Головна Анальна тріщина Цікаві факти з історії літератури. Дивовижні факти з творів російських письменників Хто цінував книги більше, ніж людей

Цікаві факти з історії літератури. Дивовижні факти з творів російських письменників Хто цінував книги більше, ніж людей

Читання – улюблене заняття інтелектуалів. Сховавшись пледом біля каміна, можна годинами стежити за пригодами героїв улюбленого роману, перегортаючи сторінки трохи пошарпаної книги.

Ми зібрали для вас кілька фактів про це заняття, які дозволять не докоряти собі за витрачений час, а можливо, вони нагадають про сотні книг, не прочитаних вами, і змусять взяти новий томик з полиці.

1. Читання зберігає фізичне здоров'я людини

Для того, щоб скласти літери в слова, усвідомити головну думку твору, знайти своє пояснення усьому – потрібно провести серйозну роботу, яка називається гімнастикою для мозку та є відмінною профілактикою деяких його захворювань.

До речі, не так важливо що ви читаєте. Для розумових вправ підійде не лише об'ємний фоліант із завданнями. Викликає масу позитивних емоційі хвилюючий уяву легкий бестселер теж непогано впорається із цим завданням.

2. Хороші книги лікують душу

Час, проведений із гарною книгою, допомагає розвинути чудові душевні якості: доброту, співчуття, силу духу. Фантастика та книги фентезі формують уміння мріяти, краще розуміти людей різних рас та світ загалом.

3. Вчити дітей читання краще до школи

Маленькі діти швидко освоюють нові знання. Читання не є винятком. Фахівці дійшли висновку, що краще розпочинати навчання у віці від 4 до 6 років. У цьому випадку буде потрібно менше зусиль, ніж після 7 років. Є фахівці (наприклад, автори книги "Читати раніше, ніж говорити" Наталія Созонова та Катерина Куцина), які впевнені, що навчання читання дошкільнят допомагає впоратися із серйозними логопедичними проблемами та почати говорити.

4. Читання допомагає бути успішнішим

Книги як розвивають уяву, розважають і поповнюють словниковий запас. Вони вчать концентрувати увагу. Тренований читач без проблем може заглибитися в улюблене заняття в транспорті, а ще для багатьох не важко дивитися відразу кілька передач, перемикаючи канали, пам'ятати кілька важливих справ.

5. Швидкість читання великих людей

У середньому людина читає книги зі швидкістю 200-250 слів за хвилину. Це приблизно 2 сторінки книги. Цікавий темп швидкості читання у великих: великий французький полководець Наполеон прочитував 2000 слів за хвилину, Бальзак за півгодини буквально ковтав роман у 200 сторінок. Томас Едісон легко запам'ятовував текст сторінками.

6. Скорочення - зручна техніка

Скорочення – дуже корисна техніка, яку може освоїти будь-хто. Вона дозволяє значно скоротити час на вивчення друкованих матеріалів та збільшити темп читання з 200 до знаків за хвилину до 3000 без шкоди розумію написаного. Найпростіший прийом - вичленяти з тексту головне, пропускаючи "воду", не промовляти про себе прочитане. Багато великих людей використовували скорочитання. Серед них Теодор Рузвельт, Джон Кеннеді, класик пролетарської літератури Максим Горький.

7. Раніше книги заковували в ланцюзі

До нас дійшли середньовічні бібліотеки, у фондах яких збереглися стелажі із книгами на ланцюгах. Це огороджувало фонди від крадіжок, адже багато екземплярів були дуже дорогими. Щоб ланцюги не плуталися, видання укладали на полицю корінцем від себе, що для нас не дуже звично. Така практика існувала на початок масового друкарства, до 1880-х років.

8. Багаж прочитаних книг випускника коледжу

Середньостатистичний американець, випустившись із коледжу, прочитує за все життя всього 5 книг!

Ілюстрація: Єлизавета Конюшина

Творці спадщини російської літератури викликають масу суперечливих почуттів, як своїми творами, і особистісними успіхами. Іноді автори надихають, іноді розчаровують, часто змішають, буває засмучують або змушують співчувати їхній тяжкій долі. Суперечки навколо біографій письменників, а також навколо їхніх творів не вщухають не один десяток років. Наскільки заплутаними були життя літераторів чи мотиви їх творінь, достовірно зрозуміло лише одне: російська література славиться величезною кількістю цікавих фактів, що обрамляють безсмертні твори.

Грибоєдов та його горе від гострого розуму

Комедія у віршах Олександра Сергійовича Грибоєдова «Лихо з розуму» зробила письменника класиком російської літератури. Цікаво знати, що вигук «Ох!» зустрічається на сторінках твору 6 разів, а вигук «Ах!» Грибоєдов вжив 54 рази.

Першим, хто побачив комедію, став нечуваний Крилов. Івана Андрійовича письменник побоювався і високо цінував його думку, тому вважав за необхідне постати з літературним шедевром перед Криловим. Чоловік буркливо прийняв твір із рук Грибоєдова, а після закінчення читання повідомив, що цензори не зможуть гідно оцінити цю працю, більше того – Олександру Сергійовичу загрожує «путівка» до Сибіру за написане.

Багатоликий Пушкін

Ілюстрація: Хозацька Катерина

Інтерес викликає не лише життя, а й творчі плоди. Мало хто знає, що знамениту Русалку на ланцюгах, Кощія та Кота вченого читач міг так ніколи й не побачити. Адже письменник доповнив поему «Руслан та Людмила» віршем «У лукомор'я дуб зелений» лише за 8 років після першої публікації.

Не менш цікавим для дослідників є Євген Онєгін. У творі зустрічається вираз «...у вікно дивився і мух тиснув».

«Він у тому спокої оселився,
Де сільський старожил
Років сорок із ключницею лаявся,
У вікно дивився і мух тиснув.

Не варто сприймати цю фразу буквально. Тут йшлося зовсім не про надокучливих комах.

Задавити муху має як мінімум два значення:

випити вина, напиватися ...
образ застійного побуту дворянського часу та тьмяної розваги.

Швидше за все, іронічна метафора, яку вжив Пушкін, тут ілюструвала типову характеристику людини, котра любить випити. У сучасною мовоює визначення "бути під мухою", іншими словами - "не бути в тверезому стані". І ця версія доречніша. Але що мав на увазі Пушкін, ми ніколи з абсолютною достовірністю не визначимо.

В іншому пушкінському творі — «Пікова Дама», уважний читач напевно помітив, що головний герой не має імені, відоме лише його прізвище Герман. Важливим нюансом тут є подвійна «н» наприкінці. Коли повість була представлена в однойменній опері, Петро Ілліч Чайковський змінив прізвище на головне ім'я персонажа, назвавши його Германом, з одного «н» на кінці.

Дивно, але саме «Пікова дама» - вважається одним із перших творів російською мовою, які мали успіх у Європі.

До речі, сюжет «Пікової дами» був підказаний Пушкіну молодим князем Голіциним, який, програвшись, повернув собі програне, поставивши за порадою бабки на три карти, колись підказані їй Сен-Жерменом. Ця бабця - відома в московському суспільстві «усата княгиня» Н. П. Голіцина, уроджена Чернишова, мати московського губернатора Д. В. Голіцина.

Відразу ж після публікації в 1834 р. містична повість знаходить неабиякий успіх у публіки, що читає. З щоденникового запису Пушкіна:

«Моя «Пікова дама» у великій моді. Гравці понтують на трійку, сімку, тузу».

Пушкін написав більш ніж 70 епіграфів до своїх творів. Для порівняння: число епіграфів Гоголя та Тургенєва дорівнює 20 на кожного.

Анна Кареніна на картині Г. Манізера

Примітно, що старша дочка Пушкіна - М. А. Гартунг, стала одним із найголовніших прототипів Анни Кареніної для однойменного роману Льва Толстого. Письменник зустрівся з Марією Олександрівною в 1868 році в будинку генерала А. А. Тулубєва і під враженням описав деякі риси її зовнішнього вигляду: темне волосся, біле мереживо і маленька лілова гірлянда братків.

Загадка прозаїка Миколи Гоголя

Згадуючи містичного, але водночас дуже злободенного письменника Миколи Гоголя, варто зазначити, що ця людина була пристрасною до рукоділля. Йому приносило задоволення в'язання на спицях, крою, шиття. Чоловік майстерно виготовляв шийні хустки, шарфи, сукні для своїх сестер. Напевно, така суперечлива натура Миколи Васильовича потягнула за собою і творчі наміри майстра пера.

Любителям російської літератури буде цікаво дізнатися, що п'єса "Ревізор" написана на реальних подіях. Про те, що сталося в Новгородській губернії, Гоголю розповів Олександр Пушкін. Саме цей письменник наполягав на завершенні "Ревізора", незважаючи на те, що Гоголь збирався припинити історію. Проте п'єсі судилося жити. Результат і досі радує читачів.

Все життя Миколи Васильовича – це заплутана таємниця. Містика по п'ятах ходила за автором, і навіть після його смерті спадкоємцям та дослідникам залишилося більше загадокніж відповідей. Могилу Миколи Васильовича вкривав камінь, який у народі назвали Голгофою за схожість із Єрусалимською горою. Коли настав час «переселяти» цвинтар, камінь перемістили на могилу іншого містика – Михайла Булгакова. Дивною в цій історії є фраза Булгакова, яку він неодноразово повторював на адресу Гоголя: «Вчителю, вкрий мене своєю шинеллю».

Бабка Крилова

У байці «Стрекоза і мураха» нечуваний Крилов описує бабку як співаючу істоту, але всім відомо, що ця комаха не займається вокалом. Виявилося, що раніше бабка була загальною назвою для кількох видів комах, а Крилов насправді писав про коника.

Чуковський під забороною

Ім'я, майстра дитячої російської літератури, насправді було іншим. Справжнє ім'я письменника – Микола Іванович Корнійчуков. Примітно, що справжніми в цій зв'язці є ім'я та прізвище. У свідоцтві про народження поета по батькові немає. Він був незаконнонародженим. Будучи вже досить дорослим, Чуковський просив називати його просто Колею.

Відомо, що творчість письменника зазнавала дуже жорсткої цензури. У щоденнику Чуковського гранично чесно відображалася повна картина жаху на той час. Вони буквально рясніють згадками про відчайдушну боротьбу з цензурою, яка час від часу забороняла практично все, що було написано поетом. Заборонялися казки, викидалися цілі сторінки зі статей та книг. У доводи чиновників, що ошаленіли від самовладдя, сьогодні дуже важко повірити:

так, у «Мойдодирі» за слова «Боже, боже», Чуковський їздив порозумітися в цензурі. У «Тараканище» побачили антисталінський підтекст.

«Заначка» Раскольникова

Величезний внесок у скарбницю вітчизняної літератури зробив

Ми зібрали для вас найдивовижніші факти про книги.

Гугл підрахував кількість усіх художніх, публіцистичних та наукових праць у світі. Виявилося, що загальна кількість книг Землі становить 129 864 880.

Одна з найнезвичайніших книг у світі – це «Божественна комедія» Данте, написана бенедиктинським ченцем Габріелем Челані на аркуші паперу розміром 80 на 60 см. Усі 14000 віршів легко можна прочитати неозброєним оком, а якщо подивитися на аркуш з певної відстані, то бачиш красу карту Італії. На цю працю Челані витратив чотири роки.

Один із найбільших гонорарів був виплачений поетові Оппіану римським імператором Марком Аврелієм. За кожен рядок двох своїх поем про риболовлю і полювання він отримав по золотій монеті. Загальна кількість рядків у двох поемах складала двадцять тисяч.

Однією з найдорожчих книг у світі є Лестерський кодекс Леонардо да Вінчі. Цей науковий трактат присвячений «воді, землі та небесним тілам», надрукований дзеркальним шрифтом тому, щоб його прочитати, потрібно обов'язково озброїтися дзеркалом. Власником «Лестерського кодексу» нині є Білл Гейтс, який придбав книгу за двадцять чотири мільйони доларів.

Найдорожчою книгою вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Книга оцінена у 100 мільйонів старих франків. Вона виставлена у музеї сучасного мистецтва у Парижі.

«Єдині та найглибші секрети медичного мистецтва» - це назва запечатаної книги обсягом 100 сторінок, яка була знайдена серед речей прославленого голландського доктора Германа Бурхаве після його смерті в 1738 році. Книгу було продано з аукціону за 10 тисяч доларів золотом. Після того, як друк було розкрито, виявилося, що сторінки її були чистими. Тільки на титульному листібув напис: «Тримай голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш бідняком найкращого лікаря».

Літературознавці підрахували, що у книгах Шекспіра слово «любов» згадується 2259 разів, тоді як «ненависть» вимовляється лише 229 разів.

Серед самих читаних книгу світі, перше місце, безперечно, належить Біблії. Її загальний тираж – шість мільярдів екземплярів. На другому місці – цитатник Мао Цзедуна, а третє місце дісталося «Володарі кілець».

Коли читаєш про позіхання, сам починаєш позіхати.

У минулому книги ставилися на полицю навпаки: корінцем до стіни та переднім обрізом назовні.

Дослідження показують, що 4–6 років – найсприятливіший вік на навчання дитини читання. Після 6-7 років навчити читати складніше.

У середньому люди проводять за читанням 6,5 години на тиждень.

Згідно з дослідженням Єльського університету, три чверті учнів, які погано вміють читати у третьому класі, залишаться такими у середній школі.

На написання роману йде в середньому близько 475 годин.

Серед книг, які були написані або задумані за ґратами - "Дон Кіхот" Мігеля де Сервантеса, "Подорож пілігриму" Джона Баньяна, "Тюремна сповідь" Оскара Уайльда, "Государ" Ніколо Макіавеллі.

У громадських бібліотеках середньовічної Європи книги приковувалися до полків ланцюгами. Такі ланцюги були досить довгими для того, щоб зняти книгу з полиці та прочитати, але не давали винести книгу за межі бібліотеки. Ця практика була поширена аж до 18 століття, що зумовлювалося великою цінністю кожного екземпляра книги.

У середньому, покупець книгарні проводить вісім секунд, дивлячись на передню обкладинку та 15 секунд, переглядаючи задню.

Половину всіх книг, що продаються сьогодні, купують люди старше 45 років.

Дорослі, які регулярно читають літературу, більш ніж у два з половиною рази схильні займатися волонтерською або благодійною роботою і більш ніж у півтора рази схильні брати участь у спортивних заходах.

Більшість читачів втрачають інтерес до книги на 18 сторінці.

Найдовший марафон командного читання вголос тривав 224 години і був завершений Мільтоном Неном, Сільвіною Карбоне, Карлосом Антоном, Едіт Діаз, Йоландом Баптістом і Наталі Дантаз у торговому центрі «Mac» у Пайсанду, Уругвай, 10-7 вересня.

Книги в м'якій обкладинці видавництва Penguin були створені для того, щоб зробити книги такими ж доступними, як цигарки, а перші «пінгвінівські» книжки в м'якій обкладинці поширювалися в церкві.

Бібліоклептоманом називають людину, яка краде книги. Один із найвідоміших бібліоклептоманів – Стівен Блумберг, який викрав понад 23 000 рідкісних книг із 268 бібліотек. Щоб скласти свою колекцію, яка оцінюється приблизно в 20 мільйонів доларів, Блумберг застосовував найрізноманітніші методи: іноді він пробирався до бібліотеки через вентиляційну систему і навіть шахту ліфта.

Термін «книгарня» походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.

В'язнями Бастилії були не лише люди. Одного разу у в'язницю було укладено знамениту Французьку енциклопедію, складену Дідро і Д`Аламбером. Книгу звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії та суспільній моралі.

Найбільшим словником у світі є Deutsches Wortetbuch, розпочатий Якобом та Вільгельмом Гріммами у 1854 р. Він був закінчений у 1971 році. Словник, обсяг якого становив 34519 сторінок, був виданий у 33 томах. На сьогоднішній день словник коштує 5425 німецьких марок. Найбільший словник англійської мови – 20-томний The Oxford English Dictionary. У ньому 21728 сторінок.

Найдавнішим друкованим твором є сувій Дхарані, або сутра. Текст був надрукований з дерев'яних кліше. Сувій був знайдений 14 жовтня 1996 року в фундаменті пагоди Пульгукса в Південній Кореї. Було встановлено, що сутра була надрукована не пізніше 704 р.н.е.

Найдорожчий лист: 5 грудня 1991 року музей «Історичні портрети» в Беверлі-Хіллс (США) придбав на аукціоні «Крістіс» у Нью-Йорку листа, написаного Авраамом Лінкольном 8 січня 1863 року, за 748 000 доларів.

Найдовший роман «Люди доброї волі» Луї Анрі Жана Фарігуля, він же Жюль Ромен (Франція), був опублікований у 27 томах у 1932–1946 роках. В англійському перекладі роман вийшов у 14 томах у 1933-1946 роках. Цей твір обсягом 4959 сторінок опубліковано видавництвом «Пітер Дейвіс». У романі приблизно 2070000 слів (крім 100-сторінкового покажчика). А роман Сохачі Ямаока «Токугава Іаясу», починаючи з 1951 року, публікувався в японських щоденних газетах. Якщо його опублікувати зараз, коли роман завершено, то вийде 40-томне видання.

За матеріалами порталу nashabiblio.

Хто вживав «албанську мову» на початку 20 століття?

У 1916 році футурист Зданевич написав п'єсу без дотримання нормативних правил орфографії та із застосуванням «албанскава изыка». Мова падонків, що з'явилася в 2000-і роки, орфографія якого побудована за схожими принципами, іноді називається і «албанською мовою», але збіг з досвідом Зданевича випадковий.

Яка книга виходила під різними назвами в різних країнах, утворених виходячи з обмінних курсів валют?

2000 року вийшов роман Фредеріка Бегбедера «99 франків», рекомендований до продажу у Франції саме за такою ціною. Цей же принцип спричинив те, що видання в інших країнах виходили під іншою назвою, що відповідає обмінному курсу: «39,90 марок» у Німеччині, «9,99 фунтів» у Великій Британії, «999 ієн» у Японії тощо. У 2002 році книга була перевидана у зв'язку із запровадженням євро і отримала назву «14,99 євро». Через деякий час пік популярності книги пройшов, і її зменшили до назви та відповідної вартості «6 євро».

Які обставини спричинили те, що математик Олександр Волков став письменником?

Казка «Мудрець із країни Оз» американського письменника Френка Баума не видавалася російською до 1991 року. Наприкінці 30-х Олександр Волков, який за освітою був математиком і викладав цю науку в одному з московських інститутів, став вивчати англійська моваі для практики вирішив перекласти цю книгу, щоби переказати її своїм дітям. Тим дуже сподобалося, вони почали вимагати продовження, і Волков, крім перекладу, почав вигадувати щось від себе. Так було започатковано його літературний шлях, результатом якого став «Чарівник смарагдового міста» та багато інших казок про Чарівну країну.

звідси: shkolnymir.info

У якому творі була згадана система Каспаро-Карпова задовго до того, як світові стали відомі Каспаров та Карпов?

У повісті братів Стругацьких «Полудень, XXII століття» згадується система Каспаро-Карпова — метод, який використовували для зняття «копії» мозку та побудову його математичної моделі. Повість була опублікована 1962 року — Анатолію Карпову тоді було лише 11 років, а Гаррі Каспаров ще не народився.

Звідки походить слово "мініатюра"?

Слово «мініатюра» походить від латинської назви червоної фарби «minium» і в оригіналі позначає античні чи середньовічні картини жанру ілюмінованого манускрипта. Через невеликий розмір цих картин і наявність у слові приставки «міні» пізніше трапилася етимологічна метаморфоза, внаслідок чого мініатюрами стали називати будь-які маленькі малюнки, особливо портретні мініатюри. З живопису термін проник і літературу, де їм позначають твори невеликого формату.

Хто вигадав сюжет роману «Граф Монте-Крісто»?

Олександр Дюма під час написання своїх творів користувався послугами безлічі помічників — про «літературних негрів». Серед них найбільш відомий Огюст Маке, який вигадав сюжет «Графа Монте-Крісто» і зробив значний внесок у «Трьох мушкетерів».

Огюст Маке - звідси: vedicpalmistry.org

Як звати головного героя повісті Пушкіна «Пікова дама»?

Головного героя повісті Пушкіна "Пікова дама" звуть не Герман. Його ім'я взагалі невідоме, а Герман (саме з двома н) — це прізвище героя, німця за походженням, яке досить поширене в Німеччині. А ось в опері «Пікова дама» Чайковський прибрав одну "н", перетворивши прізвище Герман на ім'я Герман.

Як переклали російською мовою французький роман, в якому немає жодної літери e?

1969 року вийшов роман французького письменника Жоржа Перека «La disparition». Однією з ключових особливостей роману стало те, що в ньому не було жодної літери e — найуживанішої літери у французькій мові. За таким же принципом — без літери e — книга була перекладена англійською, німецькою та італійською мовами. У 2005 році роман вийшов російською у перекладі Валерія Кислова під назвою «Зникнення». У цьому варіанті не можна зустріти літеру о, оскільки саме вона є найчастішою в російській мові.

Жорж Перек, звідси modernista.se

Який літературний герой став використовувати багато методів криміналістики раніше за поліцію?

Артур Конан Дойль у розповідях про Шерлока Холмса описав багато методів криміналістики, які були ще невідомі поліції. Серед них збір недопалків і цигаркового попелу, ідентифікація машинок, що пишуть, розглядання в лупу слідів на місці події. Згодом поліцейські почали широко використовувати ці та інші методи Холмса.

Як позначилися у романі «Злочин і кара» реальні прогулянки Достоєвського Петербургом?

Достоєвський широко використав реальну топографію Петербурга в описі місць свого роману «Злочин і кара». Як зізнався письменник, опис двору, в якому Раскольніков ховає речі, викрадені ним із квартири лихварки, він склав з особистого досвіду— коли одного разу прогулюючись містом, Достоєвський завернув у пустельний двір, щоб справити потребу.

Де і коли мешкав барон Мюнхгаузен?

Барон Мюнхгаузен був цілком реальною історичною особою. В юності він виїхав із німецького містечка Боденвердер до Росії на службу пажом. Потім він почав кар'єру в армії і дослужився до звання ротмістра, після чого поїхав до Німеччини. Там він прославився тим, що розповідав надзвичайні історії про службу в Росії: наприклад, в'їзд до Петербурга на вовку, запряженому в сані, кінь, розрізаний навпіл в Очакові, шуби або вишневе дерево, що виросло на голові біля оленя. Ці історії, і навіть зовсім нові, приписані барону іншими авторами, і призвели до появи Мюнхгаузена як літературного персонажа.

звідси: http://community.livejournal.com/towns_stories/3173.html

Де і коли продавалася концептуальна книга, що складається лише із чистих сторінок?

На запитання про те, які б 5 книг ви взяли з собою на безлюдний острів, Бернард Шоу відповів, що взяв би 5 книг із чистими сторінками. Цю концепцію в 1974 втілило американське видавництво Harmony Books, випустивши книгу під назвою «Книга Ніщо», яка складалася виключно з 192 порожніх сторінок. Вона знайшла свого покупця, і згодом видавництво неодноразово перевидало цю книгу.

Бернард Шоу, звідси: http://www.liveinternet.ru/users/spacesite/rubric/1140180/

Який літературний персонаж Дюма був винайдений лише з метою збільшення гонорару?

Коли Олександр Дюма писав «Трьох мушкетерів» у форматі серіалу в одній із газет, у контракті з видавцем було обумовлено рядкову оплату рукопису. Для збільшення гонорару Дюма придумав слугу Атоса на ім'я Гріммо, який говорив і відповідав на всі питання виключно складно, в більшості випадків «так» чи «ні». Продовження книги під назвою «Двадцять років по тому» оплачувалося вже пословно, і Гримо став трохи балакучішим.

Олександр Дюма, звідси: hy.wikipedia.org

Які персонажі Кіплінга змінили стать у російському перекладі?

В оригінальному творі "Книга джунглів" Багіра - це персонаж чоловічої статі. Російські перекладачі змінили Багірі стать, швидше за все, тому, що слово «пантера» — жіночого роду. Така сама трансформація відбулася з іншим персонажем Кіплінга: кіт став у російському перекладі «Кіткою, яка гуляє сама собою».

Р. Кіплінг, звідси: flbiblioteka.ru

Якому письменнику дістався камінь, що лежав першій могилі Гоголя?

Спочатку на могилі Гоголя на монастирському цвинтарі лежав камінь, прозваний Голгофою через схожість з Єрусалимською горою. Коли цвинтар вирішили знищити, під час перепоховання в іншому місці вирішили встановити на могилі погруддя Гоголя. А цей камінь згодом був поставлений на могилу Булгакова його дружиною. У зв'язку з цим примітна фраза Булгакова, яку він за життя неодноразово адресував Гоголю: «Вчителю, вкрий мене своєю шинеллю».

Гоголь, artonline.ru

Олена та Михайло Булгакови, звідси: chesspro.ru

Яка відома англомовна літературна антиутопія містить багато слів російського походження?

В антиутопії «Заводний апельсин» Ентоні Берджесс вклав у вуста героїв-підлітків вигаданий ним жаргон під назвою Надсат. Більшість слів надсату мали російське походження - наприклад, droog (друг), litso (обличчя), viddy (бачити). Саме слово Nadsat утворено від закінчення російських числівників від 11 до 19, його зміст той самий, що й у слова teenager («надцятирічний»). Перекладачі роману російською мовою зіткнулися з труднощами, як адекватно передати цей сленг. В одному варіанті перекладу такі слова було замінено англійськими словами, записаними кирилицею (мен, фейс і т.д.). В іншому варіанті слова жаргону залишили у вихідному вигляді латинськими літерами.

Ентоні Берджесс, звідси: russianwashingtonbaltimore.com

Який письменник наприкінці життя визнав шкоду, заподіяну природі власним твором?

Пітер Бенчлі, автор роману «Щелепи», згодом екранізованого Стівеном Спілбергом, останніми роками життя став затятим захисником акул та морської екосистеми загалом. Він написав кілька робіт, в яких розкритикував негативне ставлення до акул, роздутих у масовій свідомості в тому числі завдяки «щелепам».

Пітер Бенчлі, звідси: thedailygreen.com

Які слова з вірша Пушкіна «Пам'ятник» було вирізано цензурою 1949 року?

1949 року відзначався 150-річний ювілей Пушкіна. Доповідь про його життя та творчість робив по радіо Костянтин Симонов. В одному казахському містечку репродуктор зібрав велику кількість калмиків, депортованих сюди з історичної батьківщини. Десь у середині доповіді вони втратили до нього всякий інтерес і покинули площу. Річ у тому, що з читанні пушкінського «Пам'ятника» Симонов зупинив читання у той час, коли мав вимовити: «І друг степів калмик». Це означало, що калмики досі в опалі та цензура виключає всілякі згадки про них навіть у таких невинних випадках.

Костянтин Симонов, звідси: rian.ru

Джеймс Баррі створив образ Пітера Пена – хлопчика, який ніколи не подорослішає – не просто так. Цей герой став посвятою старшому братові автора, який помер за день до того, як йому виповнилося 14 років, і назавжди залишився юним у пам'яті матері.

Джеймс Баррі, звідси: pl.wikipedia.org

Хто і за що удостоюється Шнобелівської премії?

На початку жовтня кожного року, коли називаються лауреати Нобелівської премії, паралельно відбувається вручення пародійної Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize) за досягнення, які неможливо відтворити або немає сенсу це робити. У 2009 році серед лауреатів були ветеринари, які довели, що корова, яка має будь-яку прізвисько, дає більше молока, ніж безіменна. Премія з літератури дісталася ірландській поліції за виписування п'ятдесяти дорожніх штрафів якомусь Prawo Jazdy, що польською означає «посвідчення водія». А в 2002 році премії в галузі економіки удостоїлася компанія Газпром за застосування математичної концепції уявних чисел у сфері бізнесу.

Ким захотіла стати стара з казки про Золоту рибку братів Грімм?

Основою для «Казки про рибалку та рибку» Пушкіна послужила казка братів Грімм «Рибалка та його дружина». Пушкінська стара виявляється у розбитого корита після того, як захотіла стати володаркою морською, а її німецька «колега» на цьому етапі стала Папою Римським. І лише після бажання стати Господом Богом залишилася ні з чим.

Брати Грімм, звідси: nord-inform.de

Яким чином юнга Річард Паркер повторив сумну долю своєї літературної тезки?

У оповіданні Едгара «Повість про пригоди Артура Гордона Піма» 1838 є епізод, коли корабель потрапляє в шторм і четверо моряків рятуються на плоту. Не маючи їжі, вони вирішують з'їсти одного з них за жеребом, і цією жертвою став Річард Паркер. У 1884 році затонула реальна яхта, і так само вижили чотири особи на одній шлюпці. Вони навряд чи читали ту розповідь, але з'їли юнгу, якого звали Річард Паркер.

Едгар По, звідси: amcorners.ru

Чому Ісаєв — це не справжнє прізвище Штірліца?

Справжнє ім'я Штірліца – не Максим Максимович Ісаєв, а Всеволод Володимирович Володимиров. Ісаєв — це перший оперативний псевдонім розвідника, запроваджений Юліаном Семеновим у першому романі «Діаманти для диктатури пролетаріату», а Штірліц — вже другий псевдонім. У фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни» це не відображено.

Юліан Семенов, звідси: merjevich.ru

Якою комахою насправді є бабка з байки Крилова?

У байці Крилова «Стрекоза і мураха» є рядки: «Стрибка бабки літо червоне проспівала». Однак відомо, що бабка не видає звуків. Справа в тому, що на той час слово «бабка» служило узагальненою назвою для декількох видів комах. А героєм байки насправді є коник.

Іван Андрійович Крилов, звідси: rudata.ru

Які жорстокі сцени прибрали з народних казокШарль Перро та братів Грімм?

Більшість казок, відомих нам під авторством Шарля Перро, братів Грімм та інших казкарів, виникли в народі в епоху Середньовіччя, а їх оригінальні сюжети часом відрізняються жорстокістю та натуральністю побутових сцен. Наприклад, у казці про Сплячої красуні чужоземний король її цілує, а гвалтує. Вовк з'їдає не тільки бабусю, а й півсела на додачу, а Червона Шапочка потім заманює його в яму з киплячою смолою. У казці про Попелюшку сестрам таки вдається приміряти черевичок, навіщо одна з них відрубує собі палець, інша — п'яту, але потім їх викривають своїм співом голуби.

Шарль Перро, звідси: nnm.ru

Яка тема в радянській фантастиці була настільки заїжджена, що розповіді про неї не приймалися журналами для публікації?

Тема Тунгуського метеорита була дуже популярна у радянських фантастів, особливо початківців. Літературному журналу «Уральський слідопит» у 1980-х роках довелося навіть написати окремим пунктом у вимогах до публікацій: «Не розглядаються твори, в яких розкривається таємниця Тунгуського метеорита».

Чому в нас склалася традиція підписувати коріння книг знизу нагору, а у європейців — навпаки?

У Західній Європі та Америці коріння книг підписують зверху донизу. Ця традиція сягає корінням у ті часи, коли книг було мало: якщо книга лежить на столі (або в невеликій стопці), читачеві має бути зручно прочитати назву. А у Східній Європі та Росії прижилася традиція підписувати коріння знизу вгору, бо так зручніше читати, коли книги стоять на полиці.

Звідки взявся вираз «і їжу зрозуміло»?

Джерело вислову «І їжу зрозуміло» - вірш Маяковського («Зрозуміло навіть і їжу - / Цей Петя був буржуй»). Широкого поширення воно набуло спочатку у повісті Стругацьких «Країна багряних хмар», а потім у радянських інтернатах для обдарованих дітей. Вони набирали підлітків, яким залишилося навчатися два роки (класи А, Б, У, Р, Д) чи рік (класи Е, Ж, І). Учнів однорічного потоку так і називали «їжаки». Коли вони приходили до інтернату, дворічні вже випереджали їх за нестандартною програмою, тому на початку навчального року вираз «їжу зрозуміло» був дуже актуальним.

Яку книгу ув'язнили в Бастилії?

Як насправді звучала ленінська фраза про куховарку та державу?

"Будь-яка куховарка здатна керувати державою", - такого Ленін ніколи не говорив. Цю фразу йому приписали, взявши з поеми Маяковського «Володимир Ілліч Ленін». Насправді він писав так: Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-який чорнороб і будь-яка куховарка не здатні зараз же вступити в управління державою... Ми вимагаємо, щоб навчання справі державного управління велося свідомими робітниками та солдатами і щоб було розпочато негайно».

Хто із фантастів писав рецензії на неіснуючі книги?

Польський фантаст Станіслав Лем написав збірку оповідань «Абсолютна пустота». Усі розповіді об'єднані тим, що є рецензії на неіснуючі книжки, які написали вигадані автори.

звідси: nnm.ru

Як ставився Лев Толстой до романів?

Лев Толстой скептично ставився до своїх романів, зокрема «Війни та світу». У 1871 році він відправив Фету листа: «Як я щасливий... що писати дребедені багатослівної на кшталт „Війни“ я більше ніколи не стану». Запис у його щоденнику в 1908 році говорить: «Люди люблять мене за ті дрібниці — „Війна і мир“ тощо, які їм здаються дуже важливими».

Яке значення має слово світ у «Війні та світі»?

У назві роману Льва Толстого «Війна і мир» слово світ вжито як антонім війні (дореволюційне «мир»), а не в значенні «навколишній світ» (дореволюційне «мир»). Всі прижиттєві видання роману виходили саме під назвою «Війна і мир», і сам Толстой писав назву роману французькою як «La guerre et la paix». Однак через друкарські помилки в різних виданнях у різний час, де слово написали як «мир», досі не вщухають суперечки про справжнє значення назви роману.

Який письменник пропонував читачам розставляти розділові знаки самостійно?

Американський екстравагантний письменник Тімоті Декстер написав у 1802 році книгу з дуже своєрідною мовою та відсутністю будь-якої пунктуації. У відповідь на обурення читачів у другому виданні книги він додав спеціальну сторінку зі розділовими знаками, попросивши читачів розставити їх у тексті на свій смак.

Чому поети не любили Маяковського за написання віршів драбинкою?

Коли Маяковський увів у вжиток свою знамениту віршовану «драбинку», колеги-поети звинувачували її в шахрайстві — адже поетам тоді платили за кількість рядків, і Маяковський отримував у 2-3 рази більше за вірші аналогічної довжини.

Який песиміст помер від сміху?

Кубинський поет Хуліан дель Касаль, вірші якого відрізнялися глибоким песимізмом, помер від сміху. Він вечеряв із друзями, один із яких розповів анекдот. У поета почався напад неконтрольованого сміху, що викликало розшарування аорти, кровотечу та раптову смерть.

Як назвали місто, де Ганна Кареніна кинулася під поїзд?

У романі Льва Толстого Ганна Кареніна кинулася під потяг на підмосковній станції Обіралівка. За радянських часів це селище стало містом і було перейменовано на Залізничне.

Де радіовиставу прийняли за реальне вторгнення марсіан?

30 жовтня 1938 року у штаті Нью-Джерсі транслювалася радіопостановка за романом Герберта Уеллса «Війна світів» як пародії на радіорепортаж з місця подій. З шести мільйонів людей, які слухали трансляцію, один мільйон повірив у реальність того, що відбувається. Виникла масова паніка, десятки тисяч людей кидали свої будинки (особливо після заклику нібито президента Рузвельта зберігати спокій), дороги були забиті біженцями. Телефонні лінії були паралізовані: тисячі людей повідомляли про нібито побачені кораблі марсіан. Згодом влада потребувала шість тижнів на те, щоб переконати населення в тому, що нападу не відбувалося.

Яке справжнє прізвище Корнея Чуковського?

Корнея Чуковського насправді звали Микола Васильович Корнійчуков.

звідси: nnm.ru

Хто зберіг для всього світу твори Кафки?

Франц Кафка опублікував за життя лише кілька оповідань. Будучи важко хворим, він попросив свого друга Макса Брода спалити після смерті всі його роботи, включаючи кілька незакінчених романів. Брід це прохання не виконав, але навпаки, забезпечив публікацію творів, які принесли Кафці всесвітню славу.

Франц Кафка, звідси: germanstudiesblog.wordpress.com

Скільки часу провів Робінзон Крузо в Росії?

Роман про пригоди Робінзона Крузо має продовження, в якому герой терпить аварію корабля біля берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців чекає на зиму в Тобольську.

Коли з'явився пролог «У лукомор'я дуб зелений...»?

Пролог «У лукомор'я дуб зелений...» поеми «Руслан і Людмила» Пушкін написав її другого видання, випущеного через 8 років після першої публікації.

Яку книжку письменник попросив продавати за ціною пляшки горілки?

При виході поеми «Москва — Півниці» окремою книжкою на прохання автора Венедикта Єрофєєва на неї було встановлено ціну 3 рублі 62 копійки. Саме стільки коштувала пляшка горілки під час написання поеми.

Як Андрій Бітов дізнався про нове слово у своїй творчості?

За визнанням Андрія Бітова, вперше він дізнався про дзен-буддизм у тридцятирічному віці, ознайомившись із дисертацією одного англійського літературознавця під назвою «Дзен-буддизм у ранній творчості Андрія Бітова».

Перша офіційна публікація поеми Венедикта Єрофєєва «Москва — Півні» в СРСР відбулася в журналі «Тверезість і культура».

Хто вигадав ім'я Світлана?

Ім'я Світлана не є споконвічно слов'янським. Воно було придумано і вперше використано поетом Востоковим у романсі «Світлана та Мстислав», а широку популярність набула після виходу у світ балади Жуковського «Світлана» у 1813 році.

Хто передбачив загибель Титаніка у літературному творі?

За 14 років до загибелі «Титаніка» Морган Робертсон опублікував розповідь, яка стала її пророкуванням. У оповіданні корабель «Титан», який був схожий за розмірами на «Титанік», також зіткнувся з айсбергом квітневої ночі, і більшість пасажирів загинула.

Чому Вінні-Пух був так названий?

Вінні-Пух отримав першу частину свого імені від однієї із реальних іграшок Крістофера Робіна, сина письменника Мілна. Іграшку ж назвали на честь ведмедиці лондонського зоопарку на ім'я Вінніпег, яка потрапила туди з Канади. Друга частина - Пух - була запозичена від імені лебедя знайомих сім'ї Мілнів.

Звідки взявся вираз «справа пахне гасом»?

У фейлетоні Кольцова 1924 року розповідалося про велику аферу, розкриту під час передачі концесії на експлуатацію нафти у Каліфорнії. В афері були замішані найвищі чиновники США. Тут же було вперше вжито вираз «справа пахне гасом».

Звідки взялося вираз «повернемося до наших баранів»?

У середньовічній французькій комедії багатий сукняр подає до суду на пастуха, який стягнув у нього овець. Під час засідання сукняр забуває про пастуха і обсипає докорами його адвоката, який не сплатив йому за шість ліктів сукна. Суддя перериває слова словами: «Повернемося до наших баранів», що стали крилатими.

Який письменник написав розповідь про релігійний подвиг на основі історії про похід за горілкою?

У повісті Лєскова старовір проходить з одного берега річки на інший по ланцюгах недобудованого мосту під час бурхливого льодоходу, щоб повернути з монастиря конфісковану у старообрядців ікону. За твердженням автора, сюжет ґрунтується на реальних подіях, тільки там фігурує муляр, а ходив він не за іконою, а за дешевшою горілкою.

Хто цінував книжки більше, ніж людей?

267 року готи розорили Афіни і вбили багатьох жителів, але не стали спалювати книги.

Як відреагував Бернард Шоу на вручення Нобелівської премії?

У 1925 році Нобелівську премію з літератури присудили Бернарду Шоу, який назвав цю подію «знаком подяки за ту полегшення, яку він доставив світу, нічого не надрукувавши цього року».

Яка порнографічна сцена є в «Горі з розуму»?

У 19 столітті актриси відмовлялися грати Софію в «Лихо з розуму» зі словами: «Я порядна жінка і в порнографічних сценах не граю!». Такою сценою вони вважали нічну розмову з Молчаліним, котрий ще не був чоловіком героїні.

Книги та книжкова справа прекрасні не лише тим, що відкривають нам нові світи, а й своєю здатністю нескінченно дивувати. Деякі факти про книги просто неймовірні. Ми постаралися зібрати найцікавіші та незвичайні.

1. Найменша бібліотека у світі знаходиться в англійському містечку Вестбері-саб-Мендіп. Тут мешкає всього 800 мешканців. Вони обладнали крихітну бібліотеку у телефонній будці. Через зростання мобільного зв'язку традиційні телефони перестали бути актуальними. І їм знайшли чудове застосування! Так, у Вестбері-саб-Мендіп з'явилася маленька вулична бібліотека, яка працює цілодобово: навіть уночі в будці є освітлення і можна почитати книгу. Мешканці самі поповнюють фонд бібліотеки та стежать, щоб книжки завжди були повернуті.

Справи давно минулих днів

2. Найдавніша друкована! книга – Cвиток Дхарані, які також називають сутра. Дослідники вважають її найдавнішим із усіх друкованих матеріалів. Текст сутри було надруковано за допомогою букв, вирізаних на дерев'яних заготовках. Сутру знайшли у Південній Кореї 1966 року під час розкопок фундаменту пагоди Пульгукса. Археологи вважають, що вона була надрукована приблизно в 704 році нашої ери. Нагадаємо, що першою книгою, надрукованою на верстаті, була Біблія Йоганна Гуттенберга у 1454 році.

3. Найбільший авторський гонорар було виплачено римським імператором Марком Аврелієм поетові Оппіану. За кожен рядок двох поем про… риболовлю та полювання автор отримав по золотій монеті. Загалом Оппіан написав двадцять тисяч рядків.

4. Раніше книги були недоступні більшості, тому їх приковували у бібліотеках ланцюгами. Ланцюги були досить довгими, щоб зняти книгу з полиці та почитати, але не давали можливості винести книгу з бібліотеки. Ця практика була поширена до 18 століття.

5. Крім того, раніше книги ставили корінцями всередину полиці, навіщо – досі незрозуміло.

6. Книжки засуджували до ув'язнення. Так, у Бастилії «сиділа» Французька енциклопедія Дідро та Д`Аламбера. Тому що знання завдавали непоправної шкоди мракобісся.

7. Сиділи у в'язниці та відомі письменники. Мігель Сервантес задумав свого "Дон Кіхота" за ґратами, Оскар Уайльд написав "Тюремну сповідь", а Ніколо Маккіавеллі "Государ".

Небагато цікавих цифр

8. Найбільшою книгою у світі є «Суперкнига», видана 1976 року в американському місті Денвері, що у штаті Колорадо. У ній триста сторінок. Важить книга понад 250 кілограмів. Її довжина та ширина становлять 3,07 та 2,74 метри.

9. Найвідомішою серед усіх великих книг є Гігантський кодекс (Codex Gigas), який був зроблений на початку 13 століття (приблизно в 1230) у місті Підлажице (Чехія). Тоді це була найбільша книга у світі. Згідно з легендою чернець, який працював над книгою, продав душу дияволові. Спочатку книга містила 640 сторінок, проте до нашого часу збереглися лише 624 сторінки, вага – 75 кілограм, висота 915 см, ширина 508 см, товщина 22 см. На даний момент Codex Gigas знаходиться у Шведській Королівській бібліотеці у Стокгольмі.

10. Стівен Блумберг, бібліоклептоман, вкрав понад 23 тисячі рідкісних книг з 268 бібліотек. Колекція Блумберга оцінювалася у 20 мільйонів доларів.

11. Одна з найдорожчих книг у світі, Лестерський кодекс Леонардо да Вінчі, зошит його записів, належить Біллу Гейтсу, який купив кодекс за 24 мільйони доларів.

12. У середньому люди читають 6,5 години на тиждень.

13. Жінки читають більше, вони купують 68% усіх книжок!

14. Покупці дивляться на передню сторону обкладинки книги близько 8 секунд, а задню – 15.

15. У 2012 році Google підрахував кількість усіх художніх, публіцистичних та наукових матеріалів у світі. На той момент загальна кількість книг на Землі була 129864880.

Книги зникають у денному світлі

16. Аргентинський видавничий дім Eterna Cadencia представив оригінальну ідею книги з незвичайним форматом «El libro que no puede esperar» (Книга, яка не може довго чекати). Ця книга надрукована чорнилом, що зникає через 2 місяці після того, як читач вперше відкрив книгу. Книга упакована у спеціальну обгортку із пластику. Як тільки читач зняв і відкрив книгу, чорнило починає тьмяніти через реакцію з сонячним світлом і повітрям, і через 60 днів нічого не залишається від тексту, лише порожні сторінки. Відкласти прочитання такої книги в довгу скриньку не вдасться.

17. Подібну «фішку» втілив свого часу «батько» напряму кібер-панку, Вільям Гібсон у співавторстві з художником Деннісом Ешбо та видавцем Кевіном Бегосом-молодшим. Вони випустили в 1992 концептуальну роботу «Агріппа (книга мертвих)». Книга включала художній альбом, в який була вкладена дискета з поемою, присвяченій людській пам'яті і поступовому зникненню всіх моментів і спогадів. Незвичайність полягала в тому, що поему можна було прочитати лише один раз, тому що при першому читанні програма на дискеті зашифровувала текст. А малюнки та написи альбому були надруковані фоточутливою фарбою, яка починала танути при попаданні на неї денного світла.

18. Після виходу антиутопії Рея Бредбері "451 градус за Фаренгейтом" видавництво Ballantine Books випустило лімітовану серію. 200 екземплярів роману були обгорнуті обкладинкою з матеріалу на основі азбесту з винятковими протипожежними властивостями. Пізніше цю «фішку» повторив Стівен Кінг, видавши в азбестовій обкладинці партію роману «Займистий поглядом».

І це лише мала дещиця секретів та фактів, які приховують книги та бібліотеки. Чи знаєте інші цікаві історії про книги? Поділіться з нами!