Оцінка стратегій розвитку підприємств молочної промисловості (на прикладі підприємств Воронезької області)

Конкурентоспроможність підприємств молочної галузі багато в чому визначається грамотно обраною стратегією розвитку. В даний час сучасними російськими підприємствами накопичений багатий досвід їх застосування у своїй практиці. Але найчастіше використовуються стратегії глибокого впровадження ринку.

Проблему нестачі сировинних ресурсів переробники вирішують у різний спосіб. Так, наприклад, група компаній "Домінант" (ДК "Домінант") - найбільший агропромисловий холдинг, що виробляє цукор і молочні продукти, викупив ТОВ "ГМЗ "Ліскінський". До такого способу рішення вдаються багато підприємств, щоб розширити свою сировинну базу. Таким чином, районні заводи перетворюються на звичайні пункти збирання сировини.

Інший варіант полягає в організації збирання сирого молока у ЛПГ. Проте більшість переробників співпрацювати з приватниками поки не поспішають, через нестабільну, і просто низьку якість молока-сировини з яскраво вираженою сезонністю постачань.

Середнім підприємствам, щоб створювати стійкі конкурентні переваги та зміцнювати свої позиції, необхідно використовувати концепцію брендингу, випускати не лише традиційну, а й унікальну продукцію. Як унікальна продукція підприємства можуть випускати національні продукти даного регіону. Найкращою стратегією для середніх гравців є виробництво вузькоспеціалізованої продукції, яка орієнтована на певну цільову аудиторію. Згідно з експертними спостереженнями, реалізацією брендингу своєї продукції займається дуже невелика частка переробників через обмеженість своїх фінансових можливостей. Використовувати власні та позикові ресурси можуть лише ті переробники, у яких налагоджено збут високомаржинальної продукції, оскільки у них більше шансів залучити інвестиційні ресурси.

На сьогоднішній день у харчовій промисловості відбувається активізація диференційованої стратегії. Для харчової промисловості характерна стратегія вертикальної, горизонтальної та змішаної інтеграції, диференціація бізнесу підприємств у суміжні сфери продовольчого комплексу.

Прикладом такої стратегії є досвід Вімм-Білль-Данн (WBD), яка розвиває стратегію диференціації, інтеграції вперед. Не вкладаючи інвестицій в аграрний сектор економіки.

Останнім часом перспективною стає стратегія пошуку нових незайнятих ринкових ніш. Для багатьох підприємств найкращою стратегією є виробництво високорентабельної продукції, орієнтованої на певну аудиторію. Наприклад, виробництво продукції з козиного молока. Собівартість цієї продукції вище, ніж у класичного продукту. Тому основними ринками збуту є міста з високими доходами населення.

Наступна досить поширена стратегія полягає у створенні товарів різних категорій під однією маркою. Така стратегія розрахована завоювання довіри з боку споживачів. Так, під маркою "Смачнотієво" продаються молоко, кефір, олія, ряжанка і т.д.

Провівши аналіз поведінки вітчизняних товаровиробників на російському продовольчому ринку, можна переконатися, що аналогічні моделі починають шикуватися на багатьох російських підприємствах.

За сучасного розвитку суспільства проблема виживання організації у середньостроковій перспективі зобов'язує думати про створення ефективної торгової марки, яка символізуватиме діяльність компанії у майбутньому. Розробка бренду-один із найважливіших кроків формування власної аудиторії майбутнього продукту. Головна перевага даної стратегії полягає в тому, що якщо випускаєш продукцію під відомим брендом, то на розкручування нового товару під цією ж маркою потрібно набагато менше коштів, ніж запуск нового незалежного бренду. Молокопереробні підприємства впроваджують стратегії довгострокового планування та розвитку, з метою кардинальної перебудови типу виробництва, що сформувався, розробки та впровадження не тільки певних виробничих технологій, а й формування у своїй діяльності інших форм поведінки на певному сегменті продовольчого ринку. У періоди активізації технологічних змін стратегій, вкладених у інноваційний розвиток, мають надавати системообразующий ефект. Диференціація стратегічних процесів (техніко-технологічні, інституційні, маркетингові, інноваційні та інших.) є запорукою структурних перетворень, що виражаються у розбудові міжгалузевих зв'язків, призначених до виконання структурообразующих функцій. Для того, щоб підприємству забезпечити успішне функціонування, воно має вміти відроджувати свої ключові стратегії, у крайньому випадку підприємство втратить конкурентні переваги. Зниження конкурентних позицій підприємства характеризує не вміння наздоганяти зміни, що відбуваються в галузі. Галузева сфера трансформувала свої обриси швидше, ніж вище керівництво могло переглянути свої базові переконання та уявлення про те, які ринки та яких клієнтів обслуговувати, які технології освоювати та як досягти найкращих результатів. Головним на сьогоднішній день є вміння товаровиробника створювати продукти з унікальним набором цінностей, що дозволяє йому освоювати нові сегменти ринку та створювати бар'єри для потенційних конкурентів. Товаровиробники повинні мати передбачення, завтрашні переваги в конкурентній боротьбі повинні відрізнятися від сьогоднішніх. Імітування зразків нерідко виявляється запобіжною стратегією обдарованих найбагатшою уявою конкурентів. Головне завдання вищого керівництва – створення нових галузей та нової стратегії.

Насправді набір ефективних стратегій вкрай обмежений залежить від кон'юнктури ринку, цілей і можливостей фірми. Існує щонайменше чотири основні типи стратегій .

Перший тип-(силова) віолентна, стратегія. Характерна для фірм, що виробляють стандартизований, добротний, масовий продукт з низьким рівнем витрат або за помірно високою ціною, яка стає джерелом конкурентних переваг для фірми-віоленту. Прикладом такого типу стратегії є діяльність фірми "Вімм-Білль-Данн". Цей товаровиробник є одним із лідерів на молочному ринку, ВАТ "Вімм-Білль-Данн" має добре розвинену регіональну мережу: дистриб'ютори компанії працюють більш ніж у 40 містах, торгові філії працюють у 28 найбільших містах Росії та країнах СНД. "Вімм-Білль-Данн" випускає ринку високоякісну продукцію широкого асортименту, що дозволяє забезпечувати споживачів якісними продуктами за прийнятними цінами. Асортиментний список компанії постійно розширюється і на сьогоднішній момент складає 1100 найменувань. Продукція компанії розрахована різні категорії населення.

Другий тип - це патієнтна, (нішева) стратегія типова для підприємств, що випускають високоспеціалізовану та слабостандартизовану продукцію для певної групи. Виробник намагається контролювати невелику частину ринку, поступово завойовуючи максимальну частку відповідної ринкової ніші. Аналогічні стратегії реалізують підприємства, що спеціалізуються на одному із сегментів ринку, наприклад, на здоровому харчуванні. Прикладом такої стратегії є діяльність молочного заводу "Пискаревський". Піскаревський завод першим почав випускати продукцію з біфідофлорою "Біфідок" та перші молочні продукти для діабетиків із замінником цукру. Крім цього, виробляються кисломолочні продукти, що мають лікувально-профілактичні властивості, що покращують обмін речовин, що підвищують імунну систему.

Третій тип стратегії конкуренції – комутантна (пристосувальна) стратегія. Підприємства, реалізують цю стратегію, виробляють неспеціалізовану продукцію для невеликих специфічних ніш, із задоволення короткострокових потреб конкретного споживача. Підвищення споживчої цінності відбувається з допомогою індивідуалізації послуги.

Такий тип стратегії притаманний багатьом регіональним молокопереробним підприємствам. Однак на сучасному етапі застосування цього типу стратегії існують деякі особливості та специфічні відмінності.

Традиційно підприємства харчової промисловості дотримуються стратегії економії на витратах, проте ця стратегія дозволяє досягти лише короткострокового ефекту. Але загострення цінової конкуренції негативно позначається на якості своєї продукції. У разі зняття торгових бар'єрів на російський ринок надходитиме продукція харчових компаній з країн з розвиненою ринковою економікою. Якщо вона матиме більш високу якість і одночасно нижчу ціну, то це дозволить західним компаніям виграти цінову конкуренцію і захопити більшу частину ринку, незважаючи на короткострокові втрати. Безперечно, вітчизняним харчовим підприємствам необхідно використовувати не лише стратегію низьких витрат та цін. Причиною використання такої стратегії пов'язана з нестабільністю сировинних ринків та залежністю від постачальників сировини та їх цін.

Четвертий тип стратегії – це експлерентна (піонерна) стратегія пов'язана з радикальним перетворенням старих сегментів ринку. Підприємства, які використовують таку тактику, ведуть бізнес у пошуку революційних рішень. Сьогодні складно знайти приклад молокопереробного підприємства, використовує таку стратегію, т.к. вона більш характерна для високотехнологічного та інноваційного типу бізнесу. молокопереробний маркетинговий стратегія

Поступово ринок молочних продуктів набуває цивілізованого вигляду. Посилення ринкової конкуренції змушує підприємства більш конкретно визначатися з моделлю ринкової поведінки, націлену на довгострокову перспективу розвитку. Таким чином, продовжується процес зміни моделей ринкової поведінки, формування ринкових стратегій російськими підприємствами харчової промисловості.

Маркетингова стратегія молокопереробного підприємства є системою заходів у сфері виробництва та збуту продукції на довгостроковий період.

Теоретично кожне підприємство має "мети-стратегії", що регламентують його діяльність. Комплекс "мети-стратегії" задає основні напрями пошуку ринкових можливостей підтримує у запланованих рамках витрати, визначає кількість та кваліфікацію персоналу. Доведені до кожного працівника цілі, опрацьовані та оприлюднені на підприємстві стратегії змушують персонал пристосовувати власні цілі до цілей підприємства, власні стратегії до його стратегій.

Нами було проведено соціологічне опитування керівників та спеціалістів8 молокопереробних підприємств Воронезької області, яке свідчить про різні оцінки конкурентних позицій підприємств, ступінь конкурентності ринку, конкурентні переваги підприємств. Такі оцінки були викликані нерівністю умов для малих, середніх та великих підприємств. Державним органам контролю невигідно витрачати багато часу на перевірки малих переробників, оскільки навіть при виявленні порушень розміри стягнень невеликі та не виправдовують витраченого на них часу та коштів. Тому більшість адміністративних причіпок та надлишкових ревізій припадає на частку великих переробників.

p align="justify"> Для розробки економічних стратегій розвитку підприємств важливо оцінити основні цілі, які ставить керівництво перед підприємством. Насправді багатьом сільськогосподарських підприємств характерна " розмитість " комплексу " цілі - стратегії " . Звичайними цілями є отримання хорошого прибутку та розвиток підприємства, стратегіями - сформовані традиції та методи діяльності. Такі стратегії втрачають свій напрямний та стабілізуючий ефект, дозволяють персоналу виявляти будь-яку творчість, виправдовують будь-які витрати, сприяють розпорошенню сил та засобів.

Як показало опитування, в даний час підприємства розпорошують ресурси на досягнення великої кількості другорядних цілей, що заважає їм зосередитися на головному. Тим не менш, можна виділити основні цілі, які були названі респондентами. Це підвищення розширення ринків збуту, зміцнення позицій на обласному ринку, підтримка репутації підприємства, розширення асортименту. Слід зазначити, що "старі" підприємства на відміну від підприємств, що виникли вже в період становлення ринку, поряд з званими, як і як пріоритетна мета називають збереження трудового колективу.

Малюнок 1 дозволяє проранжувати основні цілі, які ставить керівництво перед підприємством за рівнем їх важливості. Це підвищення прибутковості виробництва, зміцнення позицій на регіональному ринку та розширення ринків збуту, підтримка іміджу підприємства. Дані проведеного опитування показали, що відбулася переорієнтація поглядів та ринкові цілі стали переважаючими. З урахуванням того, що виживання не ставиться до першочергових завдань підприємства, говорить про те, що багато суб'єктів господарювання вже пристосувалися до сьогоднішніх умов.

Мал. 1.

Багато респондентів на перше місце ставлять проблему забезпеченості сировинними ресурсами як одну з найважливіших складових сталого розвитку підприємства. Для вітчизняних товаровиробників характерне прагнення стійкості міжгалузевих зв'язків із постачальниками. Враховуючи жорсткі вимоги сучасного ринку продовольства та необхідність виробляти конкурентоспроможну продукцію, підприємства галузі спільно із сільгоспвиробниками проводять роботу щодо підвищення якісних показників молока.

Згідно з опитуванням більшість підприємств співпрацює з великими постачальниками. Їх частка в загальному обсязі сировини, що поставляється, займає від 50 до 94%, що в середньому становить 72%.

Респондентам було запропоновано оцінити доступність входу ринку їхньої продукції. Основна частка керівників наголосила на численних адміністративних труднощах, що свідчить про слабкість та низьку зацікавленість державних структур у підтримці вітчизняного товаровиробника. Як основні бар'єри були відзначені, по-перше, адміністративні бар'єри (встановлювані органами виконавчої влади всіх рівнів процедури реєстрації підприємств, видачі ліцензій на право діяльності, надання приміщень та земельних ділянок, порядок ввезення вивезення продукції, квотування тощо), -друге, економічні бар'єри, пов'язані з недосконалістю податкової, кредитної, інвестиційної, цінової політики держави, бар'єри, пов'язані з існуванням тіньової економіки

Ринку молочної продукції характерний високий рівень конкуренції, що змушує підприємства застосовувати різноманітні методи конкурентної боротьби. Проте регіональні підприємства ведуть недостатньо активну політику щодо конкурентів.

У ході опитування керівники наголосили на чинниках, що впливають на купівельний попит молочної продукції. За оцінками респондентів, попит на молокопродукти однаково залежить від якості та ціни продукції. Ціновий фактор на цільномолочну продукцію надає більш істотну роль, а попит на олію тварину, сир визначається параметрами якості. Тому конкурентні стратегії формуються різних сегментах ринку молочної продукції по-різному.

Таким чином, можна сказати, що підприємства використовують обмежену кількість конкурентних стратегій. Головними з яких є підвищення якості продукції шляхом випуску продукції строго за встановленими ГОСТами, розширення асортиментної лінії. Проте дана стратегія вимагає великих фінансових вкладень, тому характерна більше для підприємств-лідерів.

Список літератури

• 1. Магомедов, М.Д. Торгова марка як стратегічний інструмент конкурентоспроможності [Текст]/М.Д. Магомедов, А.Р. Романова // Харчова промисловість, 2006. - №8.-С. 28.
• 2. Хіцков, І.Ф. Економіка АПК областей асоціації "центрально-чорноземна" центрального федерального округу РФ [Текст]/І.Ф. Хіцков, Г.І. Макін, Г.Ф. Федоров.-Воронеж: Центр духовного відродження Чорноземного краю, 2006.-С. 173-174.
• 3. Юданов, А. Ю. Конкуренція: Теорія та практика [Текст]: Навчальний практ. Посібник/А.Ю. Юданов.-2-ге вид., испр. І доп.--М.: Асоціація авторів та видавців "Тандем", Вид-во "ГНОМ-ПРЕС", 1998.-С. 54.

У світі зростає попит на молоко з великим вмістом природного жиру (4%) і білка (3.3%).
Виробники одержують максимальний прибуток на інноваційних продуктах, наприклад, на молоці без лактози до 30% (частка ринку близько 10%).

Світові ціни на молоко в даний час на підйомі після різкого зниження в 2014 році, коли ціни впали нижче $40US.
Станом на серпень 2017 року ціна на молоко складала $38,6 US.

Сильне впливом геть ціну надають: вартість корми і робочої сили; природні катаклізми та аграрна політика.
Висока волатильність цін на молоко та корми – ключовий фактор, що впливають на молочний бізнес.

Стратегічно вигідне розташування Казахстану разом із багатством природними ресурсамидають значний потенціал розвитку молочної галузі.

Тим часом у сусідніх країнах із Казахстаном спостерігається зростання споживання молока та молочних продуктів. Наприклад, за даними ФАО, споживання Китаї зріс на 7,6%, в Індії на 3,3%, США на 2,7%, ПАР на 8,2%, ЄС на 1,8%.
Частка молока, доставленого на переробку, у загальному обсязі виробництва, у середньому у світі становить 62%, тоді як цей показник у РК лише 27%.

Однак переробні підприємства нерентабельні у загальній масі, їм потрібна оптимізація собівартості.

Частка кормів у собівартості становить 40-60% у Європі, 70-90% в аридних країнах.

Витрати годівлі тісно пов'язані з навичками управління фермою.

Собівартість молока і що важливо, його якість – запорука конкурентоспроможності галузі.

Собівартість молока в Казахстані становить $19/100 кг молока, що незрівнянно з країнами Європи, північної та південної Америки.

При вирішенні системних проблем, таких як дрібнотоварність, аграрний супровід, потенціал у Казахстану значний.

У Казахстані 40 відсотків сировини йде некорпоративним каналом. Молоко для переробки закуповується переважно у дрібнотоварних фермерів. Серед фермерів є чемпіони, та їх одиниці.

Їх характерні такі загальні проблеми: гостра нестача кадрів (фахівців і просто робочих); неясність методики розрахунку субсидій; утруднений доступ до землі та води; вплив мінливого клімату (особливо північ від).

Дрібні та середні ферми не мають доступу до знань та інформації; утруднений доступ до племінної худоби місцевих порід (Алатау, Червона Степова, Бушуєва).

Особисті підсобні господарстване мають доступу до знань; деякі села втратили доступ на пасовища; не мають доступу до якісних кормів; існує елемент недовіри; не вважають себе учасниками ЦДС.

Заготівель молока, тобто перекупники не мають доступу до знань та інформації; не знають та не хочуть знати ТР ТС; потреба у великому оборотному капіталі; змушені проводити роз'яснювальну роботу з кожним двором.

Переробник молока стикається з такими проблемами:
1. Гостра нестача сировини
2. Конкуренція за сировину з неформальним сектором
3. Низька якість сировини
4.Робота з сотнями постачальників
5.Нестача кадрів
6.Відсутність центральної референт-лабораторії (для вітчизняної та імпортної продукції)
7. Возять молоко за сотні км (деякі більше 1500 км), найчастіше поганими дорогами
8.Це пов'язано з відсутністю стратегії розвитку молочної промисловості
9. Дезінформований споживач

Таким чином, експерти ФАО наголошують на відсутності в країні стратегії розвитку молочної промисловості.

Додана вартість, що генерується, в тенге за 1 л незбираного молока 3.2% основними учасниками Ланцюжки доданої вартості (ЦДС).

Наприклад, молоко вироблений та оцінений товарним фермером за 65 тенге у переробника оцінюється у 120 тенге, а дилер і роздріб додає 25 та 40 тенге відповідно. У результаті ціна молока на полиці магазину виявляється у 305 тенге.

Домашнє споживання молочної продукції відповідно до споживчої панелі GfK Kazakhstan у 2010 році становило 68 кг/чол на рік, 2012 року – 70 кг/чол на рік, 2014 року – 65 кг/чол на рік, 2016 року – 68 кг/чол на рік.

Тим часом динаміка покупок молочної продукції така: зростання покупок спостерігається по молоку – 12%; кефіру - 12%; йогурт -18%; сир - 17%; сири - 13%; сметана - 9%, а по вершковому маслу спостерігається зниження покупок на 7%, інші - на 1%.

У 2016 році в РК було імпортовано сухе молоко, сири, олію. Загальна вартість імпорту склала $207 млн. та обсяг 126 тис. тонн. Продукція була імпортована з країн-партнерів: РФ (42%), Україна, ЄС та Білорусь (по 20%).

При цьому надлишок кисломолочної продукції та рідкого молока обсягом 24 тис. тонн було експортовано на $16 млн.

Експерти вважають, для Казахстану існують такі точки зростання: заміщення імпорту сухого молока ($41 млн.), сушіння молока в пікові місяці + вершкове масло ($18 млн.), виробництво сирів.

Розрахунковий фонд споживання дорівнює 5,8 млн. тонн. Частка імпорту споживання молока — 11.8%.

Потреба №1 – це сировину.

Структура імпорту молочної продукції в грошах наступне:

Не всі учасники ринку працюють за стандартами якості. Розвинуто некорпоративний канал та несумлінні переробники
приймають на переробку молоко з антибіотиком, від хворих тварин та ін. А державні органи ці дії не виявляють і не припиняють. Неякісна та небезпечна сировина виходить на ринок, завдаючи загрози здоров'ю нації, наголошують у ФАО. Стандарт якості – основа розвитку галузі.

Щоб відповідати вимогам якості, учасники ринку мають застосувати вимоги техрегламенту Митного союзу. Що означає застосування ТР ТС сьогодні? Це, безумовно, призведе до скорочення поставок сирого молока в 6 разів, оскільки 90% ЛПХ не відповідають за бактеріальною обсімененістю (> 500 тис./см3), а більше 50% сировини влітку – це збірне молоко ЛПХ, яке взимку відсутнє.

Експерти пропонують застосувати вимоги ТР МС до всіх учасників ринку. Для цього необхідно розробити план поетапного виходу на відповідність вимогам стандартів, донесення цієї інформації для всіх учасників ринку, контроль ситуації (включаючи утилізацію) та примусове стягнення. Застосування стандартів якості неминуче призведе до поєднання
виробників молока, вважають у ФАО.

Ще одна проблема, яку наголосили аналітики, це гостра нестача акуратної інформації для прийняття правильних рішень.
Мало інформації де і скільки молока виробляється, яка його якість (ФГ, МБ, токсик.), яка ситуація з використанням земельних угідь і планами на майбутнє, стан пасовищ, ґрунтового покриву, спалахів шкідників СГК, локальні метеорологічні дані.

Без знання того, що буде завтра, фермер не може інвестувати. Без інвестицій немає розвитку сировинної бази. Без сировини немає промисловості.

Експерти ФАО пропонують зробити точне картування наявності сирого молока за допомогою мобільного додатку Collect Mobile чітко визначити центральну референт-лабораторію з молока, створити базу даних якості молока, забезпечити кожного інвестора доступом до інформації про землекористування (план розвитку регіону), оцифрувати земельні угіддя, пасовища, спалахи шкідників СГК.

Зробити доступною інформацію про обсяги виробництва сирого молока та виділення субсидій для оцінки ефективності останніх.
Молоко – це нішевий продукт. Що дешевше, то краще. До досягнення ефективності сприяють перше, правильне годування, по-друге, ефект масштабу.

ЛПХ (80% виробленого молока) годують худобу лише подрібненим ячменем та висівками. Макуха, барда, сіно люцерни їм не доступні.
Не всі товарні ферми забезпечують поживні потреби худоби. Встановлення сховища потребує землі та інвестицій. Не всі фермери можуть собі це дозволити. Пропонується таке рішення: заводи укладають річний договір про постачання комбікормів кластеру постачальників, залік за рахунок молока.

Ще одна важлива проблема галузі, це гостра нестача місцевих фахівців: агрономів, ветеринарів, фахівців із селекційної роботи, керуючих фермами та ін. Також є необхідність у створенні служби підтримки фермера.
Для цього немає потреби заново винаходити велосипед: існує найкращий міжнародний досвід та локальні рішення.
Потрібно сформувати команду місцевих фахівців вищого розряду та створити центри аграрного супроводу (фермер не повинен думати, що йому робити і де що купувати). Шлях вирішення: реалізація пілотних проектів від заводу (знання + корми + закупівля молока/бичків).

Розвиток кластерів навколо заводів – як ніколи актуально за умов величезної території Казахстану.

Таким чином, якщо узагальнити все вищесказане, необхідно:

1. Вихід відповідність ТР ТС (поетапно, прозоро).
2. Зменшити гостру нестачу акуратної інформації для прийняття правильних рішень.
3. Оптимізація собівартості молока: робота над годівлею та досягнення масштабу (виробничі кооперативи, товарні ферми), а це неможливо без …
4. Професійного аграрного супроводу

Майбутнє Казахстану не за енергоносіями, а за знаннями та інформацією. У всіх зайнятих у галузі має бути одне завдання: підвищення конкурентоспроможності молочної продукції Казахстану. А ЄБРР та ФАО продовжать надання підтримки молочної промисловості Казахстану у 2018 році, роблять висновок експерти.

Подібні документи

Концепція маркетингової політики. Розробка маркетингової стратегії. Дослідження стану ринку. Оцінка стану підприємства. Аналіз конкурентів та конкурентоспроможності підприємства. Сегментація ринку та вибір цільових сегментів, розробка позиціонування.

дипломна робота , доданий 15.10.2013


Аналіз ринку збуту та його сегментація. Аналіз факторів непідконтрольних фірмі. Організація маркетингової діяльності. Аналіз товару, його конкурентоспроможності та частки ринку. Побудова цінової політики із позиції маркетингу. Структура розвитку підприємства.

контрольна робота , доданий 24.07.2009


Дослідження ринку безалкогольної продукції Братська. Розробка ефективної маркетингової стратегії щодо просування енергетичних напоїв виробництва ТОВ "БратськАква": характеристика компанії та розробка медіа-плану для просування товарів.

курсова робота , доданий 08.12.2011


Характеристика поточної маркетингової ситуації, опис цільового ринку та становища компанії. Відмінні риси зовнішнього макро- та мікросередовища підприємства. Сегментація покупців, вибір та обґрунтування цільових сегментів. Розробка маркетингової стратегії.

курсова робота , доданий 26.01.2011


Сутність та значення маркетингу для торговельного підприємства. Формування маркетингового комплексу та стратегії як одна з основних умов сталого розвитку фірми. Оцінка стану цієї служби у ТОВ "Домовий". Розробка програми просування компанії.

курсова робота , доданий 19.01.2015


Оцінка ринку морепродуктів Росії. Аналіз конкурентоспроможності, силових та слабких сторін, маркетингової та рекламної діяльності підприємства. Розробка стратегії просування компанії та її продукції засобами реклами на радіо, в інтернеті та в журналах.

дипломна робота , доданий 15.05.2015


Стратегія просування та її види. Специфіка маркетингової стратегії просування промисловому ринку. Аналіз маркетингової діяльності підприємства ТОВ "Герметекс". Аналіз конкурентоспроможності над ринком герметичних матеріалів. Технологія виробництва.

дипломна робота , доданий 07.01.2011


Оцінка ринку морепродуктів РФ. Аналіз конкурентоспроможності, сильних та слабких сторін підприємства. Розробка маркетингової стратегії рекламної кампаніїщодо просування його продукції. Варіанти програми просування бренду на радіо, в інтернеті та в журналах.

дипломна робота , доданий 17.05.2015


Вибір та цілі маркетингової стратегії для ВАТ "ЗСМК", її планування та організація. Дослідження ринку металопрокату. Розробка товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики підприємства. Оцінка конкурентоспроможності фірми та її продукції.

курсова робота , доданий 12.12.2012


Форми реалізації та оцінка ефективності здійснення маркетингової діяльності на промислове підприємство. Характеристика стану ринку молочної продукції. Цінова стратегія, аналіз збутової політики та політика просування. Робота з дилерською мережею.

Місія та стратегія ВАТ «Молоко»

Місія – короткий опис бізнесу фірми, який має включати формулювання загальної мети фірми та причину її існування.

Місія має містити такі компоненти: орієнтація «продукт – ринок – технологія; ціль підприємства; філософія підприємства; імідж підприємства.

Місія ВАТ «Молоко» полягає в тому, щоб стати найкращою молочною компанією за рахунок неперевершеної якості продукції, обсягів виробництва та ефективної логістики, яка дозволить забезпечити своєю продукцією усі найважливіші ринки збуту у Виксунському районі.

Стратегія заводу націлена на довгострокове зростання бізнесу, розвиток інноваційних технологій у виробництві, розширення та зміцнення партнерської мережі, задоволення найвищих вимог споживачів до молочної продукції.

Для досягнення цієї мети життєво необхідні – дисципліновані люди, дисципліноване мислення та дисципліновані дії. Усі підрозділи заводу розмовляють однією мовою та живуть за єдиними корпоративними законами. Все має бути просто, зрозуміло та послідовно.

ВАТ «Молоко» ставить собі завдання навчитися краще та найшвидше в галузі впроваджувати нові інноваційні продукти та технології, які зможуть підвищити ефективність бізнесу.

Завод займає лідируючі позиції у тих районах, де працює. Однак його потенціал далеко не вичерпано. Розвиток заводу спрямоване на зміцнення відносин із постачальниками молока, підвищення ефективності виробництв та розширення дистрибуції на ринках присутності. Співробітники Виксунського молочного заводу прагнуть, щоб кожна сім'я щодня споживала продукцію заводу, зміцнюючи своє здоров'я та отримуючи задоволення від смачної, сучасної та якісної продукції.

Для подальшої діяльності підприємства ВАТ «Молоко» вибрано стратегії, реалізація яких дозволить підвищити його конкурентоспроможність. Назвемо ці стратегії:

стратегія розвитку ринку;

стратегія розвитку товару.

Для реалізації цих стратегій потрібно розробити певні заходи.

Розглянемо ці заходи:

відкриття фірмової торгової точки;

випуск нових кисломолочних видів продукції

Відкриття фірмової торгової точки.

ВАТ "Молоко" вже довгий час працює на території Виксунського, Навашинського, Вознесенського районів. Але для розвитку підприємства потрібно виходити нові ринки. Наприклад, відкриття фірмової торгової точки в прилеглій Арзамасському районі, а саме в м. Арзамас.

А) Вибір приміщення.

Насамперед необхідно вибрати місце для відкриття нового магазину ВАТ «Молоко». Практично в самому центрі міста на проспекті Леніна є придатне для цього магазину приміщення на першому поверсі двоповерхової будівлі, яка здається в довгострокову оренду. Площа 100 кв. м., зі зручним паркуванням на 10 місць, вартість квадратного метра 450 руб., Таким чином, місячна оренда складає 45000 руб.

б) Аналіз конкурентів нового магазину ВАТ «Молоко».

Крім цього, є підстави продовжити час роботи магазину до 22.00, оскільки після дев'ятої години вечора не працює жоден магазин, включаючи магазини на сусідніх вулицях.

В) Обладнання необхідне функціонування магазину.

По-перше, потрібна вивіска з назвою магазину. Як і в інших магазинах, вивіска є об'ємними буквами зі світлодіодним підсвічуванням.

По-друге, укласти договір виробництва фірмових пакетів «майка» розмір 30 х 50 з логотипом магазину ВАТ «Молоко».

По-третє, дарувати подарунки покупцям. Першим 300 покупцям, які здійснили покупку від 400 руб. дарується футболка з логотипом заводу.

Е) Режим роботи магазину.

Відповідно до аналізу конкурентів, нами пропонується наступний режим роботи: з 8.00 до 22.00.

Ж) Персонал магазину ВАТ «Молоко».

Для ефективної роботи магазину необхідно найняти кваліфікованих працівників.

Випуск нових кисломолочних видів продукції.

Для збільшення асортименту продукції для підприємства ВАТ «Молоко» пропонується налагодити випуск нової кисломолочної продукції. З усіх видів кисломолочної продукції необхідно освоїти випуск кефіру з часткою жиру 1 %. Пропонується назвати кефір як «Виксунський».

Кефір є спортивним кисломолочним продуктом. Незважаючи на нежирну категорію, кефір аж ніяк не відрізняється аскетичним смаком і багатьом споживачам сподобається більше, ніж кефір 2,5% жирності. Цей напій, виготовлений з нормалізованого молока та закваски на кефірних грибках, відрізняється густою, еластичною консистенцією, легкою, приємною специфічним смаком кефіру і підвищеним вмістом білка. На відміну від традиційного кефіру 2,5% жирності містить більше білка на 100 грам даного продукту (на 0,5 г /100 г більше), що не повинно пройти повз увагу всіх, хто веде спортивний спосіб життя.

З появою на ринку кефіру «Виксунський» у ВАТ «Молоко» розшириться сегмент ринку збуту, що включає населення, що інтенсивно піклується про своє здоров'я. Інший досить ємний сегмент споживача – це люди, які стежать за фігурою. Даний сегмент вибирає на ринку низькокалорійні продукти, до яких належать маложирні кисломолочні вироби: сир, кефір, кисле молоко, біфідок не більше 1% жирності, тобто коло нежирогенних продуктів, які людина може вживати в будь-яких кількостях.