У яких аспектах слід досліджувати фонематичне сприйняття. Обстеження фонематичного сприйняття. Гра «Розчаруємо принцесу»

Подано обстеження розвитку фонематичного сприйняття, звукового аналізу та синтезу у дітей 5 – 7 років із ЗПР. Основна мета обстеження: проведення діагностики фонематичних процесів в ігровій, цікавій для дітей формі. Матеріал адресований педагогам компенсуючих груп, вчителям – логопедам, які працюють із дітьми із ЗПР, і навіть з дітьми з ОНР.

Обстеження фонематичного сприйняття, звукового аналізу та синтезу у дошкільнят 5 -7 років із ЗПР у формі гри «Поїздка в автобусі».

При складанні обстеження фонематичного сприйняття, навичок звукового аналізу та синтезу у дітей 5-7 років із ЗПР була використана методика Є. А. Стребелєвої. Зміст відповідає програмі С.Є. Шевченка «Підготовка до школи дітей із ЗПР», за якою працює група.

Обстеження проводиться індивідуально на початку та наприкінці навчального року у формі гри «Поїздка в автобусі».

"Поїздка в автобусі".

Наш автобус возить дітей безкоштовно, але щоби їхати в ньому, потрібно виконувати цікаві завдання. - Ти згоден? – Поїхали.

1. Зупинка "Гумелки".

1) Впізнавання немовних звуків.

Логопед показує 3 баночки, наповнені горохом, гречею та манкою, пропонує послухати та запам'ятати звучання кожної з них.

Завдання. — Здогадайся, яка коробочка шуміла, що в ній. Завдання виконується без зорової опори, із заплющеними очима.

2) Впізнавання музичних інструментів.

Спочатку показати інструменти, послухати, як вони звучать, а потім без зорової опори визначити, який музичний інструмент звучав (брязкальце, барабан, дзвіночок, дудочка).

3) Сприйняття ритму.

Логопед відстукує ритм, а дитина повторює.

2. Зупинка «Дізнавайся».

1) Сприйняття слова.

Мета: Вміти виділяти слово серед інших слів, близьких до звучання, розуміти сенс почутого.

Завдання. У мене на зображенні намальований банан. Я називатиму слова, а ти плескатимеш тільки тоді, коли я скажу слово банан.

Банан, диван, банан, склянка, баран, банан, таран, банан.

Якщо дитині важко, то називаються слова, різні за звучанням.

Банан, апельсин, яблуко, банан, лимон, груша, банан.

2) Повторення складів.

Мета: Вміти розрізняти на слух склади, близькі до звучання.

Спочатку дитина повторює складові ланцюжки з 2 складів, якщо справляється, то повторює по 3 склади.

• па-ба, па-ба-па
• ко-то, ко-то-ко
• сі-зі, сі-зі-сі
• ву-фу, ву-фу-ву
• ку-ту, ку-ту-ку
• пі-бі, пі-бі-пі
• ма-на. ма-на-ма

3) Навички складового аналізу.

Мета: Вміти плескати і називати кількість складів у слові.

Завдання. Плескни стільки разів, скільки складів у слові.

• Мак, сік, ніс.
• Ва-та, не-бо, ру-ка, ку-бік, ба-тон.
• Моло-ко, са-по-гі, ма-ши-на.

3. Зупинка "Спортивна".

1) Виділення голосного звуку серед інших звуків.

Мета: Вміти виділяти голосний звук серед інших звуків.

Завдання. Присядь, якщо почуєш звук «А».

А-У-М-І-А-С-А-А-О-К-А.

2) Виділення початкового голосного звуку у слові.

Мета: Вміти виділяти голосний звук на початку слова.

Завдання. Підніми праву руку вгору, коли почуєш звук «У» на початку слова.

Качка, лелека, вулиця, вікна, вухо, абетка, ранок.

3) Виділення кінцевого голосного звуку у слові.

Мета: Вміти виділяти голосний звук у кінці слова.

Завдання. Топни правою ногою, якщо почуєш звук «І» наприкінці слова.

Ноги, руки, борошно, міст, шина, чоботи, соки, вікно, тапки, яблука.

4. Зупинка "Фігурна".

1) Виділення приголосного звуку серед інших звуків.

Ціль: Вміти виділяти приголосний звук серед інших звуків.

Завдання. Перед дитиною лежать геометричні постаті: коло, квадрат, трикутник. Поклади собі коло, якщо почуєш звук «М».

М-С-А-У-М-І-М-К-М-М.

2) Виділення приголосного звуку на початку слова.

Мета: Вміти виділяти приголосний звук на початку слова.

Завдання. Якщо почуєш на початку слова звук «С», то поклади перед собою квадрат.

Сік, мак, мішка, кіт, собака, мама, сом, машина, санки, коза, слон.

3) Виділення приголосного звуку наприкінці слова.

Мета: Вміти виділяти приголосний звук у кінці слова.

Завдання. Якщо почуєш звук «К» наприкінці слова, то поклади перед собою трикутник.

Сік, шкарпетка, душ, струм, сон, мак, лак, стіл, ком, цибуля, стукіт.

4) Диференціація близьких за звучанням звуків.

Ціль: Вміти розрізняти близькі за звучанням звуки.

Завдання: — Плесни, якщо почуєш звук «С» і тупни, якщо почуєш звук «Ш»

Обстежуються лише діти 6-7 років.

5. Зупинка "Шкільна".

1) Навички звукового аналізу та синтезу.

Мета: Вміти визначати кількість та послідовність звуків у слові за допомогою зорових опор.

Завдання. Поклади стільки гуртків, скільки звуків ти почув. Назви звуки по порядку.

АУ, РОЗУМ, ІА.

Аналіз односкладових слів.

СІК, ЛУК, РАК, КОМ

Завдання: - У мене окремі звуки "С", "О", "К", збери звуки в слово.

Яке слово вийшло? - CІК.

2) Знаходження картинок із предметами на заданий звук.

Ціль: Вміти з безлічі картинок знаходити тільки картинки з предметами на заданий звук.

Завдання: — Поклади собі ті картинки,на яких зображені предмети,назви яких починаються на звук «С»

Відклади зліва від себе картинки, на яких зображені предмети,назви яких починаються на звук «Л», а праворуч від себе картинки на звук «Р».

3) Підбір слів заданий звук.

Мета: Вміти підбирати слова та предмети із заданим звуком.

Завдання: - Назви слово, яке починається на звук "М".

При утрудненні логопед сам називає кілька слів, допомагаючи дитині включитися у виконання завдання.

Використання ігрових прийомів дозволяє в цікавій для дитини формі провести діагностику розвитку фонематичного сприйняття та рівня сформованості навичок звукового аналізу та синтезу.

Дані обстеження заносяться до таблиці.

Динаміка розвитку фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу відображається кількістю балів.

• 1 бал - дитина не приймає та не розуміє завдання.
• 2 бали - дитина приймає завдання, але умови завдання не розуміє, відповіді мають неадекватний характер, після навчання відповідає адекватно, але самостійно із завданням не справляється.
• 3 бали - дитина приймає та розуміє завдання, самостійно його виконує тільки після навчання.
• 4 бали — дитина приймає та розуміє умови завдання, самостійно справляється з її виконанням.

Таким чином, у нас існує 4 рівні оцінки розвитку фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу:

• 1 рівень - нижчий.
• 2 рівень – середній.
• 3 рівень - вище середнього.
• 4 рівень – високий.

Бали по кожному розділу сумуються на початку року і ставиться рівень розвитку. Наприкінці року після обстеження знову підсумуються бали щодо кожного розділу та ставиться рівень розвитку.

Таке обстеження дозволяє побачити динаміку та результати. корекційної роботиз розвитку фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу та спланувати подальшу логопедичну роботу по даному розділу.

Граючи, діти легше справляються із завданнями, із задоволенням відповідають питання логопеда.

Бібліографічний список:

1. Корнілова Л.А. Ігрові прийоми розвитку фонематичного сприйняття у дошкільнят. // Логопед. 2009. №2. 65-69 с.
2. Кудрова Т.І. Використання ігрових прийомів при обстеженні фонематичного сприйняття, навичок звукового аналізу та синтезу у дітей.// Виховання та навчання дітей з порушеннями розвитку. 2008. №2. 51-53 с.
3. Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раннього та дошкільного віку. / За ред.Е.А.Стребелевой.
4. Селіверстов В.І. Мовні ігриз дітьми. М., 1994., - 265 с.
5. Шевченка С.Г. «Підготовка до школи дітей із ЗПР», М. Шкільна преса, 2004 р.

Фуртаєва Ольга Михайлівна,
вчитель-логопед,
МАДОУ «ЦРР – дитячий садок №161»,
м. Перм

Основним принципом при доборі матеріалу для обстеження фонематичних процесів був принцип послідовного переходу від простого до більш складного.

Логопед під час обстеження пропонує дитині уважно розглянути картинку та виконати відповідне їй завдання, що знаходяться на звороті кожного малюнка. Результати виконання фіксуються у протоколі обстеження чи мовній карті дитини.

1) Обстеження фонематичного сприйняття.

Тут дано завдання типу:

Визначити наявність чи відсутність заданого звуку у слові;

Показати картинки із заданим звуком;

Почути слово із заданим звуком;

Підібрати пари картинок до слів-паронімів.

2) Обстеження фонематичного аналізу.

В основу обстеження фонематичного аналізу покладено методику Л.Ф.Спірової, яка рекомендує починати обстеження з виділення голосних звуків, що стоять на початку слова під наголосом, та приголосного звуків, що стоять наприкінці слова, переходячи поступово до більш складних для дітей позицій звуків.

Визнач місце звуку в слові;

Аналогічно обстежується здатність визначити місце приголосного звуку в слові, але тільки починаючи з позиції, коли він знаходиться в кінці слова.

Виділити приголосний звук зі збігу двох звуків;

Визначити кількість голосних чи приголосних звуків у слові;

Визначити із скількох звуків складається слово;

Виділити всі однакові звуки у двох названих словах;

Визначити місце звуку у слові;

Визначити послідовність звуків у слові.

3) Обстеження фонематичного синтезу.

При обстеженні фонематичного синтезу визначається здатність дітей складати слова з різної кількості звуків, що стоять у різній послідовності:

Скласти слова із заданої кількості звуків;

Скласти слова зі звуків, даних у порушеній послідовності.

4) Обстеження фонематичних уявлень.

Це обстеження дає можливість логопеду виявити здатність дітей оперувати результатами фонематичного аналізу:

Підібрати слова певної тематики;

Підібрати слово на заданий звук;

Підібрати слово на заданий звук із зазначенням його місце у слові;

Підібрати слово, що починається на той самий звук, що й назване логопедом.

Обстеження фонематичного синтезу.

Завдання 1. Скласти слова із заданої кількості звуків:

З, У, М, К, А

ПОЛИЦЯ

Ш, А, П, К, А

Завдання 2.Скласти слова зі звуків, даних у порушеній послідовності:

Обстеження фонематичних уявлень.

Завдання 1.Підібрати слово, яке починатиметься на той самий звук, що й назване логопедом.

СТІЛ-СУМКА

ЗИМА-ЗЕБРА

Завдання:Виділити приголосний звук, що стоїть на початку слова.

Завдання:Визначити кількість (голосних чи приголосних) звуків у слові.

Завдання:Підібрати кілька картинок до названих слів паронімів.

Завдання:Показати картинки із заданим звуком.

Завдання:почути слово із заданим звуком.

(В)На паркані сидить ворона.

У Вови нові валянки.

(н)Наталя добре співає.

У Насті болить нога.

(м)Маша їла кашу.

Хлопчик п'є молоко.

(ж)Іра побачила жука.

У лісі мешкають ведмежата.

(З)На галявині заєць.

У Зої рожевий бант.

(п)Мама варить суп.

Паша намалював пальму.

(к)У Ніни сік.

На картині намальовано мак.

(ш)Маша купила стрічку.

У Олени велика куля.

(с)Летить сова.

Перед обстеженням сприйняття мовних звуків на слух необхідно ознайомитись із результатами дослідження фізичного слуху дитини. Численними дослідженнями встановлено, що навіть незначне зниження гостроти слуху в дитинстві призводить до неможливості розрізняти мовні звуки і чітко їх вимовляти. Наявність нормальної гостроти слуху є основною умовою формування фонематичного сприйняття.

Однак і у дітей з нормальним фізичним слухом нерідко спостерігаються специфічні труднощі у розрізненні тонких диференціальних ознак фонем, які впливають на весь перебіг звукової сторони мови.

Труднощі в слуховій диференціації звуків можуть вдруге впливати формування звуковимови. Такі недоліки у промови дітей, як вживання дифузних звуків нестійкої артикуляції, спотворення звуків, правильно вимовляються в ізольованому становищі, численні заміни та змішання при відносно благополучному стані будівлі та функції артикуляційного апарату, вказують на первинну несформованість фонематичного сприйняття.

Діагностична складність в аналізі проявів недоліків фонематичного сприйняття полягає в тому, що нерідко гностична функція фонемоутворення у дітей з вираженими дефектами артикуляції розвивається в неповноцінних умовах і може бути недостатньою.

Тому необхідно відокремлювати вторинні прояви фонематичного недорозвинення за наявності дефектів в області апарату артикуляції від тих випадків, коли недоліки фонематичного сприйняття складають основну причину відхилень у засвоєнні звукової сторони мови.

З метою виявлення стану фонематичного сприйняття зазвичай використовують прийоми, спрямовані на:

· Впізнавання, розрізнення та порівняння простих фраз; виділення та запам'ятовування певних слів у ряді інших (подібних за звуковим складом, різних за звуковим складом);

· Розрізнення окремих звуків у ряді звуків, потім - у складах і словах (різних за звуковим складом, подібних за звуковим складом);

· Запам'ятовування складових рядів, що складаються з 2-4 елементів (зі зміною голосної: МА-МЕ-МУ, зі зміною приголосної: КА-ВА-ТА, ПА-БА-ПА); запам'ятовування звукових рядів.

Для виявлення можливостей сприйняття ритмічних структур різної складності пропонуються такі завдання: відстукати кількість складів у словах різної складової складності; вгадати, яка саме з пред'явлених картинок відповідає заданий логопедом ритмічний малюнок.

Особливості розрізнення звуків виявляються при повторенні ізольованих звуків або пар звуків. Труднощі у фонематичному сприйнятті найвиразніше проявляються при повторенні близьких за звучанням фонем (Б-П, С-Ш, Р-Л та ін.)

Дитині пропонують повторити складові поєднання, які з цих звуків. Наприклад, СА-ША, ША-СА, СА-ША-СА, ША-СА-ША, СА-ЗА, ЗА-СА, СА-ЗА-СА, ЗА-СА-ЗА, ША-ЖА, ЖА-ША, ША-ЖА-ША, ЖА-ША-ЗА, ША-ЗА, ЗА-ЖА, ЖА-ЗА-ЖА, ЗА-ЖА-ЗА.

Особлива увага має бути звернена на розрізнення свистячих, шиплячих, африкатів, сонорних, а також глухих та дзвінких. Виконуючи подібні завдання, частина дітей зазнає явних труднощів при повторенні звуків, що відрізняються акустичними ознаками (дзвінкість - глухість), тоді як іншим нелегко повторити звуки, що відрізняються артикуляційним укладом.

Можуть бути випадки, коли дитині недоступне завдання відтворити серію з трьох складів або викликає виражені труднощі. Особливо мають бути відмічені явища персеверації, коли дитина не може переключитися від одного звуку до іншого.

При дослідженні фонематичного сприйняття слід використовувати завдання, що виключають артикулювання, щоб труднощі промовлення не впливали на якість виконання. Щоб з'ясувати, чи розрізняє дитина досліджуваний звук серед інших мовних звуків, йому пропонується підняти руку у відповідь вимовлення логопедом заданого звуку. При цьому досліджуваний звук пред'являється серед інших як різко відмінних, так і близьких за акустичною та артикуляційною ознаками. Наприклад, потрібно виділити звук Про зі звукового ряду О, А, У, О, У, Ы, Про або склад ША зі складового ряду СА, ША, ЦА, ЧА, ША, ЩА.

Виявленню утруднення фонематичного сприйняття допомагає підбір картинок, що відповідає словам, що починаються на заданий звук. Наприклад, потрібно розподілити картинки, що відповідають словам, що починається на звуки Р і Л, на звуки С і Ш, звуки С-3 та ін.

Слід перевірити, як дитина розрізняє слова, близькі за звуковим складом, але різні за змістом (щур- дах, день- тінь, булка- білка).Дитина має виявити, чи є словоформи тотожними за змістом. Цей прийом виявляє виражені недоліки фонематичного сприйняття. Менш чіткі труднощі у розрізненні звуків промови може бути виявлено щодо звукового аналізу та синтезу і процесу письма.

Деякі уявлення про ступінь розвитку фонематичного сприйняття дають спостереження за тим, як дитина контролює свою неправильну вимову і наскільки вона здатна розрізняти, чи правильна пред'явлена ​​йому словоформа. Встановлено, що з недорозвиненні фонематичного сприйняття діти, у вимові яких є заміни звуків, не помічають недоліків вимови й у мові.

Через війну обстеження звуковий боку мови та зіставлення з даними обстеження інших її сторін у логопеда має скластися чітке уявлення у тому, чи є виявлені дефекти звуковимови самостійним виглядом мовного порушення чи входять у структуру загального недорозвинення промови як із його компонентов. Від цього залежить постановка конкретних корекційних завдань.

Протягом усього корекційного навчання необхідно проводити облік стану вимовних навичок дітей, який дозволяє визначити зміст індивідуальної роботи з формування вимови, і навіть у поступовій динаміці розвитку вимовних навичок простежити закономірності, притаманні різних форм мовних розладів. Важливо також враховувати поліпшення злитості і темпі вимови, наголосі, дотриманні орфоэпических норм. Дані обстеження повинні доповнюватися спостереженнями за спонтанною мовою дітей на заняттях та у вільний час у різних умовах мовного спілкування.

Дошкільне дитинство - один із найважливіших етапів життя дитини: без повноцінно прожитого, всебічно наповненого дитинства все його подальше життя буде ущербним. Надзвичайно високий темп психічного, особистісного та фізичного розвитку в цей період дозволяє дитині в найкоротші терміни пройти шлях від безпорадної істоти до людини, яка володіє усіма основними засадами людської культури. Він іде цим шляхом над самоті, поруч із ним постійно перебувають дорослі - батьки, вихователі, психологи. Грамотна взаємодія дорослих у процесі виховання дитини забезпечує максимальну реалізацію всіх наявних у неї можливостей, дозволить уникнути багатьох труднощів та відхилень у ході її психічного та особистісного розвитку. Пластична, що швидко дозріває нервова системадошкільника вимагає дбайливого себе ставлення. Створюючи нові інтенсивні програми розвиваючої роботи з дитиною необхідно мати на увазі не тільки те, чого вона може досягти, а й те, яких фізичних та нервово-психічних витрат їй це буде коштувати. Будь-які спроби скоротити дошкільний період життя як «попередній», «несправжній» порушують перебіг індивідуального розвитку дитини, не дозволяють їй використовувати всі можливості, які надає цей вік для розквіту її психіки та особистості.

Старший дошкільний вік безпосередньо передує переходу дитини на наступний, дуже важливий етап його життя – вступ до школи. Тому важливе місце у роботі з дітьми 6-го та 7-го року життя починає займати підготовка до школи. Тут можна виділити два аспекти: по-перше, цілеспрямований розвиток особистості дитини і пізнавальних психічних процесів, що лежать в основі успішного освоєння ним у майбутньому власне навчальної програми, а по-друге, навчання початковим шкільним вмінням і навичкам (елементам письма, читання, ).

Проблема готовності дитини до шкільному навчаннюрозглядається насамперед як психологічна: пріоритет надається рівню розвитку мотиваційно-потребової сфери, довільності психічних процесів, операційних навичок, розвитку тонкої моторики руки. Встановлено, що одна лише інтелектуальна готовність до школи не забезпечує успішного входження дитини до навчальної діяльності.

У методиці використані мовні проби, запропоновані Р.І. Лалаєвої, Є.В. Мальцева, А.Р. Лурія. Методика обстеження мови з балально-рівневою системою оцінки. Вона зручна для:

діагностики;

уточнення структури мовного дефекту та оцінки ступеня вираженості порушень різних сторін мови (отримання мовного профілю);

Побудови системи індивідуальної корекційної роботи;

Комплектування груп на основі спільності структури порушень мовлення;

Відстеження динаміки мовного розвиткудитини та оцінки ефективності корекційного впливу.

Структура методики: експрес-варіант складається із чотирьох серій.

Серія I - Дослідження сенсомоторного рівня мови:

Перевірка фонематичного сприйняття – 5;

Дослідження стану артикуляційної моторики – 5;

Звукова вимова - з максимальним балом - 15;

Перевірка сформованості звукоскладної структури слова -5;

За всю серію найвища оцінка – 30 балів.

Серія II - Дослідження граматичного ладу промови: п'ять видів завдання. У завданнях залишено по п'ять проб, п'яте завдання використовувати цілком. Максимальна кількість балів – 30.

серія III - Дослідження словника та навичок словотвору: назва дитинчат тварин. Освіта відносних, якісних і присвійних прикметників. Максимальна кількість балів – 30.

Серія IV - Дослідження зв'язного мовлення: розповідь про серію сюжетних картинок і переказ. Максимальна кількість балів – 30.

Усі завдання об'єднані у чотири серії з однаковими максимальними оцінками у 30 балів. Найбільша кількість балів за методику дорівнює 120. Прийнявши цю цифру за 100 %, можна вирахувати відсоткове вираз успішності виконання мовних проб. Отримане значення можна також співвіднести з одним із чотирьох рівнів успішності.

VI рівень – 100-80%;

III рівень – 79,9-65%;

II рівень – 64,9-45%;

І рівень – 44,95% і нижче.

Вирахувавши відсотковий вираз успішності кожної серії, викреслюється індивідуальний мовний профіль: фонематичне сприйняття; артикуляційна моторика; звуковимовлення; звуко-складова структура слова; граматичний лад мови; словотвір; зв'язкова мова.

ФФНР типово поєднання порушень вимови та сприйняття фонем рідної мови. Відмінною ознакою є незакінченість процесу формування вимови та сприйняття звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними чи акустичними ознаками. У той же час, оскільки розвиток мови взаємопов'язаний з такими психічними процесами, як пам'ять, увага, сприйняття різної модальності, мислення, у дітей спостерігається великий діапазон індивідуальних відмінностей, що характеризують рівень мовного, так і психофізичного розвитку, які слід враховувати у здійсненні корекційно- розвиваючої роботи.

Первинне обстеження дошкільнят з ФФНР та складений на його основі «Індивідуальний мовний профіль» дозволяє наочно та переконливо провести аналіз результатів обстеження дитини, виявити загальне та індивідуальне у розвитку дітей з ФФНР, виявити зв'язки між виявленими у процесі обстеження порушеними ланками корекційного впливу (див. таблицю №1).

Для оцінки стану мовних та немовних функцій та процесів у дошкільнят з ФФНР використовувався кількісний методобробки даних (бально-рівнева система оцінки, потім переведена у відсотки). Слід наголосити, що кількісна оцінкаі складений на її основі індивідуальний оціночний профіль стану мовних та немовних процесів та функцій у дошкільника з ФФНР жодною мірою не замінюють мовну карту, спрямовану на якісний аналіз отриманих результатів обстеження. Поєднання кількісного та якісного підходів може забезпечити об'єктивну картину стану мови у дитини з ФФНР.

Дослідження проводилося на базі дитячого садка № 64 з порушеннями опорно-рухового апарату у період з 15 жовтня 2009 р. до 27 листопада 2010р. Діти знаходяться в дитячому садкуза напрямом ПМПК.

У групі 12 дітей із ФФНР

Зіставлення мовних профілів дітей дозволяє більш чітко та обґрунтовано підтвердити наявність загальних кардинальних порушень фонетики та фонематики, характерних для ФФНР, та показати, що виражені індивідуальні відмінності не виходять за рамки цієї категорії. Здебільшого успішність дітей характеризується III рівнем, що свідчить про легкий системний мовленнєвий дефект - елементи ОНР тобто. несформованість окремих сторін мови. Це надзвичайно важливо для організації фронтальної та індивідуальної роботи.

В результаті проведення великого обсягу експериментальної роботи, заснованої на розгорнутому обстеженні мовних та немовних функцій та процесів, були отримані середньогрупові дані. Найбільш несприятливою стороною є сенсомоторна. Страждає як фонематичне сприйняття, так і артикуляційна моторика (2), що є основою для звукозносного дефекту (3).

Стан граматичного структурування (5), навичок словотвору (6), зв'язного мовлення (7) наближається до рівня норми.

З представлених результатів можна дійти невтішного висновку, що використовувана комплексна система обстеження дозволяє наблизитися до розуміння механізмів фонетико-фонематичного недорозвинення в дошкільнят. Встановлення провідного чинника у структурі дефекту необхідне обгрунтованого вибору засобів оптимальної коррекционно-развивающей роботи. Усі перелічені параметри мають кількісне вираз, що надає порівнянню конкретніший і наочний характер, чіткіше виявляє зони подібності і відмінностей результатів.

Широка поширеність і стійкість фонетико-фонематичного порушення мови, його негативний вплив на засвоєння читання та письма дозволяє вважати пошук ефективних шляхів подолання цього мовного дефекту одним із найбільш значущих завдань логопедичного впливу.

Основні прояви, що характеризують ФФН:

** Недиференційована вимова пар чи груп звуків, тобто. той самий звук може бути для дитини замінником двох або більше звуків. Наприклад, замість звуків "с", "ч", "ш" дитина вимовляє звук "ть": "темка" замість "сумка", "тяга" замість "чашка", "тяпка" замість "шапка";

** Заміна одних звуків іншими, які мають простішу артикуляцію, тобто. складні звуки замінюються простими. Наприклад, група свистячих і шиплячих звуків може замінюватись звуками "т" і "д", "р" замінюється на "л", "ш" замінюється на "ф". "Тютюн" замість "собака", "либа" замість "риба", "фуба" замість "шуба";

** Змішування звуків, тобто. нестійке вживання цілого ряду звуків у різних словах. Дитина в одних словах може вживати звуки правильно, а в інших замінювати їх близькими за артикуляцією чи акустичною ознакою. Наприклад, дитина вміє правильно вимовляти звуки "р", "л" та "с" ізольовано, але в мовленнєвих висловлюваннях замість "столяр стругає дошку" каже "старів стл.

Характеристика дітей із ФФН

У підготовчі групидля дітей з недорозвиненням фонетико-фонематичної сторони мови приймають дітей шестирічного віку з нормальним слухом та нормальним інтелектом. У картині недорозвинення промови першому плані виступає несформованість звуковий її боку. Характерним для дітей є незакінченість процесу формування фонематичного сприйняття. Недоліки мови у своїй не обмежуються неправильним вимовою звуків, але виражені недостатнім їх розрізненням і утрудненням у звуковому аналізі промови. Лексико-граматичний розвиток у своїй нерідко затримується.

Несформованість звукової боку мови виявляється у наступному.

Заміни звуків більш простими за артикуляцією. Так, дзвінкі замінюються глухими, Р і Л звуками Л" та І, зі звуком Ш або Ф і т. п. Деякі діти всю групу свистячих і шиплячих звуків, тобто звуків фрикативних, замінюють більш простими за артикуляцією вибуховими звуками Т, Т", Д, Д". Діти вимовляють "тамоліт" замість "літак", "тапка" замість "шапка", "коди" замість "кози" і т.д.

В інших випадках не відбувся процес диференціації звуків, і замість двох або кількох артикуляційно близьких звуків дитина вимовляє якийсь середній, невиразний звук, наприклад: м'який звук Ш замість Ш і С замість Ч і Т щось на зразок пом'якшеного Ч і т. п.

Деякі звуки дитина за спеціальною вимогою вимовляє правильно, але у мові не вживає чи замінює. Наприклад, дитина правильно вимовляє прості слова"собака", "шуба", але в мові спостерігається змішання звуків С і Ш, наприклад: "Шаса їде по зошші" (Саша їде по шосе).

Часто спостерігається нестійке вживання звуків у мові. Те саме слово дитина в різних контекстах або при неодноразовому повторенні вимовляє по-різному.

Нерідко зазначені особливості вимови поєднуються зі спотвореним вимовою звуків, тобто. звук може вимовлятися спотворено й те водночас змішуватися коїться з іншими звуками чи опускатися тощо.

Кількість неправильно вимовних чи неправильно вживаних у мові звуків може досягати величезного числа (до 16-20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі та шиплячі звуки (С, С", 3, 3", Ц, Ш, Ж, Ч, Щ); звуки Т і Д"; звуки Л, Р, Р"; дзвінкі часто заміщаються парними глухими. Рідше недостатньо протиставлені деякі пари м'яких та твердих звуків; відсутній непарний м'який приголосний І; голосний Ы. Можуть бути інші недоліки вимови.

Наведемо приклади неправильної вимови слів дітьми шести-семирічного віку: "Тольнятка" або "Сойнисько" замість "сонечко", "ляді" замість "рушниця", "сяник" замість "чайник", "тупи" замість "зуби", "паяпан" замість “барабан”, “Тинята лідали в ятику” замість “Щенята лежали в ящику”, “Диве під клітковиною, квот кліткам, кодяїном длудить, будинок таладить” замість “Живе під ґаночком, хвіст кільцем, з господарем дружить, будинок сторож т.п.

Іноді діти насилу вимовляють складні слова і слова зі збігом приголосних, наприклад: "катиль" замість "скатертина", "сипе" замість "велосипед", "лістри" замість "електрика" і т.д.

Вже сам характер відхилень вимови та вживання у мові звуків дітьми свідчить про недостатню повноту вони фонематичного сприйняття. Ця недостатність проявляється і під час виконання спеціальних завдань із розрізнення звуків. Так, у дітей виникли труднощі, коли їм запропонували уважно слухати і піднімати руку в момент виголошення будь-якого звуку чи мови. Не менші труднощі виникають при повторенні за логопедом складів з парними звуками (наприклад: ПА-БА, БА-ПА) при самостійному доборі слів, що починаються на певний звук, при виділенні звуку, з якого починається слово. Більшість дітей не можуть у підборі картинок на заданий звук.

На недостатність слухового сприйняття вказують і труднощі дітей під час аналізу звукового складу промови.

Крім всіх перерахованих особливостей вимови та розрізнення звуків, при фонетико-фонематичному недорозвиненні нерідко спостерігається змазаність мови, стиснена артикуляція, а також бідність словника та деяка затримка у формуванні граматичного ладу мови.

Прояви мовного недорозвитку у цієї групи дітей виражені здебільшого нерезко. І лише за спеціальному обстеженні промови виявляються різноманітні помилки у відмінкових закінченнях, у вживанні прийменників, відповідно до прикметників і числівників з іменниками тощо.

Запропонована система підготовки до навчання у школі дітей з вадами мови вимагає чіткої організації їхнього життя під час перебування у дитячому садку. Дотримання режиму дня та правильний розподіл навантаження дає можливість без зайвої напруги та втоми виконати всі завдання. Важливо також правильно розподілити обов'язки між логопедом та вихователем.

Обстеження фонематичного сприйняття мови

Фонематичне сприйняття одна із фонематичних процесів, складових поняття «фонематичний слух».Фонематичний слух – здатність людини до аналізу та синтезу мовних звуків, тобто слух, що забезпечує сприйняття фонем цієї мови. Фонематичний слух – слух, з якого здійснюється смислове сприйняття слова як комплексу фонем і контроль над ним.

Традиційно у логопедії терміном «фонематичний слух» позначають фонематичні процеси: фонематичне сприйняття, фонематичні уявлення, фонематичний аналіз та фонематичний синтез.

Фонематичне сприйняття здійснює операції розрізнення та впізнавання фонем, що становлять звукову оболонку слова. Фонематичний слух є найважливішим стимулом формування правильної вимови.

У цій роботі я наведу приклад фонематичного обстеженняза методикою розробленої Коноваленко В.В., Коноваленко В.С.

1 завдання. Обстеження сприйняття та диференціації ізольованих звуків.

Інструкція : Давай пограємо у прапорці, слухай мене уважно Якщо ти почуєш звук із (ш, з, к) підніми прапорець. Дитині пропонується прослухати ряд звуків та підняти прапорець на певному звуку.

Матеріалом для обстеження служать ряди ізольованих звуків, що вимовляються логопедом:

Н, п, с, д, з, ш, год, в, с, ж, ц, т, ф

Л, к, ш, р, м, с, щ, ш, л, год, р, м

Б, г, год, м, л, н, до, р, п, р, д, л, т

Ш, х, с, т, ж, щ, з, ш, год, п, м, ш

2 завдання. Обстеження сприйняття та диференціації звуків у складах.

Дитині пропонується прослухати та повторити за логопедом серії з двох – трьох складів.

Обстеження проводиться на матеріалі серій з двох - трьох складів типу приголосний голосний і включає диференціацію складів містять: акустично подібні, але артикуляторно далекі звуки; акустично та артикуляторно близькі звуки; артикуляторно близькі, але акустично далекі звуки

Са-ша, шо-со-шо, ся-ща-ся, зу-жу, за-жа-зя, зо-жо-зо

Су-цу, си-зи-зи, ся-зя-ся, ца-са-ца, са-ца-цу, си-ци-си

Жи-жи-ши, шо-шо-жо, жу-шу-жу Чу-щу, ча-ча-ща, щи-щи-чі

Па-бо-пи, бо-бо-по, ба-по-би, го-ку-га, ка-га-ко, га-га-ка

То-ду-ти, до-ту-та, ту-да-до, фо-ву-фи, ви-фо-ву, фу-фо-ва

Ра-ла-ро, ла-ло-ра, ру-ра-ла, ца-тя-тя, тю-цу-тю, цу-ту-ца

Ха-ка-хо, ку-ха-ка, ко-ко-ха.

3 завдання. Обстеження диференціації слів квазимонімів.

Дитині пред'являється пара предметних картинок і пропонується показати ту, яку називає логопед.

Інструкція: давай пограємо. Я називатиму картинки, а ти показуй.

Обстеження проводиться на матеріалі слів квазізонімів, які містять: артикуляторно далекі, але акустично близькі звуки (дах - щур), артикуляторно близькі, але акустично далекі звуки (лак-рак), артикуляторно та акустично близькі звуки (лисиця - обличчя): дах - кріс. вужі-вуси, жук-сук, ніс-ніж, ведмедик - миска, речі-ваги, лак-рак, гра, голка, лис-рис, ложки-ріжки, колобок - коробок, дзиґа - Юра, лисиця-особи, коза- коса, купина - кішка, шабля - чапля, калюжі - промені, вужі - вуха, бак-мак, ком-будинок, кози-шкіри, зуб-суп, том-будинок, тачка-дачка, трава-дрова, бочка-нирка, башта - рілля, кірка - гірка, тапки - сапки, цибуля - люк, коло - гак.

4 завдання. Обстеження диференціації та сприйняття звуків у словах.

Інструкція: перед тобою лежать картинки, я їх називатиму, а ти вибери ті в яких ти чуєш звук з (ш,ч,б). Дитині пропонується відібрати картинки із заданим звуком.

Матеріалом обстеження є різноманітні картинки із зображеннями предметів: собака, сосна, колесо, ніс, пастух, стілець, літак; зуб, замок, коза, зірка, паровоз, паркан, газета; шапка, кішка, миша, школа, очерет, джміль, груша, жук, ножик, піжама, абажур, пожежник, ланцюг, курка, палець, огірок, чапля, рукавиця, панчоха, окуляри, ключ, опудало, пральня, щітка, скринька, кліщі, ящірка, печера; собака, зуби, яблуко, метелик, бублік, барабан, будинок, вода, диня, двійка, олівець, голова, нога, очі, голка, папір, верба, сова, корова, дрова, лапа, пила, стіл, намет, пляшка; рука, сокира, горобець, брови, дріт, лимон, будинок, малина, мухомор, ніж, сани, баран, ванна, книга, кофта, ліхтар, шафа, муха, півень, туфлі.

5 завдання. Обстеження здатності до елементарного звукового аналізу.

Інструкція: зараз я називатиму тобі слово, а ти відповідай який звук знаходиться на початку (кінці) слова. Відповідай, де знаходиться звук (д, ж, і т.д) - пропонуються слова з шуканим звуком у середині слова. Дитині пропонується на слух визначити, який звук знаходиться на початку, середині і кінці слова.

Для прослуховування пропонуються дво- та трискладові слова, з прямим та зворотним складом на початку та наприкінці слова. З шуканим звуком у середині слова. Нами підбиралися слова, у яких шуканий звук виявлявся непорушеним кожної конкретної дитини. Аналіз порушених у вимові та сприйнятті дитини звуків виключався повністю.

6 завдання. Обстеження диференціації правильного та дефектно сказаного звуку.

Інструкція: давай пограємо в телефон я вимовляю слово, а ти скажи, правильно я їх вимовляю чи ні. Дитині пропонується на слух визначити правильно чи ні логопед вимовляє слова.

Логопед вимовляє слова (лампа, мило, стілець, диван і т.д) з дефектно вимовними або замінними звуками імітуючи а) вимову дитини, б) дефекти яких немає у мові дитини, в) правильну вимову.

Після проведення обстеження фонематичної сторони мови логопед продовжує обстеження та робить висновок, який вказується у мовній карті.

Логопедія: Підручник для студентів дефектол. фак. пед. вишів. / За ред. Л.С. Волковий, С.М. Шаховській. - М: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 1998. С. 68

Коноваленко В.В., Коноваленко С.В.Експрес-обстеження фонематичного слухута готовності до звукового аналізу у дітей дошкільного вікуДопомога для логопедів. - М: "Видавництво ГНОМ і Д", 2001.