Доктор наук Іван Неумивакін. Неумивакін Іван Павлович: відгуки негативні та позитивні. Альтернативна медицина Результати, відгуки та думки лікарів

Іван Павлович та перша жінка-космонавт

Іван Павлович Неумивакін знайомий багатьом, хто вивчає тему здоров'я та традиційної медицини. Професор відомий насамперед як популяризатор олужування організму через вживання перекису водню та соди.

Також його біографія включає розробки в галузі космічної медицини: формував програму та безпосереднє медико-біологічне забезпечення другого у світі групового космічного польоту двох кораблів «Схід-5» та «Схід-6» у 1963 році, під час якого вперше у світі здійснила політ жінка. -космонавт В. В. Терешкова.

Однак знайти інформацію про цього вченого у «Вільній Енциклопедії» не вдасться. Редактори Вікіпедії вже кілька років зачищають біографію професора, видаляють статті про нього і навіть ставлять заборону створення статей з його ім'ям. (Не плутайте з Неумивакіним Віктором Сергійовичем).

Біографія професора Івана Павловича Неумивакіна

Дата народження та смерті, скільки років

Команда космонавтів Неумивакіна

Лівша. Дитинство та юність провів у гірських районах Киргизької АРСР. За власним свідченням, "до 7 років майже не знав російської мови".

З 1959 року протягом 30 років займався космічною медициною, перебував біля її витоків у СРСР. Після виходу на пенсію 1989 року впритул зайнявся традиційною народною медициною.

Автор багатьох оздоровчих методик та книг зі здоров'я, особливо про застосування перекису водню та соди. Є одним із провідних народних цілителів Росії. За статистикою запитів в Яндекс Іван Павлович у 3 рази популярніший, ніж .

Глянцевий журнал "Marie Claire" називає Неумивакіна гуру здорового способу життя. Космонавт Олексій Леонов на одній із зустрічей у Кремлі публічно називав І. П. Неумивакіна своїм рятівником.

Освіта та кар'єра

Закінчив Киргизький медичний інститут (1951). Був призваний до армії, де зайнявся авіаційною медициною, протягом 8 років служив Далекому Сході.

У 1959 році зарахований до Інституту авіаційної та космічної медицини Міноборони СРСР, потім працював в Інституті медико-біологічних проблем МОЗ СРСР. У 1964 році йому було доручено розробку методів та засобів надання медичної допомоги космонавтам при польотах різної тривалості, у тому числі й до інших планет, І. П. Неумивакін досяг посади начальника відповідного відділу.

У 1989 році вийшов на пенсію та зайнявся народним цілительством Очолював власний Лікувально-профілактичний центр у Москві та Кіровській області.

Оздоровчий центр Неумивакіна у Криму

Восени 2017 року відбулося відкриття оздоровчого центру Неумивакіна у Криму. Після ситуації із захопленням приймальною дочкою професора мережі його центрів, ця установа позиціонується як єдина, яка безпосередньо співпрацює з професором.

У Центрі кожен гість проходить індивідуальну програму очищення та оздоровлення, отримує заряд бадьорості та позитиву, відновлює здоров'я та внутрішню гармонію.

Програма очищення та оздоровлення включає:

• професійні консультації лікарів та спеціалістів з оздоровлення
• медичну діагностику
• лікувальне голодування під нагляд лікаря
• оздоровчі процедури із застосуванням перекису водню та соди
• скандинавську ходьбу та піші прогулянки
• індивідуальні та групові заняття ЛФК
• оздоровлення трав'яними зборами та вітамінним напоєм
• всі види лікувального масажу
• гідротерапію
• додаткові процедури (косметологія, СПА)

Дисертації

Науковим керівником кандидатської дисертації, захищеної І. П. Неумивакіним у 1965 році, був академік Б. Є. Вотчал.

Докторська дисертація І. П. Неумивакіна «Принципи, методи та засоби надання медичної допомоги космонавтам при польотах різної тривалості (у тому числі й на інші планети)» була виконана у формі доповіді та захищена ним у 1982 році. Понад 15 років він займався питаннями дихання.

родина

Дружина Неумивакіна Людмила Степанівна, також лікар та співавтор багатьох книг.

Людмила Степанівна Неумивакіна - магістр народної медицини, академік Європейської академії природничих наук – протягом 24 років поєднувала роботу лікаря-рентгенолога та терапевта, була затятою послідовницею догм офіційної медицини доти, доки офіційна медицина не змогла її вилікувати. За допомогою засобів народної медицини Людмила Степанівна вилікувалась за кілька днів, після чого стала виявляти до неї інтерес: освоїла різні способи діагностики (іридодіагностику, біолокацію, у тому числі по фотографії, фантому, телефону тощо), мануальну терапію, способи очищення організму від шлаків, стала біоенерготерапевтом, екстрасенсом-інструктором міжнародного класу. Своїм життєвим досвідом Людмила Степанівна підтвердила, що тільки переосмисливши причини захворювань, коріння яких лежить у порушенні законів Природи, і в першу чергу духовної сутності, змінивши харчування та інші фактори, можна вилікувати хвору людину незалежно від того, на що вона хвора.

На підставі комплексу робіт, виконаних спільно з провідними фахівцями різних галузей науки, вони розробили систему оздоровлення людини, в основі якої лежать такі принципи:

• людина - саморегулююча, самовідтворюється біоенергетична система, в якій все взаємопов'язане і взаємозалежне, а запас міцності завжди більше впливу факторів, що ушкоджують;
• Будь-яке захворювання має загальні функціональні ознаки і в першу чергу обумовлено порушенням біоенергетичного балансу та станом імунної системи, зашлакованості сполучнотканинних структур (рідке середовище організму, кістки, суглоби, м'язи), відновивши які практично без хімічних лікарських засобів, можна усунути хворобу. Тільки для цього необхідні власні зусилля хворого та виконання тих рекомендацій, які подано в книзі.

Син Павло від першого шлюбу (1962 р. н.), дочка Олена Олексіївна. Син Павло - був головою правління КБ "Юніаструм Банк" і в 2007 році був удостоєний звання "Кращий банкір Росії", про що згадував в одному зі своїх інтерв'ю і сам І. П. Неумивакін.

Серед друзів Івана Павловича – ведучий телепрограми «У світі тварин», відомий вчений та мандрівник Микола Дроздов.

Ситуація з прийомною дочкою та погіршення здоров'я

Дочка Людмили Степанівни, Олена Олексіївна Паппас, не злюбила вітчима, але не подавала вигляду до певного часу. Професор не знав про це неприйняття падчерки і передав їй права керувати всіма своїми справами. Олена переписала право власності всіх медичних центрів на ім'я.

Падчерка є власником патенту на спосіб детоксикації та омолодження організму. 3 трав'яні збори у ньому названі іменами Івана, Людмили та Олени: http://www.findpatent.ru/patent/227/ Є й інші наукові публікації її авторства.

На початку 2017 року Іван Неумивакін звернувся за допомогою до громадськості. Як стало відомо з його слів, його падчерка зі смертю його дружини позбавила його всього майна.

На цьому біди професора не закінчуються. Незабаром, за дуже дивних обставин, вмирає його кохана дружина. Згідно з поспіхом складеним заповітом, Людмила просить, щоб її порох був розвіяний за вітром, а квартира залишилася її дочці. Олена відразу ж виселяє літнього Неумивакіна із квартири «на вільні хліби». Пощастило, що Іван мав невеликі зв'язки, — йому допомогли взяти квартиру в кредит і дали трохи грошей, щоб він зміг погашати іпотеку.

На тлі найсильнішого стресу вчений осліп, проте продовжував працювати до 22 квітня 2018 року, коли помер від зупинки серця.

Нагороди та звання

Лікар медичних наук, професор, полковник медичної служби у відставці.

Заслужений винахідник Росії. Лауреат Державної премії Латвійської РСР – за створення.

• Має звання «Найкращий народний цілитель Росії», удостоєний найвищої нагороди у цій сфері – бурштинової «Зірки магістра».
• У 2005 році І. П. Неумивакін за особистий внесок у розвиток традиційної народної медицини удостоєний Міжнародної премії «Професія – життя». У 2010 році І. П. Неумивакін входить до оргкомітету цієї премії.
• За внесок у патріотичне служіння, благодійну діяльність та відновлення православних святинь Патріарх Московський та всієї Русі Алексій II нагородив І. П. Неумивакіна орденом святого благовірного князя Данила Московського ІІІ ступеня.
• У 2006 році удостоєний почесного звання "Персона Росії".
• Почесний учасник (з 2014) громадського об'єднання «Міжнародна Асоціація „Генерали світу – за Світ“» (Киргизстан, Бішкек), 2016 року за активну миротворчу діяльність був нагороджений медаллю цієї асоціації.

Книги

Іван Неумивакін є автором та співавтором безлічі публікацій та книг про здоров'я. В тому числі:

• «Пігулки» від тваринного світу
• Апостол здоров'я. Повчальні історії та рецепти оздоровлення дарами природи
• Резервні здібності організму. Дихання. Свідомість
• Ендоекологія здоров'я.
• Всесвіт. Земля. Людина
• Серія книг «Міфи та Реальність»:
  • «Ланцюга. Лікувальний ефект: міфи та реальність»
  • "Біоенергетична сутність людини"
  • «Діабет»
  • "Кедрова олія"
  • «Лимон»
  • "Лляна олія"
  • «Мумія»
  • «Мед»
  • "Перекис водню"
  • «Прополіс»
  • «Чайний гриб – природний цілитель»

• Серія «На варті здоров'я» включає в себе
  • «Шалфей»

За що Вікіпедія не любить Івана Неумивакіна?

Приводом для інквізиції 21 століття стало «Відсутність енциклопедичної значущості», «сумнівна значущість» та «підозра на рекламу».

До лікування содою, перекисом та іншими методами запропонованими Іваном Неумивакіним можна ставитися по-різному. Але правда в тому, що для багатьох людей вони виявилися значущими у справі оздоровлення, вивчення засобів традиційної народної медицини, і врешті-решт призводять до більш відповідального ставлення людей до свого здоров'я.

А підтвердження ефективності цих методів є у тисячах західних наукових досліджень:

Дослідження позитивного впливу перекису водню
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4916325/
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3417441/
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3996661/
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/?term=hydrogen+peroxide

Тисячі досліджень з двовуглекислору натрію (соде):
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/?term=sodium+bicarbonate

Оновлення: Тільки після смерті професора та появи цієї статті, у вікіпедії знову повернули статтю про Івана Неумивакіна. Скільки вона протримається цього разу – невідомо.

Порівняльна енциклопедична значимість

У значимості афериста у Вікіпедії сумнівів немає

Для порівняння: особистість афериста та шахрая Сергія Мавроді, який на початку 90 обдурив багато мільйонів людей, має більш високу значущість для Вікіпедії, ніж Неумивакін, якого космонавт Олексій Леонов публічно назвав своїм рятівником. Як кажуть, відчуйте різницю.

Іван Павлович Неумивакін (7 липня 1928 року, Киргизія - 22 квітня 2018 року) - радянський і російський лікар, учений-медик, автор низки не визнаних наукою гіпотез. Останні роки займався нетрадиційною медициною (цілительством).

З 1959 року протягом 30 років був нерозривно пов'язаний з космічною медициною. Як творець унікального стаціонару — космічної лікарні на борту корабля, Іван Павлович не лише координував роботу провідних медичних фахівців нашої країни в цьому напрямку, а й сам розробляв нові принципи, методи та засоби надання медичної допомоги космонавтам при польотах різної тривалості.

Ім'я Івана Павловича Неумивакіна, який понад 40 років займається питаннями лікування та оздоровлення людини, добре відоме як професійним медикам, так і тим, хто представляє альтернативну, неофіційну медицину.

Книги (30)

Перекис водню. Міфи та реальність

У новій книзі автор висвітлює питання, пов'язані з перекисом водню як джерелом необхідного організму атомарного кисню. Перекис водню сприяє нормалізації окислювально-відновних процесів та знищенню всього, що заважає організму нормально функціонувати.

Докладно розглядається механізм дії перекису водню, а також запропонованого ультрафіолетового опромінення крові як одного з ефективних способів корекції імунної системи. Пропонуються докладні рекомендації та коментарі до вже відомих методик лікування перекисом водню. Наводяться відгуки читачів щодо її використання, у тому числі у комплексі з УФО крові при різних захворюваннях.

Книга призначена для широкого кола читачів, у тому числі лікарів та осіб, зацікавлених у впровадженні простих та надійних методів лікування у практику офіційної медицини.

Пігулки від тваринного світу. Міфи та реальність

У цій книзі йтиметься про тваринному світі, про те, як різні його представники допоможуть нам зберегти здоров'я. Потрібно черпати сили не в таблетках, напханих хімією, а в природних коморах. Все одно вірнішого союзника, ніж Природа, знайти не вдасться.

Тому наші погляди повинні повертатися, хоча б поволі, до «фармації тваринного світу», яка несе величезний оздоровчий ефект. І жодних побічних явищ. Бо ця фармація не містить вбивчої хімії, шкідливого холестерину та ін.

Хребет. Міфи та реальність

Стан хребта має велике значення для здоров'я всього організму, і він є причиною багатьох хвороб і нездужань.

І часом нам навіть важко уявити, що ниючий біль у сідницях і що йде по нозі, або біль у животі, або головний біль пов'язані саме з хворобою хребта. На вигляд людини, її манері триматися, її поставі і ході можна з упевненістю сказати, здоровий він чи хворий.

Що робити? Як позбутися болячок? А краще – як їх не допустити? За словами автора книги, професора І. П. Неумивакіна, поганий хребет, як і старість, не хвороба, а стан, у який ми себе загнали своїм ставленням до тіла і з якого, виявляється, можна знайти вихід незалежно від віку. І все, про що написано в цій книзі, перш за все, застосовується до молодого покоління. Правильно зробити легше, ніж виправляти. Все разом, дружною сім'єю, вперед за здоров'ям!

Прополіс

Книга професора І.П.Неумивакіна присвячена лікувальним властивостям прополісу - речовини, що має високу біологічну активність і широко використовується в медичній практиці з давніх-давен.

Наводяться рецепти приготування лікарських форм на основі прополісу, застосування яких, в комплексі з розробленою автором системою оздоровлення організму, допоможе допомогти впоратися з численними хворобливими станами.

Шляхи рятування від хвороб: гіпертонія, діабет

Книга відомого автора І.П.Неумивакіна, доктора медичних наук, що поєднує у своїй практиці досягнення офіційної медицини, власні розробки та народну медицину, розповідає про те, як перемогти багато хвороб, у тому числі тих, що вважаються невиліковними, такі як діабет, гіпертонія та ін.

І в цьому не завада ні ваш власний вік, ні вік вашої хвороби.

Резервні можливості організму

Дихання. Свідомість. Міфи та реальність.

Книга провідних народних цілителів Росії, професора І. П. Неумивакіна та її дружини, присвячена резервним можливостям нашого організму, закладені у нього Природою.

Можна по-різному ставитися до альтернативної медицини, але не можна ігнорувати той факт, що останнім часом вона займає все більше місця в нашому житті, і все більше людей виявляють до неї інтерес.

Професор І.П. Неумивакін, виходячи з власного досвіду, розробив просту, й те водночас ефективну, оздоровчу систему.

Вона заснована на твердженні про те, що хвороба — це стан збою у здоров'ї, яке виникає за певних обставин і позбутися його можна за допомогою широко доступних засобів.

Хто такий Іван Павлович Неумивакін?

Іван Павлович Неумивакін - професор медицини, який практично все своє життя присвятив пошуку простих та доступних методів лікування захворювань. Майбутній професор медицини народився 1928 року в сім'ї робітників. Закінчивши школу, вступив до медичного інституту.

Але успішна медична кар'єра майбутнього професора розпочалася в армії, де його, як перспективного лікаря, направили на курси авіаційної медицини.

З відзнакою закінчивши курси, поїхав служити на Далекий Схід на посаді авіаційного лікаря.

Але найцікавіша робота чекала на нього попереду в інституті авіаційної та космічної медицини, де довгий час професор займався вивченням людського організму та розробками ліків та медичної апаратури для космонавтів.

Зараз займається розробкою та популяризацією оздоровчих програм, заснованих на принципі відновлення повноцінної роботи організму з використанням внутрішніх резервів та широкодоступних засобів.

Особливості методики доктора Неумивакіна

Люди звикли лікуватися. При будь-якому захворюванні, в першу чергу звертатися до лікарів, випивати купу різноманітних ліків, які не завжди допомагають, але часто дають побічні ефекти, витрачати на них багато грошей, збагачуючи при цьому виробників цих ліків. Хоча, ніякі лікарі та ліки, не допоможуть вилікуватися від хвороб, краще за нас самих.

За переконаннями лікаря, організм людини — це єдина біоенергетична та біоінформаційна, саморегульована система, а хвороба – це лише порушення кислотно-лужного балансу організму, як результат зашлакованості.

Очистивши організм від шлаків, можна повністю вилікуватись від хвороб без застосування лікарських засобів.

Лікар навчає людей використовувати для лікування внутрішні резерви людського організму, природні ліки та підручні засоби.

Принципи оздоровлення дуже прості – потрібно дотримуватись кислотно-лужного балансу, харчуватися добре пережованою, майже рідкою їжею, випивати не менше півтора літра чистої води на день.

Лікування содою та перекисом по Неумивакіну

Серед найефективніших методик оздоровлення лікаря, основне місце займає застосування розчинів соди та перекису водню — натуральних та загальнодоступних засобів, що мають сильні антисептичні та бактерицидні властивості.

Першопричиною багатьох хвороб, за Неумивакіном, є порушення кислотно-лужного балансу, а звичайна харчова сода допомагає його відновити.

За даними багаторічних досліджень, сода здатна розріджувати кров та відновлювати її природні властивості.

Регулярний прийом соди допомагає очистити кровоносні судини від холестерину, вивести солі з організму і навіть розчинити каміння в нирках, а також сприяє виведенню з організму токсинів, які виробляються при .

Содові розчини також допомагають очистити організм від токсичних речовин при наркотичній залежності, зловживанні курінням, а також при радіоактивних опроміненнях.

Вплив соди на організм людини

Лікування содою як приймати його? Щоб уникнути негативного досвіду, лікування содою потрібно починати з невеликих доз, поступово збільшуючи дозування до половини чайної ложки. Використовуючи лікування харчовою содою, необхідно знати, що для вживання її необхідно розчинити в чистій воді або теплому молоці.

Розчин потрібно приймати три рази на добу, приблизно за тридцять хвилин до або через дві години після їди. Тривалість лікування содою може бути різною. Як писав лікар, лікування содою рецепт не універсальний для всіх.

Одним людям достатньо двох тижнів прийому, іншим потрібно не менше ніж півроку, а треті можуть приймати розчин постійно. Рішення має приймати кожен сам, виходячи зі свого самопочуття.

Порушення клітинного харчування та окисно-відновних це ще одна з причин виникнення хвороб.

Сучасний спосіб життя, погіршення екології, велика кількість консервантів у їжі та інші фактори призводять до того, що організм отримує набагато менше кисню, ніж йому необхідно.

Шляхом експериментальних досліджень, лікар дійшов висновку, що нестачу кисню в організмі можна заповнити прийомом перекису водню. В організмі людини препарат розпадається на воду і атомарний кисень, за допомогою якого власне і відбувається процес одужання.

Перекис водню є потужним антисептиком і застосовується для лікування різних інфекційних, вірусних, а також грибкових захворювань, сприяє регенерації клітин та омолодженню організму.

Хороший вплив приймає препарат на серцево-судинну систему, попереджає розвиток, використовується для лікування бронхітів та інших легеневих захворювань, перешкоджає розвитку.

Основні правила прийому соди

При прийомі засобу внутрішньо з лікувальною метою необхідно дотримуватися кількох загальних правил:

1. прийом необхідно починати з однієї або двох крапель засобу, розведеного у чистій воді, щодня збільшуючи одну краплю;
2. максимальна доза за прийом — десять крапель, її перевищувати не можна;
3. приймати ліки можна не більше трьох разів на добу;
4. не можна вживати під час їжі, тільки голодний шлунок.

Обов'язково робити перерви у прийомі засобу, наприклад, після десяти днів прийому – п'ятиденна перерва. Відновлення прийому починається з десяти крапель, дозу збільшувати не можна, оскільки висока концентрація засобу в організмі може призвести до опіків. Протипоказано також поєднання прийому препарату із хімічними лікарськими засобами.

Лікування перекисом водню можна здійснювати внутрішньовенним введенням. Ця процедура обов'язково має здійснюватися під наглядом лікаря.

Перекис водню, у вигляді закопувань і полоскань, добре допомагає при гайморитах, ангінах, пародонтозах, зубному болю, а у вигляді компресів - при шкірних захворюваннях, остеохондрозі та різних болючих відчуттях.

Протипоказання

Харчова сода і перекис водню вже досить довго використовуються як лікарські засоби і давно довели свою ефективність.

Тим не менш, у них теж є деякі протипоказання до застосування, які потрібно неодмінно знати та враховувати в процесі лікування, хоча б для того, щоб не отримати протилежний результат бажаному. Соду і перекис водню не можна використовувати, як лікарський засіб при:

• індивідуальної непереносимості чи наявності алергічних реакцій;
• виразках та інших захворюваннях шлунка, оскільки вони можуть спровокувати кровотечу;
• при підвищеній кислотності, оскільки може призвести до зворотного результату;
• при вагітності та годуванні груддю;
• при;
• ракових захворюваннях третьої стадії;
• прийом дітям віком до 5 років.

Висновок

Згідно з твердженнями лікаря, всі резерви, необхідні для оздоровлення організму, закладені в ньому самому.

Тому людина цілком здатна обійтися без хімічних ліків, а збої у роботі організму усунути за допомогою лікарських рослин та таких доступних засобів, як сода та перекис водню. Головне — це прислухатися до свого організму та трохи допомогти йому.

Відео: Лікаря Неумивакін лікування содою

Про методику лікування хвороб, розроблену професором І.П. Неумивакіним, напевно, чули багато. Щоб позбутися недуг, дорогих ліків не потрібно, лікування засноване на застосуванні звичайного перекису водню та харчової соди.

Офіційна наука поки що не визнає методику Неумивакіна, але й не заперечує користь такого лікування. У будь-якому випадку вона має масу послідовників і, зрозуміло, позитивні результати.

Іван Павлович Неумивакін відомий як заслужений винахідник, він автор 85 винаходів. Упродовж трьох десятків років розробляв медицину космосу, лауреат Державної премії. Саме він запропонував світові метод порятунку від недуг за допомогою перекису водню та соди.

Багато захворювань виникають через першопричину - нестачу кисню. Здавалося б, звідки може виникнути нестача? Але з огляду на те, що більшість людей живуть в умовах міської місцевості, харчуються не зовсім здоровою та натуральною їжею, рідко бувають на природі, відповідь очевидна. Поповнивши клітини організму киснем, можна позбутися низки недуг. Звичайний перекис стає постачальником кисню. В результаті розпаду речовина, опинившись в організмі, перетворюється на звичайну воду та атомарний кисень.

Дія кисню на організм виражається в:

• знищення хвороботворної мікрофлори (грибка, бактерій, вірусів);
• окислення отруйних речовин, у результаті вони перестають негативно впливати на системи організму, насамперед, на травний тракт;
• постачання клітин киснем (потужний антиоксидант);
• гармонізація резонансної частоти клітин.

Ще однією сильною речовиною за ефектом боротьби з недугами професор Неумивакін вважає харчову соду. Більшість страждає від захворювань, що виникли через кислотно-лужний дисбаланс. Гармонізувати цей баланс здатний звичайний розчин соди та води.

Як і при яких захворюваннях приймати перекис водню внутрішньо по Неумивакіну?

Лікування перекисом водню вперше запропонував професор Іван Павлович Неумивакін. Він вважає, що перекис водню струшує організм і пробуджує його власні сили, імунітет, тим самим захищає від недуг. Існує дуже багато патологій, які мають шанс побороти за допомогою цього нехитрого засобу.

Перерахуємо основні:

• інфекційні та вірусні патології;
• всілякі запалення;
• дисбактеріоз;
• патології серцево-судинної системи;
• тромбофлебіт та варикоз;
• цукровий діабет; порушення роботи щитовидки;
• патологія периферичних судин;
• ревматоїдний поліартрит;
• геморой;
• хвороби шкіри, бородавки, грибкові ураження шкіри, нігтів.

Перекис водню використовується як у вигляді розчину - легко можна пити, додавши в склянку з водою. Використовується також як компрес, примочки, рідина для полоскань та у вигляді ін'єкцій.

Правила прийому перекису

Якщо застосовувати перекис водню для втирання, полоскання, компресів, то зазвичай розчиняють одну-дві чайні ложки тривідсоткового розчину в 50 грамах води.

Прийом перекису водню внутрішньо вимагає ретельного дотримання дозування та кратності вживання. Інакше є ризик отримати інтоксикацію організму.

У кожному конкретному випадку дозування своє. При гіпертонії, наприклад, першого дня п'ють склянку води (220 мг) з однією краплею тривідсоткового розчину перекису. Щодня додають ще одну краплю та доводять до 10 крапель. Потім роблять перерву 7 днів. Після цього випивають 200 мл. води, в якій розчинено 10 крапель перекису. Наступного дня така сама схема. Потім перерва три дні і знову п'ють таку ж кількість води та перекису протягом трьох днів. Лікування закінчують тоді, коли відновиться нормальний кров'яний тиск.

Внутрішньовенно перекис вводять за умов стаціонару, наприклад, на стадії інсульту. Розчиняють 0,3 мл. перекису в 20 мл води ділять на три порції і тричі на день по 1/3 розчину вводять у вигляді ін'єкції.

Лікування харчовою содою по Неумивакіну

Лікування харчовою содою описано у популярній книзі професора «Сода – міфи та реальність». Вчений зі світовим ім'ям, який багато років присвятив вивченню нетрадиційних методів лікування, впевнений, що сода – дивовижний засіб від безлічі недуг, що творить дива.

Є й таке поняття, як закисленість крові. Відбувається це за порушення кислотно-лужного балансу. У нормі цей баланс має зберігатися все життя. Але за певних умов (порушення харчування, наприклад, алкогольної інтоксикації тощо) продукти розпаду залишаються в організмі, порушується pH баланс у крові, не вистачає лужних ресурсів, щоб вивести надмірну кількість кислоти. Іноді трапляється навпаки, залужування організму. Але у 70 відсотках, як стверджує теорія окислення організму, відбувається зрушення саме у кислу сторону. І це є першопричиною багатьох захворювань, зокрема діабету, інфаркту, інсульту, остеопорозу. В цілому організм швидше старіє, псуються зуби, підвищується ламкість та випадання волосся, шкіра стає сухою.

Вживання розчину соди у правильних пропорціях повертає втрачену гармонію водно-лужного балансу та позбавляє захворювань, або перешкоджає їх появі.

Правила прийому соди

Лікування содою по Неумивакіну передбачає суворе дотримання графіка прийому та концентрації содового розчину:

• Починають із маленьких доз. Розчин завжди має бути теплим, не нижче 37 градусів;
• Розчиняють соду у воді чи теплому молоці. У склянку рідини додають чверть чайної ложечки соди. П'ють протягом трьох днів, роблять триденну перерву і знову п'ють розчин, але вже збільшивши вдвічі кількість соди. Щоразу, збільшуючи кількість соди, доводять його до 1 ст.
• Роблять розчин наступним чином: заливають соду окропом у кількості півсклянки, а потім розбавляють охолодженою водою до верху склянки (або це молоко). Розчин не повинен бути надто гарячим або холодним;
• Молодим людям достатньо випивати на день дві такі склянки. Літнім людям – три;
• П'ють розчин вранці натщесерце, а потім за півгодини до їди або через дві години після трапези.

Є й протипоказання до прийому содового розчину, що слід ознайомитися заздалегідь, проконсультуватися з лікарем. Наприклад, така терапія не підходить людям з виразкою шлунка, вагітності, рак третього ступеня, вже наявному цукровому діабеті (такий розчин хороший тільки для профілактики цієї недуги). Варто знати, що содовий розчин нейтралізує дію аспірину, тому приймати одночасно не потрібно.

Чи можна одночасно приймати перекис та соду?

Як розчини приймати перекис і соду одночасно категорично не можна.

Через це виникне украй небажана реакція, піднімається висока температура. Між прийомами розчинів соди та перекису має пройти не менше півгодини.

Неумивакін лікування содою та перекисом водню одночасно

Одночасно ці сильні речовини приймають лише як засоби зовнішнього застосування. Можна, наприклад, полоскати горло содовим розчином (1 ст. л соди на 1 л води) і промити ніс розчином перекису (на чверть склянки води 20 крапель перекису водню).

Можна також поєднувати прийом содового розчину всередину та зовнішнє застосування розчину перекису.

В 1951 Іван завершив навчання в Киргизькому державному медичному інституті і був призваний в армію, де його призначили лікарем льотного училища.
1959 року його перевели до Інституту авіаційної та космічної медицини. Іван Павлович почав займатися розробкою апаратури, яка б знімала фізіологічну інформацію з людини, щоб передавати її з використанням телеметричного каналу зв'язку на землю. Разом із А.М. Шовкоплясом та Р.І.Утямишевим він створив цілу серію приладів малих габаритів для аналізу та вивчення людської функції зовнішнього дихання: спіроанемометр та портативний сухий спірометр (авт. свідоцтва винаходу 178026, №137624, 118285).
Наразі портативний сухий спірометр (авт. свідоцтва №150201) все ще використовується в авіації та медичній практиці.
У 1964 р. його перевели до Інституту медико-біологічних проблем Міністерства охорони здоров'я СРСР. Іван Павлович Неумивакін створив лабораторію для вивчення проблем дихання усередині Клініки здорової людини.
1964 року С.П. Корольов наказав йому очолити Інститут медико-біологічних проблем. Іван Павлович став головою у відділі з надання медичної допомоги космонавтам у довгих та коротких польотах, а також у польотах на інші планети.
У 1965 р. Іван успішно захистився на кандидатській дисертації (академік науковий керівник Б. Вотчал). Дисертацію було присвячено проблемам та питанням дихання щодо завдань космічної та авіаційної медицини. Головною частиною дисертації було дослідження про швидкість обміну речовин та стан зовнішнього дихання космонавтів, які були вперше отримані за всю практику авіаційної та космічної медицини. У роботі Івана докладно було розглянуто процеси та реакції під час газообміну з виникненням перекису водню.
У 1982 році Іван Павлович Неумивакін захистив докторський ступінь на тему "Методи, принципи та засоби надання мед.допомоги космонавтам, що беруть участь у коротких і далеких польотах". В основу доповіді було покладено приблизно 40 винаходів.
Починаючи з 1989 р. Іван Павлович Неумивакін вирішив направити всі свої знання, досвід та сили у розвиток народної медицини. Він відкрив власний оздоровчий центр “Лікувально-профілактичний Центр”, у якому тисячі людей з Росії повернули собі втрачене здоров'я. На даний момент Іван створив свій стаціонарний оздоровчий центр, де використовує всі авторські методики для відновлення здоров'я. Використання методів Івана Павловича – фізіологічного голодування, можна за три тижні вилікуватися більшості хвороб і повністю позбутися прийому медикаментів.