Головна Поліпи Піхвовий дисбактеріоз. Дисбактеріоз у гінекології — що це таке та яке лікування вибрати? Причини появи дисбіозу

Піхвовий дисбактеріоз. Дисбактеріоз у гінекології — що це таке та яке лікування вибрати? Причини появи дисбіозу

Порушення мікрофлори піхви хоча б раз у житті непокоїло будь-яку жінку. З цією хворобою стикаються і дівчата, які ніколи не жили статевим життям. Протікає недуга безсимптомно, але може викликати найтяжчі наслідки, що супроводжуються запальним процесом. Гінекологи називають патологію дисбіозом чи дисбактеріозом.

Що таке дисбіоз?

Дисбіоз визначається як порушення мікрофлори вагінального середовища. Якщо його не лікувати, то хвороба буде прогресувати, викликавши при цьому низку негативних наслідків.

Порушення мікрофлори піхви на першому етапі ніяк не проявляє себе. Змінюються лише незначною мірою виділення. У нормальному стані у жінки вони відсутні, а якщо бувають, то в малій кількості. При здоровій мікрофлорі не буває різей, болю, запаху, відчуття печіння, сухості під час статевого акту та дискомфорту.

Неприємний запах, збільшення кількості говорять про наявність такої патології як порушення мікрофлори піхви. Чому це відбувається? Про це й йтиметься далі.

Нормальна мікрофлора на 90% складається з лактобактерій та на 9% – з біфідобактерій. 1%, що залишився, припадає на які рідко провокують будь-які захворювання. Незначні зміни організм жінки легко переносить, особливо за хорошого імунітету. При серйозних порушеннях, де число зменшується, а відсоток умовно-патогенних мікроорганізмів зростає, статева система може дати збій. В результаті відбувається розмноження таких шкідливих бактерій, як грибок, гарднерелла, стрептокок, протей, кишкова паличка, хламідії і т. д. Виникає дисбактеріоз піхви і, як наслідок, запальний процес. Імунна система продовжує боротися з патогенними бактеріями, але за відсутності лікування захисні функції організму не дають потрібного ефекту.

До найпоширеніших видів захворювання відносять:

бактеріальний вагіноз;
кандидоз;
молочницю.

Якщо дисбактеріоз протікає у прихованій формі, то симптоматика спостерігається рідко. Без аналізів та огляду лікаря розпізнати захворювання у подібному вигляді буває складно. Тому жінкам рекомендують відвідувати гінеколога двічі на рік.

Причини порушення мікрофлори піхви

Факторів, що впливають на появу дисбіозу безліч:

Одноразове та постійне переохолодження, яке знижує імунітет та сприяє розвитку дисбактеріозу.
Зміна гормонального тла. Безсистемне статеве життя, клімакс, вагітність, народження дитини, аборт, порушення менструального циклу тощо.
Зміна кліматичних поясів.
Стресові ситуації.
Хаотичне сексуальне життя. Часта зміна статевих партнерів. Ігнорування методів контрацепції.
Запальні та малого тазу.
Інфекції, набуті після статевого акту.
Тривале лікування антибіотиками.
Кишкові захворювання.
Неправильне введення та використання тампонів для місячних.

Всі ці та інші причини спричиняють порушення мікрофлори піхви.

Симптоми захворювання

Допоможуть вчасно розпізнати порушення мікрофлори піхви симптоми захворювання. Хоча в багатьох випадках, особливо на початковій стадії захворювання, вони просто відсутні. Якщо бактеріоз почав прогресувати, можуть спостерігатися:

виділення білого та жовтого кольору;
неприємний запах;
дискомфорт у районі статевих органів;
сухість під час сексу;
печіння, свербіж та біль у ділянці геніталій.

Це основні ознаки порушення мікрофлори піхви. Якщо дисбіоз не лікувати, може виникнути ендометрит, запалення придатків, шийки матки чи стінок піхви. Якщо інфекційний процес торкнувся сечостатевих органів і сечівника, то, як правило, розвивається цистит або уретрит.

Порушення мікрофлори піхви при вагітності та після пологів

Вагітність, зміна гормонального фону можуть спровокувати гостру стадію вагінального дисбіозу. У період виношування дитини симптоматика захворювання посилюється. Спостерігається велика кількість виділень, турбує неприємний запах, свербіж і печіння в ділянці геніталій, виникають болючі відчуття під час сексу.

Жінкам у період вагітності багато препаратів протипоказані, тому повноцінне лікування тут провести неможливо. Всі дії спрямовуються лише на тимчасове усунення симптомів, а необхідне лікування з прийомом антибіотиків проводиться після розродження.

Може виникати порушення мікрофлори Як лікувати пацієнтку у цій ситуації? Це питання вирішує лише лікар. Найчастіше у молодих мам діагностується молочниця, яку викликає дріжджоподібний. На цей процес впливає гормональна перебудова організму, а також ряд лікарських препаратів, які була змушена приймати жінка, яка народжувала.

В цьому випадку терапію проводять протигрибковими засобами в комплексі з пробіотиками, які позитивно впливають на міклофлору піхви і попереджають вторинне поява хвороби.

Дисбактеріоз піхви та статевий партнер

Найчастіше порушення балансу мікрофлори піхви не впливає на статеве життя жінки та не викликає у сексуального партнера особливих проблем. Винятком є занедбана стадія дисбіозу. У цьому випадку у чоловіка можуть розвинутися ознаки баланопоститу або неспецифічного уретриту, і то тільки в тому випадку, якщо чоловік має схильність до захворювання.

Як правило, хвороби статевого партнера не впливають на вагінальне середовище жінки, зрозуміло, не йдеться про венеричні захворювання.

Лікування дисбіозу піхви проводиться тільки у жінок, без залучення партнера, якщо патологія не викликана статевою інфекцією.

Якщо мають місце ЗПСШ, то вони супроводжуються вираженим дисбактеріозом. Викликають дисбаланс у вагінальному середовищі. Провокують появу запального процесу та порушують мікрофлору вагіни. Однак немає таких ситуацій, де збудником виступає лише інфекція, що передається статевим шляхом. Завжди хвороба супроводжується негативними змінами. Це слід враховувати у боротьбі з недугою. Тут прийом одних антибіотиків навряд чи допоможе, оскільки відновить нормальний рівень мікрофлори.

Завжди курс лікування повинен закінчуватись прибіотиками, що відновлюють вагінальне середовище. Серйозні проблеми, спричинені хламідіями та трихомонадою, вирішують шляхом антибактеріальної терапії, після якої потрібне відновлення мікрофлори. Ці курси мають бути розділені та проводяться один за одним.

У ситуаціях, коли захворювання має легку форму, необхідно провести урогенітальну діагностику. А відновлювати необхідне тло можна одночасно з усуненням статевої інфекції.

Дисбактеріоз у дівчат

Порушення мікрофлори піхви зустрічається навіть у дівчат, які жодного разу не вступали у статевий зв'язок. Тут впливають різні чинники. Це і гормональна перебудова організму під час статевого дозрівання, і особливості структури цноти, і недотримання правил гігієни (у тому числі неправильне підмивання геніталій), і прийом антибіотиків та інших препаратів. Причини в цьому випадку схожі на фактори, що сприяють розвитку дисбактеріозу у жінок, які ведуть активне статеве життя. Але є й нюанси.

На відміну від жінок, у дівчат рідко спостерігаються рясні виділення, оскільки незаймана плева не дає їм виходити з піхви в повному обсязі. Певна їх частина накопичується в малому тазі, що викликає запальний процес. Також на початку освоєння статевого життя у дівчат багато бактерій потрапляє з піхви в сечівник, що може викликати «цистит медового місяця».

Терапія дисбактеріозу у дівиць досить складна, оскільки незаймана плева не дозволяє провести ретельну обробку піхви. У деяких випадках показана навіть гіменектомія, при якій відбувається порушення плеви.

Розвиток дисбіозу та кишкове середовище

Найчастіше деякі захворювання шлунка та кишечника призводять до порушення мікрофлори як у стінках кишечника, так і у піхву.

Пряма кишка тісно стикається з піхвовою порожниною, внаслідок чого бактерії безперешкодно проходять крізь стінки органів. Коли дисбактеріоз кишечника розвивається і прогресує, бактерії (кишкова паличка, ентерококи тощо), які викликають цю хворобу, легко проникають крізь стінки піхви, де також порушують фон. Що робити у такій ситуації? Зрозуміло, звертатися до фахівця, в жодному разі не вдаючись до "самодіяльності" та допомоги народних засобів.

Лікування порушення мікрофлори піхви в даному випадку – процес складний, тому що ймовірність нового зараження досить висока. Тут має проводитися одночасна терапія і піхви, і кишечника. Це найважча форма дисбіозу.

Діагностика дисбактеріозу

Для того, щоб лікування дало результат, потрібно правильно діагностувати недугу. Насамперед проводиться гінекологічний огляд пацієнтки. Потім призначаються аналізи. Як правило, це:

ПЛР-діагностика, що дозволяє переконатися у відсутності чи наявності статевих інфекцій;
мазок на флору, що говорить про стан піхвової мікрофлори;
посів виділень із піхви;
визначається чутливість хворого до антибіотиків.

Отримані дані лабораторних досліджень дозволяють встановити причину хвороби та ступінь її складності.

Лікування дисбіозу

Лікувальні заходи щодо відновлення піхвової мікрофлори поділяються на кілька етапів:

Знищення патогенних бактерій, які спричинили це захворювання.
Відновлення піхвової мікрофлори.
Підвищення імунітету.

Якщо дисбактеріоз виник через статеві інфекції, то спочатку усувають збудника захворювання, призначивши курс антибіотиків. Якщо порушення мікрофлори піхви спричинене іншою причиною, то антибіотики можуть і не застосовуватись. А якщо й прописують подібну терапію, то на термін трохи більше п'яти днів.

Дуже важливе при дисбіозі проведення зовнішніх процедур. Це різні ванни та тампони. Подібні заходи гальмують розвиток патогенних мікроорганізмів та відновлюють імунітет. Лікування порушення мікрофлори піхви антисептиками – їх у цьому випадку застосовують місцево – набагато ефективніше антибіотиків, та й зона впливу у них набагато ширша. Майже всі бактерії сприйнятливі до їхнього впливу. Ще антисептичні засоби допомагають розвинути імунітет стінок вагіни та нормалізують її мікрофлору. Гальмують розмноження патогенних бактерій.

Запущену форму дисбактеріозу важко вилікувати лише імуномодулюючою терапією, тут на додаток майже завжди прописують антибіотики.

Препарати для лікування дисбіозу

Порушення мікрофлори піхви (препарати, як правило, призначають у вигляді мазі, свічок, вагінальних таблеток та кремів) – досить складне захворювання, при якому часто потрібний комплексний підхід.

Часто для лікування дисбактеріозу застосовують крем «Далацин», який є антибіотиком із широким спектром дії. Діюча речовина – кліндаміцину фосфат 2%. Він активно впливає на вагінальну мікрофлору. Також ефективно відновлюють фон за такої патології, як порушення мікрофлори піхви, свічки Далацин. Вони містять 100 мг антибіотика.

Хороший результат при вагінальному дисбіозі дають свічки «Прапор». Препарат використовують раз на день, проти ночі. Також для лікування захворювання лікарі рекомендують використовувати «Гексикон» – це свічки із хлоргексидином. Їх вводять у порожнину піхви раз на день. Курс –10 днів.

Для лікування дисбіозу вагіни багато хто сьогодні обирає свічки «Бетадин» та «Тержинан». Хороший ефект дає гель «Метронідазол».

Якщо хвороба запушена, і лише препаратами місцевої дії не можна обійтися, то прописують для вживання таблетки. Це:

Лікарські препарати приймають протягом тижня. Слід пам'ятати, що у разі застосування пероральних засобів вживання алкоголю заборонено. Особливо це стосується «Трихополу».

У комплексі з іншими ліками для нормалізації мікрофлори призначається: "Лінекс", "Пробіфор", "Біфідумбактерін", "Біфіформ", "Біфідін" або "Біфіліз". Для збільшення кількості лактобактерій у вагінальному середовищі прописують "Ацилакт", "Лактобактерін", "Ацепол" і т. д. Ліки рекомендують пити курсом, починаючи з другого дня прийому антибактеріальних засобів. Також призначають засоби підтримки імунітету - «Імунал», «Циклоферон» та інших.

Якщо причиною порушення мікрофлори став статевий зв'язок, слід обстежити і лікувати сексуального партнера теж.

Про профілактичні заходи

Лікування дисбіозу може тривати до чотирьох тижнів. Попередити це захворювання у ряді випадків буває складно, оскільки справжню причину, що спричинила хворобу, встановити важко. Єдине, що може зробити жінка, це зміцнювати імунітет і дотримуватись необхідних правил гігієни.

Після відновлення мікрофлори піхви слід відвідувати гінеколога кожні три місяці протягом року. Це потрібно для того, щоб вчасно виявити рецидив та вжити відповідних заходів. Надалі, за нормального збігу обставин, до лікаря можна звертатися щорічно.

- це незапальне інфекційне ураження піхви, при якому відбувається заміщення його нормальної флори на асоціації анаеробних бактерій.

Ця патологія має широке поширення і виявляється у 21-33% жінок, які прийшли на прийом до гінеколога. Залежно від ступеня вираженості дисбактеріозу, його симптоми можуть бути яскравими або прихованими. Хвороба часто має тривалий рецидивуючий характер, не відноситься до венеричних інфекцій.

У вагінальному просвіті завжди відбувається зростання та розвиток бактеріальної та грибкової флори. Однак цей процес не становить для здоров'я жінки будь-якої загрози, оскільки він контролюється гормональним тлом, імунною системою, а також наявною корисною мікрофлорою. У переважній більшості у піхві присутні лактобактерії (палички Додерляйну). Їхня частка становить близько 95%. Вони створюють навколо себе кисле середовище, тим самим не дають можливості іншим мікроорганізмам розмножуватися.

При збої в механізмах контролю відбувається стійка зміна вагінального слизу, палички Додерляйна гинуть, або їх кількість зменшується і створюються сприятливі умови для росту і розвитку патогенної флори. Такий у спрощеному варіанті механізм розвитку дисбактеріозу піхви.

Причини дисбактеріозу піхви

Причиною дисбактеріозу піхви ніколи не стає будь-який один мікроорганізм. Розвиток запального процесу відбувається внаслідок впливу асоціації мікробів. Найчастіше такими патогенними агентами стають гарднерелли, мікоплазма, мобілінкус. Їх називають анаеробними бактеріями, тому що для їх зростання та розвитку немає необхідності в кисні.

Причини дисбактеріозу піхви, при якому відбувається неконтрольоване зростання патогенної флори, можуть бути такими:

Внутрішні причини дисбактеріозу піхви:

Період менопаузи. У цей час відбувається менший ріст і розмноження молочнокислих бактерій, оскільки знижується кількість естрогену, що виробляється в організмі жінки.

Період виношування дитини. У цьому випадку зростання молочнокислих бактерій зменшується під впливом об'єму прогестерону, що збільшився. Крім того, запускається природний процес зниження імунного захисту жінки, щоб не відбулося відторгнення плода.

Бактеріальний вагіноз може стати наслідком аборту або такого гормонального стресу для організму, як викидень.

Атрофічні процеси у слизовій оболонці піхви також сприяють порушенню його мікрофлори. Ця патологія зветься крауроз вульви.

Дисбактеріоз кишківника. За порушення мікрофлори кишечника змінюється мікрофлора піхви.

Наявність поліпа чи кісти піхви.

Вроджені вади розвитку репродуктивної системи.

Ендокринні захворювання.

Зовнішні причини дисбактеріозу піхви:

Безконтрольний, невиправдано тривалий, або самостійний прийом антибактеріальних препаратів. Відомо, що антибіотики не мають вибіркових властивостей і згубно впливають на всі бактерії в організмі.

Лікування препаратами із групи цитостатиків, антимікотиків, або проходження променевої терапії. Патологія у разі розвивається через зниження імунного захисту.

Порушення правил інтимної гігієни, або зневага ними.

Надмірна гігієна, зокрема виконання спринцювання, надмірно часте використання мила.

Деформації шийки матки, вагіни або м'язів тазового дна, що виникли після пологів або хірургічних втручань.

Сторонні тіла у піхву.

Використання гігієнічних тампонів, встановлення діафрагми, ковпачка шийки або внутрішньоматкової спіралі.

Використання засобів із сперміцидами.

Зміна постійного статевого партнера.

Ведення активного сексуального життя.

Наявність запального процесу у системі репродукції.

Окремо варто відзначити таку причину розвитку дисбактеріозу піхви, як порушення імунної системи. Зниження природного захисту організму може відбуватися за величезною кількістю причин, це будь-які інфекції, будь-які неінфекційні захворювання, вплив ендогенних та екзогенних факторів. Тому будь-яка дія, що негативно впливає на імунну систему, може стати пусковим механізмом у розвитку захворювання.

Симптоми дисбактеріозу піхви можуть значною мірою змінюватись.

Найчастіше жінки відзначають такі ознаки, які можуть вказувати на наявність патологічного процесу:

Виділення зі статевих шляхів, які можуть бути як рясними, так і мізерними. Часто вони мають неприємний запах, який стає сильнішим після інтимної близькості, а також під час чергової менструації. Запах аміаку, або запах тухлої риби виникає з піхви через активну життєдіяльність умовно-патогенної флори, зокрема, гарднерелли. Якщо процес дисбактеріозу піхви знаходиться на ранньому етапі розвитку, то виділення будуть рідкі, мізерні, із сіруватим відтінком.

Сверблячка. Це непостійний симптом, який може бути відсутнім. Однак, більшість жінок вказують на посилення сверблячки під час місячних.

Болісні відчуття під час інтимної близькості.

На тлі гнійних виділень можливе злипання малих статевих губ.

Виникнення почуття печіння після та під час процесу сечовипускання.

Коли патологічний процес існує у жінки протягом тривалого часу, то симптоми стають більш вираженими:

Бєлі починають змінювати свою консистенцію. Вони стають більш тягучими, за складом схожі на сирну масу.

Колір виділень змінюється і набуває темно-зеленого відтінку.

Виділення рівномірно розподіляються по стінках піхви, стають липкими та тягучими.

Кількість виділень збільшується, на добу їх може набиратися до 20 мл при нормі 2-4 мл

Підвищується ризик розвитку вагініту, оскільки до умовно-патогенної флори приєднується патогенна флора.

У районі вульви виникає помірна сверблячка.

Можливе порушення процесу сечовипускання. Воно стає більш частим і болючим.

У цьому видимих ознак запального процесу може спостерігатися. Слизова оболонка піхви не змінена, має рожеве рівномірне забарвлення. Кольпоскопія також дає позитивних результатів.

В одних жінок симптоми дисбактеріозу піхви зберігаються протягом тривалого часу, а деякі жінки відчувають якісь зміни лише періодично, під впливом несприятливих факторів.

Діагностика дисбактеріозу піхви

Діагностика дисбактеріозу піхви перебуває у компетенції лікаря-гінеколога. Він збирає анамнез пацієнтки, з'ясовує скарги. Під час огляду лікар візуалізує однорідні виділення на стінках вагини. Вони можуть мати білуватий або сірий відтінок. Іноді з піхви виходить неприємний рибний запах.

Обов'язковий для взяття паркан мазка з піхви. Він дозволяє візуалізувати злущені клітини епітелію, до яких прикріплюються патогенні бактерії (ключові клітини). У нормі таких клітин не повинно бути. Крім того, при дисбактеріозі піхви переважатимуть епітеліоцити над лейкоцитами, а кількість паличок Дедерлейна буде зменшена.

Додатково визначається кислотність середовища піхви. Робиться це за допомогою спеціальної тест-смужки. На дисбактеріоз вказує на збільшення кислотності середовища до 4,5 і вище.

Ще одна діагностична ознака, що вказує на дисбактеріоз - це виникнення запаху тухлої риби при додаванні в вагінальні білі калієвої лугу.

Лікар може виставити діагноз, якщо у жінки є три позитивні діагностичні критерії з чотирьох:

Наявність ключових клітин у мазку;

Запах несвіжої риби під час реакції з використанням білів;

Кислотність понад 4,5;

Візуалізація специфічних білків під час огляду.

Якщо є показання, то жінку направляють на консультацію до інших фахівців, а саме: ендокринолог, венеролог, гастроентеролог та ін.

Терапія починається відразу після постановки діагнозу. Успіх лікування залежить від грамотного підбору лікарських засобів.

Лікування дисбактеріозу піхви проводять у два етапи:

Для початку необхідно домогтися нормалізації умов розмноження лактобактерій у піхву. Для цього слід простимулювати як місцевий, так і загальний імунітет, упорядкувати гормональний фон, позбавити слизову оболонку піхви від великої кількості патогенної флори.

Другий етап полягає у безпосередньому відновленні нормальної флори.

Для реалізації поставленої мети потрібно нормалізувати кислотність піхвового середовища, ліквідувати патогенних агентів. Лікування статевого партнера немає сенсу, оскільки дисбактеріоз піхви не передається статевим шляхом.

Отже, на лікування дисбактеріозу піхви жінці даються такі лікарські рекомендації:

Використання таблеток та свічок.Найчастіше лікарі призначають такий препарат, як Трихопол з діючою речовиною – метронідазол. Цей лікарський засіб дозволяє ліквідувати анаеробних бактерій. Препаратами вибору є: Орнідазол, Тінідазол, Кліндаміцин. Тривалість лікування має перевищувати 10 днів.

Слід поінформувати пацієнток про можливі побічні ефекти при прийомі препаратів усередину. Їх можна зменшити, якщо використовувати кошти місцево. Можливе призначення таких вагінальних свічок, як: Прапор, Нео-Пенотран, Кліон-Д, Трихопол, Кліндацин. Також лікарі призначають установку тампонів із нанесеними на них кремами або гелями: Далацин, Розамет, Метрогіл-гель, Розекс.

Вітамінотерапія.Під час лікування антибактеріальними свічками, жінці показаний прийом вітаміну С у збільшеному дозуванні. Це сприяє активації імунних сил, покращує швидкість загоєння пошкодженою слизовою оболонкою, знижує проникність судин.

Виконання вагінальних інсталяцій.Протягом 7 днів один раз на добу необхідно буде поміщати у піхву тампони, змочені в молочній або борній кислоті 2% концентрації. Це дозволить створити кисле середовище, яке буде несприятливим для розмноження анаеробних бактерій.

Протиалергенні препарати.Часто на додаток до загального лікування лікарі призначають такі антигістамінні засоби, як: Цетрин, Супрастин, Тавегіл.

Відновлення нормальної вагінальної флори.Заключним моментом терапії дисбактеріозу піхви є інтервагінальне введення біопрепаратів. Для цієї мети використовуються свічки: Біфікол, Біфідумбактерін, Ацилакт, Лактожиналь. Курс лікування, зазвичай, становить трохи більше 10 днів.

При грамотному підході до лікування дисбактеріозу піхви відбувається відновлення нормальної мікрофлори з подальшою відсутністю рецидивів захворювання.

Освіта:Диплом «Акушерство та гінекологія» отримано у Російському державному медичному університеті Федерального агентства з охорони здоров'я та соціального розвитку (2010 р.). У 2013 р. закінчено аспірантуру в НІМУ ім. Н. І. Пирогова.

До дисбактеріозу піхви може призвести переохолодження організму, зміна клімату, переїзд до іншої місцевості, стреси, особливо тривалі, прийом деяких контрацептивів, антибактеріальна терапія. Часто розлад біоценозу піхви відбувається під впливом гормональних змін в організмі жінки, наприклад, у період клімаксу, при порушенні менструального циклу, вагітності після абортів.
Нерегулярне статеве життя, або навпаки, часта зміна статевих партнерів, використання засобів місцевої контрацепції, що містять 9-ноноксинол (препарат Патентекс Овал, Ноноксинол) – часті причини порушень мікрофлори.
Вагінальний дисбіоз практично завжди супроводжує порушення мікрофлори в кишечнику, оскільки мікрофлора кишечника і піхви тісно пов'язані між собою.
Неправильне використання піхвових тампонів, рідкісна зміна прокладок під час місячних, використання антибактеріальних засобів для миття статевих органів можуть призводити до дисбіозу. Уреапалазми, хламідії, трихомонади викликають запальні зміни, наслідком яких є порушення мікрофлори.

Пацієнток турбують рясні слизові оболонки, жовтуватого або сірого кольору, часто вони мають неприємний запах. Жінка може скаржитися на сухість слизових оболонок, печіння, неприємні відчуття під час статевого акту. Інші ознаки захворювання вказують на той мікроорганізм, який спричинив дисбіоз. Якщо це грибок кандида, з'являються сирні виділення, що супроводжуються свербінням. Якщо причина гарднерелла, характерною ознакою є неприємний рибний запах.

Спочатку дисбактеріоз може протікати безсимптомно. Однак через деякий час з'являються перші ознаки патологічного стану:

виділення із піхви, які раніше не спостерігалися;
відчуття сверблячки та дискомфорт в області піхви;
неприємні відчуття при сексуальному контакті;
різь та сухість у вагінальній порожнині.

Виділення при дисбактеріозі піхви мають каламутний пастельний жовтуватий або навіть зелений відтінок, а також неприємний гнильний запах. Іноді жінки не звертають особливої уваги на відокремлюване з піхви, тому що в нормі воно також буває. Однак нормальні виділення – прозорі, і не відрізняються неприємним ароматом.

Порушення мікрофлори у піхву може супроводжуватися запаленням сечового міхура (циститом), аднекситом (запальним процесом у придатках) або кольпітом (запаленням слизової оболонки піхви), а також іншими запальними та інфекційними захворюваннями статевої системи.

Найчастіше причинами дисбактеріозу є безладні статеві зв'язки, нехтування використанням презервативу, періодичне зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Якщо вагінальна флора знаходиться в межах норми, ризик розвитку інфекційного захворювання статевих органів зводиться до мінімуму. Розвиток статевої інфекції говорить про те, що баланс мікрофлори порушився, і організм перестає долати вторгнення чужорідних агентів.

Якщо у статевих органах з'являється збудник, який передається статевим шляхом, то одночасно з цим у статевій сфері починається процес запалення, а дисбаланс піхвового середовища лише посилюється. Важливо розуміти, що інфекція не викликає захворювання сама по собі, а разом із умовно-патогенними мікроорганізмами, які присутні в піхву.

Питання про одночасне лікування статевого партнера при захворюваннях, що передаються статевим шляхом, має вирішуватися на прийомі у фахівця, оскільки не у всіх випадках таке лікування є доцільним і необхідним.

У майбутньому, при успішному проведенні заходів щодо відновлення вагінального середовища, захворюваність на інфекційні захворювання статевих шляхів може бути зведена до мінімуму.

Дуже часто під час вагітності відбувається загострення гормонозалежних захворювань в організмі жінки. До таких захворювань відноситься дисбактеріоз піхви (бактеріальний вагіноз). Не секрет, що у вагітних жінок зміна гормонального рівня спостерігається практично щоденно. Поряд з цим знижується імунний захист, змінюється характер харчування та статеве життя. З цих причин розвиток дисбактеріозу піхви в цей період – це дуже поширене явище.

У зв'язку з тим, що вагітним жінкам не рекомендують приймати якесь лікування до народження дитини, то повноцінно вилікувати дисбактеріоз у цей період навряд чи вдасться. Застосування антибіотиків та імуностимуляторів у вагітних жінок фахівці не допускають.

Лікування зводиться до симптоматичної терапії, корекції харчування та дотримання правил особистої гігієни. Іноді призначають місцеве лікування (мазі, спринцювання) на розсуд лікаря.

Дисбактеріоз піхви часто зустрічається не тільки у дорослих, а й у дитячому та підлітковому віці. Причинами захворювання можуть стати інфекційні та неінфекційні фактори.

При народженні піхву дівчинки, яка отримувала підтримку гормонами-естрогенами матері на внутрішньоутробному етапі розвитку, гіпертрофується за рахунок пошарової плоскоепітеліальної тканини, що містить глікоген. Показники вагінального середовища у період може становити 5,5-7,0. Такий природний фізіологічний стан може призвести до появи молочно-білих виділень густої консистенції протягом перших двадцяти діб життя, кількість яких поступово знижується зі зменшенням активної дії материнських естрогенів.

Приблизно з третього тижня життя і аж до початку клімактеричного періоду вагінальні слизові оболонки можуть стати атрофічними, не міститимуть глікогену, а вагінальне середовище зберігатиме нейтральне або лужне PH (від 6,5 до 7,4). Такий розвиток патології сприяє розвитку патогенних мікроорганізмів.

Дисбактеріоз піхви у дівчаток може проявлятися по-різному. Маленькі дітки можуть чухати і терти область геніталій, вередувати під час сечовипускання чи дефекації. Старші дівчинки описують відчуття сверблячки та хворобливості. Відокремлюване зі статевої щілини нестабільно і може не вважатися першим симптомом дисбактеріозу.

Необхідно звертати увагу на можливе попадання у піхву сторонніх тіл. У старших дівчат це можуть бути тампони, серветки. Іноді дратівливими факторами є миючі засоби (мило, гель для душу або інтимної гігієни), дезодоранти та елементи одягу. Білизна з переважанням синтетичних тканин, а також вузька та тісна білизна лише погіршать проблему.

Важливу роль в етіології дисбактеріозу у дитячому віці відіграють антибіотикотерапія, наявність спадкової схильності до цукрового діабету, глистяні інвазії, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, дерматити). Ці фактори можуть прискорювати чи сприяти розвитку дисбактеріозу.

Дитячий організм незахищений від різних вірусів та інфекцій. Саме діти найчастіше страждають на порушення мікрофлори кишечника. Дієта при дисбактеріозі у дітей призначається педіатром. Лікар орієнтується на вік дитини та причини нездужання. Під час лікування протипоказано давати дитині будь-які напівфабрикати – магазинні каші та харчування, соки, різні пюре.

Якщо характерні для хвороби симптоми з'явилися у немовлят, то найкращим лікуванням вважається материнське молоко. З його допомогою вдається відновити здорову мікрофлору в кишечнику немовляти. Для цього мамі необхідно правильно харчуватися. Корисними будуть овочі, фрукти, зелень, кисломолочні та білкові продукти, каші. Раціон необхідно розбавити корисними відварами з ромашки, фенхелю, шипшини, кропу.

Якщо хвороба виникла у дітей старшого віку, то із раціону варто виключити солоні, пряні та гострі страви. Під заборону потрапляють різні копченості, смажене, консерви, ковбаси і, звичайно, солодощі. У дитяче меню повинні входити відварені овочі, супи-пюре, рідкі та слизові каші, кисломолочні продукти та напої зниженої жирності.

Найчастіше при дисбактеріозі піхви на фоні грибкової інфекції застосовують такі таблетки від дисбактеріозу піхви, як "Флуконазол", "Дифлюкан" або "Флюкостат" у вигляді капсул з основною діючою речовиною флуконазол.

Фармакодинаміка даних препаратів полягає у руйнівному впливі на клітини грибків. Вони гальмують вироблення речовин. необхідні росту і розмноження клітин гриба, і навіть порушують цілісність клітинної мембрани, роблячи її вразливішою. Таким чином відбувається уповільнення поширення грибкової інфекції, що поступово призводить до загибелі грибків.

Фармакокінетика. Флуконазол чудово вбирається, проникаючи в різні біологічні рідини, при цьому його прийом не прив'язаний до їди. Виводиться переважно нирками. Фактично не впливає на фізіологічні процеси у печінці, що властиво деяким протигрибковим препаратам з іншою діючою речовиною.

Таблетки на основі флуконазолу мають такі протипоказання до застосування:

індивідуальна чутливість до флуконазолу та сполук, близьких до нього за структурою,
вік молодше 3 років,
паралельний прийом препаратів, які збільшують інтервал QT на кардіограмі.

Дотримуватись обережності при терапії цими препаратами слід пацієнтам, у яких діагностовано печінкову або ниркову недостатність, при алкогольній залежності, порушеннях серцевого ритму.

Спосіб застосування та дози протигрибкових таблеток, що допомагають позбавитися дисбактеріозу піхви, залежать від тяжкості захворювання. При легких формах найчастіше досить одноразового прийому препарату в дозі 150 мл (3 капсули), важкі форми можуть вимагати тривалішого лікування. Як профілактичний засіб для попередження рецидивів хвороби флуконазол застосовується у тій же дозі раз на місяць.

рясні слизові виділення білястого (іноді жовтого або сірого) відтінку, які мають специфічний неприємний запах;
печіння, свербіж зовнішніх статевих органів, симптоми загострюються при статевому акті під час місячних;
біль, що тягне внизу живота;
сухість зовнішніх статевих органів;
пастозність зовнішніх статевих органів, стають синювато-червоними;
болючі відчуття, дискомфорт під час статевого контакту, які з'являються на початку або тривають протягом усього зносини і посилюються в кінці;
інші симптоми, які залежать від виду збудника, наприклад, якщо переважає зростання кандиди, з'являються сирні виділення, якщо гарднерелли запах тухлої риби.

Дисбактеріоз у гінекології: симптоми

Таке захворювання як дисбактеріоз у гінекології симптоми має різні, але частіше вони непомітні.

З'являється несуттєва зміна виділень у піхву, що може навіть не помічати жінка.

Через деякий час проблема прогресує, кількість патогенних бактерій збільшується, а патологія призводить до інших характерних ознак:

Сверблячка і печіння у піхву.
Больовий синдром.
Пересихання слизової оболонки, що особливо помітно під час інтимних зв'язків.
Різкі болі в нижній частині живота та статевих органах.
Підвищене виділення слизу, яке неприємно пахне, також має жовтий колір.

Дисбактеріоз статевих органів може під час прогресування призводити до ускладнень. Основними симптомами їх будуть:

Запальний процес стає гнійним.
Під час сечовипускання з'являються різкі болі.
Може збільшуватися температура, якщо з'являється дисбактеріоз матки, а бактерії потрапляють в інші частини статевої та сечовидільної системи.

Основна небезпека – ігнорування проблеми, виключення лікування. Після цього захворювання може переходити у хронічну форму, що характеризується загостреннями та ремісією.

Описані симптоми у жінок можуть з'являтися як один, так і всі разом. Якщо немає терапії, то ознаки посилюються, тому треба максимально швидко звернутися до лікаря за допомогою.

Серед основних ускладнень, які можуть бути під час піхвового дисбактеріозу, можна виділити:

Вагініт.
Цервіцит.
Ендометрит.
Аднексіт.
Перітоніт.

Початок сильного запалення можна визначити за сильним виділенням, свербінням та печінням. Як тільки інфекція починає поширюватися, то може бути ураження матки, придатків та яєчників.

Такий стан часто призводить до циститу чи пієлонефриту.

Перед тим, як визначити, чим лікувати дисбактеріоз у гінекології, необхідно зайнятися зупинкою розмноження шкідливих бактерій.

Наступним етапом терапії буде використання засобів, які заселять флору корисними бактеріями.

Наприкінці використовуються методи для зміцнення імунної системи та всього здоров'я. Дисбактеріоз у гінекології лікується медикаментами, а також засоби для стабілізації флори.

Терапія препаратами флуконазолу повинна проводитись з урахуванням взаємодії з іншими препаратами.

Передозування флуконазолом - явище вкрай рідкісне, стан нормалізується після звичайного промивання шлунка.

Термін придатності препаратів флуконазол коливається від 2 до 5 років. Вони чудово зберігають свої властивості за кімнатної температури і не вимагають особливих умов зберігання.

Найчастіше зростанню шкідливих бактерій сприяють інфекційні захворювання, неправильне харчування (наприклад, недостатнє споживання кисломолочних продуктів), шкідливі звички.

Тривалий прийом антибактеріальних препаратів порушує баланс мікроорганізмів, викликаючи загибель корисних бактерій.

Специфічні ознаки жінка зауважує лише тоді, коли патологія загострюється, і колонії патогенних мікроорганізмів починають стрімко зростати, викликаючи різні статеві інфекції.

Якщо своєчасно звернутися до фахівця та пройти курс лікування пробіотичними препаратами негативних наслідків для здоров'я вдається уникнути, тому важливо знати симптоматику хвороби та вміти розпізнавати негативні ознаки.

Симптоми захворювання у жінок проявляються по-різному. Загалом, цей стан характеризується порушенням співвідношення нормальної мікрофлори організму та умовно-патогенної.

У дорослих жінок найчастіше при дисбіозі відбувається зменшення лактобацил в організмі та збільшення кишкової палички та стафілококів.

Важливо знати! Для успішного лікування важливо виявити цю патологію на ранній стадії розвитку та не допустити її прогресії. Для цього спочатку слід розібратися з причинами появи дисбіозу, а потім застосовувати комплексне лікування захворювання.

Якщо діагностовано дисбактеріоз у гінекології, його симптоми у жінок часто залишаються мало вираженими.

З цієї причини пацієнтки часто розглядають ці ознаки як особливості організму і не вживають своєчасних заходів для їх усунення.

Зміна складу мікрофлори призводить до зниження захисних функцій, здатності перегороджувати доступ бактерій до слизової піхви.

Перша група факторів дисбактеріозу пов'язана з процесами, що протікають в організмі, що супроводжуються зміною складу корисних і патогенних мікроорганізмів на поверхні слизової. Якщо у пацієнтки діагностовано вагінальний дисбактеріоз, симптоми можуть викликатися такими порушеннями:

гормональний збій;
патології ендокринної системи;
хронічні захворювання та запальні процеси репродуктивної системи;
нещодавно перенесений аборт або викидень;
вагітність;
менопауза.

Окремою категорією внутрішніх джерел патологічного явища є зниження захисних функцій організму. Нестача корисних речовин, перенесені інфекційні захворювання, інтоксикація, ураження гельмінтами сприяють порушенню нормальної мікрофлори піхви.

Найчастішим зовнішнім джерелом дисбактеріозу є неправильна інтимна гігієна. Слід уникати частого спринцювання, що сприяє виведенню корисних мікроорганізмів із слизової поверхні. Необхідно відмовитися від використання мила, замінивши його більш щадними засобами з низьким рН.

Перед тим, як лікувати дисбактеріоз піхви, необхідно визначити наявність зовнішніх джерел порушення, основними серед яких є:

безконтрольний прийом гормональних засобів;
застосування медикаментів, що пригнічують імунну систему, – глюкокортикоїдних засобів, сульфаніламідів, протипухлинних препаратів;
активне статеве життя;
деформація шийки матки внаслідок пологів чи оперативного втручання.

Коли гінеколог діагностує дівчині дисбактеріоз піхви, у неї виникає безліч питань. Що означає цей діагноз? Які симптоми йому супроводжують? Чи це серйозно вплине на здоров'я? Які ускладнення можливі за такого діагнозу?

Спробуємо розглянути докладніше це захворювання, і відповісти на всі питання, що вас цікавлять.

Чим лікувати дисбактеріоз піхви має визначати гінеколог. Основним методом терапії є прийом специфічних лікарських засобів. Медикаменти підбираються індивідуально у кожному клінічному випадку, залежно від того, який вид патогенних мікроорганізмів переважає у вагінальному середовищі.

У ході планових оглядів у гінеколога жінки можуть скаржитися на почуття дискомфорту, яке може стати сигналом про те, що починається розвиток гінекологічного дисбактеріозу. Іноді ці симптоми мають настільки загальний характер, що можна запідозрити абсолютно інший тип патології.

Досвідчений лікар здатний з перших моментів запідозрити дисбактеріоз та його симптоми, які можуть відрізнятися від загальновизнаних у світовій практиці.

Під дією різних факторів навколишнього середовища загальний імунний статус пацієнтки може знижуватися, що призводить до пригнічення життєдіяльності нормальної мікрофлори піхви, а також появи патогенних бактерій.

Дане захворювання окрім щоденного дискомфорту на ранніх етапах не несе жодної небезпеки. Актуальне проведення діагностики та лікування дозволяє вчасно вилікувати хворобу та попередити її перехід у хронічну стадію. Тривалий піхвовий дисбактеріоз без будь-якого лікування може стати причиною його вертикального поширення сечостатевою системою, що може призвести до подальших труднощів з настанням вагітності.

Крім того, сама ця патологія є прямим протипоказанням до вагітності. Негативний ефект, який може надати патологічна мікрофлора на плід, може призвести до непоправних анатомо-морфологічних порушень, які зіпсують життя Вашій дитині на все життя.

зупинити зростання та розмноження патогенних мікроорганізмів, які виявились у вагінальному середовищі;
сприяти зростанню чисельності корисних мікроорганізмів у порожнині піхви;
налагодити імунний опір слизових оболонок піхвової стінки.

VN:F

Причин дисбактеріозу в гінекології дуже багато, майже всі фактори можуть спричинити порушення флори, але є деякі загальні та найпоширеніші причини появи патогенних бактерій:

Сильне переохолодження. Ця причина може бути разовою або виникає після систематичного замерзання. Стан погіршується імунну систему, зокрема місцеву, що негативно позначається на флорі піхви.
Гормональні збої. У разі причини можуть ховатися у непостійної статевої активності, вагітності, порушенні циклу та інших чинників.
Зміна клімату. Дисбактеріоз з'являється при відвідуванні теплих страхів, у такому разі патогенних бактерій може ставати більше належного.
Часті стреси.
Безладний секс, велика кількість партнерів, не використання засобів контрацепції.
Інфекційні та запальні хвороби малого тазу.
Будь-які інфекції, що передаються статевими шляхами.
Тривале лікування антибіотиками.
Хвороби кишечника, порушення стала.
Дисбактеріоз кишечника, оскільки флора піхви пов'язана із кишечником.
Неправильне використання прокладок та тампонів.

Описані причини не завжди вказують на дисбактеріоз, у деяких жінок вони можуть не викликати порушень через сильну імунну систему.

Крім описаних загальних причин, існує кілька факторів, через які дисбактеріоз статевих органів може розвиватися швидше і ймовірність суттєво зростає.

Основними провокаторами стають бактерії, а залежно від їхнього виду симптоми у жінок змінюються.

Серед основних видів виділяють:

Стрептокок та стафілокок.
Гарднерелла.
Мікоплазма та уреаплазма.
Грибок Кандіда.
Кишкова паличка.

Якщо бактерій небагато, то вони не приносять значного часу організму, але при їх зростанні з'являються різні патології.

Через час з'являється запальний процес піхви та матки, а також інших органів статевої системи.

Знаючи, чим лікувати дисбактеріоз у гінекології, варто виділити деякі правила, які дозволяють уникнути дисбалансу флори піхви.

Звичайно, подібна проблема може виникнути у будь-якої жінки чи дівчини, але заходи профілактики можуть суттєво скоротити ризики.

Серед обов'язкових правил, яких слід дотримуватись, виділяють:

Щодня проводити гігієнічні процедури, в ході яких використовуються спеціальні засоби для інтимної зони. Рекомендується не використовувати звичайне підмивання із застосуванням гелів для душу або мила. Такі кошти що неспроможні тримати гаразд баланси рН.
Носити білизну треба тільки з натуральних матеріалів, і вона не повинна бути дуже вузькою. Це дозволяє досягти достатньої вентиляції, шкіра «дихатиме».
Під час лікування антибіотиками треба чітко дотримуватись схеми терапії, яку призначає лікар. Для профілактики одразу можуть використовуватися вітамінні комплекси, а також препарати, що покращують флору кишечника та піхви.
Стежити за харчуванням, в якому буде достатньо рослинних та кисломолочних продуктів.
Позбутися всіх шкідливих звичок.
Намагатися гартуватися, щоб зміцнювати імунну систему.
Під час місячних треба використовувати кошти з натуральних матеріалів, а самі прокладки або тампони мають бути м'якими та приємними на дотик.
Не використовувати постійно щоденні прокладки.
Уникати безладних статевих зв'язків, а також використовувати засоби контрацепції.

Якщо з'являється дисбактеріоз піхви, то не треба одразу панікувати. Важливо правильно визначити характерні симптоми та швидше звернутися до лікаря.

Після проведення діагностики, низки досліджень лікар зможе підібрати ефективний курс лікування для швидкого відновлення флори.

Дотримуючись всіх правил, харчування та лікування, можна домогтися швидкого та легкого одужання.

Існує безліч назв таблеток, які успішно використовують від дисбактеріозу піхви, але найпопулярнішими є препарати «Бетадин», «Тержинан», «Кліндаміцин».

Як і у випадку протигрибкових препаратів, дія антибактеріальних засобів спрямована на руйнування структури клітин бактерій. Загибель мікроорганізмів викликає порушення у виробленні білка, спровоковане цими засобами.

«Бетадин» є антисептиком на основі комплексу йоду та полівінілпіролідону. Він активний щодо багатьох шкідливих мікроорганізмів, включаючи грибки та віруси. Випускається як розчину, мазі, вагінальних свічок.

Протипоказання до застосування «Бетадина»:

різні порушення в роботі щитовидної залози,
доброякісна пухлина в області «щитовидки»,
реакції непереносимості йоду та ін. компонентів препарату,
паралельне застосування радіоактивного йоду.

Препарат дозволений до застосування з наймолодшого віку, але форми у вигляді свічок бажано застосовувати у дорослих жінок, які живуть статевим життям. Терапія препаратом під час вагітності та лактації проводиться лише за показаннями лікаря.

При бактеріальному вагініті віддають перевагу свічкам. Гостра форма захворювання має на увазі терапію протягом тижня. 1 свічка вводиться у піхву на ніч, іноді призначають супозиторії двічі на день. Якщо хвороба перейшла у хронічну форму, лікування може затягтися на 2 тижні.

Прийом препарату може спричинити алергічні реакції. Такі побічні дії можуть бути сигналом до того, що препарат слід замінити іншим.

При передозуванні препаратом йоду може спостерігатися присмак металу в роті, посилюється слиновиділення, з'являються інші неприємні симптоми, які вимагають відміни препарату та проведення лікувальних заходів.

Прийом «Бетадина» небажано здійснювати паралельно з використанням інших протимікробних засобів, оскільки це може знижувати ефективність усіх антисептиків, що застосовуються.

Зберігати "Бетадин" у формі свічок потрібно в прохолодному місці (до 15 градусів). Термін придатності препарату дозволяє його використовувати протягом 5 років з дня випуску.

«Тержинан» - гінекологічний комбінований препарат з вираженою бактерицидною та протигрибковою дією. Випускається у формі вагінальних пігулок.

Препарат фактично не має протипоказань, за винятком випадків наявності індивідуальної непереносимості його компонентів. Побічні дії спостерігаються рідко у вигляді подразнення слизових, сверблячки та алергічних проявів.

Лікувальний курс препаратом становить 10 днів, при цьому на день використовується 1 таблетка. Перед тим, як лягти в ліжко, її трохи розмочують і вводять у піхву на ніч. У перші 15 хвилин бажано не вставати.

Особливістю препарату є те, що терапія ним продовжується навіть під час менструації.

Препарат зберігають 3 роки за температури, що не перевищує 25 градусів.

Кліндаміцин - однокомпонентний препарат з антимікробною дією (антибіотик). Випускається як крему, свічок, розчину, капсул. У гінекології знайшов широке застосування у вигляді мазі та свічок.

Не застосовують препарат у першому триместрі вагітності, а також у разі підвищеної чутливості до компонентів лікарської форми. Небажана лікарська взаємодія з іншими препаратами, такими як ампіцилін, еритроміцин, амінофілін, глюконат кальцію, сульфат магнію, барбітурати, похідні дифенілгідантоїну.

До побічних дій препарату відносять можливі запалення статевих органів, оборотні зміни у складі крові, алергічні прояви у вигляді висипу, що свербить, та ін.

Терапевтичний курс становить від 3 до 7 днів. Ставлять свічки на ніч, вводячи їх якнайглибше у піхву.

Препарат ефективний протягом терміну придатності (3 роки) за умови його зберігання в приміщенні з температурою не вище 25 градусів.

До таких препаратів належать: «Гінофлор», «Вагілак», «Екофемін», «Вагінорм С», а також нормофлорини В та Л. Найчастіше використовуються лікарські форми препаратів у вигляді вагінальних таблеток та супозиторіїв.

Фармакокінетика. Під дією вагінального секрету супозиторії розчиняються, звільняючи корисні бактерії та гормони, які у свою чергу знижують показник рН, тим самим збільшуючи кислотність середовища піхви. Кисле середовище не підходить для нормального функціонування багатьох хвороботворних мікроорганізмів, і вони просто гинуть.

Незважаючи на, здавалося б, безпечний для здоров'я склад Гінофлор має свої протипоказання до застосування. До них відносяться злоякісні новоутворення в районі молочних залоз та жіночих статевих органів, надмірне розростання внутрішнього шару матки (ендометріоз), різні кровотечі з піхви, індивідуальна непереносимість компонентів. Препарат призначають лише статевозрілим жінкам.

Взаємодія з іншими препаратами. Даний препарат не слід приймати разом із антимікробними та противірусними засобами, які можуть знижувати його ефективність.

Терапевтичний курс лікування «Гінофлором» призначається лікарем індивідуально та може коливатися від 6 до 12 днів. Вагінальні таблетки використовують у нічний час по 1-2 штуки, вводячи їх глибоко всередину піхви. При цьому може відчуватись дискомфорт у місці введення. При пероральному введенні препарату побічні дії практично не спостерігаються.

Вагінальні капсули "Вагілак" містять основні види корисних бактерій, необхідних для підтримки нормальної мікрофлори піхви (лактобактерії та стрептококи). Їх використовують як профілактичний та лікувальний засіб.

Протипоказаннями до застосування даного препарату, крім індивідуальних реакцій непереносимості, є гострі запальні процеси, а також наявність ерозій у піхві, дитячий вік.

На відміну від попереднього препарату його ефективність не залежить від ліків, що приймаються паралельно з ним, що уможливлює його застосування спільно з різними антибактеріальними засобами. Зазвичай його призначають, починаючи з 4 чи 5 днів лікування антибіотиками. Курс лікування препаратом "Вагілак" становить 10 днів. Схема прийому подібна до попереднього препарату.

усунення всіх патогенних чи умовно-патогенних бактерій, що стали причиною виникнення дисбактеріозу;
повного відновлення звичного імунітету піхви Це дуже важливо, адже завданням місцевого імунітету є підтримка мікрофлори в піхві;
абсолютне відновлення стандартної мікрофлори піхви.

патології щитовидної залози, які можуть протікати у прихованій формі;
хвороби кишечника, хронічні проблеми зі стільцем, дисбактеріоз у кишечнику. Такі причини пов'язані з тим, що лактобактерії та біфідумбактерії підсіваються з кишечника у піхву, є тісний зв'язок;
цукровий діабет;
переохолодження організму;
антибактеріальна терапія (багаторазова, триває тривалий час);
гормональна перебудова, пологи, вагітність, аборти, клімакс. Всі ці фактори ведуть до зниження імунних сил, що відбивається і вагінальної мікрофлорі;
інфекції, що передаються статевим шляхом;
зміна кліматичної зони;
недотримання особистої гігієни;
контрацептиви;
безладне статеве життя;
стреси;
спринцювання;
нераціональне використання тампонів під час менструального циклу (потрібно змінювати кожні 2 години у будь-який час доби, щоб запобігти росту патогенної мікрофлори);
інфекційно-запальні процеси органів малого тазу

поява сприятливих чинників у розвиток грибкової інфекції у піхву;
часті застудні та інфекційні захворювання, переохолодження;
дисбаланс гормонального фону, пов'язаний із статевим дозріванням, відсутністю статевого життя, вагітністю, розладами менструації, штучним перериванням вагітності, періодом менопаузи та ін.;
часта зміна клімату;
часті психоемоційні стреси та психічні навантаження;
порушення санітарно-гігієнічних норм (недотримання правил особистої гігієни, невчасна зміна білизни, заміна тампонів та прокладок, а також безладні статеві зв'язки без використання презервативу;
запальні процеси (особливо хронічні) матки та придатків;
неправильний чи тривалий прийом антибіотиків;
порушення нормального балансу кишкового середовища, часті розлади випорожнень;
наявність інфекційних захворювань статевої сфери (уреаплазма, хламідії, тріхомонада).

взяття мазка на мікрофлору;
ПЛР-аналіз;
проведення посіву відокремлюваного з піхви.

Діагностика

Лікування дисбактеріозу піхви можливе лише після проведеного діагностування. Серед основних аналізів, які можуть знадобитися:

Мазок на флору.
Вивчення інфекцій.
Повіса виділень.
Вивчення флори.

Загальний мазок дозволяє визначити доктору ступінь ураження та запальний процес, його тяжкість та перебіг.

Інші методи діагностування допоможуть визначити види та кількість бактерій, а також їхню сприйнятливість до ліків.

Без проведеного діагностування неможливо розпочати лікування, яке буде ефективним та правильним.

Як перший ступінь призначають спеціальну молочнокислу дієту. Нерідко причина розладу криється у зміщенні рН середовища піхви в нейтральне та лужне середовище, що призводить до загибелі нормальної мікрофлори. Молочна продукція дозволяє в найкоротші терміни компенсувати дане зміщення та нормалізувати внутрішнє середовище для бактерій.

Після отримання результатів бактеріологічного дослідження мазка приймають рішення щодо подальшого плану лікування. Якщо в мазку виявили патогенну мікрофлору, починають застосування антибактеріальних засобів.

Варто розуміти, що для досягнення максимального терапевтичного ефекту більшість препаратів застосовують локально. Вагінальні свічки від дисбактеріозу дозволяють локалізувати токсичну дію фармакологічної активної речовини, яка у таблетованій формі діє по всьому організму.

Як додаткові препарати можуть призначати т.зв. пробіотики, що містять живі бактерії мікрофлори піхви. Пробіотики також випускаються у вигляді свічок від дисбактеріозу та молочниці, тому що висока потреба в них є строго в одній топографічній ділянці.

Зазвичай лікування дисбактеріозу у гінекології триває близько одного місяця. Загальні рекомендації щодо дієти залишаються в силі. Крім того, багато лікарів рекомендують скоротити кількість статевих контактів у цей час, тому що дратівливий механічний ефект здатний несприятливо впливати на мікрофлору.

Для початку, щоб діагностувати дисбактеріоз у жінок, необхідно провести деякі аналізи. Серед них:

мазок визначення флори піхви;
ПЛР-діагностування визначення статевих інфекцій;
спеціальний посів виділень жіночої піхви, серед яких визначення чутливості до різних антибіотиків.

Мазок дозволяє дізнатися про стан всієї мікрофлори піхви. Посів із діагностикою надають можливість виділити тип збудників, які спровокували порушення.

Висновок «бактеріальний вагіноз» ставиться виходячи з скарг пацієнтки, огляді, результатів лабораторних показників. Виявлення хвороби не становить труднощів, оскільки має характерні ознаки.

Для уточнення діагнозу беруть мазок зі слизової оболонки піхви на мікрофлору, який вивчають під мікроскопом. При дисбактеріозі виявляють знижену кількість або повну відсутність лактобактерій, біфідумбактерій, водночас збільшення умовно-патогенної мікрофлори. При запущених формах приєднується інфекція (виявляють стрептококи, палички).

Крім мазка обов'язково проводиться посів, діагностика статевих інфекції. За допомогою цих аналізів з'ясовують вид збудника, який змінив мікрофлору та визначають чутливість до антибіотиків.

Паралельно роблять посів виділень на склад мікрофлори та діагностують статеві інфекції.

Лікувати потрібно так з огляду на тип збудника, а проводиться лікування у два етапи:

Терапевтичні методи першого етапу включають антибіотики. Препаратами можуть бути гелі, свічки, мазі тощо.
Другий етап – це заселення корисними бактеріями мікрофлори. Кошти можуть прийматися внутрішньо або вагінально (свічки).

Курс лікування, якою схемою лікувати та який засіб підійде пацієнтки виписує лікар на основі результатів дослідження. Іноді, на ранній стадії захворювання, вистачає трьох свічок вагінально та однієї таблетки орально. Але все індивідуальне.

Відгуки щодо способу лікування найрізноманітніші, тому не нехтуйте відвідуванням лікаря. А краще, щоб уникнути небажаного стану, використовувати профілактичні методи: врегулюйте харчування, полюбіть щоденну турботу про гігієну та інше.

не займатися сексом і 1-2 днів до здачі мазка;
не застосовувати інтимні креми, вагінальні свічки;
не спринцюватись і не приймати ванну, не плавати у водоймах та басейні напередодні процедури.

Взяття мазка на мікрофлору здається по можливості кілька разів на одній і тій же лабораторії, щоб уникнути відмінності в нормах. Обов'язково здавати аналіз до та після лікування.

ПЛР-аналіз дозволяє ідентифікувати збудник інфекції. Для аналізу використовують, як правило, зразки виділень з піхви, які з'єднують з певними ферментами та поміщають у спеціалізований реактор. Таке дослідження не тільки визначає тип інфекційного збудника, а й дозволяє виявити, яка кількість інфекції є в організмі. Таким методом визначають присутність хламідій, уреаплазми, мікоплазми, грибкової інфекції, гарднерелли, трихомонади, герпесу та ін.

Посів на флору (культуральне дослідження) дозволяє отримати чисту культуру мікробів, провести їхню ідентифікацію та визначити властивості збудника.

За допомогою посіву можна виявити клебсієлу, кишкову паличку, найпростіших, кокову флору, ентеробактерії, синьогнійну паличку, коринебактерії та ін. Одночасно з посівом при необхідності визначається чутливість до антимікробних препаратів.

У період загострення захворювання лікар може визначити бактеріальний вагіноз навіть під час огляду жінки, оскільки симптоматика буде досить вираженою. Але навіть у цьому випадку пацієнтці необхідно здати аналіз сечі та крові та мазок на бактеріальний посів, тому що для призначення правильного лікування необхідно виявити, які саме бактерії переважають у вагінальному середовищі.

Що таке дисбактеріоз піхви

Щоб результат тесту був максимально достовірним, необхідно правильно підготуватись до аналізу. Для цього потрібно:

у день відвідування гінеколога підмитися без використання миючих засобів (бажано не користуватися ароматизованим туалетним папером та гігієнічними прокладками з додаванням ароматизаторів);
напередодні дослідження припинити прийом антибактеріальних засобів (проконсультуватися з лікарем, оскільки лікування деякими препаратами переривати не можна);
за стуки до аналізу не вживати гострої, копченої, жирної їжі;
за 3-4 дні відмовитися від частих підмивань (краще в цей період використовувати просто теплу воду без мила) та спринцювання.

Важливо! За відсутності лікування бактеріальний вагіноз може стати причиною статевих інфекцій, запальних захворювань сечовипускальної системи та статевих органів, тому важливо знати ознаки та симптоми патології, щоб вчасно вжити необхідних заходів.

Діагностика при дисбактеріозі піхви

Дисбактеріоз піхви після антибіотиків

Існує безліч факторів, що сприяють порушенню нормальної кишкової флори. Неправильне харчування, багате консервантами та напівфабрикатами, гаряча їжа, вживання алкоголю чи спецій можуть призвести до розвитку хвороби. Для усунення наслідків такого роду порушень хворому призначають спеціальний режим харчування.

Особливості перебігу основного захворювання.
Усунення ознак диспепсії.
Запобігання гіповітамінозу та харчовій алергії.
Створення сприятливих умов зростання здорової мікрофлори.
Усунення проносів та запорів.

Живлення індивідуальне для кожного пацієнта. Лікар становить раціон, орієнтуючись на непереносимість певних продуктів, вік хворого та вираженість симптомів захворювання. Дуже важливо дотримуватися 5-6 прийомів їжі, тобто дробового харчування. Раціон має бути збалансованим за білково-енергетичним складом.

Якщо диспепсія супроводжується метеоризмом, тобто процесами бродіння, потрібно виключити вуглеводи, молоко і сирі овочі. Рекомендується їсти білкову їжу: яйця, курку, сир, різні каші, варені овочі.
При переважанні гнильних процесів слід обмежити м'ясо та жири. Основним раціоном повинні бути каші, кисломолочні продукти та відварені овочі.

При диспепсії із запорами, раціон необхідно збагатити клітковиною, тобто сирими овочами, фруктами та зеленню. Ці продукти прискорюють проходження їжі по кишечнику.
Якщо хвороба супроводжується проносами, слід їсти перетерту чи відварену їжу кімнатної температури. Лікувальними властивостями володіє компот із черемхи, чорниці, граната та відвар із кори дуба.

Поряд із дієтою хворому призначають пробіотики та пребіотики для відновлення мікрофлори кишечника. До складу пробіотиків входять молочнокислі мікроорганізми, тобто біфідобактерії та лактобактерії, які живуть у здоровому кишечнику. Пребіотики - це речовини, що створюють сприятливе середовище для зростання корисних бактерій. Так, для одужання достатньо відновити здорову мікрофлору, яка знищить хвороботворні бактерії.

У багатьох пацієнтів дисбактеріоз супроводжується проносом, що ускладнює перебіг хвороби. Діарея може бути симптомом коліту або хронічних захворювань ШКТ. Для лікування застосовують препарати з лакто/біфідобактеріями та правильне харчування. Дієта при дисбактеріозі з проносом починається з нетривалого голодування 2-3 дні.

Основні правила харчування при дисбактеріозі з діареєю:

Заборонено вживати жирне м'ясо та рибу, консерви, соління, ковбаси, здобну випічку, свіжі овочі та солодощі. У раціоні мають бути каші з клітковиною, бульйони, свіжі компоти та ягідні киселі.
Їсти необхідно регулярно, часто і невеликими порціями. Систематичні прийоми їжі нормалізують процес травлення та метаболізм.
Раціон повинен складатися з продуктів із грубими волокнами та клітковиною, оскільки вони нормалізують моторні функції кишечника. Особливу увагу варто приділити кисломолочним продуктам, вони містять живі біфідобактерії та лактобактерії.

Правильно складена дієта відновлює моторні функції кишечника та баланс флори.

Розлад кишечника часто викликає безліч побічної симптоматики. Хворі можуть страждати від запорів, діареї, підвищеного метеоризму та навіть блювоти. Для усунення хвороби застосовується як медикаментозна терапія, і лікувальне харчування. Дієта при дисбактеріозі із запором повинна бути багата на клітковину, яка міститься в овочах і фруктах. Для поліпшення перистальтики кишечника рекомендується їсти висівки, кисломолочні продукти, компот із ревеню.

Різні фруктові пюре, молочні продукти та соки нормалізують проходження калових мас по кишечнику та усувають запори. Салати з відварених овочів, особливо з капустою, буряком та чорносливом, чудово справляються з проблемами дефекації. Для того щоб дієта була ефективною потрібно дотримуватися режиму харчування. 5-6 прийомів їжі на день та вживання 2 л рідини на день – це запорука здорового організму та нормального функціонування органів травлення.

Пацієнти різного віку стикаються з такою проблемою як дисбаланс мікрофлори кишечника. Патологія може бути спричинена неправильним харчуванням або з'явиться внаслідок тривалого лікування антибактеріальними препаратами та іншими медикаментами. Дієта при дисбактеріозі у дорослих вважається дієвим та перевіреним методом відновлення нормальної роботи органів ШКТ та мікрофлори кишечника.

Дієтотерапія побудована на строгому дотриманні режиму харчування. Їсти можна лише дозволені продукти, які сприятливо позначаються на процесі травлення. Розглянемо правила складання раціону при розладі шлунка у дорослих:

Виключити вживання будь-яких спиртних напоїв, газування, магазинних соків із консервантами, оскільки вони згубно позначаються на функціонуванні організму.
Під заборону потрапляють жирні страви, гострі, копчені, а також консерви, ковбаси, різноманітні прянощі та соуси. Свіжа зелень відмінно бореться із патогенною мікрофлорою, тому варто збільшити її кількість у раціоні.
Обмежити вживання здобної випічки та солодощів. Дозволено їсти сухофрукти, якщо є запор, то впоратися з ним допоможе чорнослив та курага. Свіжі фрукти, ягоди, компоти, морси, зефір, мармелад та варення – дозволені під час дієти.
У раціоні має бути багато білкової їжі (відварене м'ясо та риба, нежирний сир, кефір). Від білого хліба потрібно відмовитися, а віддавати перевагу черствій та напівчерствій випічці.
Відразу після прийому їжі не можна пити воду, оскільки рідина, що потрапила в шлунок, нейтралізує шлунковий сік. Це ускладнює процес травлення їжі.

Поряд із дієтою пацієнтам можуть призначити пробіотики та пребіотики. Дані препарати покращують роботу кишечника та відновлюють здоровий склад флори.

Після пологів багато жінок стикаються з таким неприємним явищем, як дисбактеріоз. Для діагностики хвороби складають аналізи на мікрофлору. Але іноді навіть без аналізів поява характерної симптоматики вказує на розлад. Захворювання може з'явитися через різні інфекції, ендокринні та алергічні захворювання, ураження сечостатевої системи або органів ШКТ.

Дієта для мам, що годують при дисбактеріозі - це єдиний метод усунути нездужання. Це з тим, що з лактації небажана антибактеріальна терапія, яку можуть призначати усунення першопричини розлади шлунка. Розглянемо основні рекомендації щодо складання:

Потрібно дотримуватись режиму харчування, тобто їсти 5-6 разів на день невеликими порціями. Це нормалізує роботу ШКТ, прискорить метаболізм і благотворно позначиться на всьому організмі.
Основою раціону мають стати каші, багаті на клітковину. Корисною буде білкова їжа, наприклад, відварене м'ясо та риба, білки яєць, сочевиця.

У меню повинні входити овочі, фрукти, ягоди та зелень. Овочі рекомендується готувати на пару, варити чи запікати. З фруктів можна готувати різні пюре, компоти та морси.
Від свіжого хліба варто відмовитись. Краще їсти вчорашні хлібобулочні вироби, випічку з борошна грубого помелу та житнього. Не можна вживати торти та тістечка з кремовими начинками, оскільки вони посилять симптоми дисбактеріозу.
Не варто забувати про питний режим. Пити краще за 30-40 хвилин до їди та через 1-2 години після неї. Під час їди рідина не приймати, оскільки це розбавить шлунковий сік і погіршить травлення.
Різні спеції, приправи та соуси потрібно обмежити, оскільки вони викликають подразнення слизової оболонки ШКТ. Соуси варто готувати самостійно, наприклад, майонез, кетчуп. Штучні харчові добавки можна замінити свіжою зеленню та корисними для організму прянощами.

Крім дієти, жінкам призначають щадні лікарські препарати, які усувають патогенні мікроорганізми та заселяють організм корисними бактеріями. Для цього використовують Лінекс, Біфіформе, Хілак-форте, Дюфалак та медикаменти з лактобактеріями.

Для лікування дисфункції кишечника використовують як медикаментозне лікування, і дієтотерапію. Але після відновлення природної мікрофлори та нормального функціонування органів ШКТ не варто забувати про правила харчування. Дієта після дисбактеріозу запобігає його рецидивам і є основами правильного, тобто здорового харчування.

Після одужання не варто забувати про режим харчування. Регулярні їди - це гарантія нормальної роботи шлунка. Категорично заборонено переїдати, особливо різними напівфабрикатами.
Не варто зловживати алкоголем та будь-якими спиртними напоями, вони негативно позначаються на роботі органів шлунково-кишкового тракту.
Гострі, перчені, солоні, смажені та жирні страви не рекомендовані для вживання. Така їжа може спровокувати як дисбактеріоз, а й порушення у роботі печінки.
Не забувайте про питний режим. На день потрібно випивати близько 2 л рідини. Пити можна за 30-40 хвилин до їди та через годину після. Якщо випивати під час їди, то це призведе до метеоризму та легких порушень роботи шлунка.

Вищеописані рекомендації немає суворих обмежень. Але все, що виходить за їхню межу, може спровокувати рецидив захворювання. Різні порушення дієти під час лікування можуть стати причиною ще більшого розладу шлунка, збою в роботі жовчного міхура та печінки, викликати нервозність, головний біль та дратівливість.

Понеділок

Сніданок: відварена картопля зі сметаною та зеленню, відвар шипшини або зелений чай.
Перекушування: сир з медом.
Обід: паштет з курячого м'яса, салат з відвареного буряка.
Перекус: чай із сухариками із вчорашнього хліба.
Вечеря: відварена риба з рисовою юшкою.
Друга вечеря: йогурт.

Протигрибкові препарати для лікування дисбактеріозу піхви

"Екофемін" - це препарат на основі живих лакобактерій. Від дисбактеріозу піхви призначають як таблетки, так і свічки з такою назвою, віддаючи перевагу останнім.

Лікування бактеріального вагінозу проводиться напередодні або після менструації протягом 6 днів, протягом яких використовується 12 свічок (2 в день). Профілактичний курс становить 3-7 днів, причому досить 1 свічки на добу.

Лікування «Екофеміном» можна проводити паралельно з антибіотико-або хіміотерапією. Побічні дії препарату спостерігаються дуже рідко у вигляді алергічних реакцій.

"Екофемін" у вигляді таблеток призначають всім віковим групам населення, а у вигляді вагінальних капсул або свічок - лише дорослим жінкам. Не призначають препарат при індивідуальній непереносимості компонентів та наявності кандидозу.

Зберігати вагінальні капсули необхідно за температури нижче 25 градусів, при цьому термін їх зберігання складе 2 роки.

"Вагінорм-С" - вагінальні таблетки від дисбактеріозу піхви, основною діючою речовиною якого є аскорбінова кислота, яка підвищує кислотність піхви і тим самим спричиняє загибель шкідливих мікроорганізмів. Нормалізуючи показник рН внутрішнього середовища піхви, аскорбінова кислота сприяє розмноженню корисної мікрофлори (лактобактерій), яка здійснює захисну функцію.

Показаннями до застосування цього препарату є різні порушення мікрофлори піхви, а протипоказаннями – підвищена чутливість до аскорбінової кислоти та кандидозний вульвовагініт.

Зазвичай лікування препаратом "Вагінорм-С" проводиться протягом 6 днів, але при необхідності курс можна повторити. В упаковці знаходиться 6 таблеток із розрахунком на 1 курс лікування. Таблетки вводять інтравагінально 1 раз на день на ніч.

Зазвичай терапія препаратом не викликає небажаних реакцій. У поодиноких випадках можуть спостерігатися місцеві (у вигляді дискомфорту та печіння у місці введення, а також невеликого набряку та посилення виділень) або алергічні реакції.

"Вагінорм-С" не проявляє активності щодо грибків, тому за наявності грибкової інфекції його застосування недоцільно. При призначенні препарату слід виключити наявність грибкової інфекції, яку можуть вказувати і місцеві реакції при використанні вагінальних таблеток.

Терапію препаратом можна продовжувати і під час менструацій чи міжциклічних кровотеч.

Використання вагінальних таблеток протягом терміну придатності, який у цьому випадку становить 3 роки, є запорукою їхньої ефективності та безпеки. Зберігати препарат рекомендується за кімнатної температури.

Крім спеціальних вагінальних засобів та інших аптечних медикаментозних препаратів, як додаткове джерело лактобактерій та інших необхідних організму для боротьби з хворобою корисних речовин лікар може порекомендувати застосовувати біологічно активні добавки. Найпопулярнішим у цьому плані БАД вважають нормофлорини Б і Л, які постачають в організм не тільки корисні лактобактерії, але і біфідобактерії, вітаміни, амінокислоти, антимікробні речовини.

Діючі речовини у складі нормофлоринів мають велику кислотність і протимікробну активність, що дає їм можливість пригнічувати ріст і розвиток патогенної флори. Великим плюсом даного комплексу нормофлоринів вважається швидкий заспокійливий ефект на шкіру та слизові оболонки, за рахунок чого при їх застосуванні швидко зникають хворобливі відчуття, свербіж та дискомфорт.

У разі дисбактеріозу піхви нормофлорини Б і Л у вигляді розчину можна приймати як перорально, так і у вигляді піхвових аплікацій або зрошень, при цьому ніяких побічних дій у препаратів не спостерігається. Як, втім, не мають і особливих протипоказань до застосування.

Аплікації у піхву доцільно проводити перед сном, а перорально препарат приймається в кількості 10-30 мл, розведених у воді, під час або після їди 2-3 рази на день.

Дисбактеріоз після антибіотиків потребує грамотного поєднання лікування та дієти. Щоб нормалізувати порушену мікрофлору кишечника, часто потрібен тривалий курс відновної терапії. Дисбактеріоз набагато легше запобігти, тому з перших днів антибактеріальної терапії необхідно приймати пребіотики.

У першу чергу більш схильні до розвитку дисбактеріозу люди з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. В даному випадку лікування антибіотиками лише посилює ситуацію, оскільки при порушенні процесів травлення кишкова мікрофлора вже змінена.

Також сильно вплинути на мікрофлору кишечник може прийом антибактеріальних препаратів більший за визначений термін. Іноді людина самостійно продовжує термін лікування, щоб остаточно знищити інфекцію. У цьому випадку, чим довше приймається антибіотик, тим більше порушується мікрофлора кишечника.

Часті курси антибактеріальної терапії теж не найкраще позначаються на мікрофлорі кишечника. У деяких особливо тяжких випадках стан хворого вимагає саме такого лікування, але коли людина самостійно вирішує лікуватися такого роду препаратами, особливо за перших ознак застуди, дисбактеріозу практично неможливо уникнути.

Кишкова мікрофлора здатна відновитися самостійно, проте для цього потрібен час, і якщо антибактеріальні препарати приймаються занадто часто, організму не вистачає часу на відновлення, в результаті корисних бактерій залишається все менше, а патогенні бактерії отримують оптимальні умови для розмноження.

Особливу увагу під час курсу антибіотиків необхідно приділити харчуванню. Слід включити у своє меню більше зернових та кисломолочних продуктів, фруктів та овочів. Розвитку природної мікрофлори сприяють харчові волокна та кисломолочні продукти, і якщо не вживати їх, дисбактеріоз розвивається швидше та протікає у більш тяжкій формі.

Іноді статеві інфекції зовсім ні до чого: відновити мікрофлору можна без антибіотиків. Іноді їх взагалі не приймають або використовують недовгий курс лікування - до п'яти днів.

Коли пацієнток відзначається діагноз «дисбактеріоз піхви», лікування періодично включає місцеві процедури, у тому числі особливе місце займають вагінальні ванни чи тампони. Ці операції одночасно пригнічують патогенну мікрофлору, відновлюючи імунітет. Саме використання місцевих антисептиків робить лікування ефективнішим. Вони мають широкий спектр впливу, а бактерії завжди дуже сприйнятливі до них.

Оскільки з допомогою місцевого імунітету контролюється стан всієї мікрофлори, її порушення переважно пов'язані з зниженням імунітету стін. А тому імунокорекцію вважають найважливішою частиною процесу лікування. Періодично достатньо використовувати стандартні місцеві імуномодулятори. Якщо ж форма дисбактеріозу піхви більш запущена, відновлення імунітету необхідно застосувати серйозні методи. Дуже часто імуномодулююче лікування проводять перш, ніж починають лікувати дисбактеріоз антибіотиками.

нормалізація кишкової флори;
звільнення від патогенних мікроорганізмів у піхву;
заселення слизової оболонки піхви корисними мікроорганізмами;
імуностимулююча терапія.

Мікрофлора у піхву безпосередньо пов'язана зі станом кишечника. Практично завжди наявність патогенної флори є і на слизовій оболонці статевих органів і в кишечнику. Лікар призначає таблетки або свічки, які допомагають заселити в організм якнайбільше молочнокислих бактерій. Вони активно борються із дисбактеріозом. Тільки після цього можна розпочинати місцеву терапію.

Лікування безпосередньо бактеріального вагінозу починають із процедур спринцювання. Це робиться для того, щоб вимити якнайбільше патогенних мікроорганізмів. Потім гінеколог виписує вагінальні свічки чи таблетки.

До складу цих препаратів входять різні корисні бактерії, які допомагають нормалізувати мікрофлору та відновити баланс pH. Підтримка прийнятного рівня кислотності відіграє важливу роль у лікуванні вагінального дисбактеріозу.

Щоб допомогти організму подолати недугу та відновитись, лікар також призначає прийом загальнозміцнюючих препаратів. Це можуть бути вітаміни, заспокійливі краплі чи пігулки. Крім того, жінка повинна берегти себе від надмірних фізичних навантажень, стресів. Повноцінний сон, збалансований раціон харчування – це запорука швидкого одужання та профілактика рецидивів хвороби.

Деякі жінки з побоюванням ставляться до традиційної медицини. І тут на допомогу приходять народні кошти. Однак слід врахувати, що не завжди такі методи терапії справді лікують.

Народна медицина допомагає тільки в тому випадку, якщо підходити до лікування з розумом. Це означає, що повністю заперечувати допомогу гінеколога не варто. Лікар призначає основний курс терапії, ставить діагноз. Пацієнтка має право вдаватися до нетрадиційних методів лікування, проте, перед застосуванням будь-якого способу краще порадитися з лікарем.

Основними методами терапії у народній медицині вважаються такі процедури:

спринцювання травами;
прийняття трав'яних настоянок усередину;
виготовлення лікувальних тампонів;
прийняття ванни з додаванням трав і солей.

Досить ефективними є лужні ванни. Приготувати розчин для лікування дуже легко. Для цього потрібно розчинити одну столову ложку соди в літрі кип'яченої води та додати до отриманої суміші 50 крапель йоду. Ефект від такої ванни спостерігається лише в тому випадку, якщо жінка приймає її регулярно 30 хвилин через день.

Спринцювання потрібно займатися тільки з дозволу гінеколога. Справа в тому, що дана процедура вимиває не тільки патогенні бактерії, але й корисну мікрофлору. Якщо ж протипоказань щодо процедури немає, можна приступати до спринцювання. Для цієї мети найкраще підійдуть трави, які мають антисептичні властивості: шавлія, звіробій, ромашка, і т.д.

На будь-якому терміні вагітності бактеріальний вагіноз слід лікувати. Це робиться насамперед для того, щоб зберегти здоров'я малюка.

У лікуванні бактеріального вагінозу застосовують десенсибілізуючі препарати:

супрастин у таблетованій формі;
кларитин, таблетки.

препарати Метронідазолу: у таблетованій формі для перорального (через рот) прийому, інтравагінального введення (у піхву) гель та таблетки;
Атрикан таблетки для вживання;
піхвові пігулки Кліон-Д;
Орнідазол (тиберал) для перорального прийому;
інтравагінальні таблетки Тержинан;
Кліндаміцин гідрохлорид для внутрішнього прийому;
вагінальний крем Далацін;
Флуконазол у таблетках.

порушення обмінних процесів (цукровий діабет, ожиріння, диспротеїнемія);
тиреотоксикоз, авітаміноз; захворювання системи крові;
неправильне або тривале лікування антибіотиками, протизаплідними препаратами, кортикостероїдними гормонами, цитостатичними засобами, які провокують збій гормонального балансу та знижують імунний захист.

якщо лікар призначив терапію антибіотиками, необхідно точно дотримуватись схеми лікування, не пропускати прийом таблеток або ін'єкцій, самостійно не скасовувати і не продовжувати курс антибіотикотерапії;
одночасно з антибіотиками слід приймати препарати, що сприяють відновленню мікрофлори в організмі та містять комплекс живих корисних бактерій.

Методи та принципи терапії

Лікування за допомогою «цілющих» тампонів:

Лактобактерін. Робить вагінальне середовище кисле, знищуючи всі патогенні мікроорганізми. Для цього потрібно взяти препарат в ампулах, розвести з кип'яченою водою (5 мл), просочити розчином стерильний тампон і ввести в піхву, краще проводити процедуру на ніч.
Озонована олія. Звичайне оливкове масло з газоподібним озоном підвищують місцевий імунітет, загоюють всі мікротріщини, вбивають умовно-патогенну мікрофлору. Для цього просочений тампон вводять у піхву на ніч.
Біфідумбактерін. Розвести водою згідно з інструкцією та лікувати за наведеною схемою.

Дисбактеріоз у гінекології виявляється після нескладного обстеження, що зазвичай складається з бесіди з жінкою, під час якої стає зрозумілою клініка захворювання. Для точної постановки діагнозу береться мазок із піхви, щоб вивчити стан мікрофлори. Якщо цей діагноз підтверджується, то зазвичай виявляється недолік або повна відсутність лактобактерій.

Коли захворювання знаходиться в занедбаній формі, приєднуються різні палички та стрептококи. Разом з мазком береться посів на наявність інфекційних захворювань, виду збудника та чутливість до антибіотиків.

Нормалізація мікрофлори народними засобами

Лікувати дисбактеріоз, можливо, народними засобами, для цих цілей підходять трав'яні настої, які застосовують для сидячих ванн, спринцювання. Рецепти терапії народними засобами:

Лікувати хворобу народними засобами можна лише після консультації фахівця.

Лікувати хворобу народними засобами можна лише після консультації фахівця.

Є. Малишева: Останнім часом я отримую багато листів від моїх постійних глядачок про проблеми з грудьми: МАСТИТЕ, ЛАКТОСТАЗ, ФІБРОАДЕНОМ. Щоб повністю позбавитися цих проблем, раджу ознайомитися з моєю новою методикою на основі натуральних інгредієнтів.

Гінеколог провів огляд статевих органів, взяв потрібні мазки. Результати аналізів показали зниження кількості лакто – і біфідумбактерій, розростання гарднерелли, було встановлено діагноз дисбактеріоз.

За кілька днів ознаки дисбактеріозу значно зменшилися. Через три тижні від початку лікування, пацієнтка знову здала аналізи, які показали відновлення нормальної мікрофлори.

Для боротьби з грибковою інфекцією успішно застосовують содові ванни. Для їх приготування змішують у теплій воді чайну ложку питної соди та 50 крапель йоду. Ванночку слід прийняти перед сном, тривалість лікування – від 1 до 2 тижнів.

Добре допомагає наступний засіб: взяти 10 зубків часнику, 100 г домашньої сметани, 400 мл яблучного соку, 200 г чорносливу та 200 г свіжих ягід (полуниці, малини, лохини). Зубки часнику, чорнослив та ягоди подрібнити, змішати з рідкими інгредієнтами та приймати по 1 ст. ложці тричі на добу протягом 14 днів.

Ще кілька рецептів відновлення нормальної мікрофлори піхви:

сік алое змішуємо з олією в рівних пропорціях, змочуємо в суміші тампон і вводимо в порожнину піхви на ніч;
кора дуба (1 ст. ложка) заливається у термосі 300 мл окропу. Наполягаємо 3 години, відфільтровуємо та застосовуємо для спринцювання на ніч;
змочуємо тампон в масці обліпихи і вводимо в порожнину піхви на ніч;
Візьмемо 5 ст. ложок подрібненого смородинового листа, кидаємо в киплячу воду, додаємо 5 зубків часнику, пропущених через прес, знімаємо з вогню та вливаємо сік половини лимона. Відфільтровуємо суміш і п'ємо по ½ склянки до 4-х разів на добу.

Корисно пити щодня по 1 склянці свіжого кефіру або кислого молока на ніч. Особливо добре допомагає свіжа кисле молоко з козиного молока. Важливо, щоб продукт був свіжим: давнє кефір або кисле молоко не містять активних корисних бактерій, які принесуть користь організму.

Ніколи не проводьте спринцювання кефіром або йогуртами, це лише посилить ситуацію. Кисломолочні продукти мають корисну дію тільки при вживанні всередину.

Іноді має сенс проводити профілактичні курси лікування 1-2 рази на рік. Спочатку після терапії бажано обстежитися через кожні три місяці протягом одного року. Дотримуйтесь рекомендацій лікаря, адже дисбактеріоз піхви – дуже поширена та неприємна проблема, з якою можна боротися: особливо ефективне лікування на ранніх стадіях розвитку захворювання.

Знаходимо ворога за симптомами

Отже, дисбактеріоз у гінекології симптоми викликає вельми певні. Не залишає сумнівів те, що у вас дисбактеріоз, якщо:

Зовнішні статеві органи злегка набрякають і набувають синювато-червоного відтінку;
Виникає біль при статевому акті, причому він може бути лише на початку, а може супроводжувати вас протягом усього процесу, посилюючись до кінця. Біль можна охарактеризувати, як «дратівливий».
Причина у сухості. При дисбактеріозі стінки піхви запалені, сама природа проти стороннього проникнення, у деяких випадках природне мастило може остаточно перестати виділятися. Втім, якщо ви користуєтеся лубрикантами, то можете і не помітити цього тривожного симптому.
Виникають виділення з піхви білого (у деяких випадках до жовтувато-зеленого) кольору, що супроводжуються не дуже вираженим неприємним запахом. Виділення - характерні для молочниці: густі, що тягнуться. Можливо і навпаки – жовті рідкі, але рясні.
Можливий свербіж зовні і неприємний біль, що тягне внизу живота.

Перед приходом до лікаря добре проаналізуйте свій стан: це допоможе йому швидше поставити точний діагноз і почати лікування.

Відчуття сверблячки і печіння у сфері промежини;
Рясні виділенняз характерним неприємним запахом;
Виділення набувають сірого відтінку;
Під час сексу жінка відчуває дискомфорт та біль.

Це найяскравіші представники симптомів, але дисбактеріоз може проявитися і з іншими ознаками:

Тягнеться болі внизу живота;
Сухість зовнішніх статевих органів жінки;
Також ці органи можуть відтікати і набувати синюватого кольору.

Як правило, це все можливі симптоми дисбактеріозу. Усі інші прояви можуть свідчити розвиток ускладнення.

Етіологія та клініка дисбактеріозу

Дисбактеріоз характеризується порушенням мікрофлори піхви, коли кількість паличок Дедерлейна (лактобацил) різко скорочується. Причин, які провокують це захворювання, безліч. Будь-які фактори та впливи зовнішнього середовища, присутні недуги, стреси можуть призвести до появи дисбактеріозу. Нижче перераховані найпоширеніші причини захворювання:

приховані порушення функціонування щитовидної залози;
захворювання кишечника, дисбактеріоз кишечника, порушення випорожнень;
діабет;
переохолодження;
тривалий прийом антибіотиків;
венеричні захворювання;
різка зміна клімату;
порушення жіночої гігієни;
часта зміна статевих партнерів;
часті спринцювання;
хронічні стреси;
запальні захворювання матки та придатків;
неправильне використання тампонів;
гормональна розбудова організму. Вагітність, пологи, клімакс, аборти – це може викликати дисбактеріоз.

Зазвичай на початковій стадії дисбактеріоз у гінекології не проявляється будь-якими симптомами, проте при розвитку захворювання збільшується кількість неприємних відчуттів. Зазвичай дисбактеріоз викликає такі симптоми, як:

слизові виділення білого, сірого чи жовтуватого кольору;
відчуття печіння;
тягнуть болючі відчуття внизу живота;
сухість слизової;
болючі відчуття при статевому контакті;
неприємний запах виділень;
набряклість статевих губ, набуття ними червонувато-синюватого відтінку.

Піхва – унікальний орган жіночої статевої системи, один із небагатьох, здатних до самоочищення. Досягається це завдяки наявності спеціальних мікроорганізмів – лактобацил (паличок Додерляйну), які колонізують піхву та перешкоджають розмноженню чужорідних мікроорганізмів. У піхву підтримується сприятливе середовище pH, приблизно 4,5. Епітелій оновлюється щомісяця відповідно до менструального циклу.

Однак ці процеси порушуються, якщо піхва заселяється умовно-патогенною мікрофлорою. Бактерії починають посилено розмножуватися, витісняють корисні лактобацили та виникає стан, який сучасні лікарі називають бактеріальним вагінозом. Інакше – дисбактеріоз піхви.

Бактеріальний вагіноз (дисбіоз, дисбактеріоз піхви) – це незапальне захворювання. Зміна мікрофлори порушує природні механізми захисту та полегшує колонізацію піхви патогенними бактеріями та вірусами. Якщо вчасно не нормалізувати флору, наступним етапом буде запальний процес. У вагітних жінок дисбіоз підвищує ймовірність передчасних пологів та сприяє післяпологовим кровотечам. Тому дисбактеріоз піхви може бути небезпечним.

Що порушує баланс

Порушення співвідношення мікрофлори піхви не можна назвати рідкісним захворюванням у гінекології. За різними джерелами, кожна третя жінка хоч раз у житті мала подібні симптоми. У нормі у піхву мешкають різні бактерії, але перше місце посідає лактофлора. Якщо ж баланс порушений, то починають посилено розмножуватися та домінувати такі види мікробів:

Чинники розвитку патології

Раніше вважали, що бактеріоз передається статевим шляхом. Коли з'ясувалося, що провокуючі бактерії живуть в організмі та здорових жінок, підхід змінився. В даний час виділяють такі причини дисбактеріозу піхви.

Вагітність та лактація подвійно вразливий етап у житті жінки, оскільки зниження імунітету поєднується з природною зміною гормонального фону. У цей час часто проявляється дисбактеріоз піхви. Іноді першою ознакою зародження нового життя є поява неприємних симптомів.

Перші ознаки

Анаеробні мікроби змінюють середовище зі звичною кислою на комфортне їм лужне (pH 7,0-7,5). Вони виділяють нітрозаміни, які створюють характерний запах «гнилої риби».

Симптоми дисбактеріозу піхви є прямим наслідком життєдіяльності анаеробних умовно-патогенних мікроорганізмів.

Виділення. Рясні, густі, сірі, однорідні, з неприємним «рибним» запахом – одна з найхарактерніших ознак дисбіозу.
Сверблячка і печіння. Ці симптоми зумовлені ураженням захисного епітелію.
Дискомфорт при статевому акті.Порушення утворення нормального слизового секрету і мікроушкодження слизової оболонки піхви роблять інтимне життя не настільки приємним.

Ключові способи діагностики

При підозрі на дисбактеріоз піхви, лікар рекомендує здати аналізи.
Основним і найпростішим буде мазок на флору піхви. Під мікроскопом визначаються злущені клітини епітелію з прикріпленими до них мікроорганізмами (так звані ключові клітини).

Додатковим діагностичним критерієм є зниження кількості лактобацил у мазку і невелика кількість лейкоцитів. Якщо є підозра на поєднану інфекцію (комбінацію бактеріального вагінозу із захворюваннями, що передаються статевим шляхом), лікар може додатково призначити дослідження секрету піхви методом ПЛР, а також взяти кров на антитіла.

Нормальна кількість вагінального секрету у здорової жінки становить 0,5-1 мл на добу без кольору та запаху. У нормі стінки піхви поглинають його без сліду. Збільшення кількості виділень, зміна консистенції та поява запаху – вагомий привід звернення до лікаря. Критерієм підтвердження діагнозу є ознаки Амсела («ключові клітини» в мазку, pH вагінальних виділень > 4,5, специфічний запах виділень і позитивний аміновий тест).

Ефективне лікування дисбактеріозу піхви

Як швидко вилікувати хворобу? Для достовірного усунення порушень вагінальної мікрофлори застосовують схему лікування.

Антибактеріальні препарати. Приймають тижневим курсом активні щодо анаеробних мікроорганізмів «Метронідазол», «Кліндоміцин» у рекомендованих дозах.
Вагінальні свічки. "Тержинан", "Ніфурател" протягом десяти днів.
Еубіотики. Після завершення курсу антибактеріальної терапії розпочинають заходи щодо відновлення популяції лактобацил із застосуванням «Вагілаку», «Лактобактеріну», «Біфідумбактеріну».

Важливо дотримуватися необхідних доз і своєчасно завершити антибактеріальну терапію, незважаючи на зникнення симптомів. В іншому випадку можливий хронічний дисбактеріоз піхви з чергуванням загострень та ремісій.

Якщо потрібно лікувати дисбактеріоз піхви при вагітності або при лактації, застосування сильнодіючих антибактеріальних препаратів не рекомендується. Тому терапія зводиться до полегшення місцевих симптомів за допомогою вагінальних свічок, які не зашкодять малюкові.

Лікувати статевого партнера або оберігатися презервативами під час сексу немає потреби. Однак у чоловіка може бути уретрит, спричинений схожими мікроорганізмами, тому партнер обов'язково має відвідати уролога.

Ефективне лікування дисбактеріозу піхви передбачає дотримання дієти та виключення з раціону смаженого, гострого, жирного, солодкого. Замість цього потрібно збагатити його великою кількістю кисломолочних продуктів, зокрема кефіром. Однак без антибактеріального та місцевого пробіотичного лікування дієта ефекту не принесе.

Народні методи

Кошти народної медицини повинні доповнювати нормальне лікування, але не замінювати його. Під маскою бактеріального вагінозу можуть ховатися серйозні інфекційні та пухлинні захворювання. У разі встановленого діагнозу в домашніх умовах можна скористатися такими рецептами.

Ванна з корою дуба

Заливаємо водою одну склянку кори дуба, залишаємо на три години.
Потім кип'ятимо настій і виливаємо у ванну з теплою водою.
Таку ванну приймаємо паралельно з лікуванням один раз на три дні.

Ванна на основі меду

Розчиняємо дві столові ложки меду 0,5 л води.
Цей розчин виливаємо у ванну, можна скористатися тазом.
Процедура займає близько 20 хвилин, приймати такі ванни можна щодня під час лікування.

Черемховий відвар для підмивання

Дві столові ложки сухих ягід заливаємо окропом літром.
Відвар остуджуємо, проціджуємо.
Використовуємо для підмивання сім-десять днів.

Навіть у гострий період слід утриматися від спринцювання та глибоких підмивань, у тому числі відварами та лужними розчинами. Такі способи не ведуть до одужання, а лише посилюють стан нормальної мікрофлори та сприяють хронізації процесу, про що свідчать і відгуки. Також слід відмовитися від використання щоденних прокладок, або змінювати їх не рідше, ніж раз на дві години.

Профілактика

Основні методи профілактики дисбактеріозу піхви спрямовані усунення причин, сприяють порушенню балансу мікрофлори. Для цільової імунопрофілактики використовується вакцина «СолкоТріховак», що складається зі спеціальних штамів лактобацил.

Особливу увагу слід приділяти гігієні статевих органів: мікрофлору негативно діє підмивання з милом. Також неприпустимі спринцювання, які просто вимивають ніжну лактофлору піхви. У гострий період захворювання можна використовувати спеціальні гелі для інтимної гігієни, проте надалі слід підмиватися лише водою.

Величезне значення має стан мікрофлори кишечника. Тому жінкам, схильним до рецидивів дисбіотичних процесів, варто відвідати гастроентеролога та оптимізувати раціон.

Якщо помітили ознаки дисбактеріозу піхви, це привід відвідати лікаря. Сучасна медицина легко справляється з подібними проблемами. Також це змусить звернути увагу до стан імунітету, режим харчування чи нюанси гігієни. Після правильного лікування неприємні симптоми не потурбують, а відчуття свіжості буде весь день.

Відгуки: «Найголовніше – не займатися самолікуванням»

Ось такий діагноз уже рік. Була у гінекологів (різних), ставила всякі свічки, таблетки і нічого не допомагає ((. Може курс не правильно був підібраний?!) Статеве життя не в радість, дуже вже третій, при тому що користуюся різними мастилами, алергії на презервативи нема. один, перевірявся, здоровий!

Гість, http://m.woman.ru/health/woman-health/thread/4131399/

Приймала вагілак, точніше використовувала вагінальні таблетки. І купу інших пігулок для відновлення мікрофлори потім. Не можу точно сказати, на який день було вдосконалення, я взагалі нічого не відчувала. За аналізами, якщо дивитися теж особливого ефекту не було. Це торік було, я якраз їздила до Алмати до родичів, пила там свіжий кумис щодня, люблю його. І потім зрозуміла, що немає в мене більше ніякої молочниці, кишечник почав працювати як годинник і відновилася нормальна мікрофлора.

Гість, http://m.woman.ru/health/medley7/thread/4830982/

Найголовніше звернутися до гінеколога та не займатися самолікуванням. зазвичай лікування проходить у 2 етапи: 1 етап – таблетки та свічки, спрямовані на знищення всіх мікробів у піхву 2 етап – заселення піхви корисними бактеріями. якщо останній етап не зробити виділення будуть знову і знову. протягом лікування вранці та ввечері натще випивати склянку кефіру.

Гість, http://m.woman.ru/health/woman-health/thread/3937661/

Після променевої терапії (внутрішньої) у мене був не просто дисбактеріоз піхви, а жахливий моторошний дисбактеріоз….аж до спаленої слизової оболонки….відновили мені її тільки тиржинаном і метилураціом (свічки)…марлі, тампони-всі фігня…вони допомагають, але ненадовго… їх треба робити до постановки свічок ... або спринцюватися всередину перед свічкою ....

Kreativ, http://eka-mama.ru/forum/part16/topic260882/

Дисбактеріоз у перекладі з давньогрецької означає «дис» – приставка, що носить негативний характер, а також «бактерія». Він є мікробний дисбаланс на тілі або всередині нього.

Дисбактеріоз у гінекології – це порушення рівня мікрофлори вагінального середовища.

Піхва жінки заселена різними корисними бактеріями, роль яких полягає в:

Захист репродуктивної системи від патогенних штамів;
Утворення ферментів;
Стимулювання утворення вітамінів;
А ще бактерії для людей похилого віку є індикатором атрофічних процесів.

Загалом можна сказати, що за кількістю тих чи інших бактерій у піхву можна судити про репродуктивне здоров'я жінки.

Причини та механізм розвитку дисбактеріозу піхви

Відомо, що піхву заселяють лактобактерії або молочнокислі бактерії (палички Додерлейна), функція яких полягає в переробці глікогену та синтезуванні з нього молочної кислоти, яка створює кисле середовище, таким чином гальмуючи розмноження факультативної та патогенної мікрофлори.

Крім іншого, палички Додерлейна виробляють ще й перекис водню, забезпечуючи знезаражуючий ефект. У разі зниження вмісту паличок Додерлейна кисле середовище (3,8 – 4,5) піхви зрушується у лужну сторону, таким чином провокуючи зростання умовно-патогенних мікроорганізмів.

Якщо в нормальній піхвовій мікрофлорі молочнокислі бактерії знаходяться в кількості 95% і більше від усіх мікроорганізмів, то відсотки, що залишилися, припадають на умовно-патогенну флору (бактероїди, пептококи, стафілокок та інші).

Причини бактеріального вагінозу полягають над розмноженні якогось одного умовно-патогенного мікроорганізму, а асоціації мікробів. До них відносяться насамперед гарднерелли, мобілінкус та мікоплазма.

При цьому захворюванні в основному зростає кількість анаеробних (не потребують кисню) бактерій.

Причини дисбактеріозу піхви

Супозиторії від дисбіозу можуть використовуватись лише після призначення лікаря, який визначить причини розвитку захворювання. При цьому фахівець виписує жінці антибіотики, які знищують патогенну флору (грибок), яка поселилася на стінках статевих органів.

Свічки від молочниці користуються більшою популярністю, ніж таблетки, оскільки містять меншу концентрацію активних компонентів і мають більш щадну терапевтичну дію.

Оскільки більшість гінекологічних патологій, включаючи молочницю, потребує комплексного лікування, антибіотики та піхви супозиторії, що відновлюють мікрофлору, призначаються в обов'язковому порядку.

Головною перевагою застосування місцевих препаратів є їхній безпосередній вплив на осередок патології (у даному випадку – це хвороботворні мікроорганізми).

Крім того, свічки від дисбактеріозу зручні у використанні, не завдають шкоди здоров'ю жінки, оскільки у них практично відсутні побічні ефекти. Підходять навіть вагітним.

Свічки для мікрофлори в гінекології містять лактобактерії та біфідобактерії в різних співвідношеннях, тому при виборі препарату від дисбактеріозу слід знати їх кількість у жіночому вагінальному середовищі.

З'ясувати це здатний лише лікар, який на основі одержаних результатів обстеження призначить засоби, які допомагають вилікувати захворювання. Механізм дії свічок від молочниці простий: .

супозиторій вводять у піхву, де під дією температури капсула тане, а активні речовини розтікаються по стінках органу;
оскільки піхву пронизано безліччю кровоносних судин, вже через 15 хвилин медикамент потрапляє у кровоносну систему та знищує кандидозні суперечки;
препарат також надає ефективну місцеву дію, відновлюючи кислу флору органу (проте, лікувати порушення варто після того, як буде усунено молочницю, оскільки молочна кислота може створити сприятливі умови для розвитку грибка).

Сучасна фармацевтика пропонує великий асортимент лікарських засобів для відновлення флори піхви після молочниці: такі засоби допомагають нормалізувати баланс мікроорганізмів у слизовій оболонці органу.

Будь-які медикаменти повинні підбиратися лікарем на основі форми та ступеня тяжкості патології, наявності супутніх інфекцій. Як правило, для нормалізації мікрофлори призначаються пробіотики, які включають до складу лактобактерії.

Оскільки при запальному процесі або інфекційному ураженні статевих органів руйнується верхній шар епітелію, корисним речовинам неможливо буде затриматися всередині піхви і через тиждень вони видаляються з організму.

Прийом одних лише пробіотиків не вирішить проблему, тому слід використовувати препарати з комплексною дією, які одночасно поставлятимуть здорові мікроорганізми та відновлюватимуть епітелій статевих органів.

Так, на цілісній оболонці лактобактерії зможуть закріпитись і вагінальну мікрофлору буде відновлено.

Свічки з лактобактеріями

Відмінним терапевтичним ефектом мають вагінальні пробіотики із вмістом лактобактерій. При цьому підійдуть лише комплексні препарати проти дисбактеріозу, які відновлять епітелій статевих органів та наповнять піхву здоровими мікроорганізмами.

Список відповідних засобів, які використовуються для лікування молочниці та з профілактичною метою хвороби:

Гінофлор (містить гормон естріол);
Лактогін;
Екофемін;
Вагілак.

Якщо після тижневого терапевтичного курсу симптоми патології не пройшли, лікар може призначити свічки Вагінорм С, які ефективно нормалізують кислотно-лужний баланс піхви, завдяки чому розвивається здорова мікрофлора.

Курс лікування Вагінормом С триває щонайменше тиждень. Додатково можуть застосовуватися супозиторії Біфідумбактерін або Лактобактерин, якими лікуються протягом 10 діб, щодня ставлячи 1 свічку на ніч.

Останні свічки, що відновлюють мікрофлору після молочниці, паралельно збільшують місцевий імунітет жінки.

Свічки із молочною кислотою

Щоб привести в норму вагінальне середовище та підвищити місцеві захисні функції жінки, застосовують спеціальні свічки із вмістом молочної кислоти. Залежно від складу та механізму дії препарати можуть використовуватися на ніч або з ранку.

Крім супозиторіїв, гінекологи для поліпшення мікрофлори рекомендують вживати внутрішньо біфідобактеріальний концентрат. Дотримуючись рекомендацій лікаря, ви скоротите ризик рецидиву захворювання у 10-12 разів.

Які свічки для відновлення мікрофлори після лікування молочниці застосовуються:

Вагінорм С. Засіб допомагає відновити рівень кислотності. Основним компонентом Вагінорма С є аскорбінова кислота, завдяки якій відбувається придушення патогенних бактерій та стимуляція росту здорових мікроорганізмів. Як правило, свічки використовують протягом 6-7 діб, вводячи 1 супозиторій на ніч. За ціною препарат доступний широкому колу пацієнток.
Фемілекс. Супозиторії пригнічують розвиток хвороботворної флори, скорочують рівень патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів. Діючою речовиною Фемілекс є молочна кислота, що створює кислотний резерв, що запобігає розвитку грибків у разі олужнення мікрофлори на тлі інфекційних захворювань.
Лактобактерін. Рекомендується застосування препарату для відновлення вагінального рН після молочниці, підвищення місцевого імунітету та нормалізації обміну речовин. Його плюс – низька ціна.

Як відновити мікрофлору за допомогою Біфідумбактерину

Потрапляючи на слизові оболонки людини, біфідобактерії починають активно розмножуватися, поступово витісняючи хвороботворні грибки. Завдяки концентрації їх у Біфідумбактеріні відбувається швидке зростання кислотного середовища у піхві та організм ефективно пручається захворюванню, а мікрофлора очищається самостійно.

Препарат чудово підходить для терапії наслідків молочниці.

Тим не менш, прийом засобу допустимо лише після гінекологічного огляду та призначення лікаря: якщо причиною симптомів став не кандидоз, то лікування може спровокувати прояв гарднереллезу або бактеріального вагінозу.

Супозиторії з ністатином

Перед початком застосування супозиторіїв необхідно зробити посів виділень, щоб визначити чутливість грибків до активного компонента ліків. Іноді Ністатин неефективний, і лікування препаратом нічого не дасть, крім втрати часу, протягом якого хвороба прогресуватиме.

Даний засіб відноситься до відносно делікатних і допомагає не тільки відновити вагінальну мікрофлору, але і знищити збудників патології - кандид.

Ністатин можна застосовувати як для терапії, так і для профілактики молочниці, проте небажано лікується цими свічками вагітним і жінкам, що годують. Ще одним протипоказанням є індивідуальна нестерпність компонентів препарату.

Найкраще використовувати супозиторії після менструації, при цьому лікування триває 2 тижні. Рекомендоване дозування – 2 свічки на добу, ціна препарату доступна.

Причин дисбактеріозу безліч. Навіть незначний вплив на організм може згубно вплинути на мікрофлору. Розглянемо деякі з причин:

кишкові захворювання та розлад стільця;
періодичне чи одноразове сильне переохолодження;
порушення гормонального тла;
нерегулярне статеве життя;
вагітність, пологи, аборти;
порушення менструального циклу;
статеве дозрівання організму;
клімакс;
захворювання щитовидної залози;
стреси та депресивні стани;
цукровий діабет;
зміна клімату;
часта зміна партнерів;
захворювання органів малого тазу;
інфекції, що передаються статевим шляхом;
тривале лікування антибіотиками;
нечаста заміна гігієнічних тампонів під час менструації;
зниження імунітету;
вимивання корисної мікрофлори спринцюванням;
носіння синтетичної білизни;
щоденне використання прокладок.

Багато факторів здатні викликати розвиток порушення нормального біоценозу в піхву. Практично будь-яка дія на жіночий організм здатна викликати розвиток цієї патології.

Імунна система організму підтримує нормальну мікрофлору піхви та сприяє її відновленню у разі незначних зовнішніх впливів. На жаль, у гінекології розвивається дисбактеріоз досить часто – не менше 20–30% жінок репродуктивного віку страждають на це захворювання.

Цьому сприяє безліч причин, що тією чи іншою мірою впливають на стан мікрофлори у піхву.

Єдиною безпосередньою причиною розвитку дисбактеріозу у піхві є кількісна зміна складу нормальної піхвової мікрофлори та вагінального середовища.

Класифікація вагінального дисбактеріозу

За ступенем тяжкості в дисбактеріозі піхви розрізняють:

компенсований або 1 ступеня(у мазку відсутні мікрофлора, присутні епітеліальні клітини без змін та зберігається можливість інфікування іншими патогенними мікроорганізмами);
субкомпенсований або 2 ступінь(знижується вміст паличок Додерлейна, збільшується грамнегативна та грампозитивна флора, зустрічаються від 1 до 5 «ключові» клітини, незначне збільшення лейкоцитів – до 15 – 25);
декомпенсований або 3 ступінь(немає молочнокислих бактерій, наявна клінічна картина захворювання, «ключові» клітини суцільно, різні патогенні та факультативні або умовно-патогенні мікроорганізми).

За течією виділяють гострий, торпідний чи стертий та безсимптомний дисбактеріоз піхви.

Кислотність піхви, від народження до дорослішання

У новонародженої дівчинки статеві органи повністю стерильні. Незабаром у її піхву з'являються різні бактерії. До появи менархе кислотність піхви дівчинки нейтральна (pH=7,0, можливі невеликі відхилення).

Далі, коли дівчина досягає статевого дозрівання, під впливом естрогену потовщуються стінки піхви, рівень кислотності знижується до 4,5, і змінюється мікрофлора статевих органів. Кислотність перешкоджає розмноженню грибів та шкідливих бактерій.

Лікування бактеріального вагінозу при вагітності

Як лікувати бактеріальний вагіноз у разі вагітності? У першому триместрі гестації системна терапія захворювання не проводиться (метронідазол та інші засоби токсичні для ембріона). Місцеве введення етіотропних препаратів на ранніх термінах застосовується обережно.

Прийом метронідазолу або кліндаміцину починають із другого триместру та проводять короткими курсами. Метронідазол по 0,5 гр. (2 таблетки) двічі на добу тривалістю 3 – 5 днів, а кліндаміцин призначається у дозі 0,3 гр. 2 десь у день протягом 5 днів.

Як розпізнати дисбактеріоз піхви?

Диференціальну діагностику захворювання проводять із запальними процесами піхви (неспецифічний кольпіт, кандидоз, гонорея, трихомонадний кольпіт). Для встановлення діагнозу гінеколог збирає докладний анамнез, вивчає скарги пацієнтки.

Огляд - під час огляду стінок піхви/шийки матки на вагінальних стінках виявляються гомогенні (однорідні) виділення у вигляді вершків або крему білуватого або сірого відтінку, з неприємним букетом риби і у великій кількості. Це одна з ознак дисбактеріозу піхви.

Мазок – другою характерною ознакою є візуалізація «ключових» клітин у нативному матеріалі. «Ключові» клітини є злущені клітини епітелію з приліпленими до них грамваріабельними бактеріями (гарднерелла, мобілінкус та інші).

Проведення мікроскопії мазка крім виявлення «ключових» клітин дозволяє встановити, що епітеліоцити переважають над лейкоцитами (немає запальної реакції, див.

причини підвищення лейкоцитів у мазку) та кількість паличок Додерлейна менше 5 у мазку.

Кислотність - також необхідно визначити рН вагінального середовища. Для цього спеціальну рН-чутливу смужку пінцетом занурюють у заднє вагінальне склепіння, де є найбільше скупчення виділень.

Про анаеробний вагіноз свідчить збільшення показника рН до 4,5 і вище (третя ознака).

Знаходимо ворога за симптомами

Інші ознаки захворювання вказують на той мікроорганізм, який спричинив дисбіоз. Якщо це грибок кандида, з'являються сирні виділення, що супроводжуються свербінням.

Якщо причина гарднерелла, характерною ознакою є неприємний рибний запах.

Вагінальний дисбактеріоз, інакше – вагіноз, це захворювання, на яке хоч раз у житті страждала практично кожна жінка. По суті, ця недуга є наслідком дисбалансу лактобактерій та патогенної мікрофлори; в нормі, остання є в організмі в дуже малих кількостях.

Симптоми дисбактеріозу піхви можуть значною мірою змінюватись.

Дисбактеріоз піхви не має специфічних симптомів. У піхву будь-якої жінки протягом усього життя відбуваються кількісні та якісні коливання мікрофлори під впливом різноманітних причин.

Як правило, у здорових жінок такі відхилення мають тимчасовий характер і компенсуються організмом самостійно за рахунок внутрішніх резервів. Якщо організму це вдалося, розвиваються ознаки дисбактеріозу піхви.

Яскраву клінічну картину провокує лише «свіжий» дисбактеріоз піхви, а хронічний процес протікає зі мізерними симптомами. Безсимптомний перебіг дисбактеріозу піхви зустрічається у 18-37% пацієнток.

Патологічні виділення є провідним симптомом дисбактеріозу піхви. Їх кількість не завжди однакова, але найчастіше пацієнтки скаржаться на рясні, однорідні сірувато-білі виділення, що іноді за консистенцією нагадують крем.

Виділення майже завжди мають характерний несвіжий «рибний» запах, що утворюється внаслідок життєдіяльності анаеробних бактерій.

Консистенція і зовнішній вигляд білі залежать від тривалості захворювання: при тривалому перебігу дисбактеріозу (більше двох років) виділення стають густими і набувають більш насиченого жовтувато – зеленого забарвлення.

Густі виділення сирного виду супроводжують дисбактеріоз піхви після антибіотиків на тлі надмірного розмноження грибкової флори.

Нерідко пацієнтки розповідають про безуспішне, тривале лікування «запалення» у піхву антибактеріальними засобами або методами народної медицини та про те, як застосування стандартних антибактеріальних препаратів призводило до збільшення кількості виділень.

Таким чином, постійні виділення з піхви, що не піддаються методам стандартної терапії, є важливою ознакою діагностичної дисбактеріозу піхви.

Ще одним значним симптомом дисбактеріозу піхви є зовнішніх ознак запалення - набряку та почервоніння. При огляді слизова оболонка виглядає зазвичай, а густі виділення рівномірно розподіляються по стінках піхви.

Під час гінекологічного огляду можна оцінити рівень зміни pH піхви за допомогою спеціальних тестових систем. Зазвичай використовуються тест-смужки зі шкалою поділу. При дисбактеріозі піхви pH знаходиться в межах від 5,0 до 7,5.

Крім вимірювання рівня pH проводиться аміновий тест: розчин лугу додається до вагінальних виділень. При дисбактеріозі піхви утворюється характерний запах тухлої риби.

Цінну інформацію про захворювання надає просте лабораторне дослідження мазків із піхви. Під час мікроскопії оцінюють кількісний склад мікрофлори піхви.

Характерною лабораторною ознакою дисбактеріозу піхви є наявність великої кількості клітин злущеного піхвового епітелію з «прилиплими» до їх поверхні мікробами, ці клітини називають «ключовими».

Таким чином, діагноз дисбактеріозу передбачає наявність виділень характерного виду, pH піхви більше 5,0, позитивний аміновий тест та ключові клітини в мазку. Діагноз дисбактеріоз піхви ставиться за наявності у пацієнтки щонайменше трьох із перерахованих симптомів.

Симптоми дисбактеріозу піхви мають розмитий характер. Досить часто жінка і не підозрює про свою хворобу, тому що бактеріальний вагіноз може не проявляти себе тривалий час.

А ознаки, що проявилися, виглядають наступним чином:

Відчуття сверблячки і печіння у сфері промежини;
Рясні виділенняз характерним неприємним запахом;
Виділення набувають сірого відтінку;
Під час сексу жінка відчуває дискомфорт та біль.

Це найяскравіші представники симптомів, але дисбактеріоз може проявитися і з іншими ознаками:

Тягнеться болі внизу живота;
Сухість зовнішніх статевих органів жінки;
Також ці органи можуть відтікати і набувати синюватого кольору.

Як правило, це все можливі симптоми дисбактеріозу. Усі інші прояви можуть свідчити розвиток ускладнення.

Якщо вчасно не почати лікувати, умовно-патогенні мікроорганізми можуть викликати серйозні хвороби, наприклад, вагініт, цервіцит.

Діагностика дисбактеріозу піхви

Діагностика дисбактеріозу піхви перебуває у компетенції лікаря-гінеколога. Він збирає анамнез пацієнтки, з'ясовує скарги.

Під час огляду лікар візуалізує однорідні виділення на стінках вагини. Вони можуть мати білуватий або сірий відтінок.

Іноді з піхви виходить неприємний рибний запах.

Обов'язковий для взяття паркан мазка з піхви. Він дозволяє візуалізувати злущені клітини епітелію, до яких прикріплюються патогенні бактерії (ключові клітини).

У нормі таких клітин не повинно бути. Крім того, при дисбактеріозі піхви переважатимуть епітеліоцити над лейкоцитами, а кількість паличок Додерлайна буде зменшена.

Гінекологу не складе особливих труднощів, щоб визначити у жінки дисбактеріоз піхви. За симптомами пацієнтки, оглядом на кріслі та результатами лабораторних аналізів буде поставлено остаточний діагноз.

Часто для уточнення діагнозу беруть мазок із піхви. По ньому дивляться кількість корисних та патогенних бактерій. У занедбаному захворюванні в мазку можна виявити інфекції (стрептококи, паличку).

Паралельно роблять посів виділень на склад мікрофлори та діагностують статеві інфекції.

Саме цей результат вкаже збудник, який змінив склад мікрофлори піхви та виявить чутливість до антибіотика.

Лікувати потрібно так з огляду на тип збудника, а проводиться лікування у два етапи:

Терапевтичні методи першого етапу включають антибіотики. Препаратами можуть бути гелі, свічки, мазі тощо.
Другий етап – це заселення корисними бактеріями мікрофлори. Кошти можуть прийматися внутрішньо або вагінально (свічки).

Курс лікування, якою схемою лікувати та який засіб підійде пацієнтки виписує лікар на основі результатів дослідження. Іноді, на ранній стадії захворювання, вистачає трьох свічок вагінально та однієї таблетки орально. Але все індивідуальне.

Лікування дисбактеріозу піхви

Лікування дисбактеріозу піхви проводять у два етапи:

Другий етап полягає у безпосередньому відновленні нормальної флори.

Отже, на лікування дисбактеріозу піхви жінці даються такі лікарські рекомендації:

При лікуванні дисбактеріозу у гінекології застосовується поетапний принцип. Дотримання всіх етапів є обов'язковим.

Етапи лікування дисбактеріозу піхви:

Для лікування дисбактеріозу в гінекології народні засоби також можуть застосовуватися поряд із препаратами традиційної медицини, але не замінювати їх.

Терапія засобами народної медицини зазвичай включає застосування різних настоїв і відварів лікарських рослин, які можуть вживатися всередину або місцево, наприклад, у вигляді спринцювань. Перед застосуванням того чи іншого засобу необхідно порадитися з лікарем.

При діагностуванні бактеріального вагінозу необхідно відразу розпочати лікування. Успіх терапії цього захворювання, як і будь-якого іншого, безпосередньо залежить від правильної і своєчасної діагностики та призначення ефективних препаратів.

Терапію дисбактеріозу піхви здійснюють у 2 етапи:

Перший етап – слід домогтися покращення фізіологічних умов піхви, скоригувати місцеві та загальні захисні сили організму, а також нормалізувати гормональний статус, і, звісно, ліквідувати анаеробних бактерій як збудників захворювання.
Другий етап полягає у відновленні нормальної піхвової мікрофлори.

Принципи лікування включають повернення нормального мікробіоценозу піхви, створення фізіологічного, тобто кислого середовища в ньому, і, безумовно, призупинити ріст та розмноження бактерій, які не властиві здоровій мікрофлорі піхви.

Крім того, до схеми лікування слід включати десенсибілізуючі та імунокоригуючі лікарські засоби.
Призначення лікування статевого партнера є недоцільним.

Дисбактеріоз піхви без відповідної терапії може тривати роками й у результаті призвести до серйозних ускладнень інфекційно-запального характеру.

Усім пацієнткам незалежно від вираженості симптомів дисбактеріозу піхви призначається адекватна терапія. Лікування дисбактеріозу піхви проводиться у два етапи з невеликим інтервалом у 2 – 3 місяці.

На першому етапі необхідно ліквідувати умовно-патогенну мікрофлору та призвести до норми pH піхви. Паралельно проводиться корекція наявних імунних та гормональних порушень.

Антибактеріальна терапія призначається з урахуванням даних мікроскопії мазків із піхви і залежить від того, які представники умовно-патогенної мікрофлори беруть участь у патологічному процесі.

Зазвичай використовуються препарати місцевого застосування у вигляді свічок, гелів або крему. Але іноді, залежно від клінічної ситуації, можуть бути призначені таблетки.

Перед початком терапії пацієнтку просять під час лікування слідувати нескладним правилам: дотримуватися статевого спокою, не вживати алкоголю, уникати прийому антибіотиків або гормональних засобів.

Щоб лікування було правильним, необхідно враховувати стан імунної та гормональної функцій організму. При необхідності до переліку лікувальних препаратів включають гормони, імунокоректори та протиалергічні засоби.

Якщо пацієнтка скаржиться на свербіж, печіння або біль у піхві, для їх усунення застосовують місцеві знеболювальні препарати.

Для приведення рівня кислотності вагінального середовища до норми паралельно з антибактеріальними препаратами використовується розчин або свічки, що містять молочну кислоту.

Якщо дисбактеріоз піхви спровокований грибковою флорою, для його усунення використовуються спеціальні протигрибкові препарати.

Терапія дисбактеріозу піхви у вагітних проводиться з урахуванням потенційних ризиків здоров'ю плода. Рішення про те, коли лікувати дисбактеріоз піхви при вагітності і які препарати використовувати, приймає лікар, виходячи із ситуації.

У деяких випадках, коли симптоми дисбактеріозу мінімальні, і пацієнтка ні на що не скаржиться, починають терапію в другій половині вагітності. Системна терапія анітібактеріальними засобами у першу половину вагітності протипоказана, тому в цей період призначається лише місцеве лікування.

Під час антибактеріальної терапії дисбактеріозу піхви у 6-18% пацієнток розвивається вагінальний кандидоз. У деяких випадках, коли ймовірність такого сценарію є дуже великою, може бути призначене профілактичне лікування антигрибковими препаратами.

Антибактеріальна терапія усуває умовно-патогенну флору, що надмірно розмножилася, але не може допомогти відновити належне вагінальне середовище. Для цих цілей потрібен другий етап терапії, якого приступають через два або три дні.

Другий етап лікування піхвового дисбактеріозу займає не більше 10 днів і призначений для відновлення нормальної флори у піхву за допомогою біопрепаратів, які вводяться безпосередньо у піхву.

Критеріїв лікування дисбактеріозу піхви не існує. У 90% комплексна терапія призводить до повного відновлення нормальної мікрофлори піхви та усуває несприятливі явища дисбактеріозу. Однак повне лікування не гарантує відсутність рецидивів захворювання.

Самолікування дисбактеріозу піхви не дає належного результату. Позитивний ефект від самолікування, що рідко трапляється, може означати, що пацієнтка випадково вгадала необхідний лікувальний препарат або вказувати на те, що неадекватна антибактеріальна терапія ліквідувала не сам процес, а його активні симптоми.

Препарати від дисбактеріозу піхви

Наново створити здорову вагінальну мікрофлору допоможуть марлеві тампони, просочені сумішшю соку алое, оливковою та маслом обліпихи. Перед використанням тампонів необхідно провести спринцювання для очищення матки шийки від виділень.

Щоб зробити такі тампони, потрібно скласти навпіл стерильний бинт. У середину помістити кульку з вати.

Кінці бинта зв'язати вузлом, змочити конструкцію в маслі. Залишити тампон у піхву на 16 годин.

Також при лікуванні недуги допоможуть такі засоби:

Сидячі ванни або спринцювання звіробою (2 ст. л. сировини залити склянкою окропу, настояти годину).
Содові ванни (1 ч. л. питної соди змішати з 50 краплями йоду), які потрібно приймати перед сном від 1 до 2 тижнів.
Спринцювання за допомогою кори дуба (1 ст. л. залити окропом 300 мл, настояти 3 години).

Введення лікарських препаратів безпосередньо у піхву дуже ефективно і залишається найпопулярнішим. Препарати місцевої дії безпосередньо стикаються з місцем розвитку захворювання, тому починають діяти швидше, вони безпечніші для вагітних і годуючих, а також дуже прості у використанні.

Вагінальний крем або супозиторії Кліндаміцин.

Хлоргексидин для спринцювання або зрошення слизової оболонки піхви. Вагінальні свічки Гексикон з хлоргексидином зручніші для самостійного застосування, ніж розчин.

- Пігулки або гель Метронідазол.

Вагінальні свічки Прапор.

Метронідазол або його похідні у складі таблеток.

Кліндаміцин (або Далацин) у таблетках або у складі мазі для місцевої терапії.

Піхвові супозиторії Тержинан.

Після того, як антибактеріальні препарати знищили умовно-патогенну флору у піхві, приступають до відновлення належних умов розмноження лактобактерій.

Використовуються біологічні бактеріальні препарати із групи пробіотиків та еубіотиків. Молочно-кислі бактерії у складі здатні відновити належну кислотність у піхву і допомагають нормальної мікрофлорі розмножуватися.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

Жінці, що перехворіла на дане захворювання, необхідно обстежитися кожні 3 місяці. На прийомі у лікаря пацієнтці слід розповісти про свій стан, пройти огляд, здати необхідні аналізи.

Якщо після обстеження у жінки виявляються порушення мікрофлори піхви, лікар призначає курс профілактики. На початковому етапі порушена мікрофлора швидко відновлюється.

Заходи профілактики вагінального дисбактеріозу включають:

правильне харчування;
відмова від використання гігієнічних прокладок та тампонів;
дотримання правил гігієни;
застосування засобів контрацепції;
підвищення імунного захисту;
відмова від антибіотиків та антибактеріальних препаратів;
відмова від носіння нижньої білизни, зробленої із синтетики.

проводити загальну профілактику дисбактеріозу - (по 1-2 склянки на день регулярно або курсами по 20 днів 1 раз на квартал), правильно харчуватися, вести здоровий спосіб життя;

відмовитися від спринцювання та застосування протизаплідних засобів, що містять 9-ноноксинол (Патентекс Овал, Ноноксинол);

при випадкових статевих контактах із непостійними статевими партнерами слід користуватися презервативами;

Для попередження рецидивів захворювання, що часто повторюються, слід виключити безладні сексуальні зв'язки, а при випадкових статевих зв'язках використовувати презервативи.

Також необхідно зміцнювати імунітет, скоррегувати гормональний дисбаланс та ендокринні захворювання, проходити медичні огляди у лікаря-гінеколога не менше 2 разів на рік.

Для зміцнення місцевого імунітету знайшла застосування вакцина Солко-Тріховак, введення якої проводять внутрішньом'язово, 3 рази через 2 тижні. За рік проводиться одноразова ревакцинація. Введення вакцини створює імунітет від дисбактеріозу піхви на 2 роки.

Лікар акушер-гінеколог Ганна Созінова

Ціна

Перед вибором відповідного лікарського засобу слід обов'язково здати аналізи для визначення типів бактерій-збудників молочниці. Препарати для відновлення мікрофлори піхви, як і тривалість курсу лікування, мають бути визначені спеціалістом.

Коли ви матимете конкретне призначення, можна придбати свічки в спеціалізованій точці продажу або купити в інтернет-аптеці, замовивши адресну доставку.