн. Майданчик під зберігання запасів розрахований на 20 000 тонн.

Враховуючи ступінь невизначеності попиту, візьмемо за очікуване середньодобове споживання найбільшу середньодобову витрату зернових культур за 2008 рік (оскільки обсяг реалізації пива за 2008 рік не суттєво відрізняється із запланованим обсягом реалізації пива у 2009 році).

Для розрахунку оптимального розміру замовлення необхідно визначити такі види витрат:

  1. Витрати зберігання одиниці матеріалу в одиницю часу.
  2. Втрати від іммобілізації (омертвлення) коштів одиниці матеріалу в одиницю часу;
  3. Витрати організацію завезення однієї поставки;

Виділимо основні види витрат пов'язані із зберіганням запасу:

Загальна сума витрат за зберігання запасів становить: 39 380 тис. рублів щодня.

Для визначення вартості зберігання одиниці матеріалу (1тн.) Визначимо фактичний запас на складі (середній рівень запасу на день за фактом) за картками складського обліку (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Залишок запасів складі

Середній фактичний рівень запасів складі розрахуємо за формулою середньої хронологічної: (11 350/2 + 11 680 + 13 420 + 12 130 + 11 600 + 11 860 + 11 940/2)/6 = 12 055,8 тонн.

Витрати зберігання 1 тонни запасів щодня становитимуть 39 380/12 055,8 = 3,27 крб.

  1. Втрати від іммобілізації коштів розраховуються виходячи з того, що величина коштів, вкладених у запаси, не приносить доходу, тобто втрати від іммобілізації коштів - це неотриманий дохід. Величину коштів, вкладених у запаси, можна як середню вартість запасу, що є складі: 12 055,8 т.*387руб./т. = 4665 594,6 руб.

Таблиця 3.2

З погляду підвищення ефективності управління запасами велике значення має обгрунтованість нормування запасів матеріалів, оскільки обгрунтованість норм запасів багато чому визначає стан фактичного запасу.

За даними економічного відділу фактичний обсяг запасу зернових культур на даний момент становить 12055,8 т. Якщо порівнювати його з оптимальним розміром запасу (11780 т.), то він на 275,8 т. перевищує норму, через негнучкість системи управління запасами та сезонності попиту основну продукцію. У результаті підприємство несе додаткові витрати на утримання наднормативного запасу.

Внаслідок скорочення фактичного запасу до нормативного підприємство може знизити витрати на утримання наднормативного запасу.

Загальна величина витрат утримання запасу зернових культур на добу становить 39380 крб.

У розрахунку 1 т. зернових культур величина витрат становитиме 39380/12055,8 = 3,27 крб. в день. Через війну обгрунтованого нормування запасу зернових культур рівень фактичного запасу можна знизити на 275,8 т., що дозволити одержати економію витрат у вигляді 275,8 * 3,27 = 901,87 крб. в день.

Таким чином, ми отримали значну економію витрат на утримання сировини та матеріалів.

Висновок

Під аналізом розуміється спосіб пізнання предметів та явищ довкілля, заснований на розчленуванні цілого на складові та вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків та залежностей. Зміст аналізу випливає із функцій. Однією з таких функцій є вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу - контроль за виконанням планів та управлінських рішень, за економним використанням ресурсів. Центральна функція аналізу – пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки та практики. Ще одна функція аналізу - оцінка результатів діяльності підприємства з виконання планів, досягнутий рівень розвитку, використання наявних можливостей. І, нарешті, - розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності.

У першому розділі цієї роботи було розраховано фінансові результати діяльності підприємства у тому числі можна дійти такого висновку:

більшу частину активів становлять оборотні активи

фондовіддача підприємства підвищилася, що є позитивною тенденцією для підприємства

велику частку у структурі собівартості займає оплата праці

темпи зростання активів приблизно рівні

у структурі активів велику частку займають запаси

У другому розділі наведено аналіз фінансової стійкості підприємства.

За результатами видно, що підприємства не ліквідне по жодному з коефіцієнтів. При цьому коефіцієнти значно нижчі від допустимих значень. Це говорить про те, що підприємство не здатне за короткий термін погасити кредиторські заборгованості, які потребують негайного погашення.

Водночас, оцінка фінансового показника говорить про стійкий стан підприємства.

У третьому розділі ми вирішили проблему запасів на основі показань «САН ІнБев», і з'ясували, що компанії необхідно трохи зменшити обсяг запасів, при цьому вона отримає значну економію.

Список літератури

1.Бочаров В.В. Фінансовий аналіз. – СПб.: Пітер, 2006.

2.Галицька. С.В. Фінансовий менеджмент. Фінансовий аналіз. Фінанси підприємств. - М: Ексмо, 2008.

3.Глазов М.М. Аналіз та діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. - М: Андріївський Видавничий дім, 2006.

4.Зімін Н.Є., Солопова В.М. Аналіз та діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. - М: Колос-С, 2007.

5.Каплюк Т.С. Фінансовий аналіз. – М.: Іспит, 2006.

6.Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарську діяльність підприємства. Підручник - М: ТК Велбі, Проспект, 2006.

7. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: Навчальний посібник/ А.І.Алексєєва, Ю.В.Васильєв, А.В., Малєєва, Л.І.Ушвицький. - М.: Фінанси та статистика, 2006.

8.Просвітів Г.І. Аналіз господарську діяльність підприємства. Завдання та рішення. - М: Альфа-Прес, 2008.

9. Савицька Г.В. Аналіз господарську діяльність підприємства. - М: Інфра-М, 2008.

Завантажити: У вас немає доступу до завантаження файлів з нашого сервера.

Поняття комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

З погляду внутрішнього змісту процес аналізу, загалом, є поділ на складові. " Економічний аналіз – систематизована сукупність методів, способів, прийомів, що використовуються отримання висновків і рекомендацій економічного характеру щодо конкретного суб'єкта господарювання " . Цей підхід передбачає наперед певну орієнтацію для досягнення певної мети аналізу. Економічний аналіз спрямовано комплексне вирішення завдань оцінки фінансово-господарську діяльність підприємства, що дозволяє підприємству результативно використовувати отримані за підсумками аналізу висновки щодо поточного стану економічної діяльності.

Розглянемо інший підхід, згідно з яким "економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає послідовний розгляд його станів за функціями: господарської діяльності, фінансового стану, а також аналізу нововведень та інвестицій". За підсумками оцінки господарської діяльності підприємства та на основі результатів економічного аналізу вживаються заходи щодо покращення окремих сфер фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Таким чином, комплексний економічний аналіз дозволяє виявити та усунути фактори, що негативно впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Предмет та зміст комплексного економічного аналізу

Предмет комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності складає процес встановлення та оцінки причинно-наслідкових зв'язків між факторами та результатами у процесі вибору методу виконання рішень та їх планування.

Об'єктами комплексного економічного аналізу виступають окремі суб'єкти господарювання та їх фінансово-господарська діяльність, виражена через економічні результати.

  • Управлінський аналіз зосереджений у сфері внутрішньогосподарських виробничих, комерційних, технологічних та трудових процесів.
  • Фінансовий аналіз включає оцінку фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

Результати комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та розробка на їх основі заходів щодо підвищення її ефективності дозволяють впливати на такі категорії, як прибуток, капітал, оборотність активів, дебіторська та кредиторська заборгованість, заробітна плата, дивіденди, інвестиції, соціальні витрати та ін.

Мета та завдання комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

Метою комплексного економічного виступає підготовка інформації для прийняття управлінських рішень, пов'язаних із здійсненням основної економічної діяльності суб'єкта господарювання або окремих фінансово-господарських аспектів поточного та перспективного функціонування організації.

У сучасних умовах комплексний економічний аналіз дозволяє будь-якому підприємству забезпечити ефективне управління фінансово-господарською діяльністю. Щоб раціонально управляти фінансово-господарською діяльністю підприємства, необхідно об'єктивне та раціональне застосування методології та методики економічного аналізу, способів та методів оцінки фінансового стану та економічної діяльності, на основі результатів яких можлива розробка ефективних способів та прийомів покращення показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

Комплексний економічний аналіз фінансово-господарської діяльності організації проводиться за трьома основними напрямками:

  • оцінка досліджуваних явищ;
  • діагностика, тобто. встановлення причинно-наслідкових зв'язків та оцінка "сили впливу" окремих факторів на результат;
  • прогнозування наслідків прийнятих рішень.

Відповідно до цього, можна виділити основні завдання комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Завдання комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

Етапи комплексного економічного аналізу

Виділяють три основні етапи комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства:

  1. Визначення конкретної мети аналізу та підходу до її реалізації;
  2. Оцінка якості інформації, поданої для аналізу;
  3. Визначення методів аналізу, проведення самого аналізу та узагальнення отриманих результатів.

На першому етапі мета аналізу визначається одним із трьох способів:

  • порівняння показників підприємства із середніми показниками народного господарства чи галузі (такі показники називають "ідеальними" або "нормативними");
  • порівняння показників даного звітного періоду з показниками попередніх періодів, а також із плановими показниками для звітного періоду;
  • порівняння показників підприємства з показниками аналогічних фірм-конкурентів (міжгосподарський порівняльний аналіз).

З другого краю етапі комплексного економічного аналізу проводиться оцінка саме якості інформації, що полягає у у лічильної перевірці даних обліку, а й у визначенні впливу способів обліку формування показників звітності.

Третій етап - це безпосередньо проведення оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства як сукупність методів, способів та робочих прийомів.

Схема оцінки основних груп показників господарської діяльності у системі комплексного економічного аналізу

Способи проведення комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності організації

Висновки

Комплексний економічний аналіз дає оцінку основних характеристик фінансово-господарську діяльність підприємства з допомогою різних показників.

Результати комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта з використанням сучасних методик аналізу дозволяють розкрити проблемні місця у фінансово-господарській діяльності підприємства, щоб потім усунути виявлені проблеми та вжити заходів щодо покращення економічної діяльності та фінансового стану підприємства.

Комплексна оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства необхідна для управління рухом матеріальних, трудових та фінансових ресурсів у рамках здійснення суб'єктами господарювання своєї основної діяльності.

Комплексний економічний аналіз фінансово-господарську діяльність організації перестав бути самоціллю. На основі результатів проведеного аналізу робляться висновки про можливі способи підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства. Поліпшення фінансово-господарську діяльність організації спирається комплекс заходів і рекомендацій, корегують виробничу, економічну, комерційну та фінансову діяльність підприємства.

Впровадження заходів та розробка рекомендацій щодо оптимізації фінансово-господарської діяльності мають на меті покращити поточне становище підприємства за рахунок оптимізації фінансових операцій, економічних механізмів та виробничих процесів, що мають місце на підприємстві. Реалізувати комплекс заходів можна, розробивши відповідний проект, який має на меті підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності організації. У загальному вигляді такий проект включає безпосередньо комплексний економічний аналіз фінансово-господарської діяльності організації, розробку рекомендацій щодо впровадження заходів і впровадження запропонованих заходів у практику фінансово-економічної діяльності підприємства.

Література

  1. Герасимов Б.І., Коновалова Т.М., Спирідонів С.П. Комплексний економічний аналіз фінансово-господарську діяльність організації. - Тамбов: Вид-во ТДТУ, 2008.
  2. Грищенко О.В. Аналіз та діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. - Таганрог: вид-во ТРТУ, 2012.
  3. Губіна О.В., Губін В.Є. Аналіз фінансово-господарську діяльність. - М.: Інфра-М, 2013.
  4. Зороастрова І.В., Розанова Н.М. Економічний аналіз фірми та ринку. - М.: Юніті-дана, 2009.
  5. Когденко В.Г. Економічний аналіз - М.: Юніті-Дана, 2006.
  6. Лисенко Д.В. Комплексний економічний аналіз господарську діяльність. - М.: Інфра-М, 2008.
  7. Любушін Н.П. Комплексний аналіз фінансово-господарську діяльність. - М.: Фінанси та статистика, 2012.
  8. Любушін Н.П. Економічний аналіз - М.: Юніті-Дана, 2010.
  9. Толпегіна О.А., Толпегіна Н.А. Комплексний економічний аналіз господарську діяльність. - М.: Юрайт, 2013.
  10. Чечевіцина Л.М. Аналіз фінансово-господарську діяльність. - Ростов-на-Дону, Фенікс, 2013.
  11. Чуєва Л.М., Чуєв І.М. Аналіз фінансово-господарську діяльність. - М.: Дашков та К, 2013.
  12. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Інфра-М, 2011.